Ухвала

від 10.06.2014 по справі 805/11527/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 червня 2014 року м. Київ В/800/2487/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - судді-доповідача,

Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О., Сіроша М.В., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2014 року у справі №805/11527/13-а Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Лізингова компанія ВЛ»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2014 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п.п. 199.1, 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2014 року №К/800/54489/13.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2014 року у справі №805/11527/13-а Донецького окружного адміністративного суду за позовом Приватного підприємства «Лізингова компанія ВЛ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді Ю.І.Цвіркун

Н.Г.Пилипчук

А.О.Рибченко

М.В.Сірош

М.О.Федоров