Ухвала

від 13.08.2014 по справі 806/2398/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"13" серпня 2014 р. Справа № 806/2398/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Рожко М.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" липня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі-ОДПІ) від 06.05.2014 року № 000612200, № 000622200, № 000632200, № 000642200, № 000652200, № 000662203. Присуджено понесені товариством судові витрати у розмірі 2009,70 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної перевірки Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" (Товариство) вимог податкового законодавства за період з 17.08.2012 р. по 31.12.2013р. валютного та іншого законодавства за період з 17.08.2012 р. по 31.12.2013 р. та на підставі акту від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000612200 (т.1 а.с.25), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1941741,00 грн. (основний платіж - 1553393,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 388348,00 грн.); № 0000622200 (т.1 а.с.26) - збільшено суму грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 339347,00 грн. (основний платіж - 271478,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 67 869,00 грн.); № 0000632200 (т.1 а.с.27) - зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 360031,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 180015,00 грн.; № 0000642200 (т.1 а.с.28) - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20034,00 грн.; № 0000652200 (т.1 а.с.29) - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22849 грн. (основний платіж - 15 233,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7 616,00 грн.); № 0000662203 (т.1 а.с.30) - застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 8063,75 грн.

Згідно вище вказаних документів Товариство порушило пп. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 ст. 48, п. 135.2.ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток в сумі 1553393 грн. (4 квартал 2012 року - 325776 грн., 2013 рік - 1227617 грн.); п. 57.1, п. 57.2, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено авансового внеску з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 271478 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 15233 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядка 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 20034 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року в сумі 360031 грн.; п.7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, - відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів у перевіряємому періоді з 17.08.2012 року по 31.12.2013 року на суму 8063,75 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000612200 та № 0000622200 від 06.05.2014 року, то суд з'ясував, що за актом перевірки встановлено завищення валових витрат за період з 17.08.2012 року по 31.12.2013 рік всього у сумі 9441742 грн., в тому числі за 2012 рік - 1551316 грн., за 2013 рік - 7890426 грн. по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ "Євростиль ЛТД", ТОВ "Спілка товаровиробників", ТОВ "Нікатранссервіс", ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" та ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО".

Суд вірно зазначив, що згідно положень пп.14.1.27., 14.1.36. п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2., 138.4. ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України право у платника податків на формування валових витрат виникає при проведенні реальних господарських операцій, наявності первинних документів, що підтверджують проведення таких операцій.

За актом перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 взаємовідносини ТОВ "Червоногранітний кар'єр" з ТОВ "Євростиль ЛТД" не підтверджені на загальну суму 53000,00 грн. ОДПІ вважає, що господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст.138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення. Підставою для зазначених висновків стала інформація, яка надійшла від Ірпінської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області - акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ "Євростиль ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.04.2012 року по 31.05.2013 року" від 18.07.2013 року №255/22-4/35095726. В отриманому акті зазначено, що: "Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області отримано лист від СУ ФУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 18.06.2013 року №1905/09-005, в якому зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Агротехстрой", ТОВ "СМТ" Анта - 2011" та ТОВ "Євростиль ЛТД", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013080000000012". Допитаний директор ТОВ "Євростиль ЛТД" ОСОБА_3 в своїх поясненнях зазначив, що він не має жодного відношення до складання первинних документів, ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Судом з'ясовано, що між ТОВ "Євростиль ЛТД" (Продавець) та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Покупець) укладено договір поставки №18-04-13 від 18.04.2013 року, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує запасні частини до гірського обладнання, назва і кількість якого відображається в специфікаціях, підписаних сторонами на кожну поставку окремо, які є не від'ємною частиною даного договору. Сторонами підписано специфікацію №01 від 18.04.2013 року на поставку товару: барабан приводний L1400 та барабан відхиляючий L1400 на загальну суму 53000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 8833,33 грн.

Оплата за отриманий товар підтверджена платіжними дорученнями: №1369 від 23.04.2013 року, №1438 від 26.04.2013 року. Згідно накладної №01 ЧГК від 25.04.2013 року, позивач отримав від ТОВ "Євростиль ЛТД" товар, визначений специфікацією.

Вказані вище документи були надані до перевірки, а також вони відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, зі змінами і доповненнями, і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт податковим органом н6е спростовано.

Крім того, в підтвердження реальності господарських операцій в ході судового розгляду представником позивача були надані та досліджені судом документи, що підтверджують здійснення транспортування поставленого позивачу ТОВ "Євростиль ЛТД" товару та використання його в господарській діяльності Товариства, а саме: договір №790659 від 11.04.2013 року про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ "Пілот Форвардинг" (Виконавець) та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Замовник), акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №7090616 від 25.04.2013 року, товаро-транспортну накладну №24/04/2013, накладну на переміщення №948 від 30.05.2013 року, акт від 25.06.2013 року про отримання та використання запасних частин, а також роздруківки рахунку 155.

Вказані документи підтверджують реальність господарських операцій по поставці ТОВ "Євростиль ЛТД" товару Товариству в квітні 2013 року.

При розгляді справи встановлено, що ОДПІ безпідставно, в порушення пп. 83.1.4 п. 83.1 ст. 83 ПК України, згідно якого при проведенні перевірок для посадових осіб контролюючих органів однією з підстав для формування висновків є судові рішення, при написанні акту перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не була врахована постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року по справі №806/166/13, залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року. Даними судовими рішеннями було встановлено реальність господарських операцій між ТОВ "Євростиль ЛТД" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" по поставці в квітні 2014 року Товариству товару: барабан приводний L1400 та барабан відхиляючий L1400 на загальну суму 53000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 8833,33 грн.

Також, за висновками акту перевірки ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищило валові витрати за період листопад 2012 р. - квітень 2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Спілка Товаровиробників" (код за ЄДРПОУ - 19489156) на загальну суму 2515235,00 грн. В даному випадку, як зазначено в акті перевірки, господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст. 138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення. Зазначено у акті, що операції з ТОВ "Спілка товаровиробників" (далі - ТОВ "СТВ") не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, і виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Вказані висновки зроблено на підставі отриманої від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформації - акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ "Спілка товаровиробників" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Нафтор", ТОВ "Сіті Менеджмент", ТОВ "Альфа Юніверсал", ТОВ "РБФ "РЕМ" за період з 01.04.2012 року по 31.08.2013 року" від 21.11.2013 року №505/3-22-01-19489156.

Судом встановлено, що між ТОВ "СТВ" (Експедитор) та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Клієнт) укладено договір транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року та додаткові угоди: №1 від 01.10.2012 року та №2 від 03.12.2012 року до вказаного договору. За умовами вказаного договору Експедитор на підставі заявок Клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами власниками (балансоутримавачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Суд вірно не погодився із твердженнями ОДПІ про відсутність в договорі транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року виду та найменування вантажу, розміру плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, вид транспорту, вказівки клієнта.

Так згідно пп. 2.2.3 та пп. 2.2.6 п. 2.2 договору транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року визначено порядок погодження змін у здійсненні вантажоперевезень шляхом повідомлення Клієнтом Експедитора та внесення відповідних змін до планів перевезень. Додатковими угодами №1 та №2 до договору регламентовано вартість послуг Експедитора, вид вантажу - будівельні матеріали, пункт відправлення - станція Топорище Південно-Західної залізниці та пункт призначення - згідно окремих заявок Клієнта. Враховуючи неоднаковість товарів, що відвантажуються та різні станції призначення, що було встановлено судом при огляді доданих первинних документів, сторонами договірних відносин врегульовано їх визначення шляхом подання додаткових заявок, що не суперечить вимогам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Крім того, судом не було встановлено фактів визнання недійсності даного правочину, що й не заперечувалося відповідачем.

Фактичне отримання позивачем послуг згідно договору транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), а саме: №12-11 від 30.11.2012 року, №6-12 від 11.12.2012 року, №04-01 від 31.01.2013 року, №08-02 від 28.02.2013 року, №08-03 від 31.03.2013 року, №19-04 від 30.04.2013 року.

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" за отримані послуги ТОВ "СТВ" підтверджується платіжними дорученнями; факт здійснення перевезення товарів підтверджено залізничними накладними.

Вказані первинні документи досліджено в ході судового розгляду, їх складено з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що також не спростовується даними акту перевірки та відповідачем в ході судового розгляду.

Зі змісту пп. 83.1.4 п. 83.1 ст. 83 ПК України вбачається, що однією з підстав для формування висновків при проведенні перевірок для посадових осіб контролюючих органів є судові рішення.

