Ухвала

від 18.06.2014 по справі 2а-15462/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року м. Київ К/800/14943/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013

у справі № 2а-15462/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми надмірно сплаченого податку на прибуток.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправною бездіяльності ДПІ, яка проявилася у неповерненні на банківський рахунок платника надміру сплаченого податку на прибуток, та про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 675 000 грн.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013, позов задоволено частково; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто оспорювану суму податку на прибуток; в решті позову відмовлено.

Посилаючись на неправильне застосування судами положень чинного законодавства, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у позові Товариства. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що повернення з бюджету сум понад 50 тис. грн. передбачає обов'язкове отримання погодження вищестоящого орану.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що внаслідок помилкової сплати позивачем податку на прибуток у сумі 1 468 160 грн. за платіжним дорученням від 11.11.2009 № 84 понад суму задекларованого податкового зобов'язання у податковому обліку Товариства станом на 04.10.2012 виникло позитивне сальдо (переплата) з цього податку в сумі 1 169 026,19 грн. (що засвідчується, зокрема, актом звірення розрахунків з бюджетом).

Наявність у позивача переплати у вказаній сумі податковим органом не заперечується.

03.05.2012 позивач звернувся до ДПІ із заявою про повернення частини надміру сплаченого податку на прибуток (у сумі 625 000 грн.), яку було залишено відповідачем без відповідного реагування.

В силу вимог пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.3 цієї ж статті Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З установлених судами обставин справи вбачається, що позивачем було виконано викладені законодавчі вимоги та дотримано наведені умови щодо повернення надміру сплаченого податку, в зв'язку з чим суди цілком об'єктивно стягнули відповідні кошти з бюджету на користь позивача.

Посилання ДПІ на необхідність отримання погодження вищестоящого органу державної податкової служби на таке повернення не спростовують висновків судів, покладених в основу прийняття рішень зі спору.

Адже зазначене питання стосується порядку взаємодії органів всередині централізованої податкової системи, що регулюється відомчими нормативними документами. Втім правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства не можуть обмежувати законодавчо встановлені права платника, переносити у часі реалізацію таких прав.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 у справі № 2а-15462/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько