Постанова

від 24.06.2014 по справі 818/1496/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р. Справа №818/1496/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - Васильця С.О.,

представника вдповідача - Куц О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1496/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Локнянське-БСР") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Охтирська ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20 лютого 2014 р. № 0000021500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 р. в розмірі 56 020, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування. Надані для перевірки первинні документи в повній мірі підтверджують виконання укладених договорів та право позивача на заявлене в податковій декларації право на бюджетне відшкодування та податковий кредит. Також, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стало встановлення ДПІ у м. Сумах порушень податкового законодавства у постачальників позивача, при цьому, самим позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, спірне податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим, звертав увагу суду на те, що первинні документи, які були отримані в ході перевірки були складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, які нібито були направлені на придбання робіт (послуг), як наслідок спрямовувались на завищення податкового кредиту ТОВ «Локнянське-БСР» та заниження сплати платежів до бюджету.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Локнянське-БСР» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «БП-СхідБуд» за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, про що складено акт від 11.11.2013р. №162/15/34878619 (а.с.12-40).

На підставі висновків акту від 11.11.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року № 0000021500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 56020 грн. (а.с.47).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Локнянське-БСР» було подано до Головного управління Міндоходів у Сумській області первинну скаргу від 24.02.2014 року вих.№64 (а.с.49-54)

Рішенням Головного управління Міндоходів у Сумській області від 06 березня 2014 року №3727/10/18-28-10-03-04-49/58ск податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000021500 залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.55-59)

18.03.2014 року позивачем до Міністерства доходів і зборів України була подана повторна скарга на податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000021500 (а.с.60-66).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15 травня 2014 року №8569/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення рішення №0000021500 від 20.02.2014 року залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.67-69)

Як вбачається із пояснень представників сторін, порушення, які були підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення виникли по взаємовідносинам ТОВ "Локнянське-БСР" та ТОВ «БП-СхідБуд».

Як вбачається із пояснень представника відповідача та акту перевірки підставою для висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, стало включення до складу податкового зобов'язання суми податку на додану вартість по операціям із придбання робіт (послуг) у ТОВ «БП-СхідБуд» в частині будівельних робіт отриманих від ПВП «Спектр» (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за квітень 2013 року по реконструкції приймального відділення зернових по вул. Гришина, 26-а, м. Тростянець, норій на башта НБ-2 на суму 162010,61 грн. та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за квітень 2013 року по реконструкції приймального відділення зернових по вул. Гришина, 26-а, м. Тростянець, норій на башта НБ-1 на суму 174110,02 грн.

Тобто, відповідач вважає, що податкове законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань (відповідне їх декларування) з наданням податкової накладної і, відповідно, унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи одержувачу послуг без включення податкових зобов'язань до декларації з боку контрагентів. У разі отримання податкової накладної підприємством-покупцем або одержувачем послуг без декларування податкових зобов'язань постачальником, ця податкова накладна не може вважатись підставою для формування податкового кредиту першим.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню ТМЦ та послуг мали фіктивний чи безтоварний характер.

Податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередні контрагенти позивача, були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності інших осіб.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді даної справи судом з'ясовано, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками якого ТОВ "Локнянське-БСР" заявлено до відшкодування зазначену суму податку на додану вартість. Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Навпаки, сама податкова інспекція м. Суми в акті перевірки підтверджує наявність у позивача необхідних первинних документів, що свідчать про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не завершені перевірки, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника.

Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Діючим законодавством надано право податковим органам здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх чи відсутність висновків за ними не змінює порядок та строки та підстави відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, встановлені Податковим кодексом України, чим порушується право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ "Локнянське-БСР" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20 лютого 2014 р. № 0000021500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 р. в розмірі 56 020, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Гришина, 26а, код 34878619) судовий збір в розмірі 182, 70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

Повний текст постанови складений 01.07.2014 року.