Ухвала

від 26.06.2014 по справі 158/3/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М. Провадження № 22-ц/773/1053/14 Категорія: 47 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Антонюк К.І.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Федонюк С.Ю.,

при секретарі - Кирилюку О.О.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Волинська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 травня 2014 року позов в даній справі задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 шляхом звільнення частини земельної ділянки площею 0,0165 га, а саме: 5,07 м від поворотної точки А по межі БА відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №748595 від 21.11.2012 року.

Зобов'язано ОСОБА_3 знести частину господарської споруди (гаража для сільгосптехніки), що розташована в межах частини самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,00165 га.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Покликаючись на порушення норм матеріального та процессуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В суді апеляціної інстанції відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу просили відхилити, залишивши рішення суду без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №11/4 твід 19.07.2012 року позивачу ОСОБА_1 видано державні акти серії ЯЙ №743595, ЯЙ №743596 на право власності на земельні ділянки площею 0,25 га та 0,2325 га, що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с. 5,6)

Судом першої інстанції встановлено, що суміжною із земельними ділянками ОСОБА_1 є земельна ділянка, яка перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_3 площею 0,5060 га за адресою АДРЕСА_2.

Земельна ділянка відповідача належала його матері ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-ВЛ №034225, виданного Жорнищенською сільською радою 25.03.1997 року на підставі рішення Жорнищенської сільської ради №11/4 від 25.03.1997 року (а.с. 41). ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40).

Згідно судової будівельно-технічної експертизи №О-26 від 11.04.2014 року розмір, конфігурація, межі та порядок користування земельними ділянками належними позивачу ОСОБА_1 відповідають технічній документації із землеустрою на земельну ділянку та даним, які зазначені в державних актах.

Висновком експертизи підтверджується використання частини земельної ділянки по межі Г-А в АДРЕСА_1 зі сторонни власника суміжної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0165 га, а саме: 5,07 м від поворотної точки А по межі БА відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №743595 від 21.11.2012 року.

Частина господарської будівлі (гараж сільгосптехніки) ОСОБА_3 розташована в межах земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, частина паркану по межі садиби на АДРЕСА_1 і садиби по АДРЕСА_2 демонтована.

Разом з тим, експерт дійшов висновку про неможливість встановити фактичні розміри, конфігурацію, межі та порядок користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_2 по даним, які зазначені в державному акті серії ІІ-ВЛ №034225. Факт накладення суміжних земельних ділянок неможливо встановити у зв'язку з відсутністю технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка розташована в с.Жорнище, по АДРЕСА_2, відсутністю встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та межових знаків, а також відсутності межових знаків ділянки по вул.Центральна,46.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, його право власності обмежене діями відповідача ОСОБА_3, який частину свого гаража побудував на земельній ділянці ОСОБА_1, тим самим порушив право користування позивачем спірною частиною земельної ділянки, а тому його право користування земельною ділянкою підлягає захисту у спосіб, зазначений в позовній заяві - усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих споруд.

Висновки суду відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам та нормам матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення прав. Власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом першої інстанції встановлено і ці обставини не заперечив відповідач, що ОСОБА_3 підписав акт погодження меж від 24.05.2012 року (а.с. 7), чим погодився з площею та конфігурацією земельної ділянки по АДРЕСА_1.

З досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів, а саме: державних актів серії ЯЙ № 743595 та №743596 (а.с. 5,6), висновку судової будівельно-технічної експертизи №О-26 від 11.04.2014 року (69-74), показань представника ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_5 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 побудував частину свого гаража та поставив частину паркану на земельній ділянці позивача.

Зазначені докази оцінені судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та встановлені судом першої інстанції обставини свідчать, що відповідач обмежує право позивача на користування земельною ділянкою.

Враховуючи положення зазначених норм закону та встановлені у справі обставини, позивач ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, право власності на яку набуте в передбаченому законом порядку, має право вимагати від відповідача ОСОБА_3 усунення цих порушень шляхом знесення цієї споруди.

Покликання апелянта про те, що при виготовленні технічної документації щодо надання позивачу у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 допущена помилка у встановленні меж та допущені порушення закону є безпідставними, оскільки доводи апеляційної скарги не підтверджуються жодними доказами.

Крім того, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідач не оспорював в судовому порядку набуття права власності позивачем на спірну земельну ділянку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: