ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Справа № 917/1640/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Сибіги О.М.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Ходаківської І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Об'єднання підприємств громадського харчування "Семенівська райспоживспілка" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справіГосподарського суду Полтавської області за позовом Дочірнього підприємства "Об'єднання підприємств громадського харчування "Семенівська райспоживспілка" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 218 459,17 грн. та розірвання договору в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Солдатенко Є.С. (дов. від 05.08.13),
відповідача: ОСОБА_4 (паспорт сер. НОМЕР_1 вид. 20.05.99),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 31.10.2013 р. господарського суду Полтавської області позов задоволено, з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Об'єднання підприємств громадського харчування "Семенівська райспоживспілка" стягнуто 100416,23 грн. основного боргу, 3971,67 грн. пені, 114071,27 грн. річних, а також 5516,20 грн. судового збору. Розірвано договір оренди об'єкта нерухомості № 3 від 01.05.2010 р. Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити об'єкт оренди за договором оренди №3 від 01.05.2010 року.
Постановою від 01.04.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, ДП "Об'єднання підприємств громадського харчування "Семенівська райспоживспілка" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди об'єкта нерухомості від 01.05.2010 р. № 3 між, укладеного між ДП "Об'єднання підприємств громадського харчування "Семенівська райспоживспілка" та ФОП ОСОБА_4, останнім прийнято у строкове платне користування приміщення універмагу загальною площею 541 м 2 по АДРЕСА_1, оціночна вартість якого на дату укладення договору становила 193000 грн.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору орендна плата за користування одним квадратним метром об'єкта оренди становить 9,24 грн. за місяць. Загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди становить 5000 грн., в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 10-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.
Пунктом 8.2. передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення та 182 проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору строк його дії - з 01.05.2010 р. по 01.04.2011 р. включно. Якщо орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна сторона має право відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.
Об'єкт оренди - частину приміщень універмагу було передано орендарю за актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 14.05.2010 р.
27.05.2013 р. позивач надіслав відповідачу претензію та повідомлення про відмову від договору оренди та його розірвання у зв'язку з несплатою орендної плати за період з травня 2012 року по травень 2013 року на суму 84500 грн. та самовільним зайняттям останнім додаткової площі універмагу - 87, 6 м 2 , що підтверджується актом від 07.05.2013 р.
Залишення зазначених претензії та повідомлення без відповіді та задоволення стало підставою для звернення ДП "Об'єднання підприємств громадського харчування "Семенівська райспоживспілка" з позовом у даній справі.
Приймаючи оскаржувану постанову, Харківський апеляційний господарський суд послався на те, що в матеріалах справи наявний розрахунок від 05.08.2013 р., здійснений позивачем, згідно із яким сума боргу становить 97500 грн., тобто по 6500 грн. за 15 місяців прострочення з травня 2012 року по липень 2013 року.
При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що такий розрахунок суми боргу не відповідає умовам договору, оскільки його сторони не укладали письмової додаткової угоди, якою б збільшили розмір орендної плати з 5000 грн. до 6500 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач фактично в односторонньому порядку змінив умови спірного договору оренди щодо розміру місячної орендної плати за користування 541 м 2 орендованого приміщення.
Крім того, суд послався на те, що належних та допустимих доказів самовільного зайняття додаткової площі універмагу позивачем надано не було, оскільки наданий ним акт від 07.05.2013 року не може вважатися належним доказом на підтвердження вказаних обставин, оскільки його складено у відсутності ФОП ОСОБА_4
З врахуванням зазначеного вище та за відсутності належних доказів наявності у відповідача заборгованості з орендної плати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції недостатньо вмотивованими, такими, що зроблені без дослідження усіх обставин справи.
Так, колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважає на те, що належних та допустимих доказів сплати відповідачем орендної плати у заявлений позивачем період судам надано не було. В той же час, докази (копії прибуткових касових ордерів) сплати орендної плати ФОП ОСОБА_4 за період травень 2010 року - квітень 2012 року наявні в матеріалах справи.
При цьому апеляційний господарський суд, обґрунтовано визнавши безпідставним розрахунок позивача заборгованості з орендної плати, виходячи з 6500 грн. за відсутності належно оформленого сторонами внесення змін до договору, не встановив суму, яка б підлягала стягненню з відповідача з врахуванням визначеного спірним договором розміру орендної плати та з огляду на приписи ст. 525, 256, 759, 762 ЦК України.
Окрім того, судами необґрунтовано не взято до уваги і наявну в матеріалах справи відмову позивача від спірного договору, зроблену в порядку ст. 782 ЦК України та п. 4.2 договору.
В той же час, з врахуванням зазначеного вище, а також того, що місцевим господарським судом безпідставно взято до уваги, в якості належного доказу зайняття відповідачем додаткових 87, 6 м 2 , складений позивачем в односторонньому порядку акт не можна погодитись і з висновками господарського суду першої інстанції, який задовольнив позов в повному об'ємі.
Враховуючи викладене та з огляду на ч. ІІ ст. 111 7 , згідно якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 31.10.2013 р. господарського суду Полтавської області та постанову від 01.04.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 917/1640/13 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Сибіга О.М.
Судді Костенко Т.Ф.
Ходаківська І.П.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2014 |
Оприлюднено | 01.07.2014 |
Номер документу | 39505747 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Костенко Т.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні