Ухвала

від 17.06.2014 по справі 2а-0770/1477/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/52750/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Острович С. Е. Степашко О. І. Титенко М. П. Ігнатенко С. С. Бакура Н. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Самвер» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року у справі№ 2а-0770/1477/12 (174486/12) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Самвер» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі № 2а-0770/1477/12 (174486/12) позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області від 07.05.2012 року № 43/15-0/20466663 та № 44/15-0/20466663.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області задоволено. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі № 2а-0770/1477/12 скасовано. Прийнято нову, якою в задоволені позовних вимог ТОВ «Самвер» відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 17 Закону України «Про виконання рішень про застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8, ст. 70, ч. 2 ст. 71, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України він підлягає заміні правонаступником Ужгородською об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління в Закарпатській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної виїзної планової перевірки ТОВ «Самвер» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Термо-газ» за період з 01.10.2011 року по 31.03.2012 року складено акт від 24.02.2012 року № 224/15-0/20466663, яким зафіксовано порушення ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ч. 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п. п. 200.1, 200.4 ст. ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем 07.05.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 43/15-0/20466663, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 76 260,00 грн., та № 44/15-0/20466663, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розмірі 76 260,00 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 19 065,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, матеріалами справи, зокрема, податковими та видатковим накладними, платіжними документами, спростовуються доводи податкового органу про невідповідність задекларованих наслідків спірної господарської операції щодо купівлі лісопродукції позивачем.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові у зв'язку із відсутністю фактичного виконання господарських операцій між ПП «Термо-газ» та ТОВ «Самвер».

Колегія суддів вважає такі висновки передчасними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки судом не спростовано встановлені місцевим адміністративним судом обставини щодо реальності виконання спірних операцій з ПП «Термо-газ».

Висновки апеляційного суду про те, ПП «Термо-газ» не виконувало свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 01.01.2010 року, не ґрунтуються на дослідженні доказів, наданих позивачем.

Разом з тим передчасним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

З урахуванням положень п. п. 198.1, 198.3, 198.9 ст. 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

При вирішенні спору судом першої інстанції не було досліджено питання щодо пов'язаності оподатковуваних операцій з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Самвер» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі № 2а-0770/1477/12 (174486/12) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді С. Е. Острович

О. І. Степашко