Постанова

від 25.06.2014 по справі 918/253/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа №918/253/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: - Пелех Ю.В. (дов. №759 від 12.06.2014)

- Чайківська Ю.В. (дов. №577 від 11.06.2011р.)

відповідача: - Войдевич О.А. (дов. від 14.04.14р.)

- Петренко Ж.В. (дов. від 11.06.14р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М" на рішення господарського суду Рівненської області від 06 травня 2014 року у справі №918/253/14 (суддя Гудзенко Я.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полнет - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М"

про стягнення в сумі 315 658 грн. 54 коп. заборгованості

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

06 травня 2014 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Полнет-Україна" до ТОВ "Агрокор-М" про стягнення в сумі 31558,54 грн. заборгованості та стягнуто з відповідача на користь позивача 315658,54 грн. - заборгованості та 6313,18 грн. - судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд не взяв до уваги, що обладнання, яке поставлене позивачем та за поставку якого було судом стягнуто кошти у розмірі 315 658,54 грн., не відповідає вимогам щодо якості та має суттєві недоліки, а звернення відповідача щодо усунення таких недоліків позивач проігнорував.

Крім того, зазначає, що суд неправомірно відмовив у клопотанні про призначення судової експертизи з підстав, що відповідачем не доведено та необґрунтовано доцільність призначення даної експертизи, оскільки матеріалами справи підтверджена поставка неякісного товару.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заборгованість відповідача виникла в результаті неповної сплати коштів за поставлений йому товар по Договору поставки №ДГ-0000191. Посилання апелянта на те, що поставлений товар є дефектним безпідставні та необґрунтовані, оскільки дефектні акти, складені ТОВ "Агрокор-М" в односторонньому порядку, а ТОВ "Полнет-Україна" не отримувала жодних зауважень чи листів з претензією щодо несправності чи дефектів поставленого товару. А наявні в матеріалах справи, дефектні акти та заяви відповідача до представників позивача про усунення недоліків поставленого товару, складені після звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості.

30 травня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18 червня 2014 року.

18 червня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 25 червня 2014 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

19 червня 2013 року, між ТОВ "Полнет-Україна", як постачальником, та ТОВ "Агрокор-М", як покупцем, було укладено Договір поставки №ДГ-0000191, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. (а.с.7-9, 102-104, 114-115).

Пунктом 2.1. даного Договору передбачено, що загальний асортимент та кількість товару, що підлягає поставці, зазначається у видаткових накладних та специфікаціях у кожному окремому випадку.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. Договору, якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати технічним умовам, стандартам, іншим нормативним документам. Підтвердженням якості та комплектності з боку постачальника у разі обов'язкової сертифікації такого виду товару, є сертифікати відповідності, надані товаровиробником.

Згідно 8.2. Договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та отримання і підписання покупцем товаророзпорядчих документів.

Договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 17.2).

У період з 01 серпня по 31 жовтня 2013 року, позивачем, на виконання умов Договору №ДГ-0000191, за видатковими накладними:

- №РН-0000565 від 01 серпня 2013 року на суму 94860,00 грн.;

- №РН-0000706 від 05 вересня 2013 року на суму 355015,62 грн.;

- № РН-0000728 від 11 вересня 2013 року на суму 19140,05 грн.;

- №РН-0000731 від 13 вересня 2013 року на суму 200970,50 грн.;

- №РН-0000759 від 18 вересня 2013 року на суму 432108,59 грн.;

- №РН-0000739 від 25 вересня 2013 року на суму 25697,81 грн.

- №РН-0000796 від 27 вересня 2013 року на суму 16013,45грн.;

- №РН-0000826 від 10 жовтня 2013 року на суму 85440,04 грн.;

- №РН-0000880 від 31 жовтня 2013 року на суму 25778,84 грн.;

- №РН-0000879 від 31 жовтня 2013 року на суму 7448,64 грн., поставило ТОВ "Агрокор-М" товар на загальну суму 1262473,54 грн. (а.с.10-19).

Відповідач, свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, згідно умов Договору поставки №ДГ-0000191, виконав частково суму 946815,00 грн. (банківські виписки а.с. 20-28)

04 лютого 2014 року, ТОВ "Полнет-Україна" звернулось до ТОВ "Агрокор-М" з вимогою №38 про сплату боргу у розмірі 315658,54 грн. (1262473,54 грн. - 946815,00 грн.), що утворився унаслідок часткової сплати за поставлений товар по Договору поставки №ДГ-0000191. Дана вимога була отримана відповідачем 07 лютого 2012 року та залишена ним без задоволення. (а.с.42-43, 63)

14 березня 2014 року, ТОВ "Полнет-Україна" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Агрокор-М" про стягнення 315658,54 грн. заборгованості. (а.с.2-3)

20 та 21 березня 2014 року, відповідачем направлялись на адресу позивача заяви про виклик представника для усунення причин неполадок, в яких зазначалось, що обладнання, яке було поставлене позивачем неякісне, відбуваються постійні збої. (а.с.88-90)

20 та 22 березня 2014 року, представниками відповідача було складено дефектні акти, в яких встановлено, що частина обладнання, поставленого ТОВ "Полнет-Україна", поржавіло та знаходиться в руйнівному стані. (а.с.91-92)

23 та 25 квітня 2014 року, відповідач повторно направив позивачу заяви про виклик представника для проведення звірки розрахунків та врегулювання спору щодо неякісного обладнання. (а.с. 141-143)

06 травня 2014 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Полнет-Україна" до ТОВ "Агрокор-М" про стягнення в сумі 315658,54 грн. заборгованості та стягнуто з відповідача на користь позивача 315658, 54 грн. - заборгованості та 6313,18 грн. - витрат по сплаті судового збору. (а.с.150-155)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між сторонами був укладений Договір поставки №ДГ-0000191, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Розрахунки за товар, що поставляється здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.7.2. договору).

У період з 01 серпня по 31 жовтня 2013 року, позивачем було поставлено відповідачу, за Договором поставки №ДГ-0000191, обладнання на загальну суму 1262473,54 грн., що вбачається з видаткових накладних, які підписані представниками обох сторін, що підтверджує факт отримання товару позивачем.

Проте відповідач, зобов'язання щодо оплати поставленого товару, за Договором №ДГ-0000191, виконав частково у розмірі 946815,00 грн.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.12.3 Договору №ДГ-0000191 сторони погодили, що підписання представником покупця видаткової накладної є підтвердженням приймання покупцем визначеної накладною партії товару за кількістю та якістю, а також погодженням покупцем асортименту та ціни переданого товару.

За приписами ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач, отримавши 31 жовтня 2013 року останню партію товару за Договором поставки №ДГ-0000191, свої зобов'язання повністю не виконав та допустив заборгованість у розмірі 315658,54 грн. (1262473,54 грн. - 946815,00 грн.)

Вимога про сплату боргу від 04 лютого 2014 року, за якою позивач просив погасити заборгованість протягом трьох банківських днів з моменту отримання даної вимоги, також була залишена відповідачем без задоволення.

Оскільки дані зобов'язання відповідач не виконав, господарський суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 315658, 54 грн. - основного боргу, який відповідає обставинам справи.

Посилання відповідача, що поставлений товар був неналежної якості (окремі його елементи мають зачне корозійне пошкодження), колегією суддів оцінюється критично, оскільки дана обставина не позбавляє відповідача обов'язку, відповідно до ст. 692 ЦК України, оплатити товар, який ним був прийнятий, а також не позбавляє права, відповідно до ст. 678 ЦК України, звернутися до суду та вимагати від продавця усунення недоліків поставленого товару, відшкодування витрат на усунення цих недоліків або пропорційного зменшення ціни на придбаний товар. Проте, в представлених відповідачем матеріалах, не міститься доказів того , що вартість витрат необхідних для відновлення (заміни неякісних частин) поставленого обладнання складає саме 315658,54 грн. і на цю суму слід зменшити ціну за поставлений позивачем товар.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 06.05.14 р. у справі №918/253/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/253/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Василишин А.Р.