Рішення

від 01.07.2014 по справі 925/639/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 925/639/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Майстренко Т.В., Школьна І.П за довіреністю, Писанко І.В. - керівник, відповідача - ОСОБА_4 адвокат за договором, ОСОБА_5 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Звенигородського підприємства теплових мереж, м. Звенигородка Черкаської області до публічного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ", с. Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення 377 696,61 грн. та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить суд:

1. розірвати договір №08/10-12 від 08.10.2012 про закупівлю товарів за державні кошти;

2. стягнути з відповідача на користь позивача: 328 800,00 грн. основного боргу, 25 880,61 грн. пені, 23 016,00 грн. штрафу, а всього - 377 696,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виставив позивачу рахунок-видаткову накладну і хоча за умовами договору від 08.10.2012 № 08/10-12 позивач повинен був оплатити товар після його одержання, на вимогу відповідача 08.05.2013 позивач перерахував останньому 160000,00 грн. платіжним дорученням № 17 і 06.09.2013 - 168800,00 грн. платіжним дорученням № 26, а всього перерахував - 328 800,00 грн. Відповідачем наданий був гарантійний лист № 01/11/13 від 01.11.2012, яким він зобов'язався поставити екскаватор тепер вже до кінця 2013 року, однак товар так і не був поставлений. 23 січня 2014 року позивач надіслав відповідачу претензію та разом з нею пропозицію, в якій запропонував розірвати договір та повернути отримані кошти у зв'язку з невиконанням зобов'язань. Станом на 01.04.2014 позивачу товар не поставлений, гроші не повернуті, відповіді на пропозицію позивача отримано не було. Згідно п. 7.2. Договору та ст. 3 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував відповідачу пеню, а також згідно п. 2 ст. 231 ГК України нарахував штраф.

У письмовому відзиві на позовну заяву, відповідач не погодився з вимогами позивача:

- відповідно до п. 5.1. Договору товар має бути поставлений позивачу протягом вересня-жовтня 2012, тобто кінцевим терміном виконання зобов'язання слід вважати 31 жовтня 2012 року. Для стягнення неустойки (штрафу, пені), які вимагає стягнути позивач, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена позовна давність тривалістю в один рік. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок - в даному випадку, коли позивач дізнався про порушення його права на поставку товару у строки, встановлені договором (з 01.11.2012), позовна заява ж подана позивачем 03.03.2014, тобто після спливу одного року та чотирьох місяців строку позовної давності щодо стягнення неустойки. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу не можуть бути задоволені внаслідок спливу строку позовної давності;

- щодо вимоги щодо розірвання договору та повернення, виплачених відповідачу коштів, які останній в своїй позовній заяві фактично визначає як "витребувану" в нього попередню оплату товару, слід зазначити , ч. 1 ст. 693 ЦК України надане визначення попередньої оплати; Договором попередня оплата не встановлювалась. Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 чітко визначено щодо попередньої оплати. Рішення розпорядника бюджетних коштів щодо здійснення попередньої оплати відсутнє, а закупівля за результатами якої укладено договір не підпадає під перелік закупівель, визначених Постановою, як таких, в яких можливе здійснення попередньої оплати. Отже, вимога позивача про повернення так званого боргу не може бути задоволена, так як вказана сума попередньою оплатою не являється. Крім того, згідно ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У письмових поясненнях представники позивача, зокрема, зазначили, що перелік недоліків, зазначених в акті огляду екскаватора від 22.01.2014 підтверджує, що екскаватор, який пропонувався позивачу не є новим і не відповідає умовам Договору та Специфікації.

У судовому засіданні була оголошена перерва з 11.06 по 01.07.2014 року.

У судовому засіданні:

- керівник позивача повідомив, що видаткову накладну дійсно підписав він, однак товар позивач не отримав, оскільки запропонований відповідачем товар мав старі деталі; довіреність, на яку посилання у видатковій накладній, віддати не встиг; позивач готовий прийняти товар, якщо він буде відповідати умовам Договору;

- представники позивача просили задовольнити позовні вимоги повністю;

- представники відповідача повідомили, що мають у наявності товар, однак зі сторони позивача виникають складнощі у прийнятті товару; просили відмовити у позові повністю.

У перерві до суду надійшли такі документи:

- клопотання з додатками від представника відповідача про приєднання документів до матеріалів справи;

- супровідний лист з додатками від представників позивача;

- від старшого слідчого СВ Звенигородського РВ УМВС лист та клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття кінцевого рішення по кримінальному провадженні.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках - перелік, яких є вичерпним, і серед якого відсутнє до винесення рішення по кримінальному провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

08 жовтня 2012 року між Звенигородським підприємством теплових мереж (позивач у справі, покупець за договором) та публічним акціонерним товариством "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" (відповідач у справі, продавець за договором) укладено договір № 08/10-12 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався протягом вересня-жовтня 2012 року поставити позивачу товар, зазначений в Специфікації, яка додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а позивач - прийняти й оплатити цей товар (п. 1.1. Договору).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- найменування (номенклатура, асортимент) товару: трактор екскаватор "Борекс-2101". Кількість товару: одна одиниця (п. 1.3.);

- ціна цього договору становить 328 800,00 грн. (з ПДВ) (п. 3.1.);

- розрахунки проводяться: у безготівковій формі шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця після отримання товару на підставі рахунків та накладних (п. 4.1.);

- покупець зобов'язується сплатити за товар, вказаний в п. 1.2. протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару продавцем (п. 4.2.);

- строк поставки товару: вересень-жовтень 2012 р. (п. 5.1.);

- місце поставки товару: за адресою замовника (п. 5.2.);

- разом з товаром покупцеві передаються: рахунок-фактура, накладна, сервісна книжка, транзитні номери (п. 5.3.);

- покупець має право розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань продавцем, повідомивши про це його у строк 3 робочих дні (п. 6.2.1.0;

- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товару за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. Крім пені покупець додатково сплачує продавцю річні відсотки за використання чужими грошовими коштами у розмірі однієї облікової ставки, встановленої національним банком України від несвоєчасно сплаченої (не сплаченої) суми. Річні відсотки сплачуються пропорційно відповідній кількості днів прострочення (п. 7.2. );

- у випадку неякісності товару продавець зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів замінити неякісний товар на товар належної якості (при наявності товару на складі продавця), або за свій рахунок усунути недоліки, виявлені в товарі. При відсутності товару на складі продавця заміна товару здійснюється в інший строк, погоджений сторонами (п. 7.3.);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 10.1.);

- товар, що поставляється - є новим (п. 11.1);

- невід'ємною частиною до договору є: Специфікація № 1 (п. 12.1.).

Видаткова накладна №РН-015 від 23 жовтня 2012 про постачання відповідачем товару, передбаченого умовами Договору та отримання його позивачем підписана та завірена печатками обох сторін Договору.

Позивач (покупець за Договором) здійснив повну оплату за товар в сумі 328 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 08 травня 2013 року на суму 160 000,00 грн. та № 26 від 06 вересня 2013 року на суму 168 800,00 грн. та визнається відповідачем. У платіжних дорученнях вказано, що призначення платежу: оплата за екскаватор марки "Борекс" , зг. дог. №08/10-12 від 08.10.2012 р., вид. накл. № рн-015 від 23.10.12 р.

Керівник позивача - Писанко І.В. у судовому засіданні 11.06.2014 повідомив, що видаткову накладну дійсно підписав він, однак товар від відповідача позивач не отримав, так як запропонований товар не був новим, мав старі деталі.

Представники відповідача у судових засіданнях підтвердили факт відмови позивача від отримання товару, пояснили, що товар, який передбачений умовами Договору у відповідача є, однак виникають складнощі у прийнятті товару позивачем.

У листі від 01.11.2013 №01/11/13 відповідач гарантував позивачу поставку екскаватора до 22.11.2013.

Позивачем була направлена відповідачу пропозиція про розірвання Договору, оскільки станом на 01.01.2014 Договір не виконаний.

У акті від 22.01.2014 позивач вказав на недоліки екскаватора, виявлені при візуальному огляді, вказав, що отримувати такий екскаватор вважає за неможливе, так як він не відповідає технічним характеристикам, заявленим в тендерній пропозиції та у договорі, акт підписаний керівником позивача та машиністом екскаватора-працівника позивача, представник Бородянського екскаваторного заводу від підпису відмовився.

