Рішення

від 01.07.2014 по справі 905/3124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2014 Справа № 905/3124/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІСБУД» м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ» м.Донецьк

про стягнення 2120372,12 грн., з яких: 1 923 174,17 грн. - борг, 84619,35грн. - інфляційні втрати, 79 480,01грн. - 3% річних, 33098,59грн. - пеня,

за участю представників сторін:

від позивача: Летко Д.К. за довіреністю №01 від 13.01.2014року, Кізіменко Д.О. за довіреністю №01/1 від 13.01.2014року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

08.05.2014року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІСБУД» м.Донецьк (далі - ТОВ «ДОНСЕРВІСБУД») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ» м.Донецьк (далі - ПП «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ») з вимогами про стягнення 2 120 372,12грн., з яких: 1 923 174,17 грн. - борг, 84619,35грн. - інфляційні втрати, 79 480,01грн. - 3% річних, 33098,59грн. - пеня, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №27/07-СП від 27.07.2012року позивач виконав будівельні роботи, між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт, проте у встановлені строки оплату відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3124/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №27/07-СП від 27.07.2012року на виконання субпідрядних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року, звітних відомостей ресурсів, акту звірки розрахунків станом на 30.06.2013року, листа №340 від 08.07.2013року, претензії №555 від 19.11.2013року, доказів направлення претензії, Статуту, правовстановлюючих документів позивача, наказу, протоколу про призначення директора.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526 , 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), статтями 220,229,232 Господарського кодексу України(далі - ГК України ), ст.ст. 22,24 Господарського процесуального кодексу ( далі -ГПК України).

29.05.2014року позивач надав для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії договірної ціни, податкових накладних, які складались за наслідками господарських операцій, та письмові пояснення, згідно яких стверджує, що довідки форми КБ-3 сторонами не складались, складались підсумком відомості ресурсів, які містяться в матеріалах справи, проектна документація після завершення виконання робіт була повернута відповідачу як Замовнику, у позивача відсутня.

У судовому засіданні 01.07.2014 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання 29.05.2014року, 12.06.2014року, 01.07.2014року явку уповноваженого представника підприємства не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Факт отримання відповідачем процесуальних документів суду підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Зокрема, відповідач клопотаннями від 28.05.2014року, 12.06.2014року просив відкласти розгляд справи внаслідок неможливості явки у судове засідання представника. З метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 4 2 та 4 3 ГПК України, надання можливості відповідачу скористатись своїм правом на захист, дані клопотання судом задоволені, розгляд справи відкладено.

Причин неявки у судове засідання 01.07.2014року та ненадання документів, які були витребувані ухвалами, відповідач суду не повідомив, як наслідок, з огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, а подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 81 - 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ст. 838 ЦК України).

27.07.2012року між ПП «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ» ( Генпідрядник) та ТОВ «ДОНСЕРВІСБУД» (Субпідрядник) укладено договір №27/07-СП, за умовами п.1.1 якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту «Єнакіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №34, м.Єнакієве - реконструкція», що розташований за адресою - м.Єнакієво, вул.60років СРСР,31, згідно кошторисної документації (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору. Генпідрядник при цьому зобов'язується своєчасно приймати та сплачувати виконані Субпідрядником роботи.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей. Сторони не надали суду належних доказів на підтвердження внесення змін та доповнень у вказаний договір.

Відповідно до п.4.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012року.

Вартість робіт за договором визначається на підставі договірної ціни та складає 1988 228,92грн., у тому числі ПДВ 331 371,48грн. (п.3.1 договору).

Сторонами договору в якості невід'ємної його частини підписана договірна ціна, копія якої залучена до матеріалів справи.

Сторони у справі не надали суду кошторисної документації, яка складалась до даного договору. Зокрема, позивач стверджує, що вона була в наявності під час виконання робіт, але після завершення робіт була повернута відповідачу як Замовнику. Відповідач також не надав суду даний доказ, своєї позиції внаслідок відсутності відзиву не висловив.

Одночасно визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Дана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №7/221-09.

Оскільки сторони фактично приступили до виконання умов договору субпідряду №27/07-СП від 27.07.2012року, це унеможливлює визнання даного договору неукладеним.

Згідно розділу ІІ договору обов'язок Субпідрядника виконати роботи, якість яких відповідає умовам, встановленим договором, в строк до 30.11.2012року кореспондується з обов'язком Генпідрядника прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи в строки, що вказані у даному договорі.

За приписами частин 1 та 2 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов договору сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року форми Кб-2в на загальну суму 1 923 174,17 грн.

Зазначені акти містять посилання на договір №27/07-СП від 27.07.2012року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Щодо дат підписання актів суд зазначає, що безпосередньо дата підписання вказана виключно у акті на суму 246 798,00грн. - 03.12.2012року, у інших - дата відсутня, але в матеріалах справи містяться акт звірки розрахунків станом на 30.06.2013року з зазначенням дат підписання актів, який підписаний сторонами без заперечень, та податкові накладні, що виписувались за наслідками здійснення господарських операцій, в яких зазначені дати підписання актів. Таким чином, суд вважає, що акти на суми 522 143,62грн., 168 262, 32грн., 67 312,63грн., 115 331, 28грн. підписано 03.12.2012року, на суму 160037,53грн. - 27.12.2012року, на суму 116074,80грн. - 28.12.2012року, на суми 96336,08грн., 15927,46грн., 25955,76грн., 36651,15грн., 73561,15грн., 208202,22грн., 70580,02грн. - 31.12.2012року.

Як свідчить позивач, довідки форми КБ-3 сторонами не складались, складались підсумкові відомості ресурсів. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №27/07-СП від 27.07.2012року. Відсутність відповідних довідок, за наявності факту підписання без заперечень вказаних актів, в яких містяться відомості щодо вартості робіт та їх обсягу, та підсумкових відомостей ресурсів, істотним чином не впливає на факт виконання робіт позивачем.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних актів приймання-передачі виконана них робіт за формою КБ-2 та довідки КБ-3 протягом 5 днів.(п.3.4 договору).

З огляду на дати підписання актів, приймаючи до уваги доведеність факту виконання робіт, дані строки перебігли 08.12.2012року, 01.01.2013року, 02.01.2013року, 05.01.2013року відповідно.

Проте, у встановлений в договорі строк відповідач вартість виконаних робіт не сплатив, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 1 923 174,17 грн.

Позивач в установленому порядку звертався до відповідача з претензією №555 від 19.11.2013року, докази направлення якої містяться в матеріалах справи, відповідно до якої просив відповідача сплатити заборгованість в сумі 1 923 174,17 грн. за зазначеним вище договором.

Сторонами підписано акт звірки розрахунків станом на 30.06.2013року, згідно якого у відповідача обліковується заборгованість перед позивачем в сумі 1 923 174,17 грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості на суму 1 923 174,17 грн., наявність заборгованості належними доказами не спростував.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України , є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України ).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №27/07-СП від 27.07.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 1 923 174,17 грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 1 923 174,17 грн. Відповідно ПП «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірними договорами в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1 923 174,17 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п.5.3 договору передбачено, що за порушення строків оплати робіт Генпідрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день порушення зобов'язання від суми, що належить до оплати.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.5.3 договору.

Як вбачається з розрахунку пені, що доданий до позовної заяви, позивачем нарахована пеня за кожним актом окремо з розмежуванням сум, в межах строку, що передбачений п.6 ст.232 ГК України. При цьому, позивачем самостійно визначено період нарахування пені виходячи з строку позовної давності, що передбачений ЦК України при зверненні з вимогами щодо штрафних санкцій (див. графу 5 розрахунку пені), за відсутності заяви відповідача про застосування строку позовної давності з боку відповідача, суд вважає за можливе виходити з даного розрахунку.

Згідно розрахунку, здійсненого за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що сума пені за період, що визначений позивачем у графі 5 розрахунку пені, який міститься в матеріалах справи, становить розмір більший, аніж просить стягнути позивач. Разом з тим, суд не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 33098,59грн. у межах заявлених позивачем вимог.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як вбачається з відповідного розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за окремі місяці, що є правом позивача.

Згідно розрахунку суду, здійсненого за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань є арифметично вірним, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 79 480,01грн., інфляційних нарахувань в сумі 84619,35грн. є такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509 , 526 , 530 , 610 , 612 , 617, 629 , 837 , 854 Цивільного кодексу України ; ст.ст.193, 216, 231, 232 Господарського кодексу України , ст.ст. 4-2 , 4-3 , 22 , 43 , 44 , 49 , 82-85 , 115 , 116 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІСБУД» м.Донецьк до відповідача: Приватного підприємства «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ» м.Донецьк про стягнення 2120372,12 грн., з яких: 1 923 174,17 грн. - борг, 84619,35грн. - інфляційні втрати, 79 480,01грн. - 3% річних, 33098,59грн. - пеня, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «В.К.П. «ПОСТАЧСБУВТОРГ» (83023, м.Донецьк, вул.Харітонова, буд. 14, ідентифікаційний код 20357715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІСБУД» (83059, м.Донецьк, вул.Сєчєнова,буд.1, ідентифікаційний код 32942802) заборгованість в сумі 1 923 174,17 грн., інфляційні втрати в сумі 84619,35грн., 3% річних в сумі 79 480,01грн., пеню в сумі 33098,59грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 42 407,45грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 01.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04.07.2014 року.

Суддя А.М. Осадча