Постанова

від 03.07.2014 по справі 905/1464/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.07.2014 р. справа №905/1464/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л.Ф. Бойченка К.І., Діброви Г.І. не з"явився не з"явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 року у справі№905/1464/14 (суддя Подколзіна Л.Д.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Спецодяг" м.Луганськ до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області простягнення 64 950,23 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2014 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Спецодяг" м.Луганськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 60103,72грн., пені у розмірі 3432,83грн., 3% річних у розмірі 632,32грн. та інфляційних у розмірі 781,36 грн. - усього 64950, 23грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.04.2014р. частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Спецодяг" м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Спецодяг" м.Луганськ, заборгованість у розмірі 60103,72грн., пеню у розмірі 3325,07грн., 3% річних у розмірі 581,40грн., інфляційні у розмірі 781,36грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1822,53грн. В решті частині позову відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 16.04.14р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача до судового засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду не була визнана обов»язковою, а неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Спецодяг" м.Луганськ, надав відзив в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Також позивач просив розглянути апеляційну скаргу без участі свого представника, а також не відкладати розгляд справи на пізнішій термін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Спецодяг» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №15/994 (далі- договір), відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого, загальна кількість та ціна продукції вказується в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

Сторонами були підписані специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, за якими сторони погодили поставку товару із зазначенням строків поставки, найменування товару, кількісних та якісних показників.

Відповідно до п.5.1 Договору строк поставки товару вказується у специфікаціях.

Згідно п.5.2, п. 6.1 Договору датою поставки товару вважається дата вручення покупцю пакета документів з додатками, які передбачені у п. 6.1 договору, а саме, рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладна, податкова накладна.

У відповідності до п.9.1 договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті України.

Згідно до п.п. 9.3, 9.4 Договору Покупець здійснює оплату за поставлену йому продукцію на протязі строків, вказаних в специфікації, від дня отримання оригіналу рахунку на оплату та сертифіката якості, якщо інше не передбачене специфікацією.

Даний договір вважається укладеним та вступив в законну силу з дня його підписання сторонами та діяв до 31.12.2013р.

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача поставлений товар на загальну суму 64 132,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000120 від 08.07.2013р., №РН-0000122 від 11.07.2013р., №РН-0000134 від 29.07.2013р., №РН-0000137 від 31.07.2013р., №РН-0000138 від 01.08.2013р., №РН-0000160 від 18.09.2013р., №РН-0000164 від 25.09.2013р., №РН-0000170 від 01.10.2013р., №РН-0000187 від 11.10.2013р.

З наданих накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без зауважень та містять всі необхідні відомості про товар та про фактичне отримання товару. Таким чином колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо того, що наведені накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Разом з цим із матеріалів справи вбачається що, відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 4028,92грн., тому рахується борг у розмірі 60103,72грн

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка товару за видатковими накладними №РН-0000120 від 08.07.2013р., №РН-0000122 від 11.07.2013р., №РН-0000134 від 29.07.2013р., №РН-0000137 від 31.07.2013р., №РН-0000138 від 01.08.2013р., №РН-0000160 від 18.09.2013р., №РН-0000164 від 25.09.2013р., №РН-0000170 від 01.10.2013р., №РН-0000187 від 11.10.2013р. була здійснена відповідно до умов укладеного між сторонами договору №15/994 від 02.07.2012р., який є предметом данного спору.

У зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати отриманого та використаного ним у господарській діяльності товару, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області основний борг в сумі 60 103,72 грн.

Позивачем нараховані 3% річних в розмірі 632,32 грн. та інфляційні в розмірі 781,36 грн. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних перерахований господарським судом судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області 3% річних в розмірі 581,40 грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні в розмірі 781,36 грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов"язання в зв"язку з девальвацією грошовою одиниці України.

У зв»язку з невиконанням відповідачем грошових зобов»язань, позивачем нарахована пеня в розмірі 3432,83грн., згідно п.10.6 договору, згідно якого у разі прострочення оплати поставленої продукції, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,04% від вартості несплаченої продукції, прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Отже, суд першої інстанції правомірно стягнув з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ пеню в розмірі 3325,07грн., та судом вірно встановлено, що наданий позивачем у матеріали справи розрахунок пені є арифметично не вірним, оскільки він не вказує періоду нарахування пені, а зазначає тільки суму, яка підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 року у справі №905/1464/14 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 року у справі №905/1464/14 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 року у справі №905/1464/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді К.І.Бойченко

Г.І.Діброва

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Донец. обл.