Постанова

від 24.09.2014 по справі 906/631/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа № 906/631/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Сливінському О.А.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Комунальне підприємство "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (смт. Озерне Житомирський район) на рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.14 р.

у справі № 906/631/14 (суддя Давидюк В.К. )

позивач Комунальне підприємство "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (смт. Озерне Житомирський район)

відповідач Відділ освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (м.Житомир)

про стягнення 146243,22 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Бабич Н.В., представника, довіреність в справі

відповідача - не з'явився

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року у справі №906/631/14 відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Сініцина Л.М. .

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01 липня 2014 року у справі №906/631/14 (суддя Давидюк В.К.) в задоволенні позову Комунального підприємства "Озерне" до Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення 146 243 ,22 грн. відмовлено.

Відмовляючи в позові та застосовуючи положення ст. ст. 1,4,ч.1,5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", п.3.2 Договору №4 від 30.01.2013р., п.2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.12р., місцевий господарський суд вказав, що сума, вказана в акті виконаних робіт № 505 від 01.12.13р. (135990,74 грн.), є такою, яка не відповідає умовам договору № 4 від 30.01.13р., оскільки разом із сумою 295833,62 грн. перевищує ціну пропозиції конкурсних торгів, що є порушенням законодавства про здійснення державних закупівель та умов договору та спірний акт виконаних робіт №505 від 01.12.13р. був поданий з порушенням бюджетного законодавства.

Не погодившись із винесеним рішенням позивач, Комунальне підприємство "Озерне" звернулось із апеляційною скаргою, якою вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі неправильного і неповного дослідження доказів і встановленням обставин справи.

Свої вимоги обґрунтовує ст. 199, 275 Господарського кодексу України, 525, 526, 530, 548, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України..

Вказує, що на виконання умов вказаного Договору позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, що підтверджується Наказом № 57 від 02.10.2013 року "Про початок опалювального сезону 2013-2014р.р.", відповідно до якого розпочато опалювальний сезон з 02.10.2013 року.

Зазначає, що акт здачі-прийняття виконаних робіт по теплопостачанню № 505 від 01.12.2013 року в сумі 135990,74 грн. за листопад місяць 2013 року за спожите тепло, який був отриманий відділом освіти Житомирської РДА 27.12.2013 року (згідно листа відповіді відповідача за №18-5/104 від 21.01.2014р.), повернутий на адресу КП "Озерне" не був, оплата не проведена, чим порушені вимоги Договору. Вказані факти помилково не були взяті до уваги судом першої інстанції.

Також господарським судом не були взяті до уваги додаткові пояснення КП "Озерне" від 27.06.2014 року, відповідно до яких згідно пояснювальної записки відповідача до відзиву на позовну заяву, яка була надана в судовому засіданні 24.06.2014 року, відповідач все ж таки визнав, що фактичний залишок коштів по договору № 4 від 30,01.2013 року склав - 31 437,38 грн., але суд помилково визначив, що згідно додаткових угод № 1 і № 2 сума договору була відкоригована до 295833,62 грн.

На думку апелянта, відповідач повинен був здійснити часткову оплату в сумі 31437,38грн. (в межах ціни договору) а іншу частину заборгованості в сумі - 104 553,36 грн. відповідач повинен був подати на реєстрацію в Держказначейство як бюджетне зобов'язання (відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому) відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 року "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів ,одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України". Також відповідно до ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (чинного на час укладання додаткової угоди) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, тому КП "Озерне" надав засвідчену копію додаткової угоди №1 від 23.01.2014 р. до договору №4 від 30.01.2013 р., відповідно до якої була визначена сума додаткової угоди, а саме - 65454,00 грн., вказана сума була визначена в межах 20 % від ціни договору на 2013 рік, а саме від суми 327271,00 грн. (а не від суми 295833,62 грн.), що також свідчить про те, що на кінець 2013 року залишились кошти в сумі 31437,38 грн., але відповідач умисно не здійснив навіть часткову оплату за поставлену теплову енергію за листопад 2013року.

Зауважує, що суд першої інстанції також помилково не взяв до уваги факт надання в повному обсязі послуги з теплопостачання відповідачу, а також те ,що відповідач отримав вказані послуги в повному об'ємі, але оплату не здійснив, крім того ,навіть не повернув на доопрацювання акт виконаних робіт за листопад місяць 2013 року.

Просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.2014р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу від Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації не надійшло, що відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином та заздалегідь.

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 28 липня 2014 року була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Лист повернуто підприємством зв'язку із посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (а.с. 120).

Тому, відповідач - Відділ освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній. Додатково пояснила, що послуги з теплопостачання, передбачені умовами додаткової угоди № 1 до договору № 4 від 30 січня 2013 року на суму 269510 грн. та додаткової угоди № 2 до договору № 4 від 30 січня 2013р. на суму 26323,62 грн. відповідачем оплачені в повному обсязі.

Просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.2014р. та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача заборгованість.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення , судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.01.2013р. між сторонами був укладений договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 4 (а.с.9-10), відповідно до умов якого позивач зобов'язується у 2013 році поставити відповідачеві (замовнику) товари, зазначені в договорі №2 від 21.01.2011р., а замовник зобов'язаний прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги),як відпуск та споживання теплової енергії (п. 1.1 договору).

Вищевказаним договором № 2 від 21.01.2011р., укладеним між позивачем та відповідачем (а.с.7-8), визначено, що позивач (постачальник) зобов'язується відпускати відповідачу (споживачу) теплову енергію протягом опалювального періоду.

Таким чином, згідно умов договору про закупівлю товарів (робіт та послуг) за державні кошти № 4 від 30.01.2013р. позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити теплову енергію протягом опалювального періоду.

Відповідно до п.1.2 договору № 4, найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги) 40.30.1 - послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами). Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт) 398,27 Гкал.

Обсяги закупівлі товарів (робіт або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору № 4 від 30.01.2013р. ціна цього договору становить 327271,00 грн., у тому числі ПДВ 54545,17 грн.

Додатковою угодою №1 від 15.02.2013р. (а.с.12) та додатковою угодою від 31.12.2013р. (а.с.13) до договору №4 сторони передбачили, що кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних робіт) 302,00 Гкал; строк дії договору до 31.03.2014р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.5.2 даного договору, місце поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг), загальноосвітні навчальні заклади Житомирського району, підпорядковані відповідачеві. В даному випадку - Озерненська гімназія Житомирського району.

На виконання умов вказаного договору позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, що підтверджується наказом № 57 від 02.10.2013 року "Про початок опалювального сезону 2013-2014 р.р." (а.с.14), відповідно до якого розпочато опалювальний сезон з 02.10.2013 року.

Додатковою угодою №1 від 15.02.13р. до договору № 4 від 30.01.2013р. (а.с.12), яка була складена на фактично виділену суму коштів в розмірі 269510,00 грн., у відповідності до Наказу Міністерства фінансів №309 від 02.03.2012р., передбачено, що позивач зобов'язався поставити відповідачеві послуг у розмірі 302,00 Гкал.

У зв'язку з виконанням попередньої угоди та збільшенням реального фінансування сторонами була укладена Додаткова угода № 2 від 13.12.2013р. (а.с.55), відповідно до якої додатково було залучено кошти в сумі 26323,62 грн. на кількість товарів 30,307 Гкал.

Згідно з п. 4.1 договору № 4, розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після пред'явлення позивачем рахунка на оплату товару (робіт або послуг) або після підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт по теплопостачанню.

Як зазначив позивач , акт здачі-прийняття виконаних poбiт по теплопостачанню № 505 від 01.12.2013 року на суму 135990,74 грн. за листопад місяць 2013 року за спожите тепло (а.с.16), який був отриманий відповідачем 27.12.13 року, повернутий на адресу позивача не був, оплата не проведена, тому за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію в листопаді місяці 2013р. в сумі 135990,74 грн.

Крім того, у відповідності до п. 7.2 договору та ст. 625 ЦК України на вказану суму заборгованості позивач нарахував відповідачеві 49,18 грн. пені, 1475,41 грн. 3% річних та 8727,89 грн. інфляційних.

На підставі вищевикладених обставин позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, апеляційний суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальних) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач повинен був поставити відповідачу теплову енергію на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 4 від 30.01.2013р. на загальну суму 327271,00 грн.. Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції згідно додаткових угод № 1 і № 2 вказана сума була відкоригована до 295833,62 грн.

Згідно ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (чинного на час укладення договору № 4 від 30.01.13р. та виникнення спірних правовідносин між сторонами), договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження (ст. 4 вищезазначеного Закону).

Згідно вимог ч.1 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як передбачено ч.5 ст. 40 вказаного Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Також пунктом 3.2 договору визначено, що ціна цього договору дорівнює ціні пропозиції конкурсних торгів учасника та не повинна змінюватись, крім випадку зменшення ціни договору про закуплю, узгодженого сторонами, та зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування. Сума договору планова, бюджетну зобов'язання по цьому договору виникають в межах кошторисних призначень на 2013 рік по загальному фонду.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором та розрахувався за поставлену теплову енергію на суму 295833,62,що також не заперечується представником позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду .

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що сума, вказана в акті виконаних робіт № 505 від 01.12.2013р. (135990,74 грн.), є такою, яка не відповідає умовам договору № 4 від 30.01.2013р., оскільки разом із сумою 295833,62 грн. перевищує ціну пропозиції конкурсних торгів, що є порушенням законодавства про здійснення державних закупівель та умов договору.

Крім того, акт виконаних робіт № 505 від 01.12.2013р. на суму 135990,74 грн. був наданий з порушенням строків, а саме: отриманий відповідачем 27.12.2013р..

Згідно з п.2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012р., розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.

Судова колегія вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку, що спірний акт виконаних робіт № 505 від 01.12.2013р. був поданий з порушенням бюджетного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Житомирської області від 01 липня 2014 року у справі № 906/631/14.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 01 липня 2014 року у справі № 906/631/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.