Судом встановлено, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2014 року по справі №826/20597/13-а та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, позов підприємства в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо складання акта перевірки від 21.11.2013 року №505/3-22-01-19489156 задоволено.

Суд вірно зазначив, що податковим органом безпідставно не було враховано постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року у справі №806/166/13, залишеної без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року. Даними судовими рішеннями було встановлено реальність господарських операцій між ТОВ "Спілка товаровиробників" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" по реалізації договірних правовідносин по договору транспортної експедиції №01/10-12-01 від 01.10.2012 року.

З огляду на вищевикладене, доводи ОДПІ про завищення валових витрат по господарським операціям між ТОВ "Спілка товаровиробників" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" є безпідставними.

В акті перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 зроблено висновок, що ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищено валові витрати за період квітень - грудень 2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Нікатранссервіс" на загальну суму 1988494,00 грн. В даному випадку, як зазначено в акті перевірки, господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст.138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

В ході розгляду справи з'ясовано, що висновки зроблено на підставі акту від 17.12.2013р. № 2086/26-53-22-03-21/38134077 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Нікатранссервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД СОЮЗ" за серпень 2013 року".

У акті перевірки йдеться про те, що операції з ТОВ "Нікатранссервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, і виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

При розгляді справи встановлено, що між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ТОВ "Нікатранссервіс" було укладено договір №12/04-13-59 транспортної експедиції від 12.04.2013 року та додаткова угода №1 від 12.04.2013 року, за яким ТОВ "Нікатранссервіс" (Експедитор) за плату організовує здійснення перевезень вантажів ТОВ "Червоногранітний кар'єр" (Клієнт) залізничним рухомим складом, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

Податковий орган посилається на те, що в договорі транспортної експедиції не визначено окремих істотних умов, передбачених Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а саме: відсутній вид та найменування вантажу, розмір плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, вид транспорту, вказівки клієнта.

Проте, згідно пп. 2.2.3 та пп. 2.2.6 п. 2.2 договору транспортної експедиції №12/04-13-59 визначено порядок погодження змін у здійсненні вантажоперевезень шляхом повідомлення позивачем ТОВ "Нікатранссервіс" та внесення відповідних змін до планів перевезень. Додатковою угодою №1 від 12.04.2013 року до договору транспортної експедиції регламентовано вартість послуг Експедитора, вид вантажу - будівельні матеріали, пункт відправлення - станція Топорище Південно-Західної залізниці та пункт призначення - згідно окремих заявок Клієнта. Враховуючи неоднаковість товарів, що відвантажуються та різні станції призначення, що було встановлено судом при огляді доданим первинних документів, сторонами договірних відносин врегульовано їх визначення шляхом подання додаткових заявок, що не суперечить вимогам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Судом не було встановлено фактів визнання недійсним даного правочину відповідно до вимог закону і це не заперечується податковим органом.

Фактичне отримання позивачем послуг згідно договору транспортної експедиції №12/04-13-59 від 12.04.2013 року підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), а саме: №ОУ 15-04 від 30.04.2013 року, №ОУ 18-05 від 31.05.2013 року, №ОУ 18-06 від 30.06.2013 року, №ОУ 06-07 від 31.07.2013 року, №ОУ 27-08 від 31.08.2013 року, №ОУ 29-09 від 30.09.2013 року, №ОУ 21-10 від 31.10.2013 року, №ОУ 21-11 від 30.11.2013 року, №ОУ 21-12 від 31.12.2013 року. Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" за отримані послуги від ТОВ "Нікатранссервіс" підтверджується платіжним дорученням; факт здійснення перевезення товарів підтверджується залізничними накладними.

Вказані документи досліджені в ході судового розгляду, складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що також не спростовується даними акту перевірки та відповідачем в ході судового розгляду.

Проаналізувавши зазначене, суд вірно зазначив, що доводи ОДПІ про завищення Товариством валових витрат по господарським операціям між ТОВ "Нікатранссервіс" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" є безпідставними.

За наступним доводом ОДПІ в акті перевірки Товариство завищило валові витрати за період I квартал 2013 року - ІІІ квартал 2013 року по взаємовідносинах з ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" (код ЄДРПОУ - 30303336) на загальну суму 4392835,00 грн.

