Постанова

від 24.06.2014 по справі 911/4131/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 911/4131/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Даніель", м. Київ (далі - ПАТ "Комерційний банк "Даніель") ,

на рішення господарського суду Київської області від 03.12.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014

зі справи № 911/4131/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення", м. Вишгород Київської області (далі - ТОВ Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна Шіп Ярд", с. Кашперівка Тетіївського району Київської області (далі - ТОВ "Оріяна Шіп Ярд"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Комерційний банк "Даніель", м. Київ,

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення"- Рекуна А.І.,

ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" - не з'яв.,

ПАТ "Комерційний банк "Даніель" - Пугача О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" та визнання права власності на відповідне майно.

Позовні вимоги з посиланням на статті 387, 388, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано тим, що відповідач незаконно володіє майном позивача: хоча відповідач й добросовісно набув його за відплатним договором, але це майно вибуло з володіння позивача поза його волею. Крім того, позивач просить визнати право власності на майно, оскільки таке право не визнається іншими особами.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2013 (суддя Кошик А.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Михальська Ю.Б. - головуючий, судді Отрюх Б.В.,Тищенко А.І.), позов задоволено.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Комерційний банк "Даніель" звернулася від імені даного банку з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та припинити провадження в даній справі, посилаючись на порушення господарськими судами норм процесуального права та статей 316, 321, 328, 392 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що: відповідач правомірно володіє майном, щодо якого заявлено позов у справі; відповідач знаходиться на стадії ліквідації, тому провадження у справі слід припинити; у справі не з'ясовано, чи відбулося наступне схвалення позивачем правочину з відчуження майна його посадовою особою з перевищенням повноважень; судові рішення в даній справі перешкоджають зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників ТОВ Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" та ПАТ "Комерційний банк "Даніель", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті судових рішень у справі господарські суди виходили з таких фактичних обставин:

- ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" створене шляхом реорганізації приватного акціонерного товариства "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" та відкритого акціонерного товариства "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" (далі - ПАТ, ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення") та є правонаступником останніх, про що свідчать наявні у справі докази;

- згідно з свідоцтвом про право власності від 28.12.2000 № 21-811 (том 1, а.с. 42) та переліком нерухомого майна ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" (том 1, а.с. 41) це товариство є власником майнового комплексу за адресою: Київська область, м. Вишгород, Майданчик ГАЕС, - що складався з таких об'єктів: навіс, будівля складу 1, будівля складу 2, автозаправний блок, будівля, магазин (вагон-будинок) і адміністративна будівля (далі - Майновий комплекс);

- 29.05.2004 голова правління ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" ОСОБА_1 передав Майновий комплекс приватному підприємству "Аларіт Україна" (далі - ПП "Аларіт Україна") за передавальним актом у користування та володіння;

- рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2004 у справі № 43/998 визнано право власності ТОВ "Аларіт Україна" на Майновий комплекс;

- на підставі цього рішення Вишгородським бюро технічної інвентаризації ТОВ "Аларіт Україна" видано свідоцтво про право власності № 9447749 на Майновий комплекс, зареєстрований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна 69-Б, - який згідно з технічним паспортом складається з таких об'єктів: адміністративний будинок цегляний літера"А" загальною площею 229,1 кв.м; магазин (вагон-будинок) металевий літера "Б" загальною площею 23,8 кв.м; навіс літера "В"; будівля цегляна літера "Г" загальною площею 471,8 кв.м.; будівля складу № 2 цегляна літера "Д" загальною площею 130,4 кв.м; автозаправочний блок металевий літера "Е"; будівля складу № 1 цегляна літера "Ж" загальною площею 872 кв.м; огорожа "№ 1-8";

- на даний час у зв'язку зі зміною меж міста Вишгорода Майновий комплекс зареєстровано за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Ватутіна 69-Б;

- рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2012 у справі № 43/998 рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2004 у цій же справі було переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано; ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012 у справі № 43/998 справу було передано за виключною підсудністю до господарського суду Київської області;

- рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2012 у зазначеній справі, якій присвоєно № 43/998/8/021-12, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Аларіт Україна" про визнання права власності на Майновий комплекс;

- ТОВ "Аларіт Україна" продало Майновий комплекс;

- на час розгляду справи Майновим комплексом володіє ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2006 № 897, укладеного з приватним підприємством "Алюр" (том 2, а.с. 120);

- на підтвердження того, що Майновий комплекс вибув з володіння ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" поза його волею, позивач посилається на встановлені судовими рішеннями фактичні дані щодо незаконності перебування на посаді голови правління даного товариства ОСОБА_1, який без належних повноважень відчужив Майновий комплекс на користь ПП "Аларіт Україна" передавальним актом від 29.05.2004, а саме:

рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2012 у справі № 43/988/8/021-12, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Аларіт Україна" про визнання права власності на Майновий комплекс; під час розгляду даної справи (в якій брало участь ПАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення") встановлено, що ОСОБА_1 протягом періоду 20.05.2004-06.07.2005 займав посаду голови правління ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" незаконно, а будь-які його юридичні дії чи прийняті рішення від імені ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" визнано незаконними та недійсними;

ці ж обставини встановлено рішеннями Вишгородського районного суду Київської області від 07.07.2004 у цивільній справі № 1/2-1367, від 31.08.2005 у цивільній справі № 1/2-2396 та від 23.06.2005 у цивільній справі № 3/2-1531/2005; дані судові рішення набрали законної сили;

- 08.12.2006 ПАТ "Комерційний банк "Даніель" та ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" уклали кредитний договір № 226 з додатковими угодами та договір іпотеки; предметом зазначеного договору іпотеки є Майновий комплекс;

- рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі № 37/100, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ "Комерційний банк "Даніель" до ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" про стягнення заборгованості за укладеним цими особами кредитним договором від 08.12.2006 № 226; на виконання судового рішення видано наказ від 03.07.2013 № 37/100;

- 15.07.2013 постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві відкрите виконавче провадження з виконання наказу від 03.07.2013;

- 07.10.2013 актом ВДВС Вишгородського РУЮ проведено опис і арешт Майнового комплексу.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У статті 392 ЦК України зазначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, з наведених норм вбачається, що добросовісний набувач зобов'язаний повернути набуте ним майно, якщо це майно, зокрема, вибуло з володіння власника поза його волею. Водночас власник майна може звернутися з позовом до суду про визнання права власності на майно, якщо це право не визнається чи оспорюється іншими особами.

З урахуванням зазначеного місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_1 протягом періоду 20.05.2004-06.07.2005 займав посаду голови правління ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" незаконно, а будь-які юридичні дії чи прийняті ним рішення від імені ВАТ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" визнано незаконними та недійсними, дійшли обґрунтованого висновку про те, що Майновий комплекс вибув з володіння позивача поза його волею.

Відтак попередні судові інстанції правомірно задовольнили позов про витребування Майнового комплексу з незаконного володіння ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" та про визнання права власності позивача на це майно.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Непорушність права власності полягає в тому, що не допускається саме протиправне позбавлення права власності, набутої на підставах, що не заборонені законом, або обмеження в його здійсненні. Якщо ж право власника оспорюється або не визнається, він може визнати право власності на належне йому майно в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Доказів припинення відповідача у справі не встановлено.

З огляду на встановлені фактичні дані щодо недійсності будь-яких юридичних дій голови правління позивача протягом 20.05.2004-06.07.2005 не видається можливим схвалення позивачем відповідно до положень чинного законодавства відчуження 29.05.2004 Майнового комплексу, на яке вже 10.12.2004 було визнано право власності ТОВ "Аларіт Україна" згідно з судовим рішенням (у подальшому скасованим у зв'язку з переглядом його за новововиявленими обставинами).

Разом з тим скаржником не подано доказів того, що ПАТ "Комерційний банк "Даніель" набуло права власності на Майновий комплекс як предмет іпотеки, або що Майновий комплекс було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень, чи інших доказів, що підтверджують пріоритет скаржника на це майно.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 03.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 зі справи № 911/4131/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко