Постанова

від 24.06.2014 по справі 12/186

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 12/186

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Запорощенка М.Д. за участю представників:

СТОВ "Обрій -2000" - Федоренко О.І.;

ТОВ "Цукорпром" - Дорошенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. та рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2013р. в частині задоволення позовних вимог СТОВ "Обрій-2000" та відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Цукорпром" по справі №12/186 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій-2000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Агро-Черкаси" (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про витребування майна та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій-2000", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Агро-Черкаси) (третя особа 1 за зустрічним позовом) і Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (третя особа 2 за зустрічним позовом) про визнання добросовісним набувачем і про визнання права власності на рухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій-2000" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Агро-Черкаси", Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" про витребування із чужого незаконного володіння відповідачів рухомого майна - сільськогосподарських машини і механізмів, загальною вартістю 49 641,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно належить на праві власності позивачу і вибуло з його володіння не з його волі, незаконно.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, ТОВ "Цукорпром" звернулось до господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до СТОВ "Обрій-2000" про визнання добросовісним набувачем та про визнання права власності добросовісного набувача на спірне рухоме майно.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Цукорпром" набуло право власності на спірне майно у спосіб, не заборонений законом, є добросовісним набувачем майна за відплатними договорами, що, у свою чергу, унеможливлює витребування у нього цього майна.

Одночасно під час розгляду даної справи по суті заявлених вимог ТОВ "Цукорпром" подало заяву про застосування трирічного строку позовної давності і просило суд відмовити у задоволенні первісного позову через сплив позовної давності.

СТОВ "Обрій-2000" проти задоволення вказаної заяви заперечило, посилаючись на відсутність спливу позовної давності у зв'язку з наявністю обставин переривання її перебігу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.08.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р., первісний позов задоволено частково. Витребувано у ТОВ "Цукорпром" і передано СТОВ "Обрій-2000" спірні об'єкти рухомого майна. В задоволенні первісного позову СТОВ "Обрій-2000" до ТОВ "Приват Агро-Черкаси" про витребування майна відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Цукорпром" до СТОВ "Обрій-2000" про визнання добросовісним набувачем і про визнання права власності на рухоме майно відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суди попередніх інстанцій керувалися ч.1 ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст.328, 330, 387, 388 ЦК України та виходили з того, що ТОВ "Цукорпром" (позивач за зустрічним позовом) не є добросовісним набувачем спірного майна.

В частині задоволення первісного позову оскаржувані рішення та постанова ґрунтуються на положеннях ст.ст.328, 387, 1212 ЦК України та мотивовані тим, що у зв'язку з визнанням у судовому порядку недійсними біржових угод купівлі-продажу спірного майна, укладених між СТОВ "Обрій-2000" і ТОВ "Торговий Дім "Олександрія-хліб", відповідно до яких відбулося перше відчуження спірного майна, підстава його набуття у власність у подальшому ТОВ "Цукорпром" (відповідач 2) і у володіння ТОВ "Приват Агро-Черкаси" (відповідач 1) відпала, а тому позивач вправі вимагати повернення спірного майна шляхом подання віндикаційного позову на підставі ст.387 ЦК України до кінцевого набувача, яким є відповідач 2, а останній зобов'язаний повернути це майно.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову в частині заявлених вимог до ТОВ "Приват Агро-Черкаси" (відповідач 1), суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позивачем знаходження спірного майна в натурі у відповідача 1, а тому той не є кінцевим набувачем.

Щодо заяви ТОВ "Цукорпром" про застосування позовної давності, то суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що мало місце переривання перебігу позовної давності, а тому СТОВ "Обрій-2000" не допустило її пропущення.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити і задовольнити зустрічний позов, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників СТОВ "Обрій-2000", ТОВ "Цукорпром", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога СТОВ "Обрій-2000" до ТОВ "Цукорпром" та ТОВ "Приват Агро-Черкаси" про повернення з чужого незаконного володіння рухомого майна, а саме сільськогосподарських машин і механізмів (первісний позов), та вимога ТОВ "Цукорпром" до СТОВ "Обрій-2000" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на спірне рухоме майно (зустрічний позов). Правовідносини, які становлять зміст заявлених вимог як за первісним, так і за зустрічним позовами, регулюються статтями 387-380 ЦК України.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Так, за змістом частини 1 статті 388 ЦК України, добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно у особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем є та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом .

До предмету доказування за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння входить встановлення обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог первісного та зустрічного позовів, судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2002р. між ТОВ "НВКЦ "Новас" (продавець) і СТОВ "Обрій-2000" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає у власність покупця механізми (майно), перелік якого міститься в акті приймання-передачі, що є додатком №1 і невід'ємною частиною договору, загальна вартість майна, що передається у власність покупця, становить 204040,88 грн., в т.ч. ПДВ 34006,81 грн.

Із акта приймання-передачі механізмів від 31.07.2002р. (додатку №1 до договору купівлі-продажу від 31.07.2002р.), накладної на реалізацію №1382 від 31.07.2002р. і довіреності СТОВ "Обрій-2000" серії НАГ №027559 від 31.07.2002р. вбачається, що ТОВ "НВКЦ "Новас" продав і передав, а СТОВ "Обрій-2000" купив і прийняв у власність механізми (майно) у кількості 35 одиниць на загальну суму 204040,88 грн., в т.ч. ПДВ 34006,81 грн., серед яких значаться механізми і техніка, зазначені у первісному та зустрічному позовах. Механізми і техніка, набуті у власність за договором купівлі-продажу від 31.07.2002р., обліковувались на балансі СТОВ "Обрій-2000" в книгах обліку основних засобів та нарахування амортизації за 2002-2003 роки.

Витягом №4912087 від 27.09.2005р. із Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджується, що 12.11.2002р. за №160-805 зареєстровано приватне обтяження - заставу рухомого майна згідно з додатком №1 до договору застави від 18.09.2002р. з терміном дії до 11.11.2007 року, обтяжувачем є АКБ "ТАС-Комерцбанк", боржником - СТОВ "Обрій-2000"; 07.04.2004р. за №262-10757 зареєстровано публічне обтяження - податкову заставу всього рухомого майна боржника СТОВ "Обрій-2000", обтяжувачем є Корсунь-Шевченківська МДПІ.

30.04.2004р. в м. Сміла, членом біржі приватним підприємцем ОСОБА_6 як брокером №1 товарної біржі "Смілянська біржа Джи-Пі-Ай" з однієї сторони, і СТОВ "Обрій-2000", як клієнтом, в особі ОСОБА_12. з другої сторони, були укладені договори-доручення №214, 215, 216, 217, 218, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, згідно з якими клієнт доручив брокеру продати належні йому транспортні засоби.

Того ж дня, 30.04.2004р., членом біржі приватним підприємцем ОСОБА_6, брокером №1 товарної біржі "Смілянська біржа Джи-Пі-Ай", діючим в інтересах СТОВ "Обрій-2000", як продавцем з однієї сторони, і членом біржі приватним підприємцем ОСОБА_8, брокером №2 товарної біржі "Смілянська біржа Джи-Пі-Ай", діючим в інтересах ТОВ "Торговий дім "Олександрія-хліб", як покупцем з другої сторони, були укладені договори (біржові угоди) купівлі-продажу на підставі яких продавець продав, а покупець купив сільськогосподарську та спецтехніку внутрішнього користування у кількості 25 найменувань, загальною вартістю 50154 грн. 90 коп. без ПДВ. Договори (біржові угоди) зареєстровані в реєстрі обліку біржових угод за 2004 рік за №№ 214, 215, 216, 217, 218, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229.

Того ж дня, 30.04.2004р., членом біржі приватним підприємцем ОСОБА_6, брокером №1 товарної біржі "Смілянська біржа Джи-Пі-Ай", діючим в інтересах ТОВ "Торговий дім "Олександрія-хліб", як продавцем з однієї сторони, і членом біржі приватним підприємцем ОСОБА_8, брокером №2 товарної біржі "Смілянська біржа Джи-Пі-Ай", діючим в інтересах ТОВ "Цукорпром", як покупцем з другої сторони, були укладені договори (біржові угоди) купівлі-продажу транспортних засобів, сільськогосподарської та спецтехніки внутрішнього користування, на підставі яких продавець продав, а покупець купив ту ж саму сільськогосподарську та спецтехніку внутрішнього користування у кількості 25 найменувань за тією ж загальною вартістю 50154 грн. 90 коп. без ПДВ. Договори зареєстровані в реєстрі обліку біржових угод за №№ 232-245/2004.

За видатковою накладною №ТД-160 від 30.04.2004р. ТОВ "Торговий дім "Олександрія-хліб" передало, а ТОВ "Цукорпром" отримало сільськогосподарську та спецтехніку в кількості 27 найменувань всього на суму 139579 грн. 08 коп.

Платіжним дорученням №112 від 13.08.2004р. ТОВ "Цукорпром" перерахувало ТОВ "Торговий дім "Олександрія-хліб" 139579 грн. 08 коп. в рахунок оплати придбаного рухомого майна.

Із довідок начальника Корсунь-Шевченківської районної інспекції "Держтехнагляду" від 28.10.2005р., від 06.05.2011р. та свідоцтв про реєстрацію машин вбачається, що транспортні засоби 26.03.2004р. були зняті з реєстрації СТОВ "Обрій-2000", після чого 30.04.2004 року зареєстровані на ТОВ "Торговий дім "Олександрія-хліб", зняті з обліку і зареєстровані на ТОВ "Цукорпром".