Даний висновок зроблено на підставі акту перевірки від 19.07.13 року № 445/2250/30303336 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 по ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд".

За змістом акту ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому операції з даним підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків, фінансово-господарська діяльність ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" є сумнівною, а суб'єкт господарювання створений без мети зайняття господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, серед яких є ТОВ "Червоногранітний кар'єр".

В ході судового розгляду встановлено, що 02.01.2013 року між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" було укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів №0102/65-309, предметом якого є майнові інтереси ТОВ "Червоногранітний кар'єр", які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням вантажами, що перевозяться залізничним транспортом.

Даний договір недійсним, згідно ст. 203 та ст. 215 ЦК України, не визнаний, ОДПІ це не заперечує.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В ст. 984 ЦК України зазначено, що страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до п.140.6 ст. 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються як витрати подвійного призначення враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

За змістом вказаної статті, умовою для віднесення до витрат сплачених страхових сум при страхуванні фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку є їх пов'язаність із провадженням платником господарської діяльності і такі витрати мають бути в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Судом встановлено, що фактичне надання Товариству послуг ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" по генеральному договору добровільного страхування вантажів №0102/65-309 від 02.01.2013 року підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), а саме: №1 від 31.01.2013 року, №2 від 28.02.2013 року, №3 від 31.03.2013 року, №4 від 30.04.2013 року, №5 від 31.05.2013 року, №6 від 30.06.2013 року, №7 від 31.07.2013 року, №8 від 31.08.2013 року та реєстрами перевезень до них, наданими Товариством до адміністративного позову.

Оплата позивачем наданих послуг по страхуванню вантажів підтверджується платіжними дорученнями.

В ході дослідження доказів по справі встановлено, що вказані первинні документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також відповідачем не ставиться під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, не зазначено фактів невідповідності первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, суд зясував, що окружним адміністративним судом м. Києва 27.12.2013 року прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги по справі №826/18310/13а за позовом ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004752202 від 18.09.2013 року, що було винесено за наслідками акту перевірки від 19.07.2013 року за № 445/2250/30303336. Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року.

З огляду на вищевикладене, твердження ОДПІ про завищення Товариством валових витрат по господарським операціям із страхування вантажів між ПрАТ "СК "Прогрес-Фонд" та ТОВ "Червоногранітний кар'єр" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Згідно акту перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 ТОВ "Червоногранітний кар'єр" завищено валові витрати за період IV квартал 2012 року - І квартал 2013 року по взаємовідносинах з ТДВ "СК "СЯЙВО" на загальну суму 500561,00 грн., в зв'язку з тим, що в даному випадку господарська діяльність здійснювалася в порушення вимог ст.ст.138, 139 ПК України, з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Вказаний висновок зроблений на підставі акта перевірки Бориспільської ОДПI ГУ Міндоходів у Київській області від 22.07.2013р. №28/22-1/32704920 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "СЯЙВО", код за ЄДРПОУ 32704920 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012". Податковий орган посилається на те, що фінансово-господарська діяльність ТДВ "СК "СЯЙВО" є сумнівною, а суб'єкт господарювання створений без мети зайняття господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, серед яких є ТОВ "Червоногранітний кар'єр".

В ході розгляду справи встановлено, що 01.11.2012 року між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ТДВ "СК "СЯЙВО" було укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів №1101/03-Г, предметом якого є майнові інтереси Товариства, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням вантажами, що перевозяться залізничним транспортом. Договір дійсний, у встановленому порядку не скасований, що не заперечується ОДПІ.

Судом встановлено, що фактичне надання послуг ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО" по генеральному договору добровільного страхування вантажів №1101/03-Г від 01.11.2012 року підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), а саме: №1 від 30.11.2012 року, №2 від 31.12.2012 року, №3 від 31.01.2013 року та реєстрами перевезень до них, наданими позивачем до адміністративного позову. Оплата наданих послуг ТДВ по страхуванню вантажів підтверджено платіжними дорученнями.

В ході дослідження доказів по справі встановлено, що вказані первинні документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також відповідачем не ставиться під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, не зазначено фактів невідповідності первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Судом надано належну оцінку і постанові Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року, якою задоволено позовні вимоги по справі № 810/5421/13-а за позовом ТДВ "СК "СЯЙВО" до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212200 від 07.08.2013 року, що було винесене на підставі акту перевірки від 22.07.2013 року №28/22-1/32704920, на який як на доказ правомірності встановлення факту завищення позивачем валових витрат посилається відповідач. Вказане судове рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 року.

Отже, судом на підставі досліджених документів та пояснень представників сторін встановлено реальність здійснення ТОВ "Червоногранітний кар'єр" господарської операції щодо придбання у ТДВ "СК "СЯЙВО" страхових послуг.

Суд правильно зазначив, що податкове законодавство не ставить в залежність добросовісність платника податку від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи. Це ж підтверджується практикою розгляду справ даної категорії Вищими судами та Європейським судом, на що вірно послався суд першої інстанції.

Досліджуючи приєднані до справи документи, суд дійшов обґрунтованого висновку про реальність здійснення господарських операцій позивачем, оскільки ОДПІ в акті перевірки не зазначено належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та його контрагентами, фіктивності господарської діяльності позивача, безтоварності господарських операцій між даними контрагентами та позивачем, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб контрагентів за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. При цьому, суд взяв до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій між Товариством та його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач до суду не подав, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. А чинним податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як беззаперечну підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Відповідно, суд вірно зазначив, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України було сформовано валові витрати по господарським операціям з ТОВ "Євростиль ЛТД", ТОВ "Спілка товаровиробників", ТОВ "Нікатранссервіс", ПрАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд" та ТДВ "Страхова компанія "СЯЙВО". Відтак, податкові повідомлення-рішення №0000612200 та №0000622200 від 06.05.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000632200, №0000642200 та №0000652200 від 06.05.2014 року, то суд з'ясував наступне.

Так, за висновком акту перевірки від 07.04.2014 року за №14/5/22-07/38215180 Товариство завищилоно податковий кредит з податку на додану вартість за період квітень 2013 року-грудень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Нікатранссервіс" (код за ЄДРПОУ - 38134077) на загальну суму 397699,00 грн., в тому числі:

за квітень 2013р. - 18917 грн.;

за травень 2013р. - 31093 грн.;

за червень 2013р. - 73421 грн.;

за липень 2013р. - 108030 грн.;

за серпень 2013р. - 79516 грн.;

за вересень 2013р. - 58054 грн.;

за жовтень 2013р. - 15233 грн.;

за листопад 2013р. - 20034 грн.;

за грудень 2013р. - 2401 грн.

На думку податкового органу, господарська діяльність по даним взаємовідносинам здійснювалася з метою отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення. Крім того, ОДПІ зазначила, що операції ТОВ "Нікатранссервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, і виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Такий висновок зроблено на підставі акту перпевірки від 17.12.2013р. № 2086/26-53-22-03-21/38134077 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Нікатранссервіс" (код за ЄДРПОУ 38134077) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 38578512) за серпень 2013 року", згідно якого ТОВ "НІКАТРАНССЕРВІС" не має основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

В ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Червоногранітний кар'єр" та ТОВ "НІКАТРАНССЕРВІС" було укладено договір №12/04-13-59 транспортної експедиції від 12.04.2013 року.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Нікатранссервіс" виписувалися податкові накладні, в тому числі по періодах: в квітні 2013 року податкові накладні: №23 від 19.04.2013 року на суму ПДВ 4729,35 грн., №26 від 23.04.2013 року на суму ПДВ 4729,35 грн., №33 від 24.04.2013 року на суму ПДВ 9458,70 грн.; в травні 2013 року податкові накладні: №23 від 16.05.2013 року на суму ПДВ 2716,68 грн., №59 від 24.05.2013 року на суму ПДВ 14188,04 грн., №81 від 29.05.2013 року на суму ПДВ 4726,68 грн., №99 від 30.05.2013 року на суму ПДВ 4732,02 грн., №106 від 31.05.2013 року на суму ПДВ 4729,34 грн.; в червні 2013 року податкові накладні: №4 від 03.06.2013 року на суму ПДВ 3310,55 грн., №19 від 05.06.2013 року на суму ПДВ 9458,69 грн., №74 від 13.06.2013 року на суму ПДВ 9802,71 грн., №27 від 07.06.2013 року на суму ПДВ 11054,95 грн. №149 від 26.06.2013 року на суму ПДВ 20596,35 грн., №150 від 27.06.2013 року на суму ПДВ 19197,53 грн.; в липні 2013 року податкові накладні: №15 від 03.07.2013 року на суму ПДВ 6666,67 грн., №33 від 05.07.2013 року на суму ПДВ 5000,00 грн., №42 від 08.07.2013 року на суму ПДВ 10000,00 грн., №47 від 09.07.2013 року на суму ПДВ 5730,39 грн., №61 від 11.07.2013 року на суму ПДВ 9816,67 грн., №66 від 12.07.2013 року на суму ПДВ 9605,00 грн., №85 від 16.07.2013 року на суму ПДВ 6371,67 грн., №104 від 19.07.2013 року на суму ПДВ 14301,67 грн., №126 від 24.07.2013 року на суму ПДВ 2210,65 грн., №133 від 25.07.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №141 від 26.07.2013 року на суму ПДВ 2600,00 грн., №142 від 26.07.2013 року на суму ПДВ 3910,49 грн., №148 від 29.07.2013 року на суму ПДВ 6666,67 грн., №160 від 30.07.2013 року на суму ПДВ 8333,33 грн., №173 від 31.07.2013 року на суму ПДВ 10453,39 грн.; в серпні податкові накладні: №5 від 01.08.2013 року на суму ПДВ 3833,33 грн., №15 від 02.08.2013 року на суму ПДВ 4166,67 грн., №22 від 05.08.2013 року на суму ПДВ 10000,00 грн., №25 від 06.08.2013 року на суму ПДВ 10180,00 грн., №50 від 09.08.2013 року на суму ПДВ 9605,17 грн., №98 від 19.08.2013 року на суму ПДВ 9500,00 грн., №141 від 28.08.2013 року на суму ПДВ 13333,33 грн., №162 від 30.08.2013 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №171 від 31.08.2013 року на суму ПДВ 6563,87 грн.; в вересні 2013 року податкові накладні: №26 від 05.09.2013 року на суму ПДВ 3436,13 грн., №27 від 06.09.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №36 від 09.09.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №41 від 10.09.2013 року на суму ПДВ 2500,00 грн., №50 від 11.09.2013 року на суму ПДВ 7500,00 грн., №60 від 12.09.2013 року на суму ПДВ 8333,33 грн., №67 від 13.09.2013 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №81 від 16.09.2013 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №92 від 17.09.2013 року на суму ПДВ 10000,00 грн., №98 від 18.09.2013 року на суму ПДВ 2500,00 грн., №116 від 20.09.2013 року на суму ПДВ 4669,33 грн., №138 від 25.09.2013 року на суму ПДВ 2348,33 грн., №184 від 30.09.2013 року на суму ПДВ 100,29 грн.; в жовтні 2013 року податкові накладні: №146 від 25.10.2013 року на суму ПДВ 9603,33 грн., №172 від 30.10.2013 року на суму ПДВ 5600,36 грн., №191 від 31.10.2013 року на суму ПДВ 29,34 грн.; в листопаді 2013 року податкові накладні: №19 від 06.11.2013 року на суму ПДВ 4772,33 грн., №46 від 12.11.2013 року на суму ПДВ 798,70 грн., №60 від 14.11.2013 року на суму ПДВ 2500,00 грн., №68 від 15.11.2013 року на суму ПДВ 4603,33 грн., №95 від 20.11.2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №135 від 26.11.2013 року на суму ПДВ 833,33 грн., №165 від 30.11.2013 року на суму ПДВ 2360,13 грн.; в грудні 2013 року податкові накладні: №65 від 23.12.2013 року на суму ПДВ 1637,55 грн., №70 від 24.12.2013 року на суму ПДВ 763,29 грн.

Фактичне отримання позивачем послуг підтверджено актами виконаних робіт (надання послуг), оплата Товариством за отримані послуги ТОВ "Нікатранссервіс" підтверджено платіжними дорученнями, а факт здійснення перевезень залізничним транспортом підтверджується залізничними накладними. Первинні документи та податкові накладні складено з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст.201 ПК України, що не спростовано даними акту перевірки та представником відповідача.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право декларування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає при умові реального здійснення господарської операції придбання товарів (робіт, послуг) та отримання податкової накладної.

Суд вірно зазначив, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів.

Крім того, відповідно до постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 року у справі № 826/3211/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатранссервіс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.12.2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності належних первинних документів, якими підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Нікатранссервіс", висновки ОДПІ про порушення порядку формування податкового кредиту з ПДВ є безпідставними.

Податкове повідомлення-рішення № 0000662203 від 06.05.2014 року прийнято на підставі висновків ОДПІ щодо порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637. Зазначено у акті перевірки, що в порушення п. 2.11, п.3.1, п.3.2 Положення відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів працівників Товариства у перевіряємому періоді з 17.08.2012р. по 31.12.2013р.на суму 8063,75 грн.

Судом встановлено, що вказані в акті перевірки порушення стосувалися наступних авансових звітів: авансові звіти №31 від 15.10.2012 року, №36 від 16.10.2012 року, №400 від 23.05.2013 року, №433 від 05.06.2013 року, №б/н від 11.07.2013 року та №637 від 15.08.2013 року щодо придбання посадовими особами Товариства поштових конвертів та марок в відділенні УДППЗ "Укрпошта" на загальну суму 4909,85 грн.; авансовий звіт №23 від 10.10.2012 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_4 на суму 1435,90 грн.; авансовий звіт №25 від 10.10.2012 року щодо придбання товарів в ФОП Лайчук на суму 35,00 грн.; авансовий звіт №9 від 04.01.2013 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_5 на суму 603,00 грн.; авансовий звіт №24 від 15.01.2013 року щодо придбання товарів в ФОП ОСОБА_6 на суму 480,00 грн.; авансовий звіт №180 від 05.03.2013 року щодо придбання послуг від ПП фірма "Новобуд" на суму 600,00 грн.

Суд вірно визнав безпідставними твердження відповідача, що відсутність хоча б одного з реквізитів, зокрема "форми розрахунку", в фіскальному чеці свідчить про відсутність такого розрахункового документу.

Згідно п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт), а також звітування за видані кошти під звіт здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно абз.5 ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р.№436/95 відповідальність передбачена саме за відсутність платіжного документа, що підтверджує проведення розрахунків, а не за неналежне оформлення даних платіжних документів.

Відповідно до п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

За приписами ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 даного Закону передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, касовий чек повинен містити такий обов'язковий реквізит як форму розрахунків.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Але суд вірно зазначив, посилаючись на судову практику Вищого адміністративного суду, що недолік реквізиту розрахункового документа, в тому числі й відсутність в ньому визначеної форми розрахунку чинним законодавством не прирівняно до відсутності розрахункового документа.

Судом також встановлено, що готівкові розрахунки по авансовому звіту №23 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_4 на суму 1435,90 грн. підтверджуються товарним чеком від 10.10.2012 року, по авансовому звіту №9 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_5 на суму 603,00 грн. підтверджуються товарним чеком від 04.01.2014 року, по авансовому звіту №25 по придбанню товарів в ФОП Лайчук на суму 35,00 грн. підтверджуються товарним чеком від 10.10.2012 року, по авансовому звіту №24 по придбанню товарів в ФОП ОСОБА_6 на суму 480,00 грн. підтверджуються товарним чеком від 15.01.2014 року, по авансовому звіту №180 по отриманню послуг по проживанню від ПП фірма "Новобуд" на суму 600,00 грн. підтверджуються наказом №40 від 05.03.2013 року про відрядження працівника позивача ОСОБА_7 до м. Житомир, рахунком на оплату послуг проживання від 05.03.2013 року, наданих ОСОБА_7 та роздруківкою виписки АТ "Ощадбанк" по торговому ПОС-терміналу за 05.03.2013 року в підтвердження оплати послуги електронним платіжним засобом - карткою.

Перелічені вище документи є розрахунковими в розумінні п.3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що не спростовано податковим органом.

Відтак, оскільки спірні розрахункові документи підтверджують виконання розрахункових операцій, не впливають на ідентифікацію особи, що провела розрахунки, то й застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000662203 від 06.05.2014 року за порушення норм з регулювання обігу готівки безпідставне.

Суд дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку, встановив обставини, що мають значення для вирішення даного спору, і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Податковим органом, відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийнятих ним рішень та не надано доказів на спростування вищевикладеного.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" липня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" серпня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар'єр" вул.Леніна,1,с.Червоногранітне,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12135

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

- ,