Рішення

від 22.01.2007 по справі 7/425-пд-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/425-ПД-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22.01.2007                                                                Справа №  7/425-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат",м.Херсон

до Приватного підприємства "Херсонснабсбит", м.Херсон, смт.Антонівка  

про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу

за участю прокурора Мяло Н.В.

представників сторін:

від позивача: Прокопенко Я.Ю. - нач. юрвідділу, дов. № 21-03/1131 від 29.12.06р. (у справі);

від відповідача: Васильєва М.В. - юрист, дов. № 4 від 21.01.05р. (у справі).

Сутність справи: Позивач (ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат") звернувся з позовом, у якому просить суд визнати недійсним пункт 2.3 укладених з відповідачем (ПП "Херсонснабсбит") договорів купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту №20/11-2003, № 20/11-2003-1, № 20/11-2003-2, № 20/11-2003-3 від 20.11.2003р.; № 22/11-2003-1, № 22/11-2003-2, № 22/11-2003-3 від 22.11.2003р.; № 24/11-2003-1, № 24/11-2003-2, № 24/11-2003-3 від 24.11.2003р.; № 25/11-2003-1, № 25/11-2003-2, № 25/11-2003-3 від 25.11.2003р.; № 26/11-2003-1, № 26/11-2003-2, № 26/11-2003-3 від 26.11.2003р., - в частині надання відстрочки оплати на умовах товарного кредиту.

Просить також зобов'язати ПП "Херсонснабсбит" повернути кошти у розмірі 49470412 грн. 80 коп., перераховані ВАТ "ХБК" на користь відповідача як оплату за послуги товарного кредиту.

Обґрунтовуючи підстави позову зазначає, що оспорюваним пунктом договорів, продавець (відповідач) надавав покупцю (позивач) відстрочку оплати придбаних сталевих труб на загальну суму 106 218 815 грн. 41 коп. на встановлені домовленістю сторін строки із сплатою процентної ставки по товарному кредиту 0,0003% та 2% від вартості товару за один календарний день користування товарним кредитом.

Оплата за одержані труби відбулась 20 січня 2004р.

Внаслідок несплати покупцем вартості товару протягом встановленого товарним кредитом строку, у тому числі і строку протягом якого (за умови непроведення оплати) застосовувалася встановлена домовленістю сторін процентна ставка, ВАТ "ХБК" нараховано за користування послугою товарного кредиту 59 366 289 грн. 80 коп., з яких позивачем перераховано відповідачу 49470412 грн. 80 коп.

Позивач вважає, що договори купівлі-продажу сталевих  труб на умовах товарного кредиту в частині відстрочки оплати на умовах товарного кредиту містить ознаки мнимої (удаваної) угоди та є такими, що суттєво порушують права та законні інтереси товариства, оскільки суперечать основній цілі діяльності підприємства - отриманню прибутку, передбаченій Статутом товариства. Результатом проведення операції з одержання послуги товарного кредиту є виникнення у підприємства обов'язку по сплаті 59 366 289 грн. 80 коп. за 34 дні відстрочки платежу, яка, на думку позивача, була наперед відома сторонам за укладеними договорами купівлі-продажу, тому їх пункт 2.3 має бути визнаним  недійсним на підставі та за ознаками статті 50 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент їх укладення та встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків.

З посиланням на статтю 1 Закону України "Про підприємництво" (в редакції, яка діяла на момент укладення договору і який регулював правовідносини з підприємництва, статтю 1 Закону України "Про господарські товариства", позивач зазначає, що господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені з метою одержання прибутку, а підприємство - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг  з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.

Пунктом  2.1 Статуту ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "ХБК" 24.12.2002р. (протокол №4) та зареєстрованим Херсонським міськвиконкомом, реєстр. № 6322 від 07.03.2003р., в редакції, яка діяла на момент  укладення оспорюваних договорів, - метою діяльності товариства є здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку  в інтересах акціонерів товариства, а також його представників.

Відповідно до ст.50 ЦК УРСР ... недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 ЦК УРСР.

Позивач також посилається на пункт 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними та пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України" від 28.04.78р. № 3 "Про судову практику визнання угод недійсними" згідно з якими угода, укладена юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позастатутною і має визнаватися недійсною на підставі статті 50 ЦК УРСР. Оскільки юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених статутом (положенням) цілей її діяльності, угода, укладена нею в суперечності з цими цілями, є в силу ст.50 ЦК недійсною, незалежно від наявності і форми вини її учасників.

Позивач посилається на те, що придбані у відповідача сталеві труби на суму 106218815 грн. 41 коп. (без врахування вартості послуги товарного кредиту) в подальшому були реалізовані ПП "Досвідчений монтажник" на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 21, 23, 25, 26, 27 листопада 2003р. за загальною ціною 106588162 грн., в зв'язку з чим прибуток товариства склав 369 346 грн. 59 коп., при вартості послуги за товарним кредитом - 59 366 289 грн. 80 коп., які до вартості реалізованого товару включені не були.

В результаті зазначених господарських операцій збитки товариства склали 58996943 грн. 21 коп., з чого позивач робить висновки, що реалізація товару на умовах товарного кредиту, вартість якого дорівнює 58 996 943 грн. 21 коп. відбулася на завідомо невигідних для ВАТ "ХБК" умовах, а придбання товару на умовах  товарного кредиту та його подальша реалізація за ціною в якій не враховано вартість послуги товарного кредиту, не є господарською операцією у розумінні положень Законів України "Про підприємництво" та "Про господарські товариства".

Укладення таких договорів суперечить основним цілям діяльності підприємства, що визначені в його Статуті, оскільки в результаті зазначеної фінансово-господарської операції, товариству завдано збитки у розмірі 58 996 943 грн. 21 коп. та нарощено кредиторський борг, який існує на сьогоднішній день.

Крім того, позивач обґрунтовуючи підстави позовних вимог, також зазначає, що факт збитковості даної операції також підтверджено актом № 3318/23-2/23-404/00306710 від 23.07.2004р., складеним ДПІ у м. Херсоні за висновками перевірки дотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства, проведеної за завданням прокурора Херсонської області та актом ДПІ у м. Херсоні від 20.10.2004р. № 4417/23-2/24-404/00306710 про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ВАТ "ХБК" на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Херсоні, у якому зазначено, "... так як проценти по товарному кредиту підприємством віднесені до складу валових витрат, це призвело до збитку, що суперечить положенням Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283 від 22.05.97р., зокрема п.п.1.3.2 статті 1, яким встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання  доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Викладені факти також встановлені рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.06.2005р. у справі № 8/143-О-05 за позовом ВАТ "ХБК" до ДПІ у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, залишеним в силі постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2006р., якими встановлено, що позивач (ВАТ "ХБК") придбавав  товари на умовах "товарного кредиту" та одразу реалізував їх фактично за ціною придбання без врахування послуг по товарному кредиту, тому така діяльність позивача ніяким чином не підпадає під визначення господарської, оскільки основною ознакою господарської діяльності є направленість такої діяльності на отримання  доходу. Операції купівлі-продажу відбувалися на завідомо невигідних для позивача умовах, із збитковими результатами та без фактичної сплати податку до бюджету.

Позивач також звертає увагу суду на поділ терміну відстрочки оплати на періоди із різними процентними ставками, розмір яких суттєво відрізняється, що на його думку є економічно не вигідним та здійснено на завідомо неприйнятних для підприємства умовах із збитковим результатом.

Відповідач позов не визнає, виходячи з тих підстав, що укладаючи в листопаді 2003р. 16 договорів  купівлі-продажу  металевих труб на умовах товарного кредиту, між сторонами було досягнуто домовленість щодо усіх істотних умов цих договорів, отже, виходячи  з положень ст.161 ЦК УРСР (651 ЦК України), зобов'язані їх виконувати.

Відповідно до ст.162 ЦК УРСР (651 ЦК України ) зміна умов договору допускається  тільки за згодою сторін.

Подавши позов про визнання договорів купівлі-продажу труб на умовах товарного кредиту частково недійсними, позивач намагається змінити умови та сутність договорів, щодо яких сторони досягли домовленості.

Визнання договорів купівлі-продажу на умовах товарного кредиту недійсними в частині надання відстрочки оплати вартості на умовах товарного кредиту буде суперечити нормам цивільного законодавства, які регулюють порядок укладення, зміни та припинення договору, зокрема ст.162 ЦК УРСР, 652,654 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміна договору можлива тільки/або за погодженням сторін, або за рішенням суду у разі порушення договору іншою стороною та при суттєвих змінах обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. Крім того, в результаті визнання договорів купівлі-продажу труб на умовах товарного кредиту частково недійсними, договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту фактично стануть договорами купівлі-продажу труб, тобто, відбудеться новація і заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням, що згідно припису ст.220 ЦК УРСР (604 ЦК України) можливо тільки за домовленістю сторін.

Договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту не могли бути здійсненні без включення в них умов щодо надання відстрочки в оплаті на умовах товарного кредиту, тому визнання їх недійсними саме в цій в частині суперечить ст.60 ЦК УРСР (ст.217 ЦК України), яка встановлює, що недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода буда б укладена і без включення недійсної її частини.

Зазначає, що застосування відповідачем положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р. є обґрунтованим, оскільки відповідно  до пункту 4 Перехідних положень, цей Кодекс застосовується до тих прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" під цілями юридичної особи розуміються не лише її основні виробничо-господарські, соціальні та інші завдання, але також і не заборонені законом операції, необхідні для досягнення основних цілей, що стоять перед юридичною особою.

Коло угод, які вправі укладати господарюючі суб'єкти, не визначається якимось вичерпним переліком і не обмежується лише тими угодами, що випливають з основного змісту їх діяльності.

Господарські суди, вирішуючи спори, пов'язані з визначенням змісту і меж правоздатності господарюючих суб'єктів, повинні виходити з широкого розуміння тих цілей, які ці суб'єкти переслідують у своїй діяльності. Тому, недійсною на підставі ст.50 ЦК УРСР має визнаватися лише така, яка прямо суперечить цілям юридичної особи, зазначеним в законі, що регулює її діяльність або в установчих документах.

Виходячи із Статуту ВАТ (роз. 2  від 24.12.2003р.) мета діяльності товариства - отримання прибутку, досягається через здіснення визначених статутом  видів діяльності,  у томі числі й укладення договорів купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, які укладались з метою досягнення загального фінансового результату - прибутку, тому, укладення цих договорів є статутною діяльністю.

Твердження позивача щодо збитковості операції з продажу на умовах товарного кредиту суперечить ст.15 Закону  України "Про господарські товариства", статті 18 Закону України "Про підприємства в Україні", Положенню (Стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99р. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які встановлюють правила визначення прибутку або збитків, тобто результатів фінансово-господарської діяльності юридичної особи. Відповідно до цих нормативних актів прибуток або збиток це співвідношення доходів та витрат та узагальнюючий результат діяльності за певний звітний період; витрати, відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 3 не є збитками; звітним періодом для визначення фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання, відповідно до статей 1, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є календарний рік.

Отже, позивач невірно тлумачить такі поняття як "збиток", "витрати", "прибуток", "доход" і робить невірний висновок, що внаслідок господарської операції з одержання послуг товарного кредиту, йому завдано збитки в розмірі 58 996 943грн. 21 коп.

Зазначає, що актами перевірок податкової служби та судовими рішеннями, на які посилається позивач, не підтверджений висновок ВАТ "ХБК" про те, що збитки ВАТ склали 58 996 943,21 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про призначення експертизи, з метою з'ясування питань, які потребують спеціальних знань, а саме, економічної вигідності або невигідності, збитковості, беззбитковості, мнимості (удаваності) або дійсності договорів, правильності ведення податкового обліку.

Крім цього, заявлено клопотання про зупинення провадження у справі  № 7/425-ПД-06 до вирішення пов'язаної з нею справи № 8/143-О-05 за нововиявленими обставинами, яка господарським судом прийнята до розгляду та зупинена в зв'язку з подачею ПП "Херсонснабсбит" апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 14.06.2005р. по справі № 8/143-О-05.

Мотивуючи зазначене клопотання, позивач вважає ці справи пов'язаними, оскільки рішення у справі № 8/143-О-05 оскаржується в апеляційному порядку та за нововиявленими обставинами, в зв'язку з чим місцевий та апеляційний суди мають встановити обставини, що мають значення для вирішення справи № 7/425-ПД-06, а саме, відсутність підстав для визнання укладених договорів такими, що суперечать статутним цілям діяльності ВАТ "ХБК"; беззбитковість, направлення на отримання доходу договорів купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту; віднесення укладення цих договорів до господарської діяльності.

Позивач проти заявлених клопотань заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Отже, враховуючи приписи ч.1 ст.41 ГПК України, судова експертиза необхідна, якщо не можливо встановити певні факти без спеціальних знань.

Розуміння юридичного значення термінів "витрати", "прибуток", "доход" та "збиток" є законодавчо врегульованими.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі за викладених відповідачем  підстав, то позивач вважає, що перегляд справи № 8/143-О-05 за нововиявленими обставинами та подача апеляційної скарги не є підставами для зупинення провадження у справі № 7/425-ПД-06, оскільки позовні вимоги ґрунтуються не тільки на рішенні у справі № 8/143-О-05, а і на інших підставах. До того ж, законність рішення та відсутність порушень вимог процесуального та матеріального права для його скасування підтверджено постановою та ухвалою апеляційної та касаційної інстанцій.

Заслухавши доводи сторін щодо заявлених клопотань, суд відмовляє у їх задоволенні з врахуванням наступного.

Суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Поставлені відповідачем на розгляд експерта питання не потребують спеціальних знань, оскільки юридичне значення таких фінансових понять як результати діяльності підприємства (витрат, прибутку, доходу, збитків) законодавчо врегульовано. Крім того, в процесі дослідження доказів, судом було задоволено клопотання про витребування копії висновку судової бухгалтерської експертизи, призначеної та проведеної в межах кримінальної справи № 500100-04.

Клопотання про зупинення провадження у справі за викладених відповідачем підстав не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що предметом розгляду справи №7/425-ПД-06 є визнання нечинним ненормативного акту, прийнятого органом державної податкової служби, предметом справи № 7/425-ПД-06 є визнання недійсною частини правочину за ознаками ст.50 ЦК УРСР. До того ж, рішення у справі № 8/143-О-05 за наслідками апеляційного та касаційного оскарження залишено без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, суд

в с т а н о в и в:

Протягом 20-26 листопада 2003р. між позивачем та відповідачем було укладено 16 договорів купівлі-продажу на умовах товарного кредиту сталевих труб, а саме:

1. № 20/11/2003, № 20/11/2003-1, № 20/11/2003-2, № 20/11/2003-3 від 20.11.2003р., згідно з якими відповідач зобов'язався передати в строк до 24.11.2003р. на умовах товарного кредиту згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами договору, а позивач оплатити труби з нержавіючої сталі в кількості 79772 погоних метрів на суму 25571620 грн. 12 коп., у тому числі 4 261 936 грн. 34 коп. ПДВ.

У пунктах 2.3 цих договорів сторони передбачили відстрочку оплати вартості товару на строк до 28.12.2003р. на наступних умовах:

- в період з 25.11.2003р. по 30.11.2003р. діюча процентна ставка по товарному кредиту складає 0,0003% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом, в період з 01.12.2003р. по 28.12.2003р. - 2% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом.

2. № 22/11/2003-1, № 22/11/2003-2, № 22/11/2003-3 від 22.11.2003р. згідно з якими відповідач зобов'язався передати в строк до 25.11.2003р. на умовах товарного кредиту згідно специфікацій, а позивач оплатити, труби з нержавіючої сталі в кількості 62772 погоних метрів на суму 20 179 612 грн. 12 коп., у тому числі 3 363 268 грн. 68 коп. ПДВ.

У пунктах 2.3 цих договорів сторони передбачили відстрочку оплати вартості товару на строк до 29.12.03р. на наступних умовах:

- в період з 26.11.2003р. по 01.12.2003р. діюча процентна ставка по товарному кредиту складає 0,0003% від вартості товару за 1 календарний  день користування товарним кредитом, з 02.12.2003р. по 29.12.2003р. - 2% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом.

3. № 24/11/2003-1, № 24/11/2003-2, № 24/11/2003-3 від 24.11.2003р., згідно з якими відповідач зобов'язався передати в строк до 26.11.2003р. на умовах товарного кредиту згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, а позивач оплатити, труби з нержавіючої сталі в кількості 67332 погонних метрів, на суму 21 583 061грн. 32 коп., у тому числі 3 597 176 грн. 88 коп. ПДВ.

У пунктах 2.3 цих договорів сторони передбачили відстрочку оплати товару на строк до 29.12.2003р. на наступних умовах:

- в період з 27.11.03р. по 02.12.03р. процентна ставка по товарному кредиту складає 0,0003% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом, а з 03.12.2003р. по 29.12.2003р. - 2% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом.

4. № 25/11/2003-1, № 25/11/2003-2, № 25/11/2003-3 від 25.11.2003р., згідно з якими відповідач зобов'язався передати в строк до 27.11.2003р. на умовах товарного кредиту згідно специфікацій, а позивач оплатити, труби з нержавіючої сталі в кількості 69139 погоних метрів, на суму 22 173 526 грн. 53 коп., у тому числі 3 595 587 грн. 75 коп. ПДВ.

У пунктах 2.3 цих договорів сторони передбачили відстрочку оплати товару на строк до 30.12.2003р. на наступних умовах:

- в період з 28.11.2003р. по 02.12.2003р. процентна ставка по товарному кредиту складає 0,0003% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом, з 03.12.03р. по 30.12.03р. - 2%.

5. № 26/11/2003-1, № 26/11/2003-2, № 26/11/2003-3 від 26.11.2003р., згідно з якими відповідач зобов'язався передати в строк до 28.11.2003р. на умовах товарного кредиту, згідно специфікацій, а позивач оплатити, труби з нержавіючої сталі в кількості 52072 погонних метрів, на суму 16 710 995 грн. 32 коп., у тому числі 2 785 165 грн. 88 коп. ПДВ.

У пунктах 2.3 цих договорів сторони передбачили відстрочку оплати до 31.12.03р. на наступних умовах:

- в період з 29.11.2003р. по 03.12.03р. процентна ставка по товарному кредиту складає 0,0003% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом, з 04.12.03р. по 31.12.03р. - 2%.

Всього по вищеназваних договорах підлягало поставці 331087 погоних метрів труб на суму 106 218 815 грн. 41 коп.

На підставі укладених договорів протягом листопада відбулась поставка труб, що підтверджено наданими у справу накладними, податковими накладними та актами приймання-передачі.

У відповідності до складених сторонами актів (копії надано в матеріали справи) вартість послуг товарного кредиту по відстрочці  платежу згідно п.2.3 договорів склала 59 366 289 грн. 80 коп., у тому числі 9894381 грн. ПДВ.

Оплату за придбаний товар та проценти за користування кредитом здійснено 20 січня 2004р., у тому числі: 106 218 815 грн. 41 коп. - оплата за товар, 49 470 412 грн. 80коп. - проценти за користування кредитами. Факт проведення оплати в обсягах наведених сум сторонами не заперечується.

Залишок несплаченої суми процентів за користування товарним кредитом  складає 9895877 грн.

З фактичних матеріалів справи також встановлено, що згідно з укладеним між сторонами договором № 24/11/2004 від 24.11.2003р. труби нержавіючі сталеві у зазначеній в договорах кількості були прийняті відповідачем на відповідальне зберігання на площах складу бази "Агростроймеханізація" за адресою с.Партизанське, Дніпропетровської області, і в подальшому на підставі договорів купівлі-продажу №21/11/2003, № 21/11/2003-1, № 21/11/2003-2, № 21/11/2003-3 від 21.11.2003р.; №23/11/2003-1, №23/11/2003-2, № 23/11/2003-3 від 23.11.2003р.; № 25/11/2003-1, №25/11/2003-2, № 25/11/2003-3 від 25.11.2003р.; № 26/11/2003-1, № 26/11/2003-2, №26/11/2003-3 від 26.11.2003р.; № 27/11/2003-1, № 27/11/2003-2, № 27/11/2003-3 були реалізовані суб'єкту господарювання - приватному підприємству "Досвідчений монтажник" за ціною 106 588 162 грн., що перевищує ціну придбання (106 218 815 грн. 41 коп.) на 369 346 грн. 59 коп.

Згідно наданого у додатку № 1 (т.3, а.с.102) розрахунку, розмір завданих товариству збитків по договорах купівлі-продажу труб (фінансовий результат) складає 58996943грн. 21 коп.

На підставах, викладених у описовій частині рішення, позивач вважає п.2.3 вищеперелічених договорів купівлі-продажу недійсним за ознаками ст.50 ЦК УРСР, як укладених юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 50 Цивільного Кодексу УРСР недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. До таких угод, відповідно, застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 цього Кодексу.

На підставі п.2.1 розділу 2  Статуту ВАТ "ХБК", затвердженого загальними зборами на підставі протоколу № 4 від 24.12.02р. та зареєстрованого Херсонським міськвиконкомом за реєстр. № 6322 від 07.03.03р., метою діяльності товариства є здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів, а також працівників товариства. Для досягнення зазначеної мети, підприємство здійснює діяльність не заборонену законом і передбачену його Статутом (статутна діяльність).

Приписами статті 1 Законів України "Про господарські товариства" та "Про підприємництво" (в редакції, що діяла на період укладення договорів купівлі-продажу на умовах товарного кредиту) встановлено, що господарські товариства створюються і підприємницька діяльність здійснюється з метою одержання прибутку.

У пунктах 8, 12, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що "... угода, укладена юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позастатутною і має визнаватися недійсною на підставі статті 50 ЦК УРСР ..., ... під цілями юридичної особи розуміються не лише її основні виробничо-господарські, соціальні та інші завдання, але також і не заборонені законом операції, необхідні для досягнення основних цілей, що стоять перед юридичною особою".

Коло угод, які вправі укладати господарюючі суб'єкти, не визначається якимось вичерпним переліком і не обмежується лише тими угодами, що випливають з основного змісту їх діяльності.

Господарські суди, вирішуючи спори, пов'язані з визначенням змісту і меж правоздатності господарюючих суб'єктів, повинні виходити з широкого розуміння тих цілей, які ці суб'єкти переслідують в своїй діяльності.

Тому недійсною на підставі ст.50 ЦК УРСР має визнаватися лише така угода, яка прямо суперечить цілям юридичної особи, зазначеним в законі, що регулює її діяльність або в установчих документах.

Оскільки юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених статутом (положенням) цілей її діяльності, угода, укладена нею в суперечності з цими цілями, є в силу ст.50 ЦК недійсною, незалежно від наявності і форми вини її учасників ... (п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними").

Оскільки господарська діяльність позивача спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт, надання/одержання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, вона здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

З наданих у справу доказів встановлено, що між сторонами було укладено угоди купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, по яких фактично вартість товару складає 106 218 815,41 грн., вартість послуги  товарного кредиту 59 366 289 грн. 80 коп., вартість їх подальшої реалізації ПП "Досвідчений монтажник" - 106 588 162 грн., отже, доход від реалізації склав 369 346 грн. 59 коп.

Таким чином, придбання  позивачем у відповідача труб на підставі вищеперелічених договорів купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, сума якого фактично склала більшу частину вартості товару, та їх подальша реалізація без врахування вартості послуг товарного кредиту не є господарською діяльністю, оскільки не пов'язана з отриманням економічної вигоди та прибутку, що прямо суперечить цілям юридичної особи, зазначеним в законі та установчих документах, зокрема Статуті ВАТ "ХБК".

Те, що операції купівлі-продажу відбулися на завідомо невигідних для позивача умовах, із збитковими результатами та без фактичної сплати податку до бюджету, підтверджується також наданими у справу та дослідженими судом актом Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 23.07.04р. № 3318/23-2/23-404/00306710, складеним  за результатами документальної перевірки дотримання ВАТ "ХБК" вимог податкового законодавства, проведеної на виконання завдання прокуратури Херсонської області, а також актом ДПІ у м. Херсоні від 20.10.2004р. № 4417/23-2/24-404/00306710 про результати документальної перевірки дотримання ВАТ "ХБК" вимог податкового законодавства, проведеної на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Херсоні; рішення господарського суду Херсонської області у справі № 8/143-О-05 від 14.06.2005р. та прийнятих за наслідками апеляційного та касаційного оскарження постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.05р., та ухвали Вищого Адміністративного суду України від 31.05.2006р., - які мають зв'язок із фактами, що підлягають встановленню та входять у предмет доказування у справі.

У акті перевірки від 23.07.04р. було встановлено завищення податкового кредиту по ПДВ на суму 9894381 грн. 70 коп. по послугах товарного кредиту на суму 59366290 грн. 30 коп. за вищепереліченими договорами. Крім того, зазначено, що підприємством безпідставно до валових витрат віднесено суму процентів по товарному кредиту по збитковій операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР валові витрати виробництва і обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу  у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах (п.1.32 ст.1 Закону № 283).

Позивач придбавав товари на умовах товарного кредиту та одразу реалізував їх фактично за ціною придбання без врахування послуг по товарному кредиту. Отже, діяльність позивача пов'язана з одержанням зазначеної послуги не підпадає під визначення господарської, оскільки товар покупався на завідомо невигідних для покупця (ВАТ "ХБК") умовах.

За цих підстав, в зв'язку з виключенням суми товарного кредиту з валових витрат з огляду на  збитковість операції, а сплаченого у вартості цієї послуги ПДВ із складу податкового кредиту, - відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005352301/0 про зменшення бюджетного відшкодування на суму ПДВ (9575460 грн.) та застосування штрафної санкції у сумі 4159097 грн.

За викладених обставин, тобто, в зв'язку з тим, що покупка товару відбулась на завідомо не вигідних умовах для покупця, із збитковими результатами та без фактичної сплати податку до бюджету, позивачу було відмовлено у задоволенні позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішеня про зменшення суми бюджетного відшкодування та нарахування фінансової санкції.

Суд також зауважує на нетиповість процентних ставок, застосованих за користування товарним кредитом, виходячи з надвисокої ціни поставки: на декілька днів - 0,0003% і майже на місяць - 2% від вартості товару за 1 календарний день користування товарним кредитом, внаслідок чого сума відсотків склала більшу частину основної вартості товару.

Виходячи  з викладеного, частина вищеперелічених договорів, зокрема їх пункт 2.3 є недійсним, як такий, що укладений юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності, незалежно від наявності і форми вини її учасників.

Доводи відповідача до уваги не приймаються як безпідставні і такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, з врахуванням наступного.

У наданих запереченнях позивач зазначає, що у випадку визнання недійсною частини договору, будуть змінені його умови та суть, що можливо тільки за погодженням сторін, або за рішенням суду у разі порушення договору іншою стороною, а також відбудеться новація, тобто заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням, що можливе тільки за домовленістю сторін.

Натомість ст.220 ЦК УРСР встановлює, що зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами (ч.2 ст.604 ЦК України).

Новація - це угода про заміну первісного зобов'язання іншим між тими ж сторонами. Новацію характеризують такі ознаки як наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. У випадку новації сторони шляхом заміни предмету чи способу виконання зобов'язання припиняють його і створюють нове. Новація можлива за умови існування дійсних зобов'язань.

Позивачем не ставиться питання про розірвання договору або його зміну, а заявлено вимогу про визнання частково недійсною його певного пункту, що не протирічить приписам ст.60 ЦК УРСР.

Відповідно до статті 60 ЦК УРСР недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення її недійсної частини.

Між сторонами укладено договори купівлі-продажу, по яких досягнуто згоди по всіх істотних умовах: кількості, асортименту, вартості, строку проведення розрахунку.

Визнання недійсною умови в частині надання відстрочки оплати на умовах товарного кредиту з нетиповими відсотками за кредит та на завідомо невигідних умовах для позивача, не змінює правової суті укладених договорів. Сторонами ніяким чином не доведено факту того, що договори не були б укладені без відстрочки на умовах товарного кредиту, оскільки забезпечення виконання зобов'язання законодавчо врегульовано (штраф, пеня, річні, інфляційні збитки), і сторони мали можливість їх застосувати.

Безпідставними також є доводи відповідача щодо того, що розуміння позивача збитковості господарської операції в частині відстрочки оплати на умовах товарного кредиту суперечить вимогам чинного законодавства, яким врегульовано визначення прибутку або збитку або результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" (затв. наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999р. № 87), збиток - перевищення суми витрати над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати, прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Прибуток від реалізації труб позивачем ПП "Досвідчений монтажник" склав 369 346 грн. 59 коп. Натомість за користування товарним кредитом позивачу нараховано відсотки в розмірі 59 366 289 грн. 80 коп., які до вартості реалізованого товару не включені, отже, в результаті проведених операцій з купівлі-продажу труб товариство одержало збитки в розмірі 58 996 943 грн. 21 коп. (59 366 289 грн. 80 коп. - 369 346 грн. 59 коп.).

Щодо експертного висновку по експертизі, проведеній в межах кримінальної справи, то частина 5 ст.42 ГПК України  встановлює додаткове до ст.43 ГПК правило оцінки доказів. Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів, не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої форми.

Крім того, не вважається судовою експертизою експертиза, проведена на вимогу прокурора до порушення господарським судом провадження у справі, а також після порушення провадження у справі, однак на вимогу прокурора, а не за ухвалою господарського суду. Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.

Дослідженням матеріалів справи  встановлено, і відповідачем цей факт ніяким чином не спростовано, що позивач провів частковий розрахунок по відсотках за користування товарним кредитом у сумі 49 470 412 грн. 80 коп., отже, застосовуючи  наслідки щодо визнання недійсною частини угод, суд стягує з відповідача на користь позивача зазначені кошти.

Оскільки позивачем сплачено держмито по немайнових вимогах, а застосування наслідків визнання частини угод недійсною передбачає повернення грошових коштів (майнову вимогу), з позивача стягується в доход Державного бюджету 25 500 грн.  державного мита.

Витрати по оплаті держмита по справі відносяться у пропорційних частках на сторони, оскільки позивач також усвідомлював, що покупка товару відбувалась на завідомо невигідних умовах для покупця. Отже, з відповідача на користь позивача стягується, відповідно, 680 грн. держмита по немайновій вимозі і 12750 грн. держмита по майновій вимозі.

Керуючись ст. 50 ЦК УРСР, ст.ст. 44, 49, 82 - 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Визнати недійсними за ознаками ст.50 ЦК УРСР пункти 2.3 укладених між ПП "Херсонснабсбит", код ЄДРПОУ 32479456 та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", код ЄДРПОУ 00306710 договорів купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту № 20/11/2003, № 20/11-2003-1, № 20/11-2003-2, № 20/11-2003-3 від 20.11.2003р.; № 22/11-2003-1, № 22/11-2003-2, № 22/11-2003-3 від 22.11.2003р.; № 24/11-2003-1, № 24/11-2003-2, № 24/11-2003-3 від 24.11.2003р.; № 25/11-2003-1, № 25/11-2003-2, № 25/11-2003-3 від 25.11.2003р.; № 26/11-2003-1, № 26/11-2003-2, № 26/11-2003-3 від 26.11.2003р.

2. Стягнути з приватного підприємства "Херсонснабсбит" (с.Херсон, смт.Антонівка, вул.20-А Східна, 6, р.рахунок 260000052300386 в ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479) на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (м.Херсон, пл.50-річчя утворення СРСР, р.рахунок 26009870024034 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 00306710, МФО 352015) 49470412 грн. 80 коп., одержаних в якості оплати процентів по товарному кредиту, а також 13430 грн. витрат по оплаті держмита.

3. Стягнути з ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (м.Херсон, пл.50-річчя утворення СРСР, р.рахунок 26009870024034 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 00306710, МФО 352015) в доход Державного бюджету (ГУДК у Херсонській області, рахунок 31112095600002, МФЛ 852010, одержувач ВДК, 22090200) , - 25 500 грн. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      Н.О. Задорожна

Повний текст рішення

підписано