Постанова

від 05.06.2014 по справі 5011-47/2102-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р. Справа№ 5011-47/2102-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» - не з'явилися;

від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Гіндрюк Т.С., дов. № 217/13-Н від

28.02.2013 року;

від ПП «Транском» - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк

Аваль»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.09.2013 року

у справі № 5011-47/2102-2012 (головуючий суддя - Любченко М.О.,

судді: Івченко А.М., Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім

«Ласуня»

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Транском»

про стягнення 3 491 680,43 грн.

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

Приватного підприємства «Транском»

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

про стягнення заборгованості у розмірі 3 491 680,43 грн. та 3%

річних у сумі 192 855,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року по справі № 5011-47/2102-2012 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня» до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення 3 491 680,43 грн. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного підприємства «Транском» до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості у розмірі 3 491 680, 43 грн та 3% річних у розмірі 192 855,55 грн. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь Приватного підприємства «Транском» заборгованість у сумі 3 491 680,43 грн та судовий збір у сумі 65 217,83 грн. В іншій частині позову Приватного підприємства «Транском» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року по справі № 5011-47/2102-2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року по справі № 5011-47/2102-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року в частині розгляду позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступній колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 05.06.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року по справі № 5011-47/2102-2012 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня» 07.05.2014 року та Приватному підприємству «Транском» 08.05.2014 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відсутніх сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

18.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласуня-Трейд» укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/242/1, відповідно до умов якої, кредитор зобов'язався надавати позичальникам кредитні кошти, відкривати гарантії в порядку та на умовах, визначених в угоді та кредитних договорах, договорах про надання гарантій, укладених в її рамках.

04.01.2008 року в рамках генеральної кредитної угоди між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» укладений кредитний договір № 010/14/06/001 відновлювальної кредитної лінії для корпоративних клієнтів. Відповідно до п. 7.7 якого, з підписанням цього кредитного договору позичальник надає право кредитору, у разі порушення умов договору в частині повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій, на підставі ст.1071 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» здійснювати договірне списання коштів в сумі, що становить суму кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій та інших грошових зобов'язань позичальника перед кредитором з будь-якого поточного рахунку позичальника, відкритого на балансі кредитора, реквізити якого відомі сторонам, без додаткових розпоряджень позичальника, та направити списані кошти на погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

13.07.2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Торгівельний дім Ласуня» укладено кредитний договір № 010/14/528 невідновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів. Відповідно до п. 6.3 якого, позичальник доручив кредитору здійснювати договірне списання з будь-яких рахунків позичальника у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» будь-яких сум, належних до сплати за цим договором, в тому числі, в рахунок погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі цього договору будь-яку кількість разів до повного погашення заборгованості позичальника за цим договором.

20.05.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» укладений договір № 0315-01/11218 банківського рахунку (далі - Договір банківського рахунку), згідно з п. 1.1. якого Банк відкриває клієнту один або декілька поточних рахунків у національній та/або іноземній валютах та здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку (рахунків) клієнта відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, умов цього договору та умов функціонування кореспондентських рахунків банку, а також надає клієнту комісійні та інші послуги, передбачені законодавством України та тарифами банку для корпоративних клієнтів.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору банківського рахунку Банк має право здійснювати договірне списання коштів з рахунку (рахунків) клієнта, якщо право на таке списання передбачене цим або іншими договорами між банком та клієнтом.

Згідно з п. 4.4 Договору банківського рахунку клієнт надає банку право здійснювати договірне списання грошових коштів зі свого рахунку (рахунків), за якими здійснюється розрахунково-касове обслуговування клієнта згідно з умовами цього договору в сумах, необхідних для погашення клієнтом заборгованості за цим договором та іншої заборгованості клієнта перед банком, в тому числі за надання банком інших послуг клієнту.

19.05.2010 року ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» було подано до ДПІ у Печерському районі міста Києва заяви про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 301 710 грн. за квітень 2010 року та 3 028 126 грн. за травень 2010 року шляхом перерахування вказаних сум на рахунок № 260000097037 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». На виконання поданих ТОВ «Торгівельний дім Ласуня» заяв вказані грошові кошти були перераховані з Державного бюджету України на рахунок № 260000097037 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується відповідною випискою з банківського рахунку.

29.07.2011 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» здійснив примусове списання боргового зобов'язання, списавши з рахунку ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» № 260000097037 грошові кошти шляхом зарахування їх на погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14/06/001 від 04.01.2008 року, а саме за простроченими понад 60 днів відсотками - 568 438,36 грн, за простроченими до 60 днів відсотками - 109 315,07 грн, за простроченими до 31 дня відсотками - 74 958,90 грн, а також за кредитним договором № 010/14/06/528 від 13.07.2009 року, а саме за простроченими понад 60 днів відсотками - 2 173 589,80 грн., за простроченими до 60 днів відсотками - 417 998,04 грн., за простроченими до 31 дня відсотками - 286 627,23 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з випискою із рахунку № 260000097037 ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 01.08.2011 року Банком списано грошові кошти позивача в сумі 3 491 680,43 грн.

З урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.04.2014 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» розглядається лише в частині розгляду позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за векселем АА № 2122313 ПП «Транском» посилається на укладений з ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» договір застави майнових прав на грошові кошти, які мають надійти на рахунок ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від Державного бюджету України відповідно до заяв повернення суми бюджетного відшкодування за квітень-травень 2010 року (т.4, а.с.194-197).

15.10.2010 року ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» видало ТОВ «Аероком Технолоджи» простий вексель серії АА № 2122313 (за пред'явленням) на суму 14 902 000,00 грн (т.3, а.с.94).

26.10.2010 року між ТОВ «Аероком Технолоджи» та ПП «Транском» укладено договір № Б30/10В купівлі-продажу цінних паперів. За умовами якого ТОВ «Аероком Технолоджи» (продавець) зобов'язався продати, а ПП «Транском» (покупець) зобов'язався придбати цінні папери, у тому числі, простий вексель серії АА № 2122313 від 15.10.2010 року (за пред'явленням), що виданий ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» на суму 14 902 000,00 грн.

28.10.2010 року ПП «Транском» подало до ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» заяву про прийняття до оплати Векселя серії АА № 2122313 від 15.10.2010 року на суму 14 902 000,00 грн. з пропозицією розглянути питання про оплату цього векселя протягом 3 днів з дати отримання цієї заяви (т.3, а.с.96).

28.10.2010 року на підтвердження факту пред'явлення векселя серії АА № 2122313 від 15.10.2010 року до платежу ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» та ПП «Транском» склали Акт (т.3, а.с.98).

28.10.2010 року між ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» та ПП «Транском» укладено Договір застави № 28/10/10, з метою забезпечення виконання зобов'язань щодо оплати простого Векселя серії АА № 2122313 на суму 14 902 000,00 грн. За умовами п. 1.1 якого ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» (заставодавець) передав в заставу ПП «Транском» (заставодержатель) майнові права - отримати кошти, які надійдуть заставодавцеві з державного бюджету України відповідно до заяв про повернення сум бюджетного відшкодування за квітень-травень 2010 року, відповідно до п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (т.1, а.с.26,27).

Згідно з п. 1.2, п. 2.2 даного договору застави, вартість застави складає 4 143 959,00 грн. і якщо боржник заставодавця (Державний бюджет України) до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя.

Відповідно до п. 2.4 договору застави при одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави.

Листом б/н від 30.10.2010 року ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» повідомило ПП «Транском» про відсутність у нього можливості оплатити пред'явлений Вексель з огляду на тяжкий фінансовий стан підприємства (т.3, а.с.97).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту надходження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року з Державного бюджету України на рахунок ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти у сумі 3 491 680,43 грн., а не майнові права на них, стали предметом застави за договором № 28/10/10 від 28.10.2010 року (оскільки державним податковим органом було виконано зобов'язання перед ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» і все одержане ним при цьому стало предметом застави за Договором застави). Проте внаслідок договірного списання грошові кошти в сумі 3 491 680,43 грн. перейшли у власність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», але згідно ст. 27 Закону України «Про заставу» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» також перейшли права та обов'язки заставодавця за Договором застави (укладеним між ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» і ПП «Транском»), а застава зберегла свою силу, а відтак позовні вимоги ПП «Транском» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3 491 680,43 грн.

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 192 855,55 грн, так як між ПП «Транском» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відсутні грошові зобов'язання.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

По-перше, ПП «Транском» звернулось з самостійними вимогами до відповідача про звернення стягнення на заставлене майно і просило стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти, які є предметом застави та 3% річних (т.4 а.с. 194-197).

Як вбачається із матеріалів справи, предметом розгляду суду першої інстанцій була позовна вимога ПП «Транском» про стягнення з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 3 684 535,98 грн. (із яких основна сума боргу - 3 491 680,43 грн. та 3% річних - 192 855,55 грн.) і відповідно були прийняті судові рішення (т.4 а.с.245-250, т.5 а.с.38-49).

Відповідно до чинного законодавства України під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, третя особа - ПП «Транском» не зверталось до суду з заявою про зміну позовних вимог - звернення стягнення на заставлене майно.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, на власний розсуд, в порушення вимог ГПК України, визначив предмет спору щодо вирішення якого звернулась третя особа - ПП «Транском» та прийняв відповідне рішення.

По-друге, господарський суд дійшов висновку про те, що грошові кошти у сумі 3 491 680,43 грн. є предметом застави, згідно договору застави майнових прав № 28/10/10 від 28.10.2010 року, укладеному між ПП «Транском» та ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня» і вказана застава зберігає свою чинність, згідно ст. 27 Закону України «Про заставу», по відношенню до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначена норма застосовується з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Статтею 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Докази реєстрації вказаного обтяження на момент списання грошових коштів у матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про наявність обтяження грошових коштів, які були списані останнім на підставі п. 4.4 Договору банківського рахунку.

Таким чином, у зв'язку з відсутність доказів повідомлення чи реєстрації обтяження грошових коштів, списаних ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», колегія суддів дійшла висновку про правомірність їх списання з рахунку ТОВ «ТД «Ласуня» та відсутністю у ПП «Транском» права вимагати їх повернення від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами - ПП «Транском».

Крім того, стосовно посилання Вищого господарського суду України у постанові від 08.04.2014 року про необхідність звернути увагу на справу № 5011-44/4125-2012 про визнання банкрутом ТОВ «ТД «Ласуня», а саме, чи визнавались вимоги ПП «Транском» у вказаній справі, які є предметом розгляду даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи жодних доказів про визнання вимог ПП «Транском» до ТОВ «ТД «Ласуня» за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б30/10В від 26.10.2010 року у справі про банкрутство суду надано не було.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року по справі № 5011-47/2102-2012 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення в частині позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного підприємства «Транском» скасуванню, з винесенням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне підприємство «Транском».

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року по справі № 5011-47/2102-2012 в частині задоволення позовних вимог третьої особи - Приватного підприємства «Транском» скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного підприємства «Транском» - відмовити повністю.

4. Матеріали справи № 5011-47/2102-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

Е.О. Шевченко