01.06.2005р. ТОВ "Цукорпром", як орендодавцем, і ТОВ "Приват Агро-Черкаси", як орендарем були укладені договори оренди №№16-Т - 40-Т, за умовами яких орендодавець передав, а орендар взяв у тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку в кількості 25 найменувань. Відповідно до умов пунктів 3.3., 4.1., 4.2., 11.1., 11.2. договорів: трактор вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі; термін оренди складає до 01.06.2008 року; термін оренди може бути скорочений лише за взаємною згодою сторін; техніка, передана за договором, залишається на балансі у орендодавця; у разі банкрутства орендаря, арешту чи конфіскації його майна об'єкти оренди відокремлюються від загального майна орендаря і повертаються орендодавцю.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2013р. вбачається, що ТОВ "Торговий дім "Олександрія-хліб" на підставі судового рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2011р. у справі № 11/85 припинене у зв'язку з визнанням його банкрутом, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесено 04.02.2011р.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.11.2004р. порушено провадження у справі № 01/3786 про банкрутство СТОВ "Обрій-2000", введено процедуру розпорядження майном боржника; постановою від 21.07.2005р. СТОВ "Обрій-2000" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ухвалою від 11.11.2010р. призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В.; ухвалою від 28.09.2012р. продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.03.2011р., поданого позивачем за зустрічним позовом, вбачається, що керівником юридичної особи - "Обрій-2000" значився ОСОБА_12, який і укладав від імені СТОВ "Обрій-2000" із брокером товарної біржі договори-доручення на продаж спірного рухомого майна. Запис про це, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зроблено 21.10.2004р.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012р. у справі №2а/2370/8677/2011 скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.10.2004р. про включення відомостей про юридичну особу як недостовірний та включений в ЄДР на підставі відомостей, поданих неповноважною особою. Із зазначеної постанови суду вбачається, що 21.10.2004р. ОСОБА_10, не будучи учасником (засновником) товариства, не будучи посадовою особою і не маючи повноважень за довіреністю на вчинення будь-яких дій від імені товариства, подав державному реєстратору Корсунь-Шевченківської РДА реєстраційну картку, відповідно до якої керівником товариства був ОСОБА_12, хоч останній таким не був. На підставі цієї інформації державним реєстратором Корсунь-Шевченківської РДА вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.10.2004р. про включення відомостей про юридичну особу, який судом визнано недостовірним і скасовано.

Із постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30.12.2012р. у справі №2310/1543/2012, номер провадження 1/2310/140/2012 вбачається, що підсудна ОСОБА_11 обвинувачувалась за ч. 2 ст. 192 КК України у тому, що в 2001-2003 роках, працюючи на посаді головного бухгалтера СТОВ "Обрій-2000", достовірно знаючи, що ОСОБА_12 не працював директором СТОВ "Обрій-2000", підписала договори-доручення від імені директора СТОВ "Обрій-2000" ОСОБА_12. за №№ 214, 215, 216, 217, 218, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229 від 30.04.2004 року на реалізацію сільськогосподарської техніки ТОВ "Торговий Дім "Олександрія-хліб" через товарну біржу "Смілянська біржа Джи-Пі-Ай", на підставі яких даною товарною біржею 30.04.2004 року було продано ТОВ "Торговий Дім "Олександрія-хліб" належне СТОВ "Обрій-2000" майно на загальну суму 50154,88 грн. Зазначеною постановою суду ОСОБА_11 на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальну справу за її обвинуваченням закрито.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. в іншій господарській справі №03-17-01/2387 визнано недійсними договори-доручення №№214, 215, 216, 217, 218, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229 від 30 квітня 2004 року, укладені між членом ТОВ "Товарна біржа "Смілянська біржа Джі-Пі-Ай" біржовим брокером ОСОБА_6 та особою, яка діяла від імені СТОВ "Обрій-2000", на продаж транспортних засобів, сільськогосподарської та спецтехніки внутрішнього користування. Визнано недійсними укладені членом ТОВ "Товарна біржа "Смілянська біржа Джі-Пі-Ай" біржовим брокером ОСОБА_6 від імені СТОВ "Обрій-2000" на підставі договорів-доручень №214, 215, 216, 217, 218, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229 від 30.04.2004 року та членом ТОВ "Товарна біржа "Смілянська біржа Джі-Пі-Ай" біржовим брокером ОСОБА_8 та зареєстровані 30 квітня 2004 року на ТОВ "Товарна біржа "Смілянська біржа Джі-Пі-Ай" в реєстрі обліку біржових угод під №№ 214, 215, 216, 217, 218, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, договори (біржові угоди) купівлі-продажу від 30.04.2004р. транспортних засобів, сільськогосподарської та спецтехніки внутрішнього користування.

В цій частині постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2012р.

В основу судових рішень у господарській справі №03-17-01/2387 покладено, зокрема, той факт, що на підтвердження особи ОСОБА_12., від імені якого 30.04.2004р. здійснювалось оформлення договорів-доручень на продаж транспортних засобів, сільськогосподарської та спецтехніки внутрішнього користування, був пред'явлений втрачений ОСОБА_12. паспорт. Судами визнано недійсними договори-доручення та договори (біржові угоди) купівлі-продажу з посиланням на те, що вони укладені всупереч положенням законодавства про цивільну правоздатність особи, що діяла від імені СТОВ "Обрій-2000" як його директор ОСОБА_12 на підставі неналежного документа, і не могли створювати цивільних прав та обов'язків для СТОВ "Обрій-2000".

Наведені вище обставини у своїй сукупності, встановлені судами, доводять, що спірне рухоме майно вибуло з володіння СТОВ "Обрій-2000" не з його волі.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

При цьому в такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно. (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.10.2011р. у справі № 5002-8/5447-2010).

Враховуючи наведене, колегія суддів відхияляє викладені у касаційній скарзі доводи відносно дійсності біржових угод купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ "Цукорпром" у подальшому набуло у власність спірне майно.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна . Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Однак, як було встановлено судами, на час набуття ТОВ "Цукорпром" права власності на спірне рухоме майно за відплатними договорами (біржовими угодами) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були зареєстровані приватне і публічне обтяження спірного рухомого майна. Біржові угоди купівлі-продажу від 30.04.2004р., за якими продавець - ТОВ "Торговий Дім "Олександрія-хліб" набув право власності на спірне рухоме майно, яке ним у той же день було відчужено ТОВ "Цукорпром", судом визнані недійсними.

Враховуючи встановлені судами попередніх судів обставини вибуття спірного майна з володіння СТОВ "Обрій-2000" не з його волі, а також той факт, що ТОВ "Цукорпром" (відповідач 2) не є добросовісним набувачем цього майна з огляду на наявність на момент набуття ним права власності обтяжень цього майна, колегія суддів вважає правомірним висновок судів про наявність правових та фактичних підстав для часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

При цьому викладені у додаткових поясненнях до касаційної скарги доводи про те, що факт добросовісності набування ТОВ "Цукорпром" спірного майна встановлено судовим рішенням у справі №13/5026/961/2011 і має преюдиціальне значення для даної справи, є безпідставними, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 21.06.2011р. у зазначеній справі, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні як первісного позову ТОВ "Цукорпром" до СТОВ "Обрій-2000" про визнання права власності на майно, так і у задоволенні зустрічного позову СТОВ "Обрій-2000" до СТОВ "Цукорпром" про визнання права власності. Мотивація судових рішень у зазначеній справі, на яких ґрунтуються висновки судів про відмову у задоволенні обох позовів, є лише оцінкою наданих суду доказів, а не фактом, який не потребує доведення у даній справі. Тому у судів попередніх інстанцій не було правових підстав вважати, що обставини, які вплинули на ухвалення судових рішень у справі №13/5026/961/2011, носять преюдиціальний характер та не потребують доведення у даній справі.

У зв'язку з недоведеності СТОВ "Обрій-2000" факту знаходження спірного майна в натурі у відповідача 1 - ТОВ "Приват Агро-Черкаси" колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для покладання на нього відповідальності за первісним позовом.

Щодо ж до доводів скаржника про неправильне застосування судами норм, які регулюють питання позовної давності, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.261, ст.267 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В силу абз.12 ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення, при здійсненні своїх повноважень, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, після визнання постановою господарського суду Черкаської області від 21.07.2005р. СТОВ "Обрій-2000" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора банкрута, останній на виконання своїх повноважень, починаючи з квітня 2007 року, вживав заходів з повернення рухомого майна боржника, яке вибуло поза його волею, шляхом вчинення прямих речових позовів до ТОВ "Цукорпром", у тому числі поданням у грудні 2007р. позову у даній справі. Наведені обставини, на які посилався ліквідатор СТОВ "Обрій-2000" у своїх запереченнях щодо спливу позовної давності, були враховані судом першої інстанції при розгляді заяви ТОВ "Цукорпром" про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Закон не наводить навіть приблизного переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, а тому покладає розв'язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, зазначені причини з'ясував, а їх переоцінка виходить за межі касаційної інстанції, визначені ст.111-7 ГПК України.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї, не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судами попередніх інстанцій на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України засвідчують певні обставини справи.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанції її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. та рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2013р. по справі №12/186 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Запорощенко М.Д.