Постанова

від 02.07.2014 по справі 806/2398/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2014 р. м. Житомир справа № 806/2398/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача Файдюка С.М.,

представника відповідача Гарькавої Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр"

до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив :

Позивач звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 06 травня 2014 року № 0000612200, № 0000622200, № 0000632200, № 0000642200, № 0000652200 та № 0000662203.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством до перевірки надано всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських взаємовідносин з ТОВ "Євростиль ЛТД", ТОВ "Спілка товаровиробників", ТОВ "Нікатранссервіс", ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" та ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО", вказані первинні документи складені з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому відповідачем безпідставно зазначено про порушення вимог Податкового кодексу України при оподаткуванні платником податків господарських операцій по вказаним контрагентам. Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність діяльності контрагента, дійсність повноважень особи на підписання документів та чинність установчих документів. Також зазначило, що для проведення перевірки товариством були надані необхідні розрахункові документи в підтвердження проведення готівкових розрахунків, а наявність недоліків окремих реквізитів не прирівнюється до відсутності таких розрахункових документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому заперечені на позов (т.3 а.с.157-159). При цьому пояснила, що в даті акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення помилково зазначено 2013 рік замість 2014 року.

Проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 "Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр", код за ЄДРПОУ 38215180 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.08.2012 р. по 31.12.2013р. валютного та іншого законодавства за період з 17.08.2012 р. по 31.12.2013р." (т.1 а.с.31-96), перевіркою встановлено порушення підприємством:

- пп. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 ст. 48, п. 135.2.ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток в сумі 1553393 грн. (4 квартал 2012 року - 325776 грн., 2013 рік - 1227617 грн.);

- п. 57.1, п. 57.2, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено авансового внеску з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 271478 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 15233 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядка 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 20034 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року в сумі 360031 грн.;

- п.7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, - відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів у перевіряємому періоді з 17.08.2012 року по 31.12.2013 року на суму 8063,75 грн.

На підставі вказаного акту Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, яким ТОВ "Червоногранітний кар'єр":

- № 0000612200 (т.1 а.с.25) - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1941741,00 грн. (основний платіж - 1553393,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 388348,00 грн.);

- № 0000622200 (т.1 а.с.26) - збільшено суму грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 339347,00 грн. (основний платіж - 271478,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 67 869,00 грн.);

- № 0000632200 (т.1 а.с.27) - зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 360031,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 180015,00 грн.;

- № 0000642200 (т.1 а.с.28) - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20034,00 грн.;

- № 0000652200 (т.1 а.с.29) - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22849 грн. (основний платіж - 15 233,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7 616,00 грн.);

- № 0000662203 (т.1 а.с.30) - застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 8063,75 грн.

Суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, виходячи з наступного.

Що до податкових повідомлень-рішень № 0000612200 та № 0000622200 від 06.05.2014 року.

Як вбачається з акту перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 17.08.2012 року по 31.12.2013 рік встановлено їх завищення всього у сумі 9441742 грн., в тому числі за 2012 рік - 1551316 грн., за 2013 рік - 7890426 грн. по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ "Євростиль ЛТД", ТОВ "Спілка товаровиробників", ТОВ "Нікатранссервіс", ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" та ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО".

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України до валових витрат, окрім іншого, не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз даних правових норм дає підстави зробити висновок, що право у платника податків на формування валових витрат виникає при проведенні реальних господарських операцій, наявності первинних документів, що підтверджують проведення таких операцій.

Згідно акту перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 взаємовідносини ТОВ "Червоногранітний кар'єр" з ТОВ "Євростиль ЛТД" (код ЄДРПОУ - 35095726) на загальну суму 53000,00 грн. не підтверджені. В даному випадку господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст. 138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення. Підставою для зазначених висновків акту перевірки стала інформація, яка надійшла від Ірпінської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, саме: акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ "Євростиль ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.04.2012 року по 31.05.2013 року" від 18.07.2013 року №255/22-4/35095726.

