Постанова

від 11.06.2014 по справі 804/1726/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2014 рокусправа № 804/1726/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і Право" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і право" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 14.08.2013 р. № 140 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і право" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ВК "Віконні системи" за період березень-листопад 2012 року", а також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення цієї перевірки ТОВ "Юридична фірма "Бізнес і право".

Позовні вимоги мотивовано тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була призначена та проведена без наявних на те підстав та з порушенням приписів ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Юридична фірма "Бізнес і право" надано повні відповіді на обов'язкові письмові запити Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в порядку та у строки, визначені податковим законодавством, а, отже, відповідач протиправно при винесенні оскаржуваного наказу керувався п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Також не відповідають вимогам чинного законодавства посилання відповідача у цьому наказі як на підставу призначення перевірки позивача на акт перевірки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "ВК Віконні системи" від 21.12.2012 року № 72112/224/33972398, отриманого від Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, оскільки законодавством такої підстави для проведення перевірок платників податків не передбачено, а акт від 21.12.2012 року № 72112/224/33972398 взагалі не містить жодної інформації про порушення позивачем податкового законодавства. Таким чином, дії відповідача по проведенню цієї перевірки та наказ про її призначення є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від

14.08.2013р. № 140 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і право" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ВК "Віконні системи" за період березень-листопад 2012 року.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і право" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ВК "Віконні системи" за період березень-листопад 2012 року на підставі наказу від 14.08.2013р. № 140.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була призначена та проведена на підставах, передбачених ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України. Так, відповідачем був отриманий від Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області акт, складений за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "ВК Віконні системи" від 21.12.2012 року № 72112/224/33972398, яким було встановлено відсутність факту реального здійснення цим підприємством господарської діяльності по взаємовідносинам з його контрагентами ТОВ "Пасіфік", ТОВ "Олімп", ПП "СВ Гермес", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Інфотерм", ПВП "Форест" та відсутність об'єкту оподаткування ТОВ "ВК Віконні системи" по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у розумінні приписів ст.185 ПК України. Оскільки позивач на підставі договору будівельного підряду № 12/188 від 19.03.2012р. перебував у господарських взаємовідносинах з ТОВ "ВК Віконні системи", яке має ознаки фіктивності та здійснює діяльність не направлену на здійснення реальних господарських операцій, відповідачем, згідно приписів п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, яким однією із підстав проведення позапланових документальних перевірок визначено таку підставу, як "наслідки перевірки інших платників податків, або отримання інформації, що свідчить про можливі порушення з боку платника податків вимог податкового законодавства", було правомірно винесено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Юридична фірма "Бізнес і право" від 14.08.2013 р. № 140.

Також було зазначено, що наказ про проведення перевірки вичерпав свою дію, тому як остання була проведена, а відповідно ніяким чином не порушує прав позивача.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача зазначив, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і право" (код ЄДРПОУ 33248996), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.11.2004р., перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2013 року податковим органом було прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВК Віконні системи» за березень - листопад 2012 року, що оформлене Наказом від 14.08.2013 року № 140, на підставі якого, в період з 16.08.2013 року по 22.08.2013 року було проведено перевірку позивача, за результатами якого складено Акт № 319/2206/33248996 від 30.08.2013 року, на підставі якого відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення № 0002032201, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі: за основним платежем на суму 68116,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 17029,00 грн.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, з наведеної норми Конституції України судова юрисдикціям поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Так, оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Разом з тим, як підтверджується наявними у матеріалах справи, та на що не звернув уваги суд першої інстанції, податковим органом фактично реалізована надана оспорюваним наказом компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, що підтверджується актом Акт № 319/2206/33248996 від 30.08.2013 року, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу, як і визнання протиправними дій щодо проведення перевірки на підставі останнього не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для позивача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що юридично значимими для позивача є податкові повідомлення-рішення, винесені за результатом реалізації оспорюваного наказу і саме оскарження яких буде належним способом захисту порушеного права шляхом заявлення позовних вимог про скасування останніх.

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи судом першої інстанції, відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки, оскільки перевірку, призначену вказаним наказом, вже проведено, а за її наслідками складено відповідний акт про результати такої перевірки. Отже, дії по призначенню та проведенню перевірки, що знайшли своє відображення у відповідному наказі, що вичерпав свою дію станом на час розгляду даної справи - жодним чином не порушують прав та інтересів ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і Право». Однак зазначене судом першої інстанції залишено поза увагою.

Відповідна правова позиція викладена і в ухвалі ВАСУ від 27.03.2014 року (справа № К/800/43559/13)

Таким чином, враховуючи те, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, але неправильно застосував норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішень, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового, про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бізнес і Право" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай