Постанова

від 03.07.2014 по справі 910/12749/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 910/12749/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" на постановувід 21.05.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/12749/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна ХІІ" (Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІАДА-ЦЕНТР ІІ") треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДніпровське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" проукладення договору купівлі-продажу нерухомого майна в судовому порядку та визнання відсутнім права В судове засідання прибули представники: позивачаСусловець Р.М. (директор), відповідачаГолоденко В.О. (дов. від 18.06.2014), Пихтін К.В. (дов. від 18.10.2013), Кузбит Ю.М. (виписка від 24.10.2013) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна XII" (в подальшому назва змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРІАДА-ЦЕНТР ІІ") про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна в судовому порядку у порядку та на підставі укладеного між сторонами попереднього договору купівлі-продажу та визнання відсутнім права продавця на відчуження майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 (суддя О. Чинчин) позов задоволений частково: договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ "Екторнет Україна XII" та ТОВ "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" укладений у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. В решті у задоволені позовних вимог - відмовлено.

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 (колегія суддів: Л. Смірнова, Л. Чорна, Є. Шаптала) рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 скасоване, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Скасовані заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2013.

Постанова мотивована наступним.

12.09.2012 між ТОВ "Екторнет Україна ХІІ" (продавець) та ТОВ "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" (покупець) укладений Попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 3157 (далі - Попередній договір).

Попереднім договором визначено, що у порядку, на умовах і у строк, визначених Попереднім договором, сторони зобов'язуються укласти Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що включає в себе: нежитлову будівлю багатофункціонального торговельно-демонстраційного центру літ. М-3, загальною площею 17 835,5 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять цілих і п'ять десятих) кв.м., розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, будинок 9а (дев'ять-а), до складу якої входять: ганки літ. м1, м2, навіси м3, м4, м5, м6, м7, м8, м9, трансформаторна підстанція та розподільча підстанція літ. Д-1, огорожа № 1, мостіння І та невіддільні поліпшення, які не можуть бути відокремлені від нерухомого майна та становлять його невід'ємну частину.

Сторони усвідомлюють, що на момент укладання Попереднього договору нерухоме майно належить на праві власності АТ "Сведбанк" та перебуває в оренді ТОВ "Інжинірингова Компанія КС", з умовами якої покупець ознайомлений. Виконання Попереднього договору буде відбуватися шляхом реалізації двох етапів: підготовка та придбання продавцем нерухомого майна, укладення продавцем договору купівлі-продажу та реєстрації права власності в БТІ на ім'я продавця (1-й етап) та підготовка до придбання покупцем нерухомого майна та укладення продавцем і покупцем договору купівлі-продажу (2-й етап).

01.11.2012 між ПАТ "Сведбанк" (продавець) та ТОВ "Екторнет Україна ХІІ" (покупець) укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність від продавця нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова (АНД Індустріальний р-ни), будинок 9а (дев'ять "а").

Відповідно до пункту 3.1 Попереднього договору сторони дійшли згоди укласти Договір купівлі-продажу у строк не пізніше 20.11.2012 (п.3.1.1). Кожна зі сторін зобов'язана вчинити усі необхідні дії, спрямовані на укладення Договору купівлі-продажу у встановлений п.3.1.1 строк (п. 3.1.2).

Пунктом 4.3 Попереднього договору визначено, що покупець за Попереднім договором у строк 3 дні з дати підписання Попереднього договору, але не пізніше 18.09.2012 сплачує продавцю забезпечувальний платіж у сумі 1614880,00 грн.

18.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" перерахувало на рахунок ТОВ "Екторнет Україна ХІІ" 1623020, 00 грн (оплата за нерухомість згідно з Попереднім договором щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2012).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що 20.11.2012 позивач направив на адресу відповідача проект Договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини 3 статті 182 Господарського кодексу України, у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

В матеріалах справи наявні копії опису вкладення у цінний лист від 20.11.2012 та фіскального чеку № 3473 про направлення на адресу ТОВ "Екторнет Україна ХІІ" проекту Договору щодо купівлі-продажу нерухомого майна.

В свою чергу відповідач посилається на те, що проект основного договору ним одержаний не був, а тому відсутні підстави для застосування частини 3 статті 182 Господарського кодексу України.

Матеріали справи не містять повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б дійсно засвідчувало факт отримання листа позивача відповідачем.

З урахування зазначеного та з посиланням на лист від 28.01.2013 №28/01, у якому позивач зазначив про неможливість укласти договір купівлі-продажу через настання форс-мажорних обставин та просив повернути забезпечувальний платіж, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту направлення та одержання проекту основного договору відповідачем.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що ч. 3 ст. 182 Господарського кодексу України встановлено право сторони вимагати укладення основного договору в судовому порядку, якщо друга сторона, одержавши проект договору, ухиляється від його укладення.

Отже, даною нормою закріплено обов'язкову умову для її застосування, яка полягає у тому, що сторона має одержати проект договору.

Частиною 2 ст. 635 Цивільного кодексу України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

А тому, примушування до укладання угоди, яка ґрунтується на попередньому договорі, чи визнання її укладеною за відсутності згоди зустрічної сторони законом не передбачено, оскільки за порушення умов попереднього договору ч. 2 ст. 635 ЦК передбачені інші правові наслідки, а саме відшкодування збитків.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд визнав необґрунтованими позовні вимоги в частині укладення договору в судовому порядку, та прийняв рішення про відмову у їх задоволенні.

Щодо позовних вимог в частині визнання відсутнім права ТОВ "Екторнет Україна ХІІ" на відчуження нерухомого майна загальною площею 17 835,5 кв.м., розташованого за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, будинок 9а на користь будь-яких третіх осіб, окрім ТОВ "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС", апеляційним господарським судом зазначено наступне.

Висновок місцевого господарського суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту - визнання відсутнім права не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, є правильним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, а саме неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, то апеляційний господарський суд зазначив, що ухвала про призначення розгляду справи на 14.08.2013 була направлена відповідачу на адресу повідомлену позивачем, а саме м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18. Дана ухвала була повернута на адресу суду із зазначенням про відсутність адресата.

Як вбачається з Витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10.

Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд вирішив скасувати рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, судом зазначено, що відповідно до статті 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Можливість скасування заходів забезпечення позову пов'язується не з самим лише набранням законної сили судовим рішенням, а й з відсутністю потреби в такому забезпеченні.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що, розглянувши апеляційну скаргу та прийнявши рішення, потреба у подальшому забезпеченні позову відпала, а отже заходи вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 до забезпечення позову підлягають до скасування.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову скасувати, залишити без зміни рішення місцевого господарського суду та залишити в силі заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2013.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Між сторонами у справі 12.09.2012 укладений попередній договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, які належали на час укладення договору іншій особі - Публічному акціонерному товариству "Сведбанк" та перебували (перебувають) в орендному користуванні ТОВ "Інжинірингова компанія КС". Сторони попереднього договору дійшли згоди укласти договір купівлі-продажу у строк не пізніше 20 листопада 2012 року. 01.11.2012 між ПАТ "Сведбанк" (продавець) та ТОВ "Екторнет Україна ХІІ" укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є майно, що відповідає складу майна, визначеного попереднім договором.

21.11.2012 право власності на об'єкт нерухомого майна перейшло на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2012 до відповідача, що підтверджується витягом про реєстрацію прав № 36412640 від 26.11.2012.

Відповідно до положень ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попереднім договором є договір купівлі-продажу.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця не момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК України).

Тобто як попередній договір купівлі-продажу, так і основний договір купівлі-продажу повинен відповідати законодавчим критеріям для такого типу договору, зокрема, відчуження товару шляхом його продажу здійснюється виключно з волі продавця (крім випадків примусового продажу та інших випадків). На момент укладення попереднього договору купівлі-продажу, товар перебуває у власності іншої особи, не пов'язаної з продавцем за попереднім договором цивільними зобов'язаннями, які б забезпечували волю продавця на відчуження товару у майбутньому. Крім того, сторони за попереднім договором домовилися укласти основний договір не пізніше 20.11.2012. Відповідач на зазначену дату власником майна не був.

За таких обставин сторонами за попереднім договором купівлі-продажу не узгоджена така істотна умова договору як предмет, а тому попередній договір не є укладеним, що виключає право позивача (покупця) вимагати укладення основного договору.

Правова позиція господарських суддів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні вимоги про визнання відсутнім права підтримується колегією суддів Вищого господарського суду України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил