Ухвала

від 27.06.2014 по справі 1570/6642/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 червня 2014 року м. Київ В/800/2820/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів Гончар Л.Я.,

Леонтович К.Г.,

Сороки М.О.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року у справі №1570/6642/12 (касаційні провадження К/800/33790/13, К/800/34669/13, К/800/34472/13)

за позовом приватного підприємства "Вестра"

до Південної митниці,

Головного управління Державної казначейської служби України в

Одеській області,

за участю прокуратури м.Одеси,

прокуратури Одеської області,

про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Вестра" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2013року у справі №1570/6642/12 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених приватним підприємством "Вестра" до бюджету мита у сумі 3132872,86грн. та податку на додану вартість в сумі 6808190,63 грн., які було зараховано до бюджету в загальній сумі 9941063,49 грн., зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснити повернення на користь приватного підприємства "Вестра" надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 3132872,86 грн. та податку на додану вартість в сумі 6808190,63 грн., які було зараховано до бюджету в загальній сумі 9941063,49 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2013року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року змінено. Абзац третій резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Вестра" (місцезнаходження вул. Люстдорфська дорога, 92/94, м.Одеса, 65088, код 32028708) надмірно сплачені до бюджету мито у розмірі 3132872,86 (три мільйони сто тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. та податок на додану вартість в розмірі 6808190,63 (шість мільйонів вісімсот вісім тисяч сто дев'яносто) грн., які були зараховані до бюджету, всього на загальну суму 9941063,49 (дев'ять мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча шістдесят три) грн.". В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року у справі №1570/6642/12 (касаційні провадження К/800/33790/13, К/800/34669/13, К/800/34472/13) постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою касаційного суду, Південна митниця Міндоходів подала заяву про її перегляд Верховним Судом України.

В обґрунтування заяви зазначає, що в спірних правовідносинах судами неоднаково застосовані положення статей 81, 86, 88, 90, 260, 262, 264, 265, 266 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-ІV, пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пунктів 3, 6, 11, 13, 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, пункту 2 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 року №1227, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. В якості прикладів приводить правову позицію колегії суддів, викладену в постанові Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2014 року (касаційні провадження К/800/45654/13, К/800/46108/13, К/800/46397/13).

Згідно статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за правилами статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

В основу висновків ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року у справі №1570/6642/12 (касаційні провадження К/800/33790/13, К/800/34669/13, К/800/34472/13) покладена наступна правова позиція.

Визначення митної вартості задекларованих приватним підприємством "Вестра" товарів за 6 (резервним) методом визначення митної вартості не відповідає вимогам законодавства щодо процедури визначення митної вартості товару, що імпортується в Україну, це призвело до надмірної сплати позивачем до бюджету мита та ПДВ в загальній сумі 9941063,49 грн.

Коригування митної вартості товару у вантажній митній декларації було здійснено позивачем у зв'язку з рішенням митного органу, яке не було оформлено належним чином, про відмову у митному оформленні товару та прийнятті митних декларацій, у яких митна вартість товару визначена за першим методом. Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь декларанта надмірно сплачені мито та податок на додану вартість.

Проте в судовому рішенні, доданому до заяви про перегляд ухвали касаційного суду Верховним Судом України, суд касаційної інстанції застосував ті ж норми права і дійшов протилежних висновків.

Із змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2014 року (касаційні провадження К/800/45654/13, К/800/46108/13, К/800/46397/13) вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та прийняття різних за змістом судових рішень.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для допуску справи №1570/6642/12 до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року (касаційні провадження К/800/33790/13, К/800/34669/13, К/800/34472/13).

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу №1570/6642/12 за позовом приватного підприємства "Вестра" до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м.Одеси, прокуратури Одеської області, про визнання бездіяльності протиправною для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року (касаційні провадження К/800/33790/13, К/800/34669/13, К/800/34472/13).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: