Постанова

від 18.06.2014 по справі 36/368

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 36/368

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу приватного підприємства "Ерідан"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 11.03.2014 року та постанову Київського

апеляційного господарського суду від

24.04.2014 р.

за заявою приватного підприємства "Еріда"

про перегляд за нововиявленими

обставинами рішення

Господарського суду міста Києва від

12.03.2012 р.

у справі № 36/368 Господарського суду міста Києва

за позовом гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор"

до Київської міської ради

третя особа приватного підприємства "Ерідан"

про визнання незаконним та скасування

рішення Київської міської ради від 23.12.2004 р.

№ 998/2408

за участю представників сторін:

позивача - Симончук О.М. дов. від 03.01.2014 р.,

відповідачів - Козак А.Л. дов .від 21.03.2014 р.,

третьої особи - не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. (судді - Васильченко Т.В., Грєхова О.А., Марченко О.В.) відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у справі № 36/368 за нововиявленими обставинами і вказане судове рішення залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 р. (судді - Зубець Л.П., Мартюк А.І., Новіков М.М.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з ухвалою та постановою апеляційного господарського суду, приватне підприємство "Ерідан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення відповідача № 998/2408 від 23.12.2004 р. "Про передачу Приватному підприємству "Ерідан" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування пункту технічного обслуговування автомобілів з офісним приміщенням на вул. Григорія Андрющенка, 4-г у Шевченківському районі м. Києва".

В процесі судового розгляду до участі у справі було залучено Приватне підприємство "Ерідан".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2007 р. у справі № 36/368 у задоволені позовних вимог було відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2007 р. у справі № 36/368 було скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2008 р. вищезгадану постанову Київського апеляційного господарського суду було скасовано, рішення Господарського суду міста Києва 20.11.2007 р. у справі № 36/368 - залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 р. заяву позивача від 04.08.2009 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2007р. у справі №36/368 було залишено без задоволення, а вказане судове рішення - без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2009р. було скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 р. у справі № 36/368 було скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 р. у справі № 36/368 було залишено без змін.

У вересні 2009 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2007р. у справі № 36/368 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2012р. у справі №36/368 заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2007р. у справі №36/368 було задоволено, вказане судове рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення відповідача №998/2408 від 23.12.2004р. "Про передачу приватному підприємству "Ерідан" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування пункту технічного обслуговування автомобілів з офісним приміщенням на вул. Г.Андрющенка, 4-г у Шевченківському районі м. Києва.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. та Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. вищевказане рішення суду було залишено без змін.

У лютому 2014 року третя особа звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2012р. у справі № 36/368 за нововиявленими обставинами.

Нововиявленими на думку заявника є наступні обставини: рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у справі № 36/368 ґрунтується на відсутності згоди позивача на припинення користування частиною земельної ділянки, яка передана у користування третій особі спірним рішенням відповідача. Водночас, листом від 29.01.2014 р. колишній голова правління позивача підтвердив факт його звернення за дорученням загальних зборів та зборів правління ГБК "Авіатор" з листом № 219 від 19.08.2004 р. до Київського міського голови з проханням припинити право користування частиною земельної ділянки по вул. Г.Андрющенка, 4-В, площею 0,07 га; підтвердження колишнім Головою правління позивача факту відмови за дорученням загальних зборів та зборів правління ГБК "Авіатор" від права користування частиною земельної ділянки спростовує викладені у рішенні суду від 12.03.2012 р. висновки про відсутність згоди на припинення користування частиною земельної ділянки, яка передана у користування третій особі. При цьому, факт згоди на припинення користування частиною земельної ділянки, переданої у користування третій особі, існував при розгляді справи в суді та прийнятті рішення від 12.03.2012 р., але став відомий третій особі лише 29.01.2014 р. з листа колишнього голови правління позивача.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом. При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Причому, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача № 998/2408 від 23.12.2004 р., згідно з яким на підставі листа голови правління позивача №219 від 19.08.2004р. вирішено передати третій особі в короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку загальною площею 0,07 га для будівництва, експлуатації та обслуговування пункту технічного обслуговування автомобілів з офісним приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-В.

Приймаючи рішення від 12.03.2012 р. у справі 36/368, місцевий господарський суд виходив з недійсності одностороннього правочину позивача про відмову від права користування частиною земельної ділянки по вул. Андрющенка, 4-В у Шевченківському районі міста Києва, площею 0,07 га, вчиненого на користь третьої особи і оформленого листом № 219 від 19.08.2004 р. Суд зазначав про те, що недійсність вищезгаданого правочину встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2011 р. у справі № 48/524, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 та Вищого господарського суду України від 16.06.2011 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2011 р. у справі № 48/524 було встановлено, що колишній голова правління позивача ОСОБА_3 вчинив односторонній правочин, оформлений листом № 219 від 19.08.2004 р., з перевищенням повноважень, оскільки у нього не було повноважень на укладення такого правочину від імені кооперативу.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (в редакції чинній на момент винесення ухвали).

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Судами було вірно вказано про те, що підтвердження колишнім головою правління позивача факту відмови від права користування частиною земельної ділянки, оформленої листом № 219 від 09.08.2004 р. не спростовує висновок суду про відсутність належної згоди Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" (позивача у справі № 36/368) на припинення користування частиною земельної ділянки, яка передана у користування третій особі спірним рішенням відповідача та недійсність такого правочину, встановлену рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2011 р. у справі № 48/524.

Крім того, лист колишнього голови правління позивача №219 від 09.08.2014р., на який посилається третя особа у своїй заяві, є новим доказом, а не нововиявленою обставиною.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав вважати обставини, якими заявник обґрунтовував свої вимоги, нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Ерідан" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі № 36/368 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.