Ухвала

від 01.07.2014 по справі 2а-2697/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 36950/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до Обласного комунального підприємства Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Канва», Відкрите акціонерне товариство «Крона» про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк» звернулося до суду з позовом до Обласного комунального підприємства Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації, в якому просить зобов'язати відповідача видати Публічному акціонерному товариству «Фольксбанк» витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно для проведення відчуження такого майна на наступні об'єкти:

- торговий комплекс за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Будівельників, 18, яке належить ТзОВ «Підприємство «Канва»;

- нежитлові приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Симоненка Василя, буд. 5, яке належить ВАТ «Крона»;

- транспортно-адміністративний корпус за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Макухи 1, буд. 2 Н, який належить ТзОВ «Підприємство «Канва»;

- торговий зал крамниці «Крона» за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, буд 169, який належить ВАТ «Крона»;

- адміністративний будинок за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Макухи 1, буд. 2В, який належить ВАТ «Крона».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не подано доказів звернення до реєстратора ОБТІ із заявою, за формою визначеною у додатку № 8 (Тимчасового положення), доказів вчинення дій, які передують видачі витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також доказів прийняття реєстраторами Обласного комунального підприємства Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації рішення про відмову в наданні витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно. При цьому, лист Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» № 1685/12-07/01-21 від 25.06.2010 року не може бути таким рішенням, оскільки, як вбачається із змісту зазначеного листа, він носить інформаційний характер, яким позивачу надано вичерпні роз'яснення щодо неможливості реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, які містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених до набрання чинності Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (п. 1 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення).

Таким чином, відповідачем не приймалося рішення про відмову позивачу у видачі витягів з Реєстру прав власності на запитуване нерухоме майно.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем листом № 1685/12-07/01-21 від 25.06.2010 року безпідставно відмовлено у наданні витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, яке передано в іпотеку ПАТ «Фольксбанк» згідно договорів іпотеки від 23.06.2004 року, 30.05.2006 року, 01.09.2006 року та 06.11.2006 року.

Апелянт посилається на те, що пунктом 1-3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 передбачено, що КП БТІ на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Вважає, що відповідач був зобов'язаний надати інформацію з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно у вигляді витягу або інформаційної довідки.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційноїінстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні регламентовано Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Тимчасове положення), що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року.

Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.2 Тимчасового положення).

Відповідно до пункту 1.3 цього Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.

Порядок надання інформації з Реєстру прав визначено розділом 7 Тимчасового положення. Зокрема, даним розділом передбачено, що інформація з Реєстру прав надається у формі витягу та інформаційної довідки. Право на отримання витягу з Реєстру прав мають: власник (власники) об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або уповноважена ним (ними) особа; правокористувач (правокористувачі) нерухомого майна або уповноважена ним (ними) особа; спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) або уповноважені ними особи.

Пунктом 7.2 Тимчасового положення передбачено, що витяг або інформаційна довідка з Реєстру прав формується на підставі відомостей, які містяться в Реєстрі прав, після отримання відповідної заяви за формою, визначеною у додатку 13, чи письмового запиту від органів, зазначених у підпункті 7.1.2 пункту 7.1 Тимчасового положення.

Відповідно до п. 5.3. Положення під час подання заяви про отримання витягу з Реєстру прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб, при цьому особа, яка представляє особу - нерезидента України, пред'являє документи, які у разі необхідності легалізуються в установленому порядку.

Відповідно до п.5.5. Положення реєстратор протягом тридцяти календарних днів з дня реєстрації заяви, без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення, надає витяг з Реєстру прав або приймає рішення про відмову в наданні такого витягу.

Відповідно до п. 5.6. Положення видачі витягу передує проведення інвентаризаційний робіт.

Пунктом 7.3. Положення передбачено, що за надання витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно та витягу з Реєстру прав справляється плата, яка визначається Міністерством юстиції України.

Підстави для відмови у наданні витягу з Реєстру прав наведені у пункті 7.11 Тимчасового положення. Так, реєстратор БТІ відмовляє у задоволенні заяви про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, якщо: заявник (заявники) відповідно до закону не має (не мають) права на отримання тих відомостей з Реєстру прав, які були викладені в його (їх) заяві; заявником (заявниками) не подано документ, що підтверджує оплату за надання витягу з Реєстру прав.

Однак, як встановлено під час судового розгляду справи, позивач не звертався до реєстратора БТІ із заявою про видачу витягу з Реєстру прав, яка передбачена додатком № 8 Тимчасового положення і відповідачем не приймалося рішення про відмову позивачу у видачі Витягів з Реєстру прав власності на запитуване нерухоме майно.

На думку суду апеляційної інстанції, лист ОБТІ носить інформаційний характер, яким позивачу надано вичерпні роз'яснення щодо неможливості реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, які містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених до набрання чинності Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (п. 1 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), у зв'язку з чим дії відповідача є правомірними.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі №2а-2697/11/0970 за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до Обласного комунального підприємства Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Канва», Відкрите акціонерне товариство «Крона» про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник