Постанова

від 03.07.2014 по справі 826/3865/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2014 року 09:30 № 826/3865/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Тимчук М.Д.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги від 21.03.14 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом:ОСОБА_2 до:ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа:Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві про:зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) в якому позивач, з урахуванням заяви від 07.04.2014 р., просить суд зобов'язати ДПІ прийняти рішення щодо скасування державної реєстрації та ліквідації ТОВ «Кон'юктура ОФ» (код ЄДР 36392112).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у 2008 - 2009 роках йому запропонували працювати у новій фірмі, але пояснили, що необхідно її зареєструвати на його ім'я, так як безпосередній засновник на той час не перебував в Україні, але в найближчий час повинен з'явитися та перереєструвати компанію. Позивач зазначає, що йому пообіцяли, що він буде працювати на даній компанії за фахом та отримувати заробітну платню.

Позивач погодився із пропозицією, так як в той момент, як він зазначає, йому необхідні були кошти для навчання та проживання у м. Києві.

Через декілька днів, як вказує позивач, йому сказали підійти до нотаріуса та підписати документи для реєстрації фірми, що ним і було зроблено.

Проте надалі, через тиждень, йому повідомили, що фірма зареєстрована не була, так як безпосередній засновник перестав цікавитися даним напрямком бізнесу і тому на роботу його відповідно брати не будуть.

В 2009-2010 роках, як пояснює позивач, його визвали до ДПІ і повідомили, що він є засновником та директором ТОВ «КОН'ЮНКТУРА ОФ» (код з ЄДР 36392112) та що дана компанія займається противозаконною діяльністю. З приводу цього позивач надав пояснення, які викладені і у позовній заяві.

Надалі, як на правову підставу позову, позивач посилається та цитує положення ст. 55-1 ГК України.

Крім того, позивач зазначає, що 21.01.2014 р. звернувся до ДПІ з метою закриття зазначеного товариства у зв'язку з тим, що він не знав, що дана компанія зареєстрована на нього і що в даній компанії позивач є директором. У заяві, як зазначає позивач, він вказував, що ніякого відношення до вищевказаного підприємства він не має, тобто, як зазначає позивач, підприємство працювало та працює незаконно, так як він не знав і не міг знати, що дане підприємство зареєстровано на нього та, що він є директором даного підприємства.

До цього часу, як зазначає позивач, відповіді від ДПІ на своє звернення він не отримував.

Водночас зазначається, що після його заяви ніяких дій з боку органів державної влади, зокрема ДПІ, зроблено не було, тобто допущена за висновком позивача бездіяльність, хоча згідно з діючим законодавством даний орган повинен був вжити необхідних заходів з метою припинення незаконної діяльності підприємства, так як дане підприємство носить характер фіктивного та носить незаконний характер.

Позивач також зазначає, що ніяких статутних документів у нього не має, не має штампів та печаток компанії, ніяких бухгалтерських та фінансових документів він не підписував.

Виходячи з наведеного та посилаючись на положення 55-1, ст. 238, 239, 247 ГК України, ст.ст. 2, 17 КАС України позивач просить розглянути його позов та задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на його безпідставність, зазначивши при цьому, що до функцій та повноважень органів доходів і зборів не належить прийняття рішень щодо скасування державної реєстрації підприємств та їх ліквідації.

В контексті наведеного ДПІ також зазначає, що від позивача була отримана заява з вимогою перевірити чи є він засновником або директором якоїсь фірми, зареєстрованої в ДПІ, та в разі підтвердження, просив припинити її діяльність та про прийняте рішення просив його повідомити.

У той же час, як зазначає ДПІ, оскільки у заяві були відсутні паспортні дані, код заявника, наведене створювало перешкоди для пошуку. ДПІ зазначає, що позивач просив перевірити всі фірми, але відповідно до п. 63.12. ПК України інформація, що збирається, використовується та формується податковими органами у зв'язку з обліком, вноситься до інформаційних баз і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим обліком. ДПІ при цьому посилається на положення ст. 17 ПК України щодо права платника податків на нерозголошення відомостей про такого платника без його згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію. Тому, як зазначає ДПІ, дана інформація є досить обширною і для надання відповіді на запитувану інформацію відсутні будь-які докази або ж обґрунтування позивача. ДПІ також зазначає, що позивач просить припинити діяльність фірми, проте, відповідно до п. 10. ст. 65 та п. 1 ст. 67 ПК України передбачені підстави для припинення підприємства, а тому заява позивача не може бути підставою для припинення/ліквідації.

Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, судом ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів.

Третя особа, надавши окремі матеріали реєстраційної справи, в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала. Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.

При цьому, третьою особою повідомлено суд (лист від 25.06.2014 р. № 897), що надати суду в повному об'ємі належним чином засвідчену копію матеріалів реєстраційної справи товариства не є можливим, в контексті чого надано акт комісії. Зокрема, надано акт № 1 від 20.06.2014 р. з якого вбачається, що при обстеженні комісія виявила відсутність в реєстраційній справі документів, які були подані державному реєстратору для здійснення реєстраційної дії згідно опису (реєстраційна картка, рішення засновників, статут, квитанція, документ про внесення вкладу до статутного капіталу).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.07.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ "КОН'ЮНКТУРА ОФ" зареєстровано у статусі юридичної особи 25.02.2009 р., код з ЄДР 36392112. Місцезнаходження - 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 7, кв. 71.

Згідно з даними з ЄДР ОСОБА_2 є засновником та директором товариства.

У взаємозв'язку з наведеним та в контексті доводів позивача, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд розглядає справи виходячи з тих підстав та предмету позову, а також виходячи з того суб'єктного складу осіб, які заявлені позивачем у позовній заяві.

У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносно функцій та повноважень податкових органів, відповідача, який належить до системи органів доходів і зборів, слід зазначити, що Податковий кодекс України регулює, крім іншого, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 1 ПК України державна податкова справа, це сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Водночас, відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

З аналізу норм цих правових актів не вбачається належності до компетенції, функцій органів доходів і зборів прийняття рішень про скасування державної реєстрації та ліквідації юридичних осіб.

При цьому, з положень п. 67.2. ПК України вбачається, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право , а не обов'язок звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів, що, відповідно , вказує на відсутність у податкових органів права чи обов'язку самостійно приймати рішення про скасування державної реєстрації та ліквідації підприємств, на чому наполягає позивач.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях законодавства, є безпідставними та, відповідно, задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін