Постанова

від 19.06.2014 по справі 813/1350/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року 17 год. 41 хв. м. Львів № 813/1350/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Харіва М.Ю.

представників позивача - Цяцяка А.Р.

представника відповідача - Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» до Львівської митниці Міндоходів про скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» (далі - позивач, ТзОВ «ТМ-Сервіс») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Львівська митниця), в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

- скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 року.

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00391, яка оформлена Львівською митницею.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Позивач вважає, що ним, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів. Вважає, що з представлених документів вбачається, що ТзОВ «ТМ-Сервіс» підтвердило обґрунтованість заявленої ціни товару. Окрім того, Львівською митницею не повідомлено позивача про обставини, які не дають змоги застосувати обраний декларантом метод визначення митної вартості товарів, не було надано декларанту можливості усунути такі обставини та надати митному органу усю необхідну для цього інформацію та документи. Жодних консультацій з метою визначення основи вартості товару згідно з положеннями ст. 59 та ст. 60 Митного кодексу України відповідачем не проводилося.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Зазначив, що Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ «ТМ-Сервіс» товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях. Покликається на те, що під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме відсутній підпис відправника в контракті та додатку до нього; наданий до митного оформлення коносамент (Bill of Lading) № CNSHA039394 від 26.05.2013 року не відповідає коносаменту зазначеному в митній декларації країни відправлення (Китаю) № 223120130811576271 від 22.05.2013 року і не був наданий до митного оформлення. Окрім того, платіжні документи не можливо було ідентифікувати з даним товаром. На думку, Львівської митниці, задекларована ТзОВ «ТМ-Сервіс» митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами. Про проведення консультацій з декларантом свідчить скерування декларанту в електронному вигляді повідомлень про надання наявної інформації. Митна вартість імпортованих товарів не була визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України.

З урахуванням наведеного, оскаржені рішення вважає законними. Тому у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між компанією JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD., SHANGHAI. CHINA та ТзОВ «ТМ-Сервіс» 15.06.2012 року було укладено контракт № S-12032001 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1 якого Продавець (компанія JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD., SHANGHAI. CHINA) виробляє та продає, а Покупець (ТзОВ «ТМ-СЕРВІС») купує метричну продукцію (далі - Товар) на умовах FOB порт Китаю (відповідно INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Пункт 1.2 Контракту вказує, що назва, сума, вартість одиниці кожного Товару, загальна сума Товару і його вартість зазначається в додатку.

Відповідно до п. 1.3 Контракту Сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання Контракту.

Згідно з п. 2.1 Контракту вартість Товару по даному Контракту встановлюється в доларах США і включає до складу вартість Товару, пакування, витрати по завантаженню Товару до транспортного засобу Покупця, виконанню всіх формальностей по передачі Товару, зокрема отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки Товару до України.

Відповідно до п. 2.3. Контракту сума Товару, що може бути поставлена по даному Контракту, складає 300000,00 доларів США, проте у будь-якому випадку визначається вартістю здійснених за даним Контрактом поставок.

Згідно з п. 5.1 Контракту Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю аванс, та/або за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний у Договорі рахунок.

Пункт 5.2 Контракту передбачає, що Сторони допускають зміну методу і форми оплати за отриманий Товар.

Між сторонами 21.03.2013 року було укладено додаток № 3 до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року (далі - Додаток № 3), відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а покупець купує Товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 39334,32 доларів США.

Цим же Додатком № 3 від 21.03.2013 року Сторони погодили, що Покупець зобов'язується сплатити аванс в розмірі 8000,00 доларів США до 06.04.2013 року.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 18 від 01.04.2013 року ТзОВ «ТМ-Сервіс» було сплачено на користь компанії JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD., 8000,00 доларів США, в якості передоплати за Товар згідно контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року.

З метою уточнення обсягу товару, що підлягав до поставки та встановлення домовленостей щодо оплати ТзОВ «ТМ-Сервіс» решти вартості товару, між сторонами 17.05.2013 року було укладено додаток № 4 до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року, відповідно до умов якого Покупець зобов'язується оплатити решту вартості поставленого товару в розмірі 31159,77 доларів США до 01.08.2013 року.

Згідно комерційного інвойсу № S-13032103 від 20.05.2013 року загальна вартість Товару, що підлягає поставці становить 39159,77 доларів США.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 61 від 30.07.2013 року ТзОВ «ТМ-Сервіс» було сплачено на користь компанії JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD., 31159,77 доларів США, в якості оплати решти вартості Товару згідно контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року.

Транспортування товару відбувалося згідно з укладеним із ТзОВ «Глобал Оушен Лінк» договором № 398/12 від 01.08.2012 року про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом.

Згідно з даним договором ТзОВ «Глобал Оушен Лінк» (експедитор) зобов'язується за відповідну плату за рахунок клієнта ТзОВ «ТМ-Сервіс» організувати та надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією і забезпеченням перевезення вантажів клієнта у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

Згідно долученої до матеріалів справи копії довідки про транспортні витрати № 5591 від 14.08.2013 року, виконавцем договору ТзОВ «Глобал Оушен Лінк» були виконані послуги з перевезення морським транспортом, а витрати склали - 18863,48 грн.

ТзОВ «ТМ-Сервіс» 19.08.2013 року, для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року, додатку № 3 від 21.03.2013 року до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року, додатку № 4 від 17.05.2013 року до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року, було подано митну декларацію № 209120000/2013/830490 на вантаж: штифти з низьковуглецевої сталі, з нанесеною по всій довжині різьбою, без головок, оцинковані, з межею міцності на розтягування менше 800 МПа, згідно електронного інвойсу, із заявленою митною вартістю 39159,77 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 209/2012/0000969 від 28.11.2012 року; накладна ЦІМ/УМВС № 42645648 від 14.08.2013 року; іменний коносамент (Bill of Lading) № CNSHA039394 від 26.05.2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 18 від 01.04.2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 61 від 30.07.2013 року; рахунок-фактура (інвойс) № S-13032103 від 20.05.2013 року; пакувальний лист від 20.05.2013 року; додаток № 4 від 17.05.2013 року до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року; контракт № S-12032001 від 15.06.2012 року; договір (контракт) про перевезення № 398/12 від 01.08.2012 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 26.05.2013 року; сертифікат про походження товару загальної форми № CCPIT124782739 від 29.05.2013 року; податкові декларації (витяги з бухдокументації) від 19.08.2013 року; витяг про вартість сировини від 16.08.2013 року; довідка на транспортні послуги № 5591 від 14.08.2013 року; комерційна пропозиція від 20.03.2013 року; прайс від 19.08.2013 року; митна декларація країни відправлення № 2231120130811576271 від 22.05.2013 року;

Як вбачається з матеріалів справи, наданих до митного оформлення документів, на думку Львівської митниці, не було достатньо для визначення митної вартості товару, у зв'язку із чим митним органом сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Позивачем 20.08.2013 року надано відповідь Львівській митниці, що документи було подано у повному обсязі та висловлено прохання провести митне оформлення товару за першим основним методом у найкоротший термін.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації Львівською митницею 20.08.2013 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 МК України. Відповідно до п. 4.1 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме відсутній підпис відправника в контракті та додатку до нього. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: транспортні (перевізні) документи (заявку на перевезення вантажу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами вартостях МД № 40040000/2013/3767 від 23.07.2013 року.

На основі даного рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00391.

На підставі рішення Львівської митниці від 22.08.2013 року ТзОВ «ТМ-Сервіс» додатково сплатило мито в розмірі 29777,21 грн та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 125064,30 грн, а всього в розмірі 154841 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням Львівської митниці Міндоходів позивач звернувся до суду з даним позовом, стверджує, що документи, надані до митного оформлення підтверджують митну вартість товару.

Оцінюючи спірні правовідносини та правомірність оскаржуваних рішень і дій відповідача, суд керувався наступним.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл. 9 цього Кодексу.

Згідно з ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ст. 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що документи подані ТзОВ «ТМ-Сервіс» Львівській митниці з метою підтвердження митної вартості товару, що імпортується на митну територію України згідно Контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року та додатку № 4 від 17.05.2013 року до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим ст. 53 МК України та містять документально підтверджені відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору.

Стаття 54 МК України визначає порядок здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Слід зазначити, що згідно ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900074/2 від 20.08.2013 року Львівська митниця Державної митної служби України, крім іншого, зазначила, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МК України.

Крім цього, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 року зазначено, що декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: транспортні (перевізні) документи (заявку на перевезення вантажу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Проте, як встановлено судом вище, в підтвердження митної вартості товару, що імпортується на митну територію України згідно Контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року та додатку № 4 від 17.05.2013 року до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року, ТзОВ «ТМ-Сервіс» було подано усі документи, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України, в тому числі і документи, на відсутність яких наголошує відповідач.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 року зазначено, що під час розгляду документів було виявлено розбіжності, а саме: відсутній підпис відправника в контракті та додатку до нього; у митного органу наявна інформація щодо митної вартості імпортованих товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.

Суд звертає увагу, що частиною 6 ст. 54 МК України передбачений вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Зазначені митним органом розбіжності в документах не входять до переліку підстав для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості.

Щодо покликання Львівської митниці на відсутність підпису відправника в контракті та додатку до нього, то це не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки жодним чином не впливає на можливість обчислення вартості товару за основним методом відповідно до ст. 57 МК України враховуючи те, що дана розбіжність не стосується відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Частина 2 ст. 58 МК України вказує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару здійснюється лише у випадку неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Крім цього, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 року відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні.

Натомість, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 року лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД № 40040000/2013/3767 від 23.07.2013 року.

Вказане дає підстави стверджувати, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів складене Львівською митницею, крім іншого, також і з порушенням наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598, що додатково вказує на наявність підстав для його скасування.

Так, в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення відповідач посилається на результати порівнянь рівня заявленої митної вартості товарів та наявність різниці між задекларованою митною вартістю товарів, які ввозив позивач та рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, судом відхиляються посилання відповідача на результати порівнянь рівня заявленої митної вартості товарів та наявність певної різниці між заявленою декларантом вартістю та рівнем митної вартості аналогічних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, оскільки зазначене не входить до виключного переліку підстав для відмови митного органу у митному оформленні товарів, які визначені частиною 6 ст. 54 МК України.

Також, суд звертає увагу, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення від 20.08.2013 року Львівська митниця зазначає, що проводила консультації з декларантом щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості. Вважає, що про проведення консультацій свідчить скерування йому в електронному вигляді повідомлення-вимоги.

Однак, судом під час розгляду справи з'ясовано, що ТзОВ «ТМ-Сервіс» заперечує факт проведення будь-яких консультацій. Більше того, позивач 20.08.2013 року подав до Львівської митниці заяву, в якій просив провести митне оформлення товару за першим основним методом у найкоротший термін.

Крім того, доводи Львівської митниці про те, що консультації проводились у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, є необґрунтованими. Право вимоги таких документів передбачено у ч. 3 ст. 53 МК України, і не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених ч. 4 ст. 57 МК України.

Таким чином, вимога Львівської митниці від 20.08.2013 року про надання декларантом додаткових документів, в якій містяться посилання саме на ст. 53 МК України, не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами МК України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому.

Отже, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів.

Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, суд керується ст. 58 МК України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально або визначені кількісно і є достовірними та/або наявна хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Також, судом не беруться до уваги посилання представника відповідача на те, що наданий до митного оформлення коносамент (Bill of Lading) № CNSHA039394 від 26.05.2013 року не відповідає коносаменту, зазначеному в митній декларації країни відправлення (Китаю) № 223120130811576271 від 22.05.2013 року і не був наданий до митного оформлення не вказують на наявність обставин для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

З аналізу змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається що вказана обставина взагалі не була підставою для його винесення.

Крім цього, в ході розгляду даної адміністративної справи Позивачем до матеріалів справи було долучено копії іменних коносаментів № CNSHA039394, № HPLODS-01 та № HLCUSHA1305HTHH2, згідно яких здійснювалась поставка товару на митну територію України.

Те, що митним органом країни відправника при формуванні експортної декларації було вказано лише один із коносаментів не свідчить про наявність підстав для винесення рішення про коригування митної вартості при тому, що у кожному із документів зазначено одні і ті ж контейнери в яких здійснювалось транспортування товару.

Твердження Львівської митниці про те, що платіжні документи не можливо ідентифікувати з даним товаром, не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не свідчать про порушення норм матеріального права або умов контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року

Не зазначення в платіжних реквізитах додатку не свідчить про неможливість ідентифікації оплаченого товару, так як всі інші реквізити дають можливість встановити, за який товар і кому проведена оплата.

Наведене може вказувати на те, що спірне рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України) та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Оскільки, ТзОВ «ТМ-Сервіс» при здійсненні митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту № S-12032001 від 15.06.2012 року, додатку № 3 від 21.03.2013 року та додатку № 4 від 17.05.2013 року було в повному обсязі виконано вимоги ст. 53 МК України щодо подання митному органові усіх обов'язкових та наявних у декларанта додаткових документів, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування резервного методу № 6.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обґрунтування правомірності рішень відповідача не знайшли підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищевикладених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов слід задовольнити,

При цьому, в резолютивній частині постанови, відповідно до вимог ст. 162 КАС України, належить зазначити про протиправність спірних актів індивідуальної дії.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00391, яка оформлена Львівською митницею.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд. 8, код ЄДРПОУ 31835813) судовий збір в розмірі 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн 84 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 червня 2014 року.

Суддя Кедик М.В.