Ухвала

від 18.06.2014 по справі 804/15077/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2014 рокусправа № 804/15077/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чепурнова Д.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудмеханізація" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудмеханізація" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпробудмеханізація» з позовними вимогами про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за 2006-2012 роки в розмірі 177101 грн. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість в сумі 158574,95 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не відшкодовує в добровільному порядку суми фактичних витрат на виплату пенсій за 2006-2012 роки пенсіонерам, які працювали на підприємстві відповідача з особливими умовами праці.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Дніпробудмеханізація» на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за 2006-2012 роки в сумі 158574,95 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят чотири грн. 95 коп.).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем підтверджено понесення фактичних витрат на виплату пенсії в заявленому позивачем розмірі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наступне:

- щодо ОСОБА_1 не надано розрахунку стажу, який дає право на призначення пенсії, оскільки до справи додано довідки про виплату пенсії з 2006 по 2012 рік, а розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій надано лише за 2008 рік, який підлягає сплаті за 2007 рік, на суму 3511,69 грн. У довідці-розрахунку ціни позову позивач висуває вимогу з погашення 42514,88 грн., яка документально не підтверджена;

- щодо ОСОБА_2 наданий розрахунок витрат лише на суму 8571,74 грн., а у довідці-розрахунку ціни позову позивач висуває вимогу з погашення 42514,88 грн., яка документально не підтверджена;

- щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надано доказів, з яких можливо встановити місце їх роботи, період роботи, посаду, яка дає можливість на зарахування пільгового стажу за Списком № 2;

- щодо ОСОБА_5 відсутній розрахунок витрат на підтвердження вимог позивача про стягнення 3606 грн. за 2012 рік;

- особи, зазначені позивачем, не працювали на ВАТ «Дніпробудмеханізація»;

- щодо ОСОБА_6 довідка видана ДП «УМБ № 1» ВАТ «Дніпробудмеханізація», таке дочірнє підприємство було самостійною юридичною особою, 19 грудня 2006 року було реорганізовано у ТОВ «УМБ №1 і К»;

- щодо ОСОБА_7 довідка видана ДП «УМБ №3» ВАТ «Дніпробудмеханізація».

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Дніпробудмеханізація» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 21 березня 1997 року та зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому органами Пенсійного фонду України за місцем обліку пенсіонерів складені та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Розрахунки) за 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 та за 2012 рік.

Також, суд першої інстанції зазначав, що у 2006-2012 роках суми на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам відповідачем не сплачувались, у зв'язку з чим, на його адресу позивачем були направлені відповідні розрахунки.

Як було встановлено, під час розгляду справи судом першої інстанції, вказані розрахунки відповідачем не оскаржені, при їх надходженні на адресу підприємства такі розрахунки не були взяті до уваги, у зв'язку із чим заборгованість накопичувалась з 2006 по 2012 роки.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом Укрїни "Про пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, однак не звернув увагу на приписи ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивач лише 13.11.2013 року звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період 2006 - 2012 року, клопотання про поновлення строку звернення до суду не подавав, а відповідно, колегія суддів приходить до висновку, що останній звернувся до суду з пропуском процесуального строку для звернення встановленого ст. 99 КАС України.

Приписами ст. 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У відповідності до ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, в тому числі, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 203 КАС України, визначено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а адміністративний позов - залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 155 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудмеханізація" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудмеханізація" про стягнення заборгованості - скасувати.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: А.В. Шлай