Постанова

від 19.06.2014 по справі 924/1440/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 924/1440/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Мухомеджанов Д.Ю.

від позивача: Стороженко Ю.В. (дов. №16/02 від 03.01.2013 р.)

від відповідача :Дерев`янчук Г.Г. (директор)

від Хмельницької міської ради: не з`явився.

від міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень: Лаврентюк Л.Є. (дов. №459/в від 28.08.2013 р.)

розглядається апеляційна скарга позивача на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.14 р. у справі № 924/1440/13 (суддя Радченя Д.І.)

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" с.Давидківці Хмельницький район

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

- міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень, м. Хмельницький

про стягнення 54 976 грн. 99 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію

ВСТАНОВИВ :

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунального майна Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень про стягнення заборгованості за спожиту в період з 01.11.2011р. по 31.10.2013р. теплову енергію в сумі 54 976 грн.99коп.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.01.14 р. (а.с. 103-105) в позові відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що чинним законодавством України визначено, що відносини між постачальником теплової енергії та її споживачем мають ґрунтуватися виключно на підставі договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Суд констатував, що свої зобов'язання, визначені Законом, позивач не виконав: не звертався з пропозицією до відповідача про укладення та підписання типового договору, не підготував договір на постачання теплової енергії, а тому, відмовив у задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 113-115) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.14 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що лише на позивача законодавство покладає обов'язок укласти договір про надання послуг з теплопостачання із споживачем, який позивач не виконав. Обов'язок відповідача укласти договір на теплопостачання передбачений ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05 р. "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст. 24 ЗУ "Про теплопостачання".

Скаржник зазначив, що відповідач вимог законодавства по укладенню договору на теплопостачання не виконав, однак це не звільняє його від обов'язку оплати фактично отриману теплову енергію.

Представник третьої особи міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень підтримав апеляційну скаргу позивача, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задоволити.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Відповідач стверджує, що він не є споживачем згідно ЗУ "Про теплопостачання". Докази того, що відповідач ухиляється від укладення договору в матеріалах справи відсутні. В обґрунтування своїх доводів, відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.07 р. "Про затвердження правил користування тепловою енергією".

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/1440/13 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П.

Розпорядженням голови суду від 14.04.14 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є., суддя Дужич С.П.

Розпорядженням голови суду від 10.06.14 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Третя особа - Управління комунального майна - не реалізувала процесуальне право на участь свого представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 28 жовтня 2011р. між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та ТОВ "СХУХІТ", укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 186,2 кв.м., корисною площею 179 кв.м., розміщене за адресою: м.Хмельницький, вул. Купріна, 61, що знаходиться на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності. Майно передається в оренду під виробничу майстерню строком на два роки одинадцять місяців - з 28.10.2011р. по 28.09.2014р.

На виконання умов договору сторонами складено акт приймання-передачі об'єкта оренди, згідно якого приміщення, що передається знаходиться в задовільному стані, з наступним інженерним обладнанням: водопроводи, каналізація, опалення, електроосвітлення, яке знаходиться в робочому стані. Даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін, в т.ч. директором відповідача Дерев`янчуком Г.Г. без заперечень (а.с. 11).

Крім того, 22 березня 2013р. між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та ТОВ "СХУХІТ" укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності.

Відповідно до п.1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 162,5 кв. м., корисною площею 156,4кв.м., яке розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул. Купріна, 61, що знаходиться на балансі МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький. Майно передається в оренду під виробничу майстерню строком на два роки одинадцять місяців з 22.03.2013р. по 22.02.2016р., про що складено відповідні акти.

На виконання умов договору сторонами складено акт приймання-передачі об'єкта оренди, згідно якого приміщення, що передається знаходиться в задовільному стані, з наступним інженерним обладнанням: водопроводи, каналізація, електроосвітлення, яке знаходиться в робочому стані. Даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін, в т.ч. директором відповідача Дерев`янчуком Г.Г. без заперечень (а.с. 15).

Пунктами 5.9 укладених договорів передбачено, що до обов`язків орендаря входить обов'язок укласти з балансоутримувачем будівлі, в якій розташоване орендоване майно, договір про відшкодування витрат на утримання будівлі. Орендарю укласти договори про надання комунальних послуг з відповідними підприємствами - надавачами послуг. У разі неможливості укладення договору з підприємствами - надавачами послуг, своєчасно сплачувати балансоутримувачу за комунальні послуги, згідно з виставленими рахунками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював постачання теплової енергії до орендованих відповідачем приміщень за адресою: м. Хмельницький, вул.. Купріна,61.

Даний факт підтверджується рішенням Хмельницької міської ради № 16 від 22.10.08 р. "Про затвердження схеми теплопостачання м. Хмельницького на розрахунковий період 2008-2010р.р., 2011-2015 р.р." (а.с. 19-20), розпорядженнями Хмельницької міської ради: №357-р від 10.10.11 р. "Про початок опалювального сезону" (а.с. 21), № 114-р від 17.04.12 р. "Про припинення опалювального сезону м. Хмельницькому" (а.с. 22), № 293-р від 09.10.12 р. "Про початок опалювального сезону 2012-2013р.р." (а.с. 23), №118-р від 1504.13 р. "Про припинення опалювального сезону м. Хмельницькому" (а.с.24), №267-р від 30.09.13 р. "Про початок опалювального сезону 2013-2014р.р." (а.с. 25), актами про готовність об'єкта (будинок по вул.. Купріна, 61) до опалювального сезону 2011-2012р.р., 2012-2013р.р., 2013-2014р.р. (а.с.26-28).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 01.10.13 р. працівниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" здійснено обстеження систем опалення в приміщеннях по вул. Купріна, 61, орендованих ТОВ "СХУХІТ" про, що складено відповідні акти (а.с. 29-30).

Як вбачається з актів, під час обстеження встановлено, що приміщення площею 175,9 кв.м. обігрівається від центральної системи опалення, через приміщення площею 169,3 кв.м. проходять стояки опалення.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1053 від 13.10.2011р. затверджено тариф на послуги з централізованого опалення - 25,49 грн. за 1 м кв. загальної площі в опалювальний сезон в місяць.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.12.1993 р. затверджено "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні". Відповідно до вказаних норм позивачем здійснено розрахунок кількості теплової енергії від трубопроводів (транзитних стояків) централізованого опалення, що проходять у приміщенні площею 169,3 м кв.

Позивачем згідно затверджених тарифів та норм, здійснено відповідачу нарахування в сумі 54 672,10 грн. за надані послуги по теплопостачанню у приміщення площею 175,9 м кв. за період з 01.11.2011р. по 31.10.2013р. та 304,89 грн. за теплову енергію, яка поступає від транзитних трубопроводів у приміщенні площею 169,3 м кв. за квітень та жовтень 2013 р.

02.11.2013 р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 2706/02 від 30.10.2013р. про оплату спожитої теплової енергії в сумі 54 672,10 грн., докази надіслання знаходяться в матеріалах справи (а.с. 31-32)

Однак вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Посилаючись на те, що позивачем здійснювалось постачання теплової енергії в приміщення, яке орендував відповідач, що розташоване м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 в період з 01.11.11 по 31.10.13 р. за відсутністю відповідного договору, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 54 976,99 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв (п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 та визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії ( далі - Правила).

Пунктом 3 цих Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Водночас, зі змісту інших положень Правил користування теплової енергії, зокрема, п. 44, вбачається, що термін споживач застосовується у значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

У відповідності до ст.. 5 Закону України "Про теплопостачання" регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання, зокрема централізованим теплопостачанням споживачів від теплоелектроцентралей і котелень, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.

Приписами ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію .

Отже, у розумінні приписів наведених норм обов'язок відповідача сплатити за спожиту теплову енергію виникає в силу закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, договору про надання послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та підігріву води у письмовій формі, між сторонами укладено не було.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме з: супровідних листів, копії договорів про надання послуг з теплопостачання, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір про надання послуг з теплопостачання, та надсилав примірники даних договорів відповідачу (від 12.04.12 а.с. 145-149; від 22.05.2013 а.с. 150-154; від 20.08.2013 а.с. 155-161), докази надіслання містяться в матеріалах справи. При цьому, відповідач отримував примірники договорів, про що свідчить наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, однак не підписував їх, як і не звертався до позивача щодо врегулювання розбіжностей, чим порушував умови договорів оренди.

Пунктами 5.9 укладених договорів передбачено, що до обов`язків орендаря входить обов'язок укласти з балансоутримувачем будівлі, в якій розташоване орендоване майно, договір про відшкодування витрат на утримання будівлі. Орендарю укласти договори про надання комунальних послуг з відповідними підприємствами - надавачами послуг.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За приписами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Судом встановлено, що відповідно до Договору оренди майна від 28.10.11 р., відповідач є орендарем приміщення за адресою м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 загальною площею 186,2 кв.м.

Вказане приміщення передано відповідачу за актом приймання-передачі від 28.10.11р. (а.с. 11), у тому числі передано інженерне обладнання, яке на час складання акта перебуває в робочому стані.

Колегія суддів констатує, що приміщення, яке є об'єктом оренди є вбудовано-прибудованим приміщенням, система опалення орендованого приміщення є невідємною частиною системи опалення будинку в цілому, відсутня технічна можливість відключити систему опалення, а тому теплова енергія на зазначене приміщення подається з підключенням до тепла усього будинку.

