Постанова

від 02.07.2014 по справі 927/1201/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 927/1201/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К. суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Ютока" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. та на рішеннягосподарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 р. у справі№ 927/1201/13 господарського суду Чернігівської області за позовом ПП "Фірма Алюр-75" доТОВ "Ютока" простягнення 361 485,43 грн. за участю представників: від позивача - Телегін А.О., дов. № 22 від 01.05.2014 р. від відповідача - Підгорний К.Є., дов. № 01/07 від 01.07.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року до господарського суду Чернігівської області звернулося ПП "Фірма Алюр-75" з позовом до ТОВ "Ютока" про стягнення 361 485, 43 грн., з яких 296 445 грн. основного боргу, 17 866,56 грн. пені, 25 435,62 грн. 3 % річних та 21 738,25 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 16/06-01 від 25.06.2010 р. та додаткових угод до нього.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 р. (суддя Федоренко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Ютока" на користь приватного підприємства "Фірма Алюр-75" 295 445 грн. боргу, 24 706, 67 грн. 3 % річних та 6 403, 03 грн. судового збору, в іншій частині позову про стягнення 1 000 грн. боргу, 17 866,56 грн. пені, 21 738, 25 грн. інфляційних втрат та 728, 95 грн. 3 % річних відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О.) рішення господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "Ютока" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25.06.2010 р. між ТОВ "Ютока" (замовник) та ПП "Фірма Алюр-75" (підрядник) укладено договір підряду № 16/06-01 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався відповідно до проектної документації та умов договору виконати комплекс робіт з будівництва тимчасового ринку на розі вулиць проспект Миру та 50 років ВЛКСМ в м. Чернігові.

За умовами договору договірна ціна робіт визначається на основі додаткових угод (п. 3.1. договору), замовник перераховує аванс на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3-х банківських днів після підписання додаткової угоди в обсязі, що визначається додатковою угодою (п. 10.2. Договору).

Згідно з п.10.3. кінцевий розрахунок здійснюється замовником після виконання підрядником усіх робіт по кожній додатковій угоді, включаючи усунення виявлених недоліків по акту виконаних робіт на протязі 3-х банківських днів.

Відповідно до умов договору замовник зобов'язаний здійснити перевірку, приймання актів виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту передачі їх підрядником (п. 11.1); передача закінчених робіт підрядником та прийомка їх замовником оформлюється актом виконаних робіт (ф. КБ-2в); підписані акти виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 11.6).

Розділом 12 договору сторони передбачили, що підрядник гарантує відповідність робіт проектній документації, безперебійні роботи та відповідність нормативним документам робіт та конструкцій зазначених у п. 1.1 даного договору протягом одного року з моменту виконання зобов'язань по даному договору (п. 12.1.); у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 5 днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника і запрошує його для складення акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це підрядника. Акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 3 днів після складання (п. 12.2); підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, що визначені у акті про їх усунення. Якщо підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього підрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника (п. 12.3.); гарантійний строк продовжується на час, протягом якого закінчені роботи не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник.

Відповідно до п. 15.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань у відповідності до умов договору.

Судами встановлено, що 30.06.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої визначено договірну ціну на комплекс робіт першого етапу у розмірі 2 732 700 грн., наведено перелік підрядних робіт, які виконуються підрядником.

30 квітня 2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, умовами якої визначено договірну ціну на комплекс робіт другого етапу у сумі 387 645 грн., наведено перелік робіт, які виконуються підрядником.

08 червня 2011 року укладено додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до умов якої встановлено договірну ціну на комплекс робіт третього етапу у сумі 52 400 грн., наведено перелік робіт, які виконуються підрядником.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на виконання умов Договору та на підтвердження виконання робіт на суму 3 172 745 грн. надано суду акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3: за липень 2010 року на суму 350 000 грн.; за серпень 2010 року на суму 424 000 грн.; за вересень 2010 року на суму 925 000 грн.; за листопад 2010 року на суму 270 000 грн.; за грудень 2010 року на суму 430 000 грн.; за березень 2011 року на суму 210 000 грн.; за квітень 2011 року на суму 123 700 грн.; за травень 2011 року на суму 230 000 грн.; за червень 2011 року на суму 137 300 грн.; за липень 2011 року на суму 72 745 грн.

У свою чергу, акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт підписано сторонами без заперечень чи застережень, підписи повноважних представників сторін засвідчено печатками юридичних осіб сторін за договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач оплатив вартість виконаних робіт частково у сумі 2 877 300 грн., що і стало підставою для звернення ПП "Фірма Алюр-75" до суду з відповідним позовом про стягнення суми заборгованості.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положеннями статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за договором підряду в сумі 295 445 грн. та відмову у задоволенні вимог в частині стягнення 1 000 грн., оскільки позивач при розрахунку позовних вимог не врахував оплату відповідачем 1 000 грн. 23.08.2013 р., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 17 866,56 грн. за період з 02.09.2012 р. по 15.08.2013 р.

Відповідно до ст. ст. 610, 611, 546, 549 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 13.4 Договору в разі несвоєчасної оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику за кожен день затримки пеню в розмірі 0,1% від вартості договірної ціни робіт за кожен день затримки.

Суди попередніх інстанцій, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ЦК України, встановлений сторонами у договорі строк оплати виконаних робіт, дати підписання актів виконаних робіт, дійшли обґрунтованих та правомірних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, оскільки нарахування пені по акту за липень 2010 року припинилось 06.02.2011 року, по акту за серпень 2010 року - 07.03.2011 року; по акту за вересень 2010 року - 07.04.2011 року; по акту за листопад 2010 року - 07.06.2011 року, по акту за грудень 2010 року - 07.07.2011 року, по акту за березень 2011 року - 07.11.2011 року, по акту за квітень 2011 року - 07.11.2011 року, по акту за травень 2011 року - 07.12.2011 року, по акту за червень 2011 року - 07.01.2011 року, по акту за липень 2011 року - 05.02.2011 року.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 25 435,62 грн. 3% річних за період з 03.10.2010 р. по 15.08.2013 р., нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

У відповідності з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що прострочення по оплаті виконаних робіт слід вважати з 06.10.2010 р. по 15.08.2013 р., а тому обґрунтованим є часткове задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 24 706,67 грн.

Також, правомірними та підставними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 21 738,25 грн., оскільки позивачем не включено в розрахунок інфляційних втрат період часу, в якому мала місце дефляція.

З огляду на викладене, місцевим та апеляційним господарськими судами належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення та постанова відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови не вбачається.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Ютока" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 р. у справі № 927/1201/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя І.В. Алєєва

Суддя (доповідач) В.І. Татьков