Позивач направив відповідачу претензію від 23.01.2014 № 30, у якій вказав, що виявилося, що екскаватор старого зразка, не відповідає специфікації, тому він відмовляється від його отримання, просить терміново повернути кошти в сумі 328800 грн. дана претензія отримана відповідачем 29.01.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 07.05.2014 №241, у якій вказує, що товар так і не був поставлений, тому змушений повторно порушити питання про розірвання Договору та стягнення перерахованих коштів за товар.

У листі від 29.05.2014 № 34/011 ПАТ "Борекс" повідомив суд, що екскаватор "Борекс-2101", відповідно до видаткової накладної № 290 від 23.10.2012, знаходиться на відповідальному зберіганні на території ПАТ "Борекс".

У листі від 19.06.2014 №19/06/1 відповідач запропонував позивачу 25.06.2014 здійснити виїзд на ВАТ "Борекс" для візуального огляду екскаватора.

У листі від 23.06.2014 № 302 позивач відповів відповідачу, що готовий прийняти товар згідно з умовами Специфікації відповідно до умов Договору, тобто на території позивача.

На момент прийняття рішення судом товар відповідачем позивачу не поставлений, що підтвердили представники сторін у судовому засіданні від 01.07.2014.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, позивач - комунальне підприємство, відповідач - приватне, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відносини, що виникли між сторонами є господарськими, договірними. Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 5.1. Договору строк поставки товару: вересень-жовтень 2012 р.

Відповідач з метою виконати умови Договору поставив позивачу товар, від отримання якого останній відмовився з причин невідповідності товару Специфікації до Договору, однак підписавши видаткову накладну про отримання № РН-015 від 23 жовтня 2012 та здійснивши повну оплату за товар в сумі 328 800,00 грн. платіжними дорученнями № 17 від 08 травня 2013 року на суму 160 000,00 грн. та № 26 від 06 вересня 2013 року на суму 168 800,00 грн.

Станом на день прийняття рішення товар по Договору відповідачем в установлені строки не поставлений.

Отже, є обгрунтованою та доведеною вимога позивача про стягнення з відповідача 328 800,00 грн.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач нарахував відповідачу пеню згідно п. 7.2. Договору та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за період з 07.09.2013 по 15.04.2014 на суму 25 880,61 грн.

Також позивач , керуючись п. 2 ст. 231 далі - ГК України нарахував штраф в розмірі 7% вартості товару на суму 23016,00 грн.

Однак, вказана позивачем правова норма - п. 2 ст. 231 ГК України стосується визначеного кола суб'єктів господарювання, до якого не відноситься позивач, який є комунальним підприємством.

Відповідач у письмовому відзиві послався на сплив строку позовної давності, просив застосувати його до даних вимог про стягнення пені та штрафу.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік, застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У ч. 5 ст. 261 ЦК України вказано, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п. 5.1. Договору строк поставки товару: вересень-жовтень 2012 р.

Отже, з 01.11.2012 почався перебіг позовної давності в один рік, який сплила відповідно 01.11.2013.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поважні причин пропущення позовної давності судом не встановлені.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Щодо позовної вимоги про розірвання Договору, суд вважає дану вимогу підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.

Позивачем була направлена відповідачу пропозиція про розірвання Договору, оскільки станом на 01.01.2014 Договір відповідачем не виконаний.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 07.05.2014 №241, у якій вказує, що товар так і не був поставлений, тому змушений повторно порушити питання про розірвання Договору та стягнення перерахованих коштів за товар.

Відповідач відповідь на пропозицію позивача про розірвання Договору не надав.

Згідно п. 6.2.1. Договору покупець має право розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань продавцем, повідомивши про це його у строк 3 робочих дні.

Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

У ст. 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір від 08.10.2012 №08/10-12 про закупівлю товарів за державні кошти, укладений між Звенигородським підприємством теплових мереж та публічним акціонерним товариством "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ".

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" (Черкаська область, Чорнобаївіський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, 3, ідентифікаційний код 00908805) на користь Звенигородського підприємства теплових мереж (Черкаська область, м. Звенигоодка, вул. Кримського, 25, ідентифікаційний код 02082717) - 328 800,00 грн. боргу, 7794,00 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя І.І. Гура