Крім того, доказами підтвердження підключення орендованого приміщення відповідачем до централізованої системи опалення є акт обстеження системи теплопостачання зазначеного приміщення від 01.10.13р. (а.с. 29), згідно якого приміщення площею 175,9 кв.м. (згідно технічного паспорта) обігрівається від централізованої системи приладами опалення типу "Акура" в прибудові до житлового будинку та в межах капітальних стін житлового будинку від чавунних приладів опалення з секціями, транзитних стояків опалення в кількості 2 штук.

Враховуючи наведене, колегія суддів оцінює критично доводи відповідача щодо ненадання позивачем послуг з теплопостачання в орендованому приміщенні.

Враховуючи вказане, колегія судів приходить до висновку, що відповідач споживав надану позивачем теплову енергію в приміщенні за адресою м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 загальною площею 186,2 кв.м., а відтак зобов'язаний оплатити вартість фактично спожитої теплової енергії.

Крім того, апеляційний суд при розрахунку вартості за теплопостачання, бере до уваги площу орендованого приміщення, визначену в технічній документації на дане приміщення та враховує приписи, закріплені у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05р. та затверджені тарифи на вказаний період.

Розрахунок боргу наданий позивачем, підтверджує вартість фактично спожитої відповідачем теплової енергії у спірний період, розрахунок вартості теплової енергії здійснений у відповідності до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05р. (за відсутністю у відповідача приладів обліку), згідно з яким плата за надані послуги справляється з установленими нормами споживання з централізованого опалення з розрахунку за 1 кв.м. опалюваної площі.

Враховуючи вказане, апеляційний суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 54 672,10 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 загальною площею 186,2 кв.м. в період з листопада 2011 р. по жовтень 2013 р. та скасовує оскаржуване рішення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 304,89 грн. заборгованості за теплопостачання в приміщенні м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 загальною площею 162,5 кв.м. в період з квітня 2013р. по жовтень 2013 р., колегія суддів враховує наступне.

22 березня 2013р. між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та ТОВ "СХУХІТ" укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності.

Відповідно до п.1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 162,5 кв. м., корисною площею 156,4кв.м., яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул.Купріна, 61,

Відповідно до акта приймання-передачі від 22.03.13 р. відповідач прийняв від орендодавця вказане приміщення. Водночас, як вбачається з даного акта, орендодавець передав відповідачу приміщення без підключення системи опалення.

Актом від 01.10.13р. (а.с. 30), складеним за результатами обстеження приміщення площею 169,3 кв.м., яке перебуває в оренді відповідача, встановлено, що через дане приміщення в межах капітальних стін проходить лише стояки опалення в кількості 7 штук.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів констатує відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачу було передано приміщення загальною площею 162,5 кв. м. по вул.. Купріна, 61 м. Хмельницький із робочою системою опалення.

Водночас, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що обов'язок доказування, у відповідності до ст. 33 ГПК України, покладено на сторони.

Господарський суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Сторони та інші особи, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст.. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач зобов'язаний сплачувати за фактично отриману теплову енергію.

Водночас, позивачем не надано суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач отримував від позивача послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та підігріву води у приміщенні загальною площею 162,5 кв. м. по вул.. Купріна, 61 м. Хмельницький.

З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності належних правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 304,89 грн. заборгованості за теплопостачання в приміщенні м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 загальною площею 162,5 кв.м. в період з квітня 2013р. по жовтень 2013 р., а тому залишає оскаржуване рішення в цій частині без змін.

Враховуючи вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому скасовує оскаржуване рішення в частині відмови у стягнені з відповідача 54 672,10 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 61 загальною площею 186,2 кв.м. в період з листопада 2011 р. по жовтень 2013 р. та залишає без змін рішення в частині стягнення з відповідача 304,89 грн. заборгованості за теплопостачання в приміщенні загальною площею 162,5 кв.м. в період з квітня 2013р. по жовтень 2013 р.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.14 р. у справі № 924/1440/13 задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.14 р. у справі № 924/1440/13 скасувати в частині відмови у стягненні боргу в сумі 54 672,10 грн. В цій частині позовних вимог прийняти нове рішення.

Стягнути з ТОВ "СХУХІТ" (31341, Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Давидківці, вул.. Примакова, 15, код 37614643) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, м. Хмельницький, вул.. Пересипкіна, 5, код 0335671) 54 672,10 грн. боргу та 1 710,96 грн. в повернення судових витрат за розгляд позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ "СХУХІТ" (31341, Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Давидківці, вул.. Примакова, 15, код 37614643) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, м. Хмельницький, вул.. Пересипкіна, 5, код 0335671) 908,93 грн . судового збору в повернення судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1440/13 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.