Постанова

від 07.04.2014 по справі 804/1575/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 804/1575/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Дзюби М.О. Жаворонкова С. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-ДП "Східний ГЗК", підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, у якому просить:

визнати протиправними та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 09.01.2014р. №0000033230 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 10 935 849, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмір 4 436 912,17 грн.;

визнати протиправними та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 09.01.2014р. № 0000023230 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 6 076 238, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 036 415,75 грн.;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 09.01.2014 р. № 0000053230 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6813, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1703, 25 грн.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо отримання товару на безоплатній основі є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи первинними документами, оформленими у відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік". Позивач зазначає, що підприємство здійснило закупівлю сірки грудкової за ціною, визначеною при проведених відкритих торгів у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель", тому твердження відповідача стосовно завищення підприємством витрат внаслідок придбання товару за ціною на 20% вище від його звичайної вартості є помилковими. Позивач не погоджується з твердженнями відоповідача про придбання ним сировини (сірки грудкової) у пов'язаних осіб. Позивач вважає неправомірними висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі-СДПІ) стосовно завищення підприємством податкового кредиту шляхом непроведення коригувань податкового кредиту при списанні податкової заборгованості, а також у виглядя включення витрат на суму 359 000, 00 грн. в рахунок членських внесків.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позиція відповідача аргументована тим, що позовні вимоги не грунтуються на вимогах податкового законодавства та не відповідачє фактичним обставинам справи. Так, ДП "Східний ГЗК" було отримано товар (сірка грудкова) від невстановлених осіб. Податковим органом не встановлено правових зв'язків по господарським операціям з реалізації товарів між позивачем та контрагентами-постачальниками. На думку відповідача, ДП "Східний ГЗК" у період з 01.05.2012р. по 31.12.2012р. було придбано товар за ціною на 20 % вище від рівня звичайних цін. Твердження позивача щодо непов'язаності юридичних осіб - ДП "Східний ГЗК", ТОВ "Торговий дім "Еко-Сервіс", ТОВ "СУРП "Еко" є такими, що не відповідають дійсності. Перераховані позивачем кошти в рахунок сплати членських внесків були здійснені підприємствам, які не є організаціями роботодавців або об'єднанням організацій роботодавців, що призвело до завищення витрат підприємства. Відповідач також зазначає, що придбання ДП "Східний ГЗК" смоли іонізованої не мало на меті отримання прибутку від купівлі та подальшої реалізації на експорт. Таким чином, відопвідач стверджує, що дії позивача по завищенню витрат підприємства спрямовані на штучне формування податкового кредиту з метою отримання податкової вигоди.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

За результатами проведеної перевірки СДПІ складено Акт від 17.12.2013р. № 375/32.3-14309787 "Про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (код за ЄДРПОУ - 14309787) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р., правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р." (надалі - Акт перевірки).

Позивач не погодився з висновками, викладеними податковим органом в Акті перевірки, та подав на них заперечення від 23.12.2013 р. № 18/9721. Відповідачем заперечення підприємства прийняті не були.

На підставі акту перевірки СДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №0000033230 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 10 935 849, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмір 4 436 912, 17 грн., від 09.01.2014р. № 0000023230 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 6 076 238, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 036 415,75 грн., від 09.01.2014 р. № 0000053230 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6813, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1703, 25 грн.

Не погодившись із винесеними рішення, ДП "Східний ГЗК" звернувся до суду із даним позовом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. підприємством допущено заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 11 444 496, 00 грн., а саме не включено вартість безоплатно отриманих товарів (робіт послуг) в частині здійснення операцій з контрагентами - постачальниками, які не виконують ісвої податкові зобов'язання, не декларуючи їх, та відповідно не маючи правових зв'язків по операціях реалізації (продажу) товарів (послуг).

За даними ДПІ інших регіонів, баз даних Міністерства доходів та зборів України, податкової звітності, та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, податковим органом встановлено проведення операції з контрагентами - постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання, не декларуючи їх, та відповідно не маючи правових зв'язків по операціях реалізації (продажу) товарів (послуг): ТОВ «СВІТ СТАЛІ» (код ЄДРПОУ 35935913); ТОВ «ПРОМИСЛОВЕ АГЕНТСТВО «ГЕРМЕС» (код 35600655); ТОВ «ЮЖХІМРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ 31685169); ТОВ «МЕТАКОН» (код ЄДРПОУ 32133971); ТОВ «РЕМТО» (код ЄДРПОУ 32264268); ПП «ГІМАЛАЯ» (код ЄДРПОУ 37384055); ПП «АРЗАМІТ» (код ЄДРПОУ 31562841); ПП «РУТ» (код ЄДРПОУ 19152116); ТОВ «БЮРО СТАНДАРТНИХ ЗРАЗКІВ» (код ЄДРПОУ 20259361); ТОВ «НОВАТРЕЙД-БУД» (код ЄДРПОУ 37231787); ТОВ «ДЗНВА КР» (код ЄДРПОУ 34488510); ПП «АГРОСТРОЙСЕРВИС» (код ЄДРПОУ 24441447); ПІДПРИЄМСТВО «ЩИТ» ДОГО «ІУБД» (код ЄДРПОУ 35985110); ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ ІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33758736); ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36511498); ТОВ «ПЦТА» (код ЄДРПОУ 34704812); АПТ «АГРОЕКСПО КО ЛТД» (код ЄДРПОУ 13418847); НВФ «ІСТОК-ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 13417575); ТОВ «ТД ЄВРОТЄХ» (код ЄДРПОУ 34365328); ПП «ДЕМЕТРА» (код ЄДРПОУ 21926670); ПП «ТЕХНО-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 34724399); ТОВ «АНКОМТЕХ СЕРВИС» (код ЄДРПОУ 38337980); ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЕРУП» (код ЄДРПОУ 36716332); ТОВ «Х1МТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31235974); ТОВ «ПОЖТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 32241041); ТОВ «САМАРА-СТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 24424443), що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

За даними перевірки не встановлено фактичних постачальників ТМЦ на суму 12 625 974, 00 грн., кредиторська заборгованість за вказані ТМЦ відсутня, отже відсутня будь-яка компенсація вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайних цін, включаються до складу інших доходів.

Підпунктом 14.1.1 3 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачена грошова або інші компенсації вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Враховуючи що отримані товари (роботи, послуги) придбано ДП «Східний ГЗК» для використання у власній господарській діяльності, дохід даного товариства за відповідні періоди має бути збільшений на 11 444 496, 00 грн. у вартість товарів, отриманих безоплатно від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Так, на порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ДП «Східний ГЗК» завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаних підприємств-контрагентів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р на загальну суму 9 537 085, 00 грн. Документи податкового та бухгалтерського обліку, виписані зазначеними підприємствами, не є документами, по підтверджують реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно п. 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України: господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом (ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України)

Згідно п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення лбо розподілу власником).

У відповідності до п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п. 1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капітані підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідності до статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах:

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704 - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідагїьних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Первинні докумети повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядк) оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, продаж товарів-будь які операції, які здійснюються згідно договорам купівлі-продажу, міни, постачання та іншим цивільно-правовим договорам, що передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію.

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 ст.628 Цивільного кодексу України - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виплив; є з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю - продаж, а саме частина 2 статті 689 Цивільного кодексу України, встановлюють для покупця обов'язок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 Цивільного кодексу України).

За ст. 662 Цивільного кодексу України - продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення,

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Таким чином, договір поставки або купівлі - продажу вважається виконаним у випадку вчинення дій обома сторонами договору (продавцем - передачі товару, покупцем - сплатою коштів).

У разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.65р. № П-6 і від 25.04.66р. № П-7 (є чинною на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року), у ст. 2 якої визначено, що при поставці товарів і створення умов для своєчасного та правильного приймання одержувачем, відправник (постачальник) зобов'язаний:

а) дотримуватись встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбування окремих місць;

в) чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості і ін..), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податковою кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку фінансової звітності, інших документів, пов'язані х з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладні ми або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 Кодекса).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товгрів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 201.14 Податкового Кодексу України та звільнених від оподаткування згідно із статтею 197 цього Кодексу.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форм і і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Відповідно до положень п. 201.2, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, форма та порядок заповнення" податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За відсутності факту надання послуг, придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних док/ментів або сплати грошових коштів.

Обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсні- ми правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

В ході проведеної перевірки податковим органом встановлено наступне.

Для виробництва сірчаної кислоти ДП «СхідГЗК» закуповує сірку грудкову (ДСТУ 127.1-93, сорт 99,98; 99,95). За результатами проведеної процедури закупівлі мінеральної сировини для хімічної промисловості (сірки технічної газової грудкової) через оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі з розміщенням цієї інформації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, та проведення відкритих торгів з вивченням пропозицій учасників конкурсних торгів (кваліфікаційні пропозиції, цінову пропозицію), ДП «Східний ГЗК», визначено рівень звичайної ціни на території України. Повідомленнями про акцепт пропозиції конкурсних торгів визначено учасника-переможця - ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35935908).

ДП «Східний ГЗК» було укладено угоди № 97/13 від 15.02.2011р., №595 від 21.07.2011р., №1087/13 від 23.12.2011р., №57/13 від 01.02.2012р. з ТОВ «ТД Еко-Сервіс».

Згідно зазначених угод, ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» (постачальник) в особі директора ОСОБА_6 та ДП «Східний ГЗК», в особі заступника генерального директора із забезпечення виробництва Журило P.M., уклали домовленість про те, що ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» зобов'язується здійснювати поставки на ДП «Східний ГЗК» мінералів для хімічної промисловості, а саме сірку технічну газову грудкову відповідно до вимог ДСТУ 127.1-93, ґатунок 99,98; 99,95, підтверджену паспортом якості у відповідності до нормативно-технічної документації виробника. Поставка здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (ст. Жовті Води-2 Придніпровської залізниці) відповідно до правил Інкотермс 2000. Разом з поставленою партією товару ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» надає ДП «СхідЕЗК» сертифікат якості, накладну на товар, податкову накладну, рахунок.

За період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. ДП «Східний ГЗК» отримано сірки грудкової в кількості 43 428, 80 тон на загальну суму 68 956 775, 72 грн., у т.ч. ПДВ 11 492 795,95 грн.

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних міжнародного зразку (CMR), вантажно-митних декларацій визначено, що відправником (експортером) сірки газової грудкової є ТОВ «Тенгизшевройл», вантажоодержувачем - ДП «Східний ГЗК», особа відповідальна за фінансове врегулювання та декларант - ТОВ «СУРП «Еко» (код ЄДРПОУ 0014348103).

За аналізом та дослідженням алгоритму здійснення поставки сірки грудкової встановлено, що фактичної передачі з врахуванням існуючих документів не відбувалось її фізичної передачі по ланцюгу постачання ТОВ «СУРП «Еко» - ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» - ДП «Східний ГЗК». Тому умови угод між зазначеними підприємствами можна визнати співставними та застосувати при їх дослідженні звичайні ціни, оскільки строки виконання зобов'язань ідентичні, інші витрати, які можуть бути економічно обгрунтовані та вплинути на формування ціни (відповідно до порядку, визначеному у нормативних положеннях з регламентації бухгалтерського обліку) у зазначених підприємств відсутній.

Отже, в порушення пп.1.20.1, пп.1.20.3 та пп.1.20.4, пп. 1.20.10 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) ДП «СхідЕЗК» придбаю сірку грудкову у періоді з 01.05.2012р. по 31.12.2012р. за цінами, що більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на суму 6 000 298, 72 грн. (сума ПДВ 1 200 059, 74 грн.).

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.І.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (у відповідній редакції) визначено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пунктами п.п. 1.10.3 та п.п. 1.20.4 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12 1994р. №334/94-ВР (у відповідній реадакції) визначено, що коли товари продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні та при продажу товарів з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Згідно п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у відповідній реадакції) - обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

На підприємство направлено лист від 26.09.13 №9200/10/32.3 з метою обґрунтування рівня звичайних цін, за якими ДП «Східний ГЗК» здійснювало придбання цієї сировини у ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» на предмет розумної економічної причини (ділової мети) (п. 14.1.231 Податкового кодексу України), а саме доцільність її придбання у ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» за цінами, які перевищують ціни, за якими ТОВ «СУПР «Еко» (код ЄДРПОУ 14348103) фактично імпортувало цю сировину від нерезидента.

Відповідачем встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «Еко-Сервіс», ДП «СхідГЗК» та ТОВ «СУРП «Еко» є пов'язаними особами.

На підставі інформації державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (лист від 26.09.2013р. № 17260447, від 26.09.2013 № 17260478) встановлено наступне.

На момент укладення договорів між позивачем та контрагентом посадовими особами ТОВ «СУРП «Еко» (код ЄДРПОУ 14348103) були директор Рінда Ю.В., головний бухгалтер - Білоус Л.С. Засновниками ТОВ «СУРП «Еко» є ООО «Экохімт» (частка статутного фонду становить 60%) та ДП «Східний ГЗК» (частка статутного фонду - 40%).

На момент укладення договорів між позивачем та контрагентом посадовими особами ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35935908) були директор ОСОБА_6, головний бухгалтер - Білоус Л.С. Засновниками ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» до червня 2012р. були ОСОБА_8 (частка статутного фонду - 30%), ОСОБА_9 (частка статутного фонду - 30%), ОСОБА_6 (частка статутного фонду - 40 %).

Отже, враховуючи, що на момент укладання договорів між ДП «Східний ГЗК» з ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» за №97/13 від 15.02.2011р., №595 від 21.07.11р., №1087/13 від 23.12.11р., №57/13 від 01.02.12р., ОСОБА_8 був засновником ТОВ «Еко Сервіс» та володів 30 відсотками статутного фонду підприємства та у відповідності до ст.88 Господарського кодексу України мав право одержувати будь-яку фінансово-господарську інформацію по підприємству ТОВ «ТД «Еко Сервіс», що відповідно до пп. 14.1.159 Податкового кодексу України є ознакою пов'язанності осіб.

Враховуючи зазначене, норм пп. 14.1.159 Податкового кодексу України ТОВ «ТД «Еко Сервіс» та ТОВ «СУРП «Еко» є пов'язаним особами внаслідок перебування під спільним контролем з боку ОСОБА_8

Такі ж обгрунтування стосуються і доводів стосовно пов'язаності ОСОБА_9, яка була засновником ТОВ «ТД «Еко Сервіс» та володіла 30 відсотками статутного фонду підприємства і в той же час є головним бухгалтером ТОВ «СУРП «Еко».

Водночас, враховуючи те, що позивач є засновником ТОВ «СУРП «Еко» та володіє 40 % його статуного фонду, ТОВ «СУРП «Еко» та ДП «Східний ГЗК» є пов'язанами особами.

Таким чином, ТОВ «Торговий Дім «Еко-Сервіс», ДП «Східний ГЗК» та ТОВ «СУРП «Еко» є пов'язаними особами, тому їх взаємовідносини можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими мож/ть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а таї ож члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворенння такого об'єднання.

Згідно пп153.2 2 п:153.2 ст. 153 Податкового Кодексу України - витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Щодо витрат ДП «Східний ГЗК» на поліпшення основних засобів за II півріччя 2012 року на загальну суму 23 880 754, 00 грн. слід зазначити наступне:

За даними податкового органу, підприємством задекларовано витрати по ремонтах основних засобів в межах десятивідсоткового ліміту на виготовлену готову продукцію, а не на реалізовану.

Відповідно до п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, первинна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що призводить до зростання майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єктів у 'сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюються ремонт та поліпшення.

Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених, (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені (п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України в редакції чинній до 01.07.2012р.).

У відповідності до змін, внесених Законом № 4834-УІ від 24.05.2012, які набрали чинності з 01.07.2012р., п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України передбачає, що сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобі)-., у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно де п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерьского обліку 16 «Витрати»: собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробнтчі та постійні розподілені загальновиробничі виграти.

Згідно із п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України).

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п.8 Положення (стандарт) бухгалтерьского обліку 16 «Витрати»).

Враховуючи зазначене, в податковому обліку загальновиробничі витрати, які згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, враховувати витрати, що пов'язані з ремонтом, які знаходяться у складі собівартості готової продукції, в межах 10 відсоткового ліміту, як того вимагає п. 146.12 Податкового кодексу України, платник податку повинен в періоді визнання доходу від реалізації цих товарів (робіт, послуг), тому що саме в цей період у нього виникає право на відображення витрат у вигляді собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді, витрати пов'язані з ремонтом, які знаходяться у складі собівартості готової продукції в межах 10 відсоткового ліміту, відносяться підприємством до витрат того періоду, в якому були здійснені.

Так, у 2012 році сума витрат, пов'язаних з ремонтом та відображених у складі собівартості виготовленої продукції в періоді здійснення таких поліпшень, становить 110 690 192, 00 грн., в т.ч за І півріччя 2012 року - 43 923 179, 00 грн., за II півріччя 2012 року - 66 767 013, 00 грн., у т.ч. за 3 квартал - 26 325 622, 00 грн., 4 квартал -40 441 391, 00 грн.

Але, з 01.07.2012 року відповідно до п. 138.4 ст.138, п. 146.11, п.146.12 ст.146 Податкового Кодексу України №2756-УІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями) сума витрат, пов'язаних з ремонтом, які входять до складу собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, повинна розраховуватись відповідно до п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України.

Таким чином, на порушення п. 138.4 ст.138, п. 146.11 ст.146 Податкового Кодексу України позивачем було завищено витрати на ремонти основних засобів за II півріччя 2012 року на загальну суму 23 880 754, 00 грн.

ДП «СхідГЗК» за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. було перераховано та відносено до адміністративних витрат членські внески на загальну суму 359 000, 00 грн.згідно платіжних доручень на перерахування членських внесків.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платн іка податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадже лня господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Включення до складу витрат членських внесків передбачено пп. 138.12.3 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України, згідно якого до складу інших витрат включається сума коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний податковий рік.

Статтею 4 Закону України від 24.05.2001 N 2436-ІП «Про організації роботодавців» передбачено, що повна назва організації роботодавців чи об'єднання організацій роботодавців повинна обов'язково містити слово «роботодавець» або похідні від нього слова.

Назви підприємств, яким ДП «Східний ГЗК»перераховувались членські внески, не містять слово «роботодавець» або похідні від нього слова, тому відповідно до ст.4 Закону України від 24.05.2001 N 2436-Ш «Про організації роботодавців» не є організаціями роботодавців чи об'єднаннями організацій роботодавців.

Таким чином, на порушення пп. 138.12.3 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України, ДП «Східний ГЗК» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за загальну суму 359 000,00 грн.

В порушення п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ДП «Східний ГЗК» за рахунок не проведеного коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р., в результаті чого позивачем завищено податковий кредит у сумі 49 043, 00 грн.

Підприємством самостійно визначено суму доходу від списаної кредиторської заборгованості та відображено цей показник у складі валових доходів (разом з податком на додану вартість) у рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємства відповідного періоду.

У бухгалтерському обліку дана операція відображена наступною кореспонденцією рахунків : Дт 71700000 «Дохід від списаної кредиторської заборгованості» Кт 79100000 «Результат операційної діяльносі і»

Відповідно до оборотно-сальдових відомостей аналітичного обліку розрахунки з підприємствами за отримані ТМЦ по рахунку 63310 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за ТМЦ та обладнання», врахована до валових доходів кредиторська заборгованість термін позивних вимог за якими Зіпнув .

Сплати грошовими коштами або інших видів компенсації за придбані ТМЦ, роботи та послуги на момент визначення доходів не відбулося.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи, із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку ш ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника».

Товари/послуги,, які отримані та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/ послуг у платника відсутнє. Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та у відповідних випадках до рядка 16 податкової декларації з ПДВ. Коригування податкового средиту повинно проводитись на підставі бухгалтерської довідки.

Так як, ДП «Східний ГЗК» придбані товари у вказаних постачальників у періоді, що підлягав перевірки, а також у попередніх податкових періодах згідно інформації Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні інформаційних ресурсів Мін доходів України, було віднесено до складу податкового кредиту, та не оплачені протягом терміну позовної давності, то при списані кредиторської заборгованості підприємству необхідно було відкоригувати податковий кредит.

Перевіркою встановлено, що позивач не провів відповідного коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості, що призвело до завищення податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. на суму ПДВ 49 043, 00 грн.

Згідно контракту №569/34 від 16.05.2012 укладено ДП «СхідГЗК», - "Постачальник" та ООО «Хим Импорт», г. Москва, Россия, - «Покупець.», Постачальник поставляє, а Покупець приймає та оплачує товар згідно Додатків до Контракту на умовах БАР Українсько-російський кордон, згідно ІНКОГЕРМС 2010. Вантажеотримувач: ООО «БЕЛСПЕЦТРАНС», Бєлгород, Россия. Кінцевий отримувач ОАО "Хиагда", 672018, м.Чита. Вантажевідправником є ДП «Смоли», (51917, Україна, Днепродзержинск, пр.Аношкіна, 179, станція Карнауховка, Придніпровської залізниці, код станції 451608). Поставка товару: ионообменная смола АМП виробник ДП «Смоли», Днепродзержинск (Призначення - для сорбции химических элементов в гидрометаллургических производствах- рос.)

На виконання умов контракту ДП «СхідГЗК» реалізовано товар на адресу ООО «Хим Импорт», г. Москва, Россия згідно наступних ВМД: №1100100006008 від 20.07.2012р., №1100100006344 від 31.07.2012р., №1100100007248 від 28.08.2012р., №1100100004594 від 08.06.2012р.

Згідно контракту №677/34 від 22.06.2012 укладено ДП «СхідГЗК», м. Жовті Води, Україна - "Постачальник" з ООО «Фирма ДиС». Івантєєвка, Россия, -«Покупець», Постачальник поставляє, а Покупець приймає та оплачує товар згідно Додатків до Контракту на умовах ПАР Українсько-Російський кордон, згідно ІНКОТЕРМС- 2010. Право власності, а також всі ризики по товару , переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару (іонообмінна смола АМ-2Б) Російській залізниці. Кінцевий споживач ЗАО «Золотодобывающая компания «Полюс», станція Лесосибирск Красноярской ж/д.

На виконання умов контракту ДП «СхідГЗК» реалізовано товар на адресу ООО «Фирма ДиС», г. Москва, Россия згідно наступних ВМД: №1100100005746 від 13.07.2012р., №1100100007021 від 21.08.2012р., №1100100007345від 30.08.2012р., №1100100007788 від 14.09.2012р.

Товарну продукцію (смола іонообмінна ), яку підприємством реалізовано на експорт придбано згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 557/13 від 18.05.2012р. укладеного з СУЛП «Хіміміпекс» (код 14345702, іпн 143457026552, м. Київ). Згідно умов договору СУЛП «Хімімпекс» (постачальник), в особі директора Должикової І.В. та ДП «Східний ГЗК» (покупець), в особі заступника генерального директора із забезпечення виробництва Журило P.M., уклали домовленість про те, що ТОВ СУЛП «Хіміміпекс» зобов'язується поставити покупцеві товари (пластмаси інші у первинних формах (смоли іоннообмінні (лот № 2 смола іонообмінна для вилучення золота із пульпи АМ-2Б) за найменуванням кількістю та ціною відповідно до Специфікацій які є невід'ємною частиною договору.

До складу податкового кредиту ДП «СхідГЗК» включено вартість придбання смоли іоннообмінної отриманої у червні 2012 року від постачальника ТОВ СУЛП «Хіміміпекс» згідно податкових накладних № 261 від 07.06.2012р., №8 від 13.06.2012р.

Сума придбання смоли іонообмінної у червні 2012р., яка в подальшому була реалізована на експорт у червні 2012р. склала 2 448 000, 00 грн. у т. ч. ПДВ 408 000, 00 грн., тоді як сума реалізації на експорт у листопаді 2012р. склала 2 085 468, 00 грн.

Таким чином при порівнянні фактурної вартості реалізованої на експорт продукції у червні 2012 року по вищезазначеній ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт у_ червні 2012 року - це збиток у загальній сумі 362 532, 00грн.

До складу податкового кредиту ДП «СхідГЗК» включено вартість придбання смоли іоннообмінної отриманої від постачальника ТОВ СУЛП «Хіміміпекс» згідно податкових накладних №344 від 11.07.2012р., №346 від 13.07.2012р., №365 від 18.07.2012р., №366 від 19.07.2012р., №390 від 20.07.2012р., №387 від 31.07.2012р.

Сума придбання смоли іонообмінної у липні 2012р., яка в подальшом)' була реалізована на експорт у липні 2012р. склала 7 286 466, 80 грн. у т. ч. ПДВ 1214411грн., тоді як сума реалізації на експорт у липні 2012р. склала 6 180 386, 96грн.

Таким чином при порівнянні фактурної вартості реалізованої на експорт продукції у липні 2012 року по вищезазначеній ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт у_ липні 2012 року - це збиток у загальній сумі 1 106 079, 84грн.

До складу податкового кредиту ДП «СхідГЗК» включено вартість придбання смоли іоннообмінної отриманої від постачальника ТОВ СУЛП «Хіміміпекс» згідно податкових накладних №448 від 21.08.2012р., №451 від 28.08.2012р., №463 від 30.08.2012р.

Сума придбання смоли іонообмінної у серпні 2012р., яка в подальшому була реалізована на експорт у серпні 2012р. склала 7 001 620, 90грн. у т. ч. ПДВ 1 166 936, 80грн., тоді як сума реалізації на експорт у серпні 2012р. склала 5 930 393, 87грн.

Таким чином при порівнянні фактурної' вартості реалізованої на експорт продукції у серпні 2012 року по вищезазначеній ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за діну продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт у серпні 2012 року - це збиток у загальній сумі 1 071 227, 03грн.

До складу податкового кредиту ДП «СхідГЗК» включено вартість придбання смоли іоннообмінної отриманої від постачальника ТОВ СУЛП «Хіміміпекс» згідно податкових накладних №495 від 14.09.2012р.

Сума придбання смоли іонообмінної у вересні 2012р., яка в подальшому була реалізована на експорт у вересні грн. склала 2 383 065, 60грн. у т. ч. ПДВ 397 177, 60грн., тоді як сума реалізації на експорт у вересні 2012р. склала 2 003 186, 48грн.

Таким чином при порівнянні фактурної вартості реалізованої на експорт продукції у вересні 2012 року по вищезазначеній ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт у вересні 2012 року - це збиток у загальній сумі 379879,12грн.

Всього за період червень-вересень 2012 року при порівнянні фактурної вартості реалізованої на експорт продукції по вищезазначеним ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у загальній сумі 2919718грн

Основним видом діяльності ДП «Східний ГЗК»_є видобуток уранової руди та виробництво уранового оксидного концентрату (октаоксид-триуран (закис-окис урану). ДП «Східний ГЗК» реалізує на експорт продукцію не власного виробництва -смола іонообмінна виробництва ДП «Смоли», Україна, Днепродзержинск , згідно наданих для перевірки вантажно-митних деклараї тй, вантажовідправником є ДП «Смоли», Україна, Днепродзержинск. Товарна продукція (смола іонообмінна ) згідно умов контрактів на експорт відвантажувалась безпосередньо зі складу виробника.

Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року визначено, що госпродарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Реалізація вищезазначених ТМЦ без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля цих ТМЦ та їх подальша реалізація на експорт, згідно з договором, за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Слід зауважити, що статтею 3 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України: цього Кодексу, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщенням товарів через митний кордон України...

Статтею 36 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-\Т (із змінами та доповненнями) визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника нодажу обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом ібо законами з питань митної справи.

ДП «СхідГЗК» реалізує на експорт продукцію не власного виробництва, згідно наданих для перевірки вантажно-митних декларацій. За результатами даних господарських операцій повинно було отримати прибуток, який підлягає оподаткуванню, проте підприємством фактично отримано збиток у червні-вересні 2012р. на загальну суму 2 919 718, 00 грн.

Відповідно до ст. 188.1 Податкового кодексу України, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Додана вартість - це вартість, що утворюється за рахунок зменшення вартості продажу товарів (робіт, послуг) на вартість придбаних (отриманих) товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому періоді) (п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одерж.іти економічний ефект у результаті господарської діяльності;

Отже, Податковим Кодексом України встановлено, що тільки у межах господарської діяльності платника податку, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, платник податку, має право на віднесення таких сум до податкового кредиту звітного періоду.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначенність.

Виходячи з вищевикладених норм Господарського та Податкового кодексів України, що надають визначення господарської (підприємницької) діяльності, межами господарської діяльності встановлюються:

доходи в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах отримані таким платником податків у зв'язку з продажем (поставкою) товарів (робіт, послуг);

діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, операції з реалізації на експорт у червні-грудні 2012р. товарно-матеріальних цінностей були для ДП «СхідГЗК» завідомо збитковими, щодо віднесення сум придбання до податкового кредиту відображаючи при цьом у у податкових зобов'язаннях за данною операцією 0 грн.

Також, дані обставини дають підстави стверджувати, що купівля продукції та її подальша реалізація на експорт, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю. Наявність цих ознак може свідчити про спрямованість наміру платника податків на збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платників податків; та є доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обгрунтованності укладених угод. К лм цього, наявність наступних обставин може свідчити лише про направленість дій на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди переважно чи за рахунок бюджету, а саме зловживання суб'єктом господарювання правом на отримання податкового кредиту, бюджетного відшкодування та відсутність економічного ефекту від укладених угод.

Таким чином, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу доходу та до складу витрат в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Відповідно до вимог п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 „Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87, визначено, що дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Активи - ресурси контрольовані підприємством, в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Господарська операція документується первинними документами та знаходить відображення в повному обсязі в бухгалтерському обліку.

Тобто, збільшення власного капіталу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових, згідно з податковим обліком.

Стаття 142 Господарського Кодексу України вказує на те, що прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Ціна є грошовим виразом вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір. Податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожне му етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Врховуючи, що податок на додану вартість не враховується при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, необхідність виключення податку на додану вартість зі складу собівартості та доходів зумовлена правилами оподаткува іня податком на прибуток, а саме підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті.135, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат - суми податку на прибуток, податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Пунктом 195.1 статті 195 Податкового кодексу України передбачено, ще за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформлеюю відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункт/ 135.4 статті 135 Податкового кодексу України - дохід від операційної діяльності визнаєт Зся в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаї іих робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій

В свою чергу згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Крім того, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (підпункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Оскільки ДП «Східний ГЗК» є платником податку на додану вартість, на нього не поширюються дії підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в частині, яка відноситься до платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, та до складу витрат яких входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Таким чином, саме визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату податку на додану вартість призвело до помилкового висновку платником податку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок відшкодування податку на додану вартість.

Аналізуючи визначення господарської діяльності (господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 Податкового кодексу України), можна зробити висновок, що господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання прибутку, а не з метою умисного заниження (приховування) податкових зобов'язань. Навмисні дії платників податків, що спрямовані на заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Тобто, зі змісту угод платника податку, дана операція є операцією з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і, як слідство, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку.

Згідно зі ч. 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок.

Таким чином, суд вважає, що проведені ДП «Східний ГЗК» операції не містять під собою ділової мети в отриманні прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження суми податку на додану вартість, які підлягають до сплати у державний бюджет.

Отже, позивачем в порушення пп.14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 та з урахуванням норм пп.14.1.36 п.14.1, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, внаслідок не проведеного коригування податкового кредиту, який використано у не господарській діяльності в червні 2012р. на суму 362 532, 00 грн., липні 2012р. на суму 1 106 080, 00 грн., серпні 2012 року на суму 1 071 227, 00 грн., вересні 2012р. на суму 379 879, 00 грн., по придбанню товарно-матеріальних цінностей за економічно недоцільними угодами, які в подальшому реалізовано на експорт.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволенню не пілягає.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський