Постанова

від 01.07.2014 по справі 2а-5645/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5645/12/1470

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Вербицької Н.В. при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до об'єднаних позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» (надалі - позивач) просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ, відповідач) в частині неналежного виконання своїх контролюючих функцій, що виразились у безпідставному застосуванні норм податкового права та невиконанні своїх обов'язків (що спричинило негативні юридичні наслідки для позивача), а також просить визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ:

- від 22.10.2012 року №0015921540 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за 2 кв. 2012 року на суму 1011906,00 грн.,

- від 15.01.2013 року №0000481540 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за 3 кв. 2012 року на суму 1228452,00 грн.;

- від 10.04.2013 року №0003511540 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за 4 кв. 2012 року на суму 807546,00 грн.;

- від 25.06.2013 року №0005871540 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за 1 кв. 2013 року на суму 738982,00 грн..

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі актів документальних позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2012 року та І квартал 2013 року від 10.10.2012 року №672/15-400/32655899, від 04.01.2013 року №4/15-400/32655899, від 28.03.2013 року №323/15-400/32655899 та від 13.06.2013 року №552/15-400/32655899.

Підстави для винесення спірних повідомлень-рішень, які наведені у вказаних актах перевірок є спільними - це порушення позивачем п.200.5 ст.200 ПК України, яке полягає у тому, що позивач, маючи обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців (до дати заявлення бюджетного відшкодування) менші ніж заявлені суми бюджетного відшкодування, включив до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення, які виникли внаслідок спорудження об'єкту нерухомості - туристичного комплексу, який на час формування такого бюджетного відшкодування не був введений в експлуатацію та не обліковувався позивачем по рахунку 10 - «Основні засоби».

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що наведені в актах перевірок висновки податкового органу про порушення позивачем п.200.5 ст.200 ПК України та завищення сум бюджетного відшкодування суперечать положенням податкового законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданих податкових декларацій з ПДВ позивач заявив до відшкодування з державного бюджету на розрахунковий рахунок наступні суми податку на додану вартість: за ІІ квартал 2012 року - 1011906,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 1228452,00 грн.; за ІV квартал 2012 року - 826746,00 грн., за І квартал 2013 року на суму 741517,00 грн..

Факт такого декларування підтверджується долученими до справи копіями декларацій позивача з ПДВ за вказані періоди.

За результатами проведених відповідачем позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності декларування позивачем вказаних сум, були складені акти перевірок від 10.10.2012 року №672/15-400/32655899, від 04.01.2013 року №4/15-400/32655899, від 28.03.2013 року №323/15-400/32655899 та від 13.06.2013 року №552/15-400/32655899 (надалі-акти перевірок), на підставі яких відповідачем прийняті спірні повідомлення-рішення.

Зі змісту вказаних актів перевірок вбачається, що єдиною підставою для прийняття відповідачем спірних повідомлень-рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ стало те, що суми бюджетного відшкодування за вказані періоди сформовані за рахунок сум від'ємного значення, яке виникло в результаті віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при будівництві основних фондів - власної туристичної бази «Південний Буг» по вул. Бурський бульвар, 13-15 м. Миколаїв.

Позиція ДПІ, з якою погодився і суд першої інстанції, полягає в тому, що позивач неправомірно включив до бюджетного відшкодування суми ПДВ, які сплачені при будівництві основних фондів, оскільки такі основні фонди не були введені в експлуатацію, а витрати на їх спорудження обліковуються позивачем не на рахунку 10, як «Основні засоби», а по рахунку 15, як «Капітальні інвестиції».

При цьому ДПІ в актах перевірок не посилається на порушення позивачем порядку формування сум податкового кредиту чи від'ємного значення з ПДВ, які враховані при розрахунку спірних сум бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з висновками актів перевірок про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст.200 цього Кодексу визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.п.200.4, 200.5 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Дані положення регулюють відшкодування податкового кредиту, який виникає внаслідок придбання або спорудження основних фондів. При цьому умова щодо того, що на момент заявлення бюджетного відшкодування ці основні фонди повинні визнаватись активом (відображатись на рахунку 10) в зазначеному пункті Податкового кодексу України відсутня.

Згідно із пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України основними засобами вважаються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500,00 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

В абз.2 п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України акцентується увагу на терміні «будівництво», зазначаючи таким чином, що платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок будівництва основних засобів. Вказана правова норма не передбачає обов'язку платника податку ввести об'єкт у експлуатацію до дати заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що сам факт відсутності введення в експлуатацію основних фондів не позбавляє позивача права на отримання бюджетного відшкодування, сформованого за рахунок сум ПДВ, сплачено при спорудженні таких основних фондів.

Також колегія суддів відхиляє доводи податкового органу щодо відсутності обліку позивачем витрат на спорудження вищевказаних основних фондів по рахунку 10 «Основні засоби» з наступних підстав.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».

З матеріалів справи вбачається, що облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Проте, в даному випадку зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Разом з тим, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення від 22.10.2012 року №0015921540, від 15.01.2013 року №0000481540, від 10.04.2013 року №0003511540, від 25.06.2013 року №0005871540 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ за 2, 3, 4 квартали 2012 року та 1 квартал 2013 року прийняті відповідачем всупереч положенням податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, оскаржена постанова суду на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Загальний розмір судових витрат по справі у вигляду сплати судового збору за подачу позовної заяви (т.1 а.с.2) та апеляційної скарги (т.1 а.с.204) дорівнює 3267,30 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 22 жовтня 2012 року №0015921540, від 15 січня 2013 року №0000481540, від 10 квітня 2013 року №0003511540, від 25 червня 2013 року №0005871540.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» (код ЄДРПОУ 32655899) понесені судові витрати в сумі 3267,30 (три тисячі двісті шістдесят сім) гривень 30 коп..

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 липня 2014 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька