Постанова

від 03.06.2014 по справі 2а-3950/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/9991/82231/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року

у справі № 2а-3950/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбудтехнолоджи»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелбудтехнолоджи» (далі - ТОВ «Інтелбудтехнолоджи»; позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську; відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення в пункті 2 висновку акту перевірки № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року нікчемності правочинів, укладених з позивачем; визнати протиправними дії податкового органу щодо ненаправлення товариству наказу про проведення перевірки, встановлення порушення та складання акту перевірки № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року; зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську утриматись від використання у своїй діяльності та передачі іншим особам акту перевірки № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо ненаправлення наказу № 541 від 25 березня 2011 року «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтелбудтехнолоджи» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року» протиправними. Визнано дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо складання акту перевірки № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтелбудтехнолоджи» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат-Три-Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фобос-Транс-Плюс» протиправними. В іншій частині позовних вимог відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та прийняття нового рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу № 541 від 25 березня 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтелбудтехнолоджи» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Карат-Три-Плюс» та ТОВ «Фобос-Транс-Плюс», за результатами якої складено акт № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року.

Відповідно до пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Водночас, як з'ясовано судовими інстанціями в розглядуваній ситуації та не заперечується відповідачем, спірний наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтелбудтехнолоджи» та відповідне письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки на адресу платника податків не направлялись, що, відповідно, свідчить про те, що відповідач діяв не в межах наданих йому законодавством повноважень.

Що ж стосується позовної вимоги про визнання дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо складання акту перевірки № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року протиправними, то слід зазначити, що відповідно до частин 1, 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо складання акту перевірки не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення такої позовної вимоги відсутні.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року змінити в частині задоволення позовної вимоги про визнання дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо складання акту № 146/23/37384144 від 28 березня 2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбудтехнолоджи» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат-Три-Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фобос-Транс-Плюс» протиправними.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.