Ухвала

від 29.12.2015 по справі 158/3/14-ц

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3/14-ц

Провадження № 4-с/0158/10/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Пономарьова О.М., розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії (рішення) головного державного виконавця Ківерцівського РУЮ ОСОБА_2 про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії головного державного виконавця Ківерцівського РУЮ ОСОБА_2, пов'язані із винесенням 12.05.2015 року постанов про накладення штрафу в сумі 170 грн. та 340 грн. та постанов про відкриття виконавчих проваджень по примусовому виконанню вказаних вище постанов ( ВП № 45604617, ВП № 45604909).

Ознайомившись з матеріалами скарги суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Згідно положень ч. 2 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України Про виконавче провадження, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Справи за позовами про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) належать до справ адміністративної юрисдикції незалежно від суб'єкта звернення до суду (частина п'ята статті 82 Закону України Про виконавче провадження).

ОСОБА_1 оскаржує постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, що за предметною підсудністю, визначеною п.п. 1-4 ч. 1 ст. 18 КАС України, не підлягає розгляду місцевими загальними судами, як адміністративними.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз'яснено, що у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства, суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК.

За вищевказаних обставин зазначена скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, тому у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 121 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Ківерцівського РУЮ ОСОБА_2 пов'язані із винесенням 12.05.2015 року постанов про накладення стягнення та їх скасування.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її отримання шляхом подачі скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя О.М. Пономарьова