Постанова

від 02.07.2014 по справі 910/19701/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 910/19701/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: Стаднік О.А. Попов А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-КМ" на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року у справі№ 910/19701/13 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-КМ" про стягнення 13 330,91 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" звернулось в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13 330,91 грн, з яких 12 720,00 грн - основний борг, 110,82 грн - 3 % річних та 500,09 грн - пеня.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 (суддя - Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (головуючий - Кропивна Л.В., судді - Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "ЕЛАН-КМ" на користь ТОВ "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" 12 720,00 грн. основного боргу, 86,68 грн 3 % річних та судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 29.11.2012 ТОВ "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" (позивач) звернулося до ТОВ "ЕЛАН-КМ" (відповідач) з електронним листом, в якому просило здійснити розрахунок вартості стільниці зі штучного каменю Samsung Staron SC433 за кресленнями із зазначенням її параметрів, а також найменування матеріалу, з якого вона має бути виготовлена.

30.11.2012 відповідач надіслав позивачеві електронний лист разом із специфікацією, в якому містилась інформація про вартість стільниці у розмірі 12 720,00 грн.

30.11.2012 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-000325 на загальну суму 12 720,00 грн. для попередньої оплати виконання замовлення

Позивач відповідно до вимог ст. 642 ЦК України прийняв пропозицію укласти договір, сплативши відповідачу вказану суму, що підтверджується платіжним дорученням № 7109 від 30.11.2012 з призначенням платежу: "Оплата за мат-ли згідно рахунку № СФ-000325 від 30.11.2012 в т.ч. ПДВ 20% 2 120,00 грн" та банківською випискою з рахунку ТОВ "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" (а.с. 10 - 11, т. 1).

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що електронні листи не підтверджують факт укладення між сторонами договору, то вони є безпідставними, оскільки в силу вимог ст. ст. 11, 202, 207, 837 ЦК України та ст. 181 ГК України між сторонами виникли договірні зобов'язання з підряду і ними відповідно до вимог законодавства було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, ціни товару, яку визначено сторонами в сумі 12 720,00 грн, предмету договору - виготовлення стільниці зі штучного каменю Samsung Staron SC433, а також форми та строків оплати - попередня оплата на рахунок підрядника 12 720,00 грн.

05.06.2013 позивач звернувся з листом № 0506-5 до відповідача, в якому просив останнього передати виготовлену стільницю зі штучного каменю Samsung Staron SC433 у семиденний строк, з дня отримання вказаного листа, у відповідь на який відповідач листом повідомив позивача про можливість отримання виготовленої стільниці 27.06.2013 за адресою: м. Київ, вул. Вереснева, 3.

27.06.2013 позивачем, під час огляду товару на складі відповідача, виявлено невідповідність замовленого ним предмету характеристикам, що були погодженні сторонами у письмовій формі. Вказану обставину було зафіксовано фотографічно у присутності спеціаліста з обробки штучного каменю представником позивача та в акті від 27.06.2013, в якому зазначалось, що замість замовленої речі, відповідачем надано залишок від листа необробленого штучного каменю Samsung Staron SC 457 із розмірами 1130 мм х 762 мм х 12 мм.

Акт про невиконання зобов'язань від 27.06.2013 підписаний представником відповідача та переданий останньому для ознайомлення.

Згідно з ст. 854 ЦК України підрядник має право на оплату виконаної роботи, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

01.07.2013 позивач звернувся до відповідача із листом № 0107-3, в якому вимагав повернути грошові кошти в сумі 12 720,00 грн, сплачені позивачем як попередню оплату. При цьому, господарський суд прийшов до правильного висновку, що вказаний лист є відмовою від договору підряду, на що позивач має право відповідно до ч. 3 ст. 858 ЦК України і доводи касаційної скарги цих висновків апеляційного суду не спростовують.

Отже, оскільки відповідач не виконав належним чином зобов'язання, допустив істотні недоліки у роботі, що зафіксовано в акті від 27.06.2013 і не вчинив дій, на їх виправлення, то господарські суди прийшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 12 720,00 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У зв'язку із тим, що договір між сторонами укладено у спрощеній формі, яким не визначено застосування пені, то господарські суди прийшли до правильного висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача пені.

Також правомірним є висновок господарських судів про необґрунтованість доводів відповідача про те, що провадження у цій справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки підстави позову у справі № 910/7140/13 і справі № 910/19701/13 є різними.

Водночас застосування судами частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в даному випадку є помилковим, оскільки стягнення суми попередньої оплати, перерахованої за цим договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, а тому рішення господарських судів в частині стягнення з відповідача на користь позивача 86,68 грн 3 % річних є неправомірними, а тому підлягають в цій частині скасуванні з прийняттям нового рішення, яким відмовити у позові у частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 86,68 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 6,21 грн. відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-КМ" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року у справі за № 910/19701/13 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-КМ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" 86,68 грн 3 % річних скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР КОНСТРАКШИН" (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 3, кім. 5, код ЄДРПОУ 36484009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-КМ" (04112, м. Київ, вул. Т. Шамрила, 1, ЄДРПОУ 32107716) витрати зі сплати судового збору в сумі 6, 21 грн.

Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко