Ухвала

від 19.06.2014 по справі 810/4914/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4914/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Енергорезерв" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Енергорезерв" (далі - ТОВ "Вітал-Енергорезерв") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Васильківська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 р. №00002816, №0000291600.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 22.03.2013 р. №00002816, №0000291600.

На вказану постанову Васильківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Державною податковою службою у Київській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ста. 78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ТОВ «Вітал-Енергорезерв» податків до бюджету за результатами здійснення фінансово-господарської операції з ТОВ «Інтелект Системс» за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 05.03.2013 р. №10/16-018/35511848.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат за IV квартал 2010 року на суму 80260,00 грн.;

- пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 16052,00 грн.

На підставі акта перевірки Васильківською ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.03.2013 р.:

- №00002816, яким позивачу визначене грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 20065,00 грн. (за основним платежем - 16052,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 4013,00 грн.);

- №0000291600, яким позивачу визначене грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 25082,00 грн. (за основним платежем -20065,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями 5016,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Інтелект Системс» (виконавець) укладено договір від 07.10.2010 р. №98, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання виконати на користь позивача роботи по проведенню передпродажної підготовки дизель-генераторів, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Реальність виконання зазначеного договору, підтверджується наявними в матеріалах справи належними первинними документами, зокрема відповідними рахунками-фактурами, актом здачі-прийняття робіт, податковою накладною та банківською випискою.

Згідно пояснень позивача, дизель - генератори, по яким замовлялись роботи з їх передпродажної підготовки, придбані позивачем у суб`єктів зовньошньоекономічної діяльності - Green Power Systems s.r.l., Італія, та Genpower цr Sanayi Ve Ticaret A.S., Турція, з метою їх подальшого продажу наступним контрагентам. Оскільки умовами експлуатації вказаних вище дизель-генераторів передбачено проведення ряду робіт, що передують їх запуску, а договірні зобов`язання позивача перед контрагентами - одержувачами дизель - генераторів передбачали виконання позивачем поставки на їх користь цих матеріальних цінностей разом з проведенням робіт з їх пусконалагодження, позивачем замовлено у ТОВ «Інтелект Системс» роботи по проведенню передпродажної підготовки дизель-генераторів.

На підтвердження обставин, що свідчать про наявність зв`язку між фактом придбання позивачем цих робіт із його господарською діяльністю, позивачем надано суду копії митних декларацій, інвойсів, пакувальних листів, міжнародних товарно - транспортних накладних, договорів про поставку та пусконалагодження обладнання, специфікацій та додатків до них, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарів, а також картку рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками».

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс».

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтується лише на вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2012 р. у кримінальній справі № 2610/15392/2012, яким директора ТОВ «Інтелект Системс» визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом не надано належної оцінки первинним документам позивача, наданих при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та змісту.

Отже, відповідач позбавив ТОВ «Вітал-Енергорезерв» права на формування податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 р. №00002816, №0000291600, а тому такі рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Васильківської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.