Ухвала

від 31.07.2014 по справі 2а-1670/6222/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 липня 2014 року м. Київ В/800/3481/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Маринчак Н.Є.

Моторного О.А.

Островича С.Е.

розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.06.2014

у справі № 2а-1670/6222/11

за позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій протиправними, скасування акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.06.2014 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права: п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвали від 13.02.2013 у справі № 2а-5232/12/2670 за позовом ТОВ «АТ Каргілл» до Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погоджуючись із судами попередніх інстанцій щодо правомірності формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за операцією з придбання товарів, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо вчинення реальних господарських операцій у межах господарської діяльності платника.

У справі, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, ухвалюючи протилежне судове рішення, виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо вчинення господарських операцій, що не мали реального характеру.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.В. Ланченко

Н.Є. Маринчак

О.А. Моторний

С.Е. Острович