Ухвала

від 13.10.2014 по справі 910/12749/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 жовтня 2014 року Справа № 910/12749/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Добролюбової Т.В., Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 03.07.2014 у справі№910/12749/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна ХІІ" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРІАДА - ЦЕНТР ІІ" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Дніпровське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" проукладення договору купівлі - продажу нерухомого майна в судовому порядку та визнання відсутнім права,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2013 позов задоволений частково: договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ "Екторнет Україна XII" та ТОВ "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" укладений у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення, в решті у задоволені позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2013 скасоване, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, скасовані заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЮРАЛЬЯНС" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 - без зміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2014 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі №912/747/13, від 21.05.2014 у справі №915/1362/13, від 13.03.2012 у справі №17/5026/264/2011, від 12.03.2014 у справі №917/1218/13, від 01.07.2014 у справі №905/7126/13, від 13.10.2010 у справі №26/48/10, від 29.06.2010 у справі №10/1226 та від 02.08.2010 у справі №1/279пд, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статей 334, 638, 640 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2014 було надано строк до 06.10.2014 заявнику для усунення виявлених недоліків поданої заяви.

06.10.2014 від заявника надійшли на виконання ухвали Вищого господарського суду України від 15.09.2014 додаткові документи.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014 у справі №910/12749/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про укладення договору купівлі - продажу з огляду на те, що на момент укладення попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна, яке було предметом договору, перебувало у власності іншої особи, не пов'язаної з продавцем за попереднім договором цивільними зобов'язаннями, які б забезпечували волю продавця на відчуження у майбутньому, а на дату, на яку сторони за попереднім договором домовилися укласти основний договір, відповідач не був власником майна. Крім того, даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням того, що у справі відсутні докази на підтвердження факту отримання відповідачем проекту договору купівлі - продажу.

Водночас у постанові від 29.06.2010 у справі №10/1226, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо зобов'язання усунути перешкоди в користуванні цілісним майновим комплексом з огляду на те, що позивач набув право власності на ЦМК ГЕС від відповідача - 1 на законних підставах, на підставі нотаріального посвідченого правочину, який пройшов відповідну реєстрацію, та отримав за актом від продавця відповідне майно.

У постанові від 02.08.2010 у справі №1/279пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо зобов'язання укласти іпотечний договір про забезпечення кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії на умовах викладених у попередньому договорі з огляду на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями укласти основний договір, які залишені відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим основний договір іпотеки в обумовлений попереднім іпотечним договором строк не був укладений, крім того в попередньому договорі сторони передбачили всі істотні умови іпотечного договору.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України 14.05.2014 у справі №912/747/13, від 21.05.2014 у справі №915/1362/13, від 13.03.2012 у справі №17/5026/264/2011, від 12.03.2014 у справі №917/1218/13, від 01.07.2014 у справі №905/7126/13, від 13.10.2010 у справі №26/48/10, на які посилається заявник, оскільки у зазначених справах та у справі №910/12749/13, про перегляд постанови у якій просить заявник, предмети та підстави позовних вимог є різними. Так, у справі № 910/12749/13, на яку подана заява про перегляд, заявлено позов про укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна в судовому порядку та визнання відсутнім права продавця на відчуження майна. Водночас, у справах №912/747/13, №915/1362/13 заявлено позови про стягнення заборгованості за договором підряду, у справі №17/5026/264/2011 - про зобов'язання повернути майно на підставі статті 400 Цивільного кодексу України, у справі №917/1218/13 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, у справі №905/7126/13 - про розірвання укладеного між сторонами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, у справі №26/48/10 - про стягнення суми за необліковану спожиту електричну енергію.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" у допуску справи №910/12749/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Добролюбова Судді С. Бакуліна Н. Волковицька К. Грейц Г. Мачульський