Постанова

від 14.01.2020 по справі 813/1350/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2020 року

Київ

справа №813/1350/14

касаційне провадження №К/9901/2437/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТМ-Сервіс (далі - Товариство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді - Дякович В.П., Кухтей Р.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТМ-Сервіс до Львівської митниці Міндоходів (далі - Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - Казначейство) про скасування рішення, картки відмови та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці та Казначейства, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013 та картку відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №20912/0000/2013/00391, які складені Митницею.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, проте Митниця без передбачених законодавством підстав (наявності обґрунтованого сумніву) витребувала додаткові документи і прийняла рішення про коригування митної вартості товару; Митниця не провела процедуру консультацій між Митним органом та декларантом; Митниця не довела неможливості визначення митної вартості за методами 2а-2г, а також не надала Товариству письмову відповідь про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана, оскільки подані Товариством документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари; Митниця в порушення вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, не вказала у оспорюваних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товарів за резервним методом.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 19.06.2014 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900075/2 від 20.08.2013; визнав протиправною та скасував картку відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 20912/0000/2013/00391, яка оформлена Митницею.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надав усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та необхідності визначення такої вартості за резервним методом, з урахуванням того, що зазначені Митницею розбіжності у документах не входять до переліку обставин, визначених у частині шостій статті 54 Митного кодексу України, які можуть бути підставою для прийняття Митницею рішення про коригування заявленої Товариством митної вартості; Митниця не провела процедуру консультацій між Митним органом та декларантом; в порушення вимог митного законодавства Митниця не вказала у оспорюваних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товарів за резервним методом.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.02.2015 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Товариство не надало Митниці документів, які засвідчують договірні відносини з нерезидентом на поставку товару і якими затверджена ціна на поставку продукції, оскільки в контракті та додатку до нього відсутній підпис контрагента, з урахуванням того, що Товариством до митного оформлення не був наданий додаток № 3 до контракту, а наданий до митного оформлення коносамент № CNSHA039394 від 26.05.2013 не відповідав коносаменту, зазначеному у митній декларації країни відправлення №223120130811576271 від 22.05.2013, і не був наданий до митного оформлення.

Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.02.2015 відкрив касаційне провадження у даній справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: відсутність будь-яких роз`яснень з боку Митниці при витребуванні додаткових документів унеможливлювала подання декларантом пояснень щодо наявних, на думку Митниці, розбіжностей в документах, у зв`язку з чим декларант обґрунтовано вважав, що у Митниці немає зауважень щодо первинно поданих документів; у повідомленнях про витребування додаткових документів Митниця жодних інших додатків і контракту від Товариства не вимагала; неподанні додатку № 3 було зумовлене лише тим, що через уточнення обсягу товару він був викладений у новій редакції як додаток № 4, тоді як подання при митному оформленні двох додатків призвело б до плутаними та підстав у Митниці вважати, що через митний кордон має перевозитися товар, зазначений у двох додатках, хоча остаточна кількість та вартість товару, який поставлявся, була визначена виключно додатком № 4; неподання Товариством до митного оформлення коносаменту № CNSHA039394 від 26.05.2013 не було підставою для прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості, з урахуванням того, що ні в процедурі витребування додаткових документів, ні в процедурі контролю правильності визначення митної вартості Митниця не посилалась на зазначену обставину як на розбіжність у документах: зазначення митним органом країни відправника у експортній декларації лише одного із коносаментів не свідчить про наявність підстав для винесення рішення про коригування митної вартості товару при тому, що у кожному із документів зазначені одні і ті ж контейнери, в яких здійснювалось транспортування товару, з урахуванням того, що Товариство не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації; Митниця не провела процедуру консультацій між Митним органом та декларантом, яка передує застосуванню другорядних методів визначення митної вартості.

У запереченні на касаційну скаргу Митниця просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.01.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.01.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що15.06.2012 між Компанією JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD., SHANGHAI. CHINA (продавцем) та Товариством (покупцем) був укладений контракт № S-12032001, відповідно до умов якого: продавець виробляє та продає, а Покупець купує метричну продукцію (далі - товар) на умовах FOB порт Китаю (відповідно INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є невід`ємною частиною даного контракту (п.1.1. статті 1); назва, сума, вартість одиниці кожного товару, загальна сума товару і його вартість зазначається в додатку (пункт 1.2. статті 1); сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання Контракту (пункт 1.3. статті 1); вартість товару по даному контракту встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей по передачі товару, зокрема отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки товару до України (пункту 2.1. статті 2); сума товару, що може бути поставлена по даному контракту, складає 300000,00 доларів США, проте у будь-якому випадку визначається вартістю здійснених за даним контрактом поставок (пункт 2.3. статті 2); покупець зобов`язаний заплатити продавцю аванс, та/або за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний у договорі рахунок (пункт 5.1. статті 5); сторони допускають зміну методу і форми оплати за отриманий товар (пункт 5.2. статті 5).

21.03.2013 між сторонами був укладений додаток № 3 до контракту № S-12032001 від 15.06.2012 (далі - додаток № 3), відповідно до якого продавець виробляє і постачає, а покупець купує товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 39334,32 доларів США. Також, сторони узгодили, що покупець зобов`язується сплатити аванс в розмірі 8000,00 доларів США до 06.04.2013.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 18 від 01.04.2013 Товариство сплатило на користь Компанії JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD. 8000,00 доларів США в якості передоплати за товар згідно контракту № S-12032001 від 15.06.2012.

З метою уточнення обсягу товару, що підлягав до поставки, та встановлення домовленостей щодо оплати Товариством решти вартості товару, 17.05.2013 сторони уклали додаток № 4 до контракту № S-12032001 від 15.06.2012, відповідно до умов якого покупець зобов`язується оплатити решту вартості поставленого товару в розмірі 31159,77 доларів США до 01.08.2013.

Згідно комерційного інвойсу № S-13032103 від 20.05.2013 загальна вартість товару, що підлягає поставці становить 39159,77 доларів США.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 61 від 30.07.2013 Товариство сплатило на користь Компанії JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD. 31159,77 доларів США в якості оплати решти вартості товару згідно контракту № S-12032001 від 15.06.2012.

Транспортування товару відбувалося згідно з укладеним із ТзОВ Глобал Оушен Лінк договором № 398/12 від 01.08.2012 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом, відповідно до умов якого ТзОВ Глобал Оушен Лінк (експедитор) зобов`язується за відповідну плату за рахунок клієнта (Товариства) організувати та надати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією і забезпеченням перевезення вантажів клієнта у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

Згідно копії довідки про транспортні витрати № 5591 від 14.08.2013 ТзОВ Глобал Оушен Лінк були виконані послуги з перевезення морським транспортом, витрати склали - 18863,48 грн.

Товариство 19.08.2013 подало до Митниці митну декларацію №209120000/2013/830490, згідно яких митна вартість товару (штифти з низьковуглецевої сталі, з нанесеною по всій довжині різьбою, без головок, оцинковані, з межею міцності на розтягування менше 800 МПа), придбаного на підставі контракту № S-12032001 від 15.06.2012, укладеного між Товариством та Компанії JIASHAN LISAN METAL PRODUCT CO. LTD., була визначена позивачем за ціною договору та становила 39159,77 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 209/2012/0000969 від 28.11.2012; накладна ЦІМ/УМВС № 42645648 від 14.08.2013; іменний коносамент (Bill of Lading) № CNSHA039394 від 26.05.2013; платіжне доручення в іноземній валюті № 18 від 01.04.2013; платіжне доручення в іноземній валюті № 61 від 30.07.2013; рахунок-фактура (інвойс) № S-13032103 від 20.05.2013; пакувальний лист від 20.05.2013; додаток № 4 від 17.05.2013 до контракту № S-12032001 від 15.06.2012; контракт № S-12032001 від 15.06.2012; договір (контракт) про перевезення № 398/12 від 01.08.2012; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 26.05.2013; сертифікат про походження товару загальної форми № CCPIT124782739 від 29.05.2013; податкові декларації (витяги з бухгалтерської документації) від 19.08.2013; витяг про вартість сировини від 16.08.2013; довідка на транспортні послуги № 5591 від 14.08.2013; комерційна пропозиція від 20.03.2013; прайс від 19.08.2013; митна декларація країни відправлення № 2231120130811576271 від 22.05.2013.

Разом з цим, Митницею було повідомлено Товариство про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 Митного кодексу України, а саме: транспортні (перевізні) документи (заявку на перевезення вантажу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Також Митницею було повідомлено Товариство, що відповідно до статті 57 Митного кодексу України у митного органу є наявні інформація щодо митного оформлення товарів за рівнем митної вартості 2,64 долара США/кг.

На зазначені вимоги Товариство 20.08.2013 надало Митниці відповідь, що документи було подано у повному обсязі і висловлено прохання провести митне оформлення товару за першим основним методом у найкоротший термін, а також про те, що у місті Києва та у місті Одесі відбувається оформлення товару по першому (основному) методу за ціною 1,1 та 1,15 доларів США, з огляду на що Товариство просило перевірити наявну у митного органу інформацію.

Разом з цим, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2013 № 209000003/2013/900075/2, відповідно до якого визначила митну вартість товарів за резервним методом. Підставою для коригування митної вартості товарів Митниця зазначила те, що під час розгляду документів, поданих декларантом, були виявлені розбіжності, а саме - відсутній підпис відправника в контракті та додатку до нього, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Також, Митниця вказала, що неможливо застосувати методи 2а, 2б, 2в та 2г з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості, коригування митної вартості грунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД № 40040000/2013/3767 від 23.07.2013. При цьому, Митниця вказала, що декларант не надав витребуваних згідно з частинами другою - четвертою статті 53 Митного кодексу України документів, процедура консультацій з декларантом проведена. Також, Митницею була складена картка відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 20912/0000/2013/00391.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встанови, що Товариство одночасно з митними деклараціями в повному обсязі надало до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, тоді як Митниця не довела, що подані Товариством документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, у повідомленнях декларанту Митниця не вказувала про відсутність підпису відправника в контракті та додатку до нього, а також про необхідність подання інших документів для перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1) та неможливість визначення митної вартості шляхом застосування попередніх методів відповідно до частини третьої статті 57 Митного кодексу України, зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини щодо непроведення процедури консультацій між митним органом та декларантом.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю підписів на поданих декларантом до митного оформлення копіях контракту та додану до нього, з урахуванням наявних у матеріалах справи копій відповідних документів, які містять підписи продавця, а також з підстав неподання Товариством до митного оформлення коносаменту, який зазначений у митній декларації країни відправлення, оскільки коносамент № CNSHA039394 від 26.05.2013, поданий до митного оформлення, та коносамент № HLCUSHA1305HTHH2 від 26.05.2013, містять ідентичну інформацію щодо номеру судна, відправлення, контейнерів ваги тощо, з урахуванням того, що Товариство не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації, а також зважаючи на те, що зазначена обставина не була визначена Митницею як підстава для прийняття рішення про коригування митної вартості та складення картки відмови.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, є обґрунтованими, з огляду на що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2014.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТМ-Сервіс задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду