Постанова

від 26.06.2014 по справі 361/10487/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/10487/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дутчак І.М.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Бєлової Л.В., Вівдиченко Т.Р. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій» до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Колективне сільськогосподарське підприємство «Заплавний» про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2013 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Добродій» звернулося до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Колективну сільськогосподарське підприємство «Заплавний», у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради «Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП «Заплавний» № 220 від 23 листопада 2001 року.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі з урахуванням її змін про скасування постанови Мокрецька сільська рада посилається на те, що рішення № 220 від 23 листопада 2001 року є законним. Причиною припинення права користування земельною ділянкою було припинення діяльності КСП «Заплавний» та невикористання ним протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі з урахуванням її змін доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-КВ № 002769, виданого 27 квітня 2000 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 12, рішенням 7 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради від 27 серпня 1999 року у постійне користування КСП «Заплавний» для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва була передана земельна ділянка загальною площею 487,3 га на території Мокрецької сільської ради (а. с. 10-11).

Вказаний державний акт на право постійного користування землею КСП «Заплавний недійсним не визнаний та не скасований.

23 листопада 2001 року 18 сесією ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради було прийнято рішення за № 220 "Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП "Заплавний" (а. с. 22, 131).

Із даного рішення вбачається, що у зв'язку з тим, що КСП "Заплавний" знаходиться в стані ліквідації та згідно із пунктом 3 статті 27 Земельного кодексу України Мокрецька сільська рада вирішила припинити право постійного користування КСП "Заплавний" землями резервного фонду площею 360,7 га та водного фонду площею 126,6 га, всього - загальною площею 487,3 га.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради № 220 від 23 листопада 2001 року "Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП "Заплавний" прийняте всупереч вимогам чинного на момент його прийняття законодавства, з державного реєстру України виключене не було, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 810/2949/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2014 року (провадження № К/800/20131/14), якими встановлено, що СТОВ «Добродій» не було здійснено належних заходів щодо переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, що належала КСП «Заплавний».

Отже, в матеріалах справи відсутні документи, які у встановленому законом підтверджували набуття позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою, що належала КСП «Заплавний», так само як відсутні докази користування позивачем спірною земельною ділянкою з 2002 року по час дату розгляду даної справи в адміністративних судах.

Разом з тим, колегія суддів вважає, суд першої інстанції посилаючись на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99, дійшов хибного висновку, що СТОВ «Добродій» є правонаступником КСП «Заплавний» в частині набуття права постійного користування спірною земельною ділянкою, з наступних підстав.

Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99 про банкрутство КСП «Заплавний», визнано СТОВ «Добродій» процесуальним правонаступником КСП «Заплавний» в справі про банкрутство (а.с. 15).

При цьому із мотивувальної частини ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99 вбачається, що СТОВ «Добродій» є частковим правонаступником КСП «Заплавний», а саме по боргах перед ДПІ та ПФУ, які в числі інших є кредиторами у справі про банкрутство по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів).

Ніяких інших відносин правонаступництва із вказаної вище ухвали суду не вбачається, так само як не вбачається обсяг майна, прав та обов'язків, які мали перейти від КСП «Заплавний» до СТОВ «Добродій».

Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували виникнення правонаступництва між КСП «Заплавний» та СТОВ «Добродій» та його обсяг.

Щодо посилання суду першої інстанції на пункт 1.1. статуту СТОВ «Добродій» (в редакції 2011 року), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статут є внутрішнім документом підприємства, який визначає основи його діяльності та регулює взаємовідносини між органами управління та контролю, а також між його засновниками (учасниками).

Разом з цим статут не породжує будь-які правові наслідки, права та обов'язки для третіх осіб, які не є його засновниками (учасниками) або посадовими особами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявність у статуті СТОВ «Добродій» посилання на правонаступництво щодо КСП «Заплавний» жодним чином не впливає на зміну, виникнення чи припинення прав та обов'язків інших осіб та не породжує для них будь-яких правових наслідків.

Крім того, відповідно до статті 34 Закону України «Про підприємства в України» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) правонаступництво виникає лише вразі реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства.

Жодних доказів того, що СТОВ «Добродій» було створено в результаті реорганізації КСП «Заплавний» і є його правонаступником за законом, позивачем суду не надано і в матеріалах справи вони відсутні.

Між тим, слід зазначити, що право постійного користування спірною земельною ділянкою було припинено КСП «Заплавний» рішенням Мокрецької сільської ради № 220 від 23.11.2001 року, тобто до винесення ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99 про процесуальне правонаступництво СТОВ «Добродій» у в справі про банкрутство КСП «Заплавний».

Отже, на момент виникнення вказаного процесуального правонаступництва, право постійного користування спірною земельною ділянкою КСП «Заплавний» вже було припинено, а тому ніяк не могло перейти до СТОВ «Добродій» в порядку правонаступництва на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що СТОВ «Добродій» не є правонаступником КСП «Заплавний» в частині набуття права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке було припинено рішенням Мокренької сільської ради № 220 від 23.11.2001 року.

Відтак, оскаржуване рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради «Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП «Заплавний» № 220 від 23 листопада 2001 року, є законним та правомірним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області задовольнити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 01.07.2014

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.