УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "01" липня 2014 р. Справа № 906/631/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
за участю представників сторін:
від позивача: Бабич Н.В. - дов. №18 від 03.02.14р.
від відповідача: Вандяєв О.О. - дов. №01-25/116 від 14.02.14р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (смт. Озерне Житомирський район)
до Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (м.Житомир)
про стягнення 146243,22 грн.
В судовому засіданні 24.06.14р. оголошувалась перерва до 01.07.14р. на підставі ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 146243,22 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 135990,74 грн. - основний борг, 49,18 грн. - пеня, 8727,89 грн. - інфляційні та 1475,41 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечував з мотивів, зазначених у відзивах на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.01.13р. між сторонами був укладений договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №4 (а.с.9-10), відповідно до умов якого позивач зобов'язується у 2013 році поставити відповідачеві (замовнику) товари, зазначені в договорі №2 від 21.01.11р., а замовник зобов'язаний прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги) відпуск та споживання теплової енергії (п. 1.1 договору).
Вищевказаним договором №2 від 21.01.11р., укладеним між позивачем та відповідачем (а.с.7-8), визначено, що позивач (постачальник) зобов'язується відпускати відповідачу (споживачу) теплову енергію протягом опалювального періоду.
Таким чином, згідно умов договору про закупівлю товарів (робіт та послуг) за державні кошти №4 від 30.01.13р. позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити теплову енергію протягом опалювального періоду.
Відповідно до п.1.2 договору №4, найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги) 40.30.1 - послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами). Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт) 398,27 Гкал.
Обсяги закупівлі товарів (робіт або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).
Додатковими угодами №1 від 15.02.13р. (а.с.12) та від 31.12.13р. (а.с.13) до договору №4 сторони передбачили, що кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних робіт) 302,00 Гкал; строк дії договору до 31.03.14р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п.5.2 даного договору, місце поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг), загальноосвітні навчальні заклади Житомирського району, підпорядковані відповідачеві. В даному випадку - Озерненська гімназія Житомирського району.
На виконання умов вказаного договору позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, то підтверджується наказом №57 від 02.10.2013 року "Про початок опалювального сезону 2013-2014 р.р." (а.с.14), відповідно до якого розпочато опалювальний сезон з 02.10.2013 року.
В обгрунтування заявленого позову позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що лічильники обліку теплової енергії були встановлені в Озерненській гімназії лише 02.12.13р. відповідно до акту про введення в експлуатацію лічильників для обліку теплової енергії, плата за послуги з теплопостачання за листопад місяць 2013р. була нарахована за приведену опалювальну площу, яка була визначена в договорі №2 від 21.01.11р. та становить 7377,97 м. кв. і ціна за 1 м. кв. становить 15,36 грн., відповідно до рішення виконкому Новогуйвинської селищної ради Житомирського району №83 від 18.07.13 року.
Згідно з п. 4.1 договору №4, розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після пред'явлення позивачем рахунка на оплату товару (робіт або послуг) або після підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт по теплопостачанню.
Позивач вказує, що акт здачі-прийняття виконаних poбiт по теплопостачанню №505 від 01.12.2013 року на суму 135990,74 грн. за листопад місяць 2013 року за спожите тепло (а.с.16), який був отриманий відповідачем 27.12.13 року, повернутий на адресу позивача не був, оплата не проведена, тому за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію в листопаді місяці 2013р. в сумі 135990,74 грн.
Крім того, у відповідності до п. 7.2 договору та ст. 625 ЦК України на вказану суму заборгованості позивач нарахував відповідачеві 49,18 грн. пені, 1475,41 грн. 3% річних та 8727,89 грн. інфляційних.
На підставі вищевикладених обставин позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.1 договору №4 від 30.01.13р. ціна цього договору становить 327271,00 грн., у тому числі ПДВ 54545,17 грн.
Додатковою угодою №1 від 15.02.13р. до договору №4 від 30.01.13р. (а.с.12), яка була складена на фактично виділену суму коштів в розмірі 269510,00 грн., у відповідності до Наказу Міністерства фінансів №309 від 02.03.12р., передбачено, що позивач зобов'язався поставити відповідачеві послуг у розмірі 302,00 Гкал.
У зв'язку з виконанням попередньої угоди та збільшенням реального фінансування сторонами була укладена Додаткова угода №2 від 13.12.13р. (а.с.55), відповідно до якої додатково було залучено кошти в сумі 26323,62 грн. на кількість товарів 30,307 Гкал.
Таким чином, загальна сума угод складає 295833,62 грн. (269510,00 грн. + 26323,62 грн.), що не перевищує визначену в п. 3.1 договору №4 від 30.01.13р. суму.
Представниками сторін в засіданні суду підтверджено, що позивачем надано, а відповідачем оплачено послуг на зазначену вище суму.
Однак, позивач просить додатково стягнути з відповідача 135990,74 грн. боргу за спожиту листопаді місяці 2013р. теплову енергію.
Згідно ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (чинного на час укладення договору №4 від 30.01.13р. та виникнення спірних правовідносин між сторонами), договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження (ст. 4 вищезазначеного Закону).
Згідно вимог ч.1 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як передбачено ч.5 ст. 40 вказаного Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Пунктом 3.2 договору також визначено, що ціна цього договору дорівнює ціні пропозиції конкурсних торгів учасника та не повинна змінюватись, крім випадку зменшення ціни договору про закуплю, узгодженого сторонами, та зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування. Сума договору планова, бюджетну зобов'язання по цьому договору виникають в межах кошторисних призначень на 2013 рік по загальному фонду.
Як суд зазначав вище, сума договору становить 327271,00 грн., згідно додаткових угод №1 і №12 вказана сума була відкоригована до 295833,62 грн.
Таким чином, сума, вказана в акті виконаних робіт №505 від 01.12.13р. (135990,74 грн.), є такою, яка не відповідає умовам договору №4 від 30.01.13р., оскільки разом із сумою 295833,62 грн. перевищує ціну пропозиції конкурсних торгів, що є порушенням законодавства про здійснення державних закупівель та умов договору.
Крім того, акт виконаних робіт №505 від 01.12.13р. на суму 135990,74 грн. був наданий з порушенням строків, а саме: отриманий відповідачем 27.12.13р., про що не заперечував представник позивача в засіданні суду.
Згідно з п.2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.12р., розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
Тобто, спірний акт виконаних робіт №505 від 01.12.13р. був поданий з порушенням бюджетного законодавства.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 6.2.4 договору №4 від 30.01.13р. замовник має право, а не обов'язок, повернути рахунок позивачеві на доопрацювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів ті обставини, на які посилався в позовній заяві.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про відмову позивачеві в задоволенні позову.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання: 03/07/14
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам - на вимогу
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2014 |
Оприлюднено | 08.07.2014 |
Номер документу | 39585820 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Давидюк В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні