Постанова

від 26.06.2014 по справі 804/7911/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 р. Справа № 804/7911/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Коломоєць Ю.Ю.

представник відповідача - Немченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо складання Акту від 08.05.2014 року №1564/2203/37070576 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) з питань фінансово-господарський відносин з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року;

- визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) в розрізі контрагентів за лютий 2014 року, яке відбулось на підставі акту від 08.05.2014 року №1564/2203/37070576, в тому числі дії з виключення з Інформаційної системи «Податковий блок», підсистема «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) у податковій декларації за лютий 2014 року;

- зобов'язати Лівоборежну об'єднану державну податкову інспекцію Головного

управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) в розрізі контрагентів за лютий 2014 року, в тому числі, зобов'язати відобразити в Інформаційній системі «Податковий блок», підсистема «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) включило до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інвіста» (код за

ЄДРПОУ 37070576) судовий збір у розмірі 73,08 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом без наявних на то підстав зроблено висновки в акті перевірки від 08.05.2014 року №1564/2203/37070576 про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Інвіста» з постачальником ТОВ «БУДІС ПЛЮС» та подальшого здійснення операцій по ланцюгу постачання з контрагентами-покупцями за лютий 2014 року, а тому дії податкового органу щодо визнання недійсними правочинів та коригування показників податкової звітності позивача є протиправними. Також, позивач вважає, що протиправність дій відповідача вбачається в складанні самого акту перевірки про неможливість проведення перевірки ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) з питань фінансово-господарський відносин з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року, тому що перевірка позивача була здійснена не за його податковою адресою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових до неї матеріалів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на позов в яких зазначив, що висновки акту перевірки від 08.05.2014 року №1564/2203/37070576 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) з питань фінансово-господарський відносин з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року були сформовані у зв'язку з тим, що ТОВ «Інвіста» не знаходиться за податковою адресою зазначеною у статутних документах.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ, або відповідач) було здійснено відповідні заходи з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) (далі - ТОВ «Інвіста», або позивач) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року.

За результатами вказаних заходів було складено акт від 08.05.2014 року №1564/2203/37070576 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) з питань фінансово-господарський відносин з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року.

У акті зазначено, що ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) не знаходиться за податковою адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, Індустріальній р-н, вул. Винокурова, буд. 26.

Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Інвіста» з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968), їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Інвіста» згідно інформаційних баз, а саме База даних «Архів електронної звітності», відповідно до зареєстрованих податкових накладних встановлено ланцюг постачання: ТОВ «БУДІС ПЛЮС» - ТОВ «Інвіста» - ТОВ «Акама» за період лютий 2014 року.

За результатами перевірки, податкові повідомлення-рішення відповідачем позивачу не виставлялись.

Так, на першій сторінці Акту вказано, що фахівцями відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська з метою вручення наказу від 07.05.2014р. за № 496 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інвіста» (код ЄДРІІОУ 37070576) по взаємовідносинам із ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року з направленням на перевірку від 08.05.2014 №267, здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Інвіста» - 49000, м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, вул. Винокурова, буд.26. Перевіркою встановлено: ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) не знаходиться за податковою адресою - 49000, м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, вул. Винокурова, буд.26, зазначеною у статутних документах. Внаслідок вищезазначеного складено акт про невідповідність податковою адреси ТОВ «Інвіста» фактичному місцезнаходженню від 08.05.2014 за № 1564/2203/37070576 та до податкового оперативного управління Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська передано запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Проте, на другій сторінці Акту де зазначаються відомості про суб'єкта господарювання вказано, що податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49051, м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, вул. Винокурова, буд.5.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, що при складанні акту від 08.05.2014 за № 1564/2203/37070576, на першій сторінці було допущено технічну помилку в зазначені адреси позивача, а тому вірною адресою ТОВ «Інвіста» необхідно вважати - вул. Винокурова, буд.5.

Необхідно зазначити, що перед призначенням перевірки, відповідачем до ТОВ «Інвіста» було направлено запит від 14.04.2014р. за № 11455/04-64-15-01-010 «Про надання документів та письмових пояснень» по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» у лютому 2014р.

Позивачем листом від 06.05.2014р. за № 163 повідомив відповідача проте, що надання копій документів по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» за лютий 2014 року неможливе у зв'язку з їх втратою 24 березня 2014 року. Про це повідомлено Самарський районний відділ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 25 березня 2014 року та зареєстровано до ЖЄО за № 1884 та Лівобережну ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України 27 березня 2014 року.

На підтвердження зазначеного в листі представником позивача надано до суду копію довідки Самарського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25.03.2014р. та копію заяви позивача про втрату первинних документів від 26.03.2014р. за № 120, адресовану до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська та отриману її представником 27.03.2014р.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копію листа Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська до позивача від 02.04.2014р. за № 10116/10/04-64-22-03-11 «Про встановлення терміну відновлення фінансових документів» в якому вказано, що позивачу необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби. Термін надання первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) переноситься до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених п.44.5 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку вбачається протиправність дій відповідача щодо призначення перевірки ТОВ «Інвіста», але вимога позивача до суду щодо таких дій не заявлена.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Проте, вимога позивача - визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо складання акту від 08.05.2014 року №1564/2203/37070576 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) з питань фінансово-господарський відносин з ТОВ «БУДІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34046968) за період лютий 2014 року - є безпідставною та такою, що не підлягають задоволенню.

Необхідно зазначити, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки і спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Відповідно до п.3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державна податкова служба України № 984 від 22.12.2010р., Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, під актом розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За таких обставин податковий орган має правові підстави зазначати в акті перевірки будь яку інформацію про виявлені порушення вимог податкового законодавства.

Щодо не підтвердження відповідачем здійснення господарських відносин, нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Інвіста» з постачальником ТОВ «БУДІС ПЛЮС» та подальшого здійснення операцій по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ «Акама» за період лютий 2014 року - суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Інвіста» з постачальником ТОВ «БУДІС ПЛЮС» у перевіряємому періоді підтверджується самим актом від 08.05.2014 за № 1564/2203/37070576, де стор. 5, 6 наведено перелік отриманих ТОВ «Інвіста» податкових накладних від ТОВ «БУДІС ПЛЮС», а на стор. 9, 10 акту наведено перелік виданих ТОВ «Інвіста» податкових накладних до ТОВ «Акама».

Стосовно інших документів, які б підтвердили реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Інвіста» з постачальником ТОВ «БУДІС ПЛЮС» та подальшу реалізацію товарів (послуг) до ТОВ «Акама», то як вже зазначалось ці документи позивачем були втрачені і податковим органом встановлено термін для їх відновлення, що складає протягом 90 календарних днів, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, а саме з 27.03.2014р.

Також, як зазначив представник позивача та підтвердив представник відповідача Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська було здійснено корегування показників податкової звітності ТОВ «Інвіста» та внесення змін даних показників податкової звітності та відомостей у Інформаційній системи «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення».

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 192.3. ст. 192 ПК України визначено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що корегування сум податкової звітності та внесення змін даних показників податкової звітності та відомостей у Інформаційній системи «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Самостійна зміна відповідачем у Інформаційній системи «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» даних податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також, спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Згідно Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276 (яка втратила чинність 04.02.2014р.) - облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку. Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються додаткові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків». Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 4.9, п. 5.1, п. 5.4. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Вищезазначені норми також узгоджуються з п. 2, 7, 13 Наказу Міністерство доходів і зборів України N 765 від 05.12.2013р. «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014р. за № 217/24994 в якому визначено, що цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються у Інформаційній системи «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення», формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З урахуванням викладеного, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань у Інформаційній системи «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» даних можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Отже, відповідачем корегування показників податкової звітності ТОВ «Інвіста» та внесення змін даних показників податкової звітності та відомостей у Інформаційній системи «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення», на підставі Акту перевірки акту від 08.05.2014 року №21564/2203/37070576 - було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалась, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

Вказані дії відповідача свідчать про протиправність дій останнього щодо коригування показників податкової звітності на підставі вищезазначеного акту, у зв'язку з цим виникла необхідність їх відновлення.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в постанові від 04 березня 2014 року по справі № К/800/46922/13.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 73,08 грн., що підтверджується квитанцією № 48114.13.5 від 02 червня 2014р.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, відповідно до частини задоволених вимог в розмірі 48 грн. 72 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) в розрізі контрагентів за лютий 2014 року, яке відбулось на підставі акту від 08.05.2014 року №21564/2203/37070576, в тому числі дії з виключення з Інформаційної системи «Податковий блок», підсистема «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) у податковій декларації за лютий 2014 року.

Зобов'язати Лівоборежну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) в розрізі контрагентів за лютий 2014 року, в тому числі, зобов'язати відобразити в Інформаційній системі «Податковий блок», підсистема «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Інвіста» (код ЄДРПОУ 37070576) включило до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста», (код ЄДРПОУ - 37070576) суму судового збору відповідно до частини задоволених позовних вимог в розмірі 48 грн. 72 коп. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвіста» згідно квитанції № 48114.13.5 від 02 червня 2014р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 01.07.2014р.

Суддя Е.О. Юрков