Рішення

від 01.07.2014 по справі 911/2072/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 911/2072/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про стягнення 947 910,67 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Лятіфова Т.Б. (довіреність № 14/02 від 14.02.2014 року);

від відповідача: Бондаренко А.О. (довіреність № 22 від 11.09.2013 року);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (позивач) до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (відповідач) про стягнення 947 910,67 грн.

Провадження у справі № 911/2072/14 порушено ухвалою від 02.06.2014 року та прихначено справу до розгляду на 17.06.2014 року.

В судовому засіданні 17.06.2014 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 01.07.2014 року.

В судовому засіданні 01.07.2014 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач по суті позовні вимоги не заперечував та не спростував, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем доказів, 20.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (позивач, Підрядник) та Державною податковою інспекцією в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (попередня назва - Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби) (відповідач, Замовник) був укладений Договір підряду № Р2 (надалі - Договір), за умовами якого Підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по реконструкції з добудовою адміністративних приміщень Державної податкової інспекції в Обухівському районі по вул. Каштановій, 20 в м. Обухів (І-черга реконструкції) (надалі - Об'єкт) та передати результат виконаних робіт Замовнику, а Замовник зобов'язувався прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Сторони у п.2.1. Договору та Договірній ціні і Локальних кошторисах до неї, визначили, що вартість робіт є твердою та складає 875 673,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що після виконання кожного етапу робіт за цим Договором Підрядник повинен здати, а Замовник - прийняти виконані етапи робіт у відповідності з нормами та правилами, діючими в Україні, шляхом підписання уповноваженими особами Сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт (етапів) форми КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.

Відповідно до п.3.2. Договору, Замовник зобов'язувався поетапно оплачувати Підряднику фактично виконані ним обсяги робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами кожного Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3.

Згідно з п.3.1. Договору, розрахунки здійснюються в національній грошовій одиниці України - гривні у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів з реєстраційного рахунку Замовника на поточний рахунок Підрядника.

За своєю правовою природою Договір підряду №Р2 від 20.12.2012 року є договором підряду.

Відповідно до ч.І ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язуєтьс свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язує прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремо реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2. ст.875 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання відповідно до умов Договору підряду він виконав якісно, своєчасно та у повному обсязі, про що свідчать Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за грудень 2012 року на загальну суму 875 673,60 грн., підписані уповноваженими представниками Замовника та Підрядника без зауважень і скріплені печатками Сторін.

Крім того, за домовленістю між позивачем та відповідачем станом на 01.04.2014 року проведено загальну звірку взаєморозрахунків, якою підтверджено заборгованість відповідача в сумі 976 302,00 грн., в тому числі і за Договором підряду №Р2.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуваг конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Однак, відповідач в порушення умов Договору та вимог закону, свої зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт своєчасно та в повному обсязі не виконав. У зв'язку з чим, в порядку досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу Претензії №2/06 від 06.06.2013 року та №12/10 від 10.12.2013 року про необхідність оплати робіт в сумі 875673,60 грн.

Також, матеріали справи містять відповідь відповідача №1614/10/10-16-03 від 26.12.2013 року, в якій відповідач визнає борг перед позивачем, однак не має можливості своєчасно його виконати у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ч. 1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно ч.2. ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або ненале виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушень разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за да умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, поруше зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'яза товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічна норма закріплена в ст. 617 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за наслідками розгляду справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 875673,60 грн.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні від простроченої суми за період з 21.12.2013 року по 21.05.2014 року в сумі 10 939,92 грн. 3% річних та 61 297,15 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимоги позивача про стягнення 10 939,92 грн. 3% річних та 61 297,15 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (08703, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 20, код 38767017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 9, код 31201909) 875 673,60 (вісімсот сімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. основного боргу, 10 939,92 грн. (десять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 3% річних, 61 297,15 грн. (шістдесят одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн. інфляційних витрат та 18959 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.07.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.