Ухвала

від 17.06.2014 по справі 2а-1670/6222/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року м. Київ К/9991/87322/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року

у справі № 2а-1670/6222/11

за позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-будівельне колективне підприємство «Рассвет» (далі - ВБКП «Рассвет»; позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області; відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту про результати позапланової невиїзної перевірки без дослідження фінансово-господарських документів, скасувати акт перевірки № 2130/23-209/24831310 від 11 квітня 2011 року та податкове повідомлення-рішення № 0003772301/1413 від 26 квітня 2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту перевірки. Адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003772301/1413 від 26 квітня 2011 року. Визнано протиправними дії Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ВБКП «Рассвет», оформленої актом № 2130/23-209/24831310 від 11 квітня 2011 року, без використання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку платника податків. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ВБКП «Рассвет» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство «Метал» за вересень, жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт № 2130/23-209/24831310 від 11 квітня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003772301/1413 від 26 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66 355,00 грн. (53 084,00 грн. - основний платіж, 13 271,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення ВБКП «Рассвет» підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Транс Агентство «Метал», з підстав нікчемності договору поставки № 54/120510ПД від 12 травня 2010 року, укладеного між позивачем та вказаним контрагентом.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність у постачальника ВБКП «Рассвет» основних фондів, трудових та виробничих ресурсів, транспортних засобів, складських та торгівельних приміщень, сировини та матеріалів, необхідних для здійснення основного виду діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарських операцій.

Як встановлено судами, фактичне виконання операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей (листів гарячекатаних) у ТОВ «Транс Агентство «Метал» засвідчується належним чином складеними видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості, що контролюючим органом не заперечується.

Придбану продукцію використано ВБКП «Рассвет» у власному виробництві, а саме - для виготовлення стальних опор освітлення та оголовків до них, які реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж» на виконання зобов'язань, обумовлених договором № 13 від 16 серпня 2010 року, що підтверджується долученими платником податку до матеріалів справи відповідними первинними та платіжними документами.

А відтак, враховуючи встановлений судовими інстанціями факт реального здійснення спірних господарських операцій, що, в свою чергу, податковим органом не спростовано, а також з огляду на те, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку-покупця на формування даних податкового обліку від іншої особи, в тому числі від господарських та виробничих можливостей постачальника, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слід визнати правильним.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи судових інстанцій про протиправність дій відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача без використання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Так, за змістом пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Однак, в розглядуваній ситуації під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача відповідачем не досліджувались первинні документи, які стали підставою для формування ВБКП «Рассвет» даних податкового обліку, а всі висновки щодо порушення позивачем податкової дисципліни, викладені в акті, ґрунтуються виключно на матеріалах податкової перевірки ТОВ «Транс Агентство «Метал» (акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області № 94/236-35785206 від 28 січня 2011 року).

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.