У вказаному акті перевірки зазначено, що: "Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області отримано лист від СУ ФУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 18.06.2013 року №1905/09-005, в якому зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Агротехстрой", ТОВ "СМТ" Анта - 2011" та ТОВ "Євростиль ЛТД", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013080000000012". Допитаний директор ТОВ "Євростиль ЛТД" ОСОБА_4 в своїх поясненнях зазначив, що він не має жодного відношення до складання первинних документів, ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що між ТОВ "Євростиль ЛТД" (Продавець) та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Покупець) укладено договір поставки №18-04-13 від 18.04.2013 року.

За умовами вказаного договору Продавець продає, а Покупець купує запасні частини до гірського обладнання, назва і кількість якого відображається в специфікаціях, підписаних сторонами на кожну поставку окремо, які являються не від'ємною частиною даного договору.

На виконання умов вказаного договору між сторонами підписано специфікацію №01 від 18.04.2013 року на поставку товару: барабан приводний L1400 та барабан відхиляючий L1400 на загальну суму 53000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 8833,33 грн.

Оплата позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Євростиль ЛТД" за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями: №1369 від 23.04.2013 року, №1438 від 26.04.2013 року. Згідно накладної №01 ЧГК від 25.04.2013 року, позивач отримав від ТОВ "Євростиль ЛТД" товар, визначений специфікацією.

Вказані вище документи були надані перевіряючим при проведенні перевірки, а також вони відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Крім того, в підтвердження реальності господарських операцій в ході судового розгляду представником позивача були надані та досліджені судом документи, що підтверджують здійснення транспортування поставленого позивачу ТОВ "Євростиль ЛТД" товару та використання його в господарській діяльності позивача, а саме: договір №790659 від 11.04.2013 року про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ "Пілот Форвардинг" (Виконавець) та ТОВ «Червоногранітний кар'єр» (Замовник), акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №7090616 від 25.04.2013 року, товаро-транспортну накладну №24/04/2013, накладну на переміщення №948 від 30.05.2013 року, акт від 25.06.2013 року про отримання та використання запасних частин, а також роздруківки рахунку 155.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд приходить до висновку про реальність господарських операцій по поставці ТОВ "Євростиль ЛТД" товару позивачу в квітні 2013 року.

Також судом встановлено, що відповідачем безпідставно, в порушення пп. 83.1.4 п. 83.1 ст. 83 ПК України, згідно якого при проведенні перевірок для посадових осіб контролюючих органів однією з підстав для формування висновків є судові рішення, при написанні акту перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не була врахована постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року по справі №806/166/13, залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року. Даними судовими рішеннями було встановлено реальність господарських операцій між ТОВ "Євростиль ЛТД" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" по поставці в квітні 2014 року позивачу товару: барабан приводний L1400 та барабан відхиляючий L1400 на загальну суму 53000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 8833,33 грн.

В акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 вказано, що ТОВ «Червоногранітний кар'єр» завищено валові витрати за період листопад 2012р. - квітень 2013р. по взаємовідносинах з ТОВ «Спілка Товаровиробників» (код за ЄДРПОУ - 19489156) на загальну суму 2515235,00 грн. В даному випадку, як зазначено в акті перевірки, господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст. 138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Судом встановлено, що відповідачем вказані висновки зроблені на підставі отриманої від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформації, а саме: акта "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ "Спілка товаровиробників" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Нафтор", ТОВ "Сіті Менеджмент", ТОВ "Альфа Юніверсал", ТОВ "РБФ "РЕМ" за період з 01.04.2012 року по 31.08.2013 року" від 21.11.2013 року №505/3-22-01-19489156.

Крім того, в акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зазначено, що операції з ТОВ "Спілка товаровиробників" (далі - ТОВ "СТВ") не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, і виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Судом встановлено, що між ТОВ "СТВ" (Експедитор) та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Клієнт) укладено договір транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року та додаткові угоди: №1 від 01.10.2012 року та №2 від 03.12.2012 року до вказаного договору.

За умовами договору транспортної експедиції, Експедитор на підставі заявок Клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами власниками (балансоутримавачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

В акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зазначено, що в договорі транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року не визначено окремих істотних умов, передбачених Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а саме: відсутній вид та найменування вантажу, розмір плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, вид транспорту, вказівки клієнта.

Разом з тим, суд, проаналізувавши зміст договору експедиції та додатків до нього, з таким твердженням відповідача погодитися не може.

Так, пп. 2.2.3 та пп. 2.2.6 п. 2.2 договору транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року визначено порядок погодження змін у здійсненні вантажоперевезень шляхом повідомлення Клієнтом Експедитора та внесення відповідних змін до планів перевезень.

Додатковими угодами №1 та №2 до договору транспортної експедиції регламентовано вартість послуг Експедитора, вид вантажу - будівельні матеріали, пункт відправлення - станція Топорище Південно-Західної залізниці та пункт призначення - згідно окремих заявок Клієнта. Враховуючи неоднаковість товарів, що відвантажуються та різні станції призначення, що було встановлено судом при огляді доданим первинних документів, сторонами договірних відносин врегульовано їх визначення шляхом подання додаткових заявок, що не суперечить вимогам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Крім того, судом не було встановлено фактів визнання недійсності даного правочину, що й не спростовується відповідачем.

Фактичне отримання позивачем послуг згідно договору транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), а саме: №12-11 від 30.11.2012 року, №6-12 від 11.12.2012 року, №04-01 від 31.01.2013 року, №08-02 від 28.02.2013 року, №08-03 від 31.03.2013 року, №19-04 від 30.04.2013 року.

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" за отримані послуги ТОВ "СТВ" підтверджується платіжними дорученнями; факт здійснення перевезення товарів підтверджується залізничними накладними.

Перелічені вище первинні документи, досліджені в ході судового розгляду, складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що також не спростовується даними акту перевірки та відповідачем в ході судового розгляду.

Зі змісту пп. 83.1.4 п. 83.1 ст. 83 ПК України вбачається, що однією з підстав для формування висновків при проведенні перевірок для посадових осіб контролюючих органів є судові рішення.

Судом встановлено, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2014 року по справі №826/20597/13-а та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, позов підприємства в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо складання акта перевірки від 21.11.2013 року №505/3-22-01-19489156 задоволено.

Також судом встановлено, що відповідачем безпідставно при написанні акту перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не була врахована постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року по справі №806/166/13, залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року. Даними судовими рішеннями було встановлено реальність господарських операцій між ТОВ "Спілка товаровиробників" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" по реалізації договірних правовідносин по договору транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача про завищенню позивачем валових витрат по господарським операціям між ТОВ "Спілка товаровиробників" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" є безпідставними.

В акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зроблено висновок, що ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищено валові витрати за період квітень - грудень 2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Нікатранссервіс" (код ЄДРПОУ - 38134077) на загальну суму 1988494,00 грн. В даному випадку, як зазначено в акті перевірки, господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст. 138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Судом встановлено, що відповідачем вказані висновки зроблені на підставі акта від 17.12.2013р. № 2086/26-53-22-03-21/38134077 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Нікатранссервіс" (код за ЄДРПОУ - 38134077) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 38578512) за серпень 2013 року".

Також в акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зазначено, що операції з ТОВ "Нікатранссервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, і виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В ході судового розгляду встановлено, що між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ТОВ "Нікатранссервіс" був укладений договір №12/04-13-59 транспортної експедиції від 12.04.2013 року та додаткова угода №1 від 12.04.2013 року, за яким ТОВ "Нікатранссервіс" (Експедитор) за плату організовує здійснення перевезень вантажів ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Клієнт) залізничним рухомим складом, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

В акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зазначено, що в договорі транспортної експедиції №12/04-13-59 від 12.04.2013 року не визначено окремих істотних умов, передбачених Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а саме: відсутній вид та найменування вантажу, розмір плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, вид транспорту, вказівки клієнта.

Разом з тим, суд, проаналізувавши зміст договору експедиції та додатків до нього, з таким твердженням відповідача погодитися не може.

Так, пп. 2.2.3 та пп. 2.2.6 п. 2.2 договору транспортної експедиції №12/04-13-59 визначено порядок погодження змін у здійсненні вантажоперевезень шляхом повідомлення позивачем ТОВ "Нікатранссервіс" та внесення відповідних змін до планів перевезень.

Додатковою угодою №1 від 12.04.2013 року до договору транспортної експедиції регламентовано вартість послуг Експедитора, вид вантажу - будівельні матеріали, пункт відправлення - станція Топорище Південно-Західної залізниці та пункт призначення - згідно окремих заявок Клієнта. Враховуючи неоднаковість товарів, що відвантажуються та різні станції призначення, що було встановлено судом при огляді доданим первинних документів, сторонами договірних відносин врегульовано їх визначення шляхом подання додаткових заявок, що не суперечить вимогам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Крім того, судом не було встановлено фактів визнання недійсності даного правочину, що й не спростовується відповідачем.

Фактичне отримання позивачем послуг згідно договору транспортної експедиції №12/04-13-59 від 12.04.2013 року підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), а саме: №ОУ 15-04 від 30.04.2013 року, №ОУ 18-05 від 31.05.2013 року, №ОУ 18-06 від 30.06.2013 року, №ОУ 06-07 від 31.07.2013 року, №ОУ 27-08 від 31.08.2013 року, №ОУ 29-09 від 30.09.2013 року, №ОУ 21-10 від 31.10.2013 року, №ОУ 21-11 від 30.11.2013 року, №ОУ 21-12 від 31.12.2013 року.

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" за отримані послуги від ТОВ "Нікатранссервіс" підтверджується платіжним дорученням; факт здійснення перевезення товарів підтверджується залізничними накладними.

Перелічені вище первинні документи досліджені в ході судового розгляду, складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що також не спростовується даними акту перевірки та відповідачем в ході судового розгляду.

Таким чином, проаналізувавши зазначене, суд вважає, що доводи відповідача про завищенню позивачем валових витрат по господарським операціям між ТОВ "Нікатранссервіс" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" є безпідставними.

Згідно акту перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищено валові витрати за період I квартал 2013 року - ІІІ квартал 2013 року по взаємовідносинах з ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" (код ЄДРПОУ - 30303336) на загальну суму 4392835,00 грн.

Даний висновок зроблений на підставі акта перевірки від 19.07.13 року № 445/2250/30303336 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 по ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд".

Згідно з актом перевірки податковий орган зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому операції з даним підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків, фінансово-господарська діяльність ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" є сумнівною, а суб'єкт господарювання створений без мети зайняття господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, серед яких є ТОВ "Червоногранітний кар'єр".

В ході судового розгляду встановлено, що 02.01.2013 року між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" було укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів №0102/65-309, предметом якого є майнові інтереси ТОВ "Червоногранітний кар'єр", які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням вантажами, що перевозяться залізничним транспортом.

Даний договір не визнавався недійсним згідно ст. 203 та ст. 215 ЦК України, що й не спростовується відповідачем.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України "Про страхування").

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В ст. 984 ЦК України зазначено, що страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до п.140.6 ст. 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються як витрати подвійного призначення враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

За змістом вказаної статті, умовою для віднесення до витрат сплачених страхових сум при страхуванні фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку є їх пов'язаність із провадженням платником господарської діяльності і такі витрати мають бути в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Судом встановлено, що фактичне надання послуг ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" позивачу по Генеральному договору добровільного страхування вантажів №0102/65-309 від 02.01.2013 року підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), а саме: №1 від 31.01.2013 року, №2 від 28.02.2013 року, №3 від 31.03.2013 року, №4 від 30.04.2013 року, №5 від 31.05.2013 року, №6 від 30.06.2013 року, №7 від 31.07.2013 року, №8 від 31.08.2013 року та реєстрами перевезень до них, наданими позивачем до адміністративного позову.

Оплата позивачем наданих послуг по страхуванню вантажів підтверджується платіжними дорученнями.

В ході дослідження доказів по справі встановлено, що вказані первинні документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також відповідачем не ставиться під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, не зазначено фактів невідповідності первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, суд зазначає, що Окружним адміністративним судом м. Києва 27.12.2013 року прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги по справі №826/18310/13а за позовом ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004752202 від 18.09.2013 року, що було винесено за наслідками акту перевірки від 19.07.2013 року за № 445/2250/30303336. Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача про завищенню позивачем валових витрат по господарським операціям із страхування вантажів між ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Згідно акту перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищено валові витрати за період IV квартал 2012 року - І квартал 2013 року по взаємовідносинах з ТДВ "СК "СЯЙВО" (код за ЄДРПОУ - 32704920) на загальну суму 500561,00 грн., в зв'язку з тим, що в даному випадку господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст. 138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Вказаний висновок зроблений на підставі акта перевірки Бориспільської ОДПI ГУ Міндоходів у Київській області від 22.07.2013р. №28/22-1/32704920 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "СЯЙВО", код за ЄДРПОУ 32704920 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012".

В акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТДВ "СК "СЯЙВО" є сумнівною, а суб'єкт господарювання створений без мети зайняття господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, серед яких є ТОВ "Червоногранітний кар'єр".

Судом встановлено, що 01.11.2012 року між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ТДВ "СК "СЯЙВО" було укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів №1101/03-Г, предметом якого є майнові інтереси ТОВ "Червоногранітний кар'єр", які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням вантажами, що перевозяться залізничним транспортом.

Даний договір №1101/03-Г від 01.11.2012 року не визнавався недійсним, що й не спростовується відповідачем.

Судом встановлено, що фактичне надання послуг ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО" позивачу по Генеральному договору добровільного страхування вантажів №1101/03-Г від 01.11.2012 року підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), а саме: №1 від 30.11.2012 року, №2 від 31.12.2012 року, №3 від 31.01.2013 року та реєстрами перевезень до них, наданими позивачем до адміністративного позову.

Оплата позивачем наданих послуг ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО" по страхуванню вантажів підтверджується платіжними дорученнями.

В ході дослідження доказів по справі встановлено, що вказані первинні документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також відповідачем не ставиться під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, не зазначено фактів невідповідності первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Також суд вважає за можливе зазначити, що Київським окружним адміністративним судом 20.11.2013 року прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги по справі № 810/5421/13-а за позовом ТДВ "СК "СЯЙВО" до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212200 від 07.08.2013 року, що було винесене на підставі акту перевірки від 22.07.2013 року №28/22-1/32704920, на який як на доказ правомірності встановлення факту завищення позивачем валових витрат посилається відповідач. Вказане судове рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 року.

Отже, судом на підставі досліджених документів та пояснень представників сторін встановлено реальність здійснення ТОВ "Червоногранітний кар'єр" господарської операції щодо придбання у ТДВ "СК "СЯЙВО" страхових послуг.

Крім того, суд також звертає увагу, що податкове законодавство не ставить в залежність добросовісність платника податку, в даному випадку позивача по справі, від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом.

Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" (заява №803/02) визначено, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13/11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. При цьому зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Досліджуючи приєднані до справи документи, суд відзначає, що надані документи не містять жодних сумнівів щодо реальності здійснення господарських операції. Перевіряючими в акті перевірки не зазначено належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та його контрагентами, фіктивності господарської діяльності позивача, безтоварності господарських операцій між даними контрагентами та позивачем, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб контрагентів за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач до суду не подав, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Разом з тим, чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як беззаперечну підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Отже, такі посилання судом не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеним між позивачем та контрагентами, позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкових витрат.

Таким чином суд вважає, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були сформовані валові витрати по господарським операціям з ТОВ "Євростиль ЛТД", ТОВ "Спілка товаровиробників", ТОВ "Нікатранссервіс", ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" та ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО", а тому податкові повідомлення-рішення №0000612200 та №0000622200 від 06.05.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

По податкових повідомленнях-рішеннях №0000632200, №0000642200 та №0000652200 від 06.05.2014 року

Згідно висновку акта перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період квітень 2013 року-грудень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Нікатранссервіс" (код за ЄДРПОУ - 38134077) на загальну суму 397699,00 грн., в тому числі:

за квітень 2013р. - 18917 грн.;

за травень 2013р. - 31093 грн.;

за червень 2013р. - 73421 грн.;

за липень 2013р. - 108030 грн.;

за серпень 2013р. - 79516 грн.;

за вересень 2013р. - 58054 грн.;

за жовтень 2013р. - 15233 грн.;

за листопад 2013р. - 20034 грн.;

за грудень 2013р. - 2401 грн.

Також в акті зазначено, господарська діяльність по даним взаємовідносинам здійснювалася з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Крім того, операції ТОВ "Нікатранссервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, і виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Даний висновок, як було встановлено судом, зроблений на підставі акта від 17.12.2013р. № 2086/26-53-22-03-21/38134077 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Нікатранссервіс" (код за ЄДРПОУ 38134077) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 38578512) за серпень 2013 року", згідно якого ТОВ "НІКАТРАНССЕРВІС" не має основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ТОВ "НІКАТРАНССЕРВІС" був укладений договір №12/04-13-59 транспортної експедиції від 12.04.2013 року.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Нікатранссервіс" виписувались податкові накладні, в тому числі по періодах: в квітні 2013 року податкові накладні: №23 від 19.04.2013 року на суму ПДВ 4729,35 грн., №26 від 23.04.2013 року на суму ПДВ 4729,35 грн., №33 від 24.04.2013 року на суму ПДВ 9458,70 грн.; в травні 2013 року податкові накладні: №23 від 16.05.2013 року на суму ПДВ 2716,68 грн., №59 від 24.05.2013 року на суму ПДВ 14188,04 грн., №81 від 29.05.2013 року на суму ПДВ 4726,68 грн., №99 від 30.05.2013 року на суму ПДВ 4732,02 грн., №106 від 31.05.2013 року на суму ПДВ 4729,34 грн.; в червні 2013 року податкові накладні: №4 від 03.06.2013 року на суму ПДВ 3310,55 грн., №19 від 05.06.2013 року на суму ПДВ 9458,69 грн., №74 від 13.06.2013 року на суму ПДВ 9802,71 грн., №27 від 07.06.2013 року на суму ПДВ 11054,95 грн. №149 від 26.06.2013 року на суму ПДВ 20596,35 грн., №150 від 27.06.2013 року на суму ПДВ 19197,53 грн.; в липні 2013 року податкові накладні: №15 від 03.07.2013 року на суму ПДВ 6666,67 грн., №33 від 05.07.2013 року на суму ПДВ 5000,00 грн., №42 від 08.07.2013 року на суму ПДВ 10000,00 грн., №47 від 09.07.2013 року на суму ПДВ 5730,39 грн., №61 від 11.07.2013 року на суму ПДВ 9816,67 грн., №66 від 12.07.2013 року на суму ПДВ 9605,00 грн., №85 від 16.07.2013 року на суму ПДВ 6371,67 грн., №104 від 19.07.2013 року на суму ПДВ 14301,67 грн., №126 від 24.07.2013 року на суму ПДВ 2210,65 грн., №133 від 25.07.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №141 від 26.07.2013 року на суму ПДВ 2600,00 грн., №142 від 26.07.2013 року на суму ПДВ 3910,49 грн., №148 від 29.07.2013 року на суму ПДВ 6666,67 грн., №160 від 30.07.2013 року на суму ПДВ 8333,33 грн., №173 від 31.07.2013 року на суму ПДВ 10453,39 грн.; в серпні податкові накладні: №5 від 01.08.2013 року на суму ПДВ 3833,33 грн., №15 від 02.08.2013 року на суму ПДВ 4166,67 грн., №22 від 05.08.2013 року на суму ПДВ 10000,00 грн., №25 від 06.08.2013 року на суму ПДВ 10180,00 грн., №50 від 09.08.2013 року на суму ПДВ 9605,17 грн., №98 від 19.08.2013 року на суму ПДВ 9500,00 грн., №141 від 28.08.2013 року на суму ПДВ 13333,33 грн., №162 від 30.08.2013 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №171 від 31.08.2013 року на суму ПДВ 6563,87 грн.; в вересні 2013 року податкові накладні: №26 від 05.09.2013 року на суму ПДВ 3436,13 грн., №27 від 06.09.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №36 від 09.09.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №41 від 10.09.2013 року на суму ПДВ 2500,00 грн., №50 від 11.09.2013 року на суму ПДВ 7500,00 грн., №60 від 12.09.2013 року на суму ПДВ 8333,33 грн., №67 від 13.09.2013 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №81 від 16.09.2013 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №92 від 17.09.2013 року на суму ПДВ 10000,00 грн., №98 від 18.09.2013 року на суму ПДВ 2500,00 грн., №116 від 20.09.2013 року на суму ПДВ 4669,33 грн., №138 від 25.09.2013 року на суму ПДВ 2348,33 грн., №184 від 30.09.2013 року на суму ПДВ 100,29 грн.; в жовтні 2013 року податкові накладні: №146 від 25.10.2013 року на суму ПДВ 9603,33 грн., №172 від 30.10.2013 року на суму ПДВ 5600,36 грн., №191 від 31.10.2013 року на суму ПДВ 29,34 грн.; в листопаді 2013 року податкові накладні: №19 від 06.11.2013 року на суму ПДВ 4772,33 грн., №46 від 12.11.2013 року на суму ПДВ 798,70 грн., №60 від 14.11.2013 року на суму ПДВ 2500,00 грн., №68 від 15.11.2013 року на суму ПДВ 4603,33 грн., №95 від 20.11.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №135 від 26.11.2013 року на суму ПДВ 833,33 грн., №165 від 30.11.2013 року на суму ПДВ 2360,13 грн.; в грудні 2013 року податкові накладні: №65 від 23.12.2013 року на суму ПДВ 1637,55 грн., №70 від 24.12.2013 року на суму ПДВ 763,29 грн.

Фактичне отримання позивачем послуг підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), оплата ТОВ "Червоногранітний кар'єр" за отримані послуги ТОВ "Нікатранссервіс" підтверджується платіжними дорученнями, а факт здійснення перевезень залізничним транспортом підтверджується залізничними накладними.

Вказані вище первинні документи та податкові накладні складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст.201 ПК України, що також не спростовується даними акту перевірки та представником відповідача.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право декларування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає при умові здійснення реального господарської операції придбання товарів (робіт, послуг) та отримання податкової накладної.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів

Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Крім того, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 року по справі № 826/3211/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатранссервіс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, висновки акта перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.12.2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності належних первинних документів, якими підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Нікатранссервіс", висновки відповідача про порушення порядку формування податкового кредиту з ПДВ є безпідставними.

По податковому повідомленню-рішенню № 0000662203 від 06.05.2014 року.

Згідно акту перевірки від 07.04.2014 року за № 14/5/22-07/38215180 визначено, що перевіркою дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 встановлено, що в порушення п. 2.11, п.3.1, п.3.2 даного Положення відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів працівників ТОВ "Червоногранітний кар'єр" у перевіряємому періоді з 17.08.2012р. по 31.12.2013р.на суму 8063,75 грн.

Судом встановлено, що вказані в акті перевірки порушення стосувалися наступних авансових звітів: авансові звіти №31 від 15.10.2012 року, №36 від 16.10.2012 року, №400 від 23.05.2013 року, №433 від 05.06.2013 року, №б/н від 11.07.2013 року та №637 від 15.08.2013 року щодо придбання посадовими особами ТОВ "Черовногранітний кар'єр" поштових конвертів та марок в відділенні УДППЗ "Укрпошта" на загальну суму 4909,85 грн.; авансовий звіт №23 від 10.10.2012 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_10 на суму 1435,90 грн.; авансовий звіт №25 від 10.10.2012 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_9 на суму 35,00 грн.; авансовий звіт №9 від 04.01.2013 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_6 на суму 603,00 грн.; авансовий звіт №24 від 15.01.2013 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_7 на суму 480,00 грн.; авансовий звіт №180 від 05.03.2013 року щодо придбання послуг від ПП фірма "Новобуд" на суму 600,00 грн.

Щодо тверджень відповідача, що відсутність хоча б одного з реквізитів, зокрема "форми розрахунку", в фіскальному чеці свідчить про відсутність такого розрахункового документа суд зазначає наступне:

Згідно п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт), а також звітування за видані кошти під звіт здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно абз.5 ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р.№436/95 відповідальність передбачена саме за відсутність платіжного документа, що підтверджує проведення розрахунків, а не за неналежне оформлення даних платіжних документів.

Відповідно до п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

За приписами ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 даного Закону передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, касовий чек повинен містити такий обов'язковий реквізит як форму розрахунків.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас слід зазначити, що недолік реквізиту розрахункового документа, в тому числі й відсутність в ньому визначеної форми розрахунку чинним законодавством не прирівняно до відсутності розрахункового документа.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 11.02.2014 року по справі №К/9991/36955/11 та від 18.03.2014 року по справі №К/9991/52660/11, а також постанові від 18.03.2014 року по справі №К/9991/2487/11.

Судом також встановлено, що готівкові розрахунки по авансовому звіту №23 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_10 на суму 1435,90 грн. підтверджуються товарним чеком від 10.10.2012 року, по авансовому звіту №9 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_6 на суму 603,00 грн. підтверджуються товарним чеком від 04.01.2014 року, по авансовому звіту №25 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_9 на суму 35,00 грн. підтверджуються товарним чеком від 10.10.2012 року, по авансовому звіту №24 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_7 на суму 480,00 грн. підтверджуються товарним чеком від 15.01.2014 року, по авансовому звіту №180 по отриманню послуг по проживанню від ПП фірма "Новобуд" на суму 600,00 грн. підтверджуються наказом №40 від 05.03.2013 року про відрядження працівника позивача ОСОБА_8 до м. Житомир, рахунком на оплату послуг проживання від 05.03.2013 року, наданих ОСОБА_8 та роздруківкою виписки АТ "Ощадбанк" по торговому ПОС-терміналу за 05.03.2013 року в підтвердження оплати послуги електронним платіжним засобом - карткою.

Перелічені вище документи є розрахунковими в розумінні п.3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що й не спростовується відповідачем.

Таким чином, оскільки, спірні розрахункові документи підтверджують виконання розрахункових операцій, не випливають на ідентифікацію особи, що провела розрахунки, то й застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000662203 від 06.05.2014 року за порушення норм з регулювання обігу готівки безпідставне.

Отже, в ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, висновки що викладені в акті базуються на припущеннях та не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень податкового законодавства, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні валових витрат, сум податкового кредиту, при відображенні проведення готівкових розрахунків відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області від 06.05.2014 року № 0000612200, № 0000622200, № 0000632200, № 0000642200, № 0000652200 та № 0000662203 є неправомірними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 06.05.2014 року № 000612200, № 000622200, № 000632200, № 000642200, № 000652200, № 000662203.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" понесені ним судові витрати у розмірі 2009,70 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 04 липня 2014 р.