Рішення

від 03.07.2014 по справі 918/478/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2014 р. Справа № 918/478/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В.Я., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" про стягнення в сумі 4303164 грн. 95 коп.

Представники сторін:

від позивача: Скрипник А.А. (дов. №22/11 від 22.11.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України стороні роз'ясненні.

Відводи з підстав визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" про стягнення в сумі 4303164 грн. 95 коп. за договором постачання №182/11 від 30.03.2011 року. Водночас, позивач звернувся з клопотанням, в якому просив суд надати відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.04.2014 року порушено провадження у справі №918/478/14, відстрочено Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод трубопровідної арматури" сплату судового збору до 12.05.2014 року, розгляд справи призначено на 12.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.05.2014 року, враховуючи клопотання позивача та відсутність в матеріалах справи інформації щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 26.05.2014 року, продовжено позивачу строк відстрочки по сплаті судового збору до 26.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.05.2014 року, враховуючи клопотання позивача, розгляд справи відкладено на 16.06.2014 року та продовжено Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод трубопровідної арматури" строк відстрочки по сплаті судового збору до 16.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.06.2014 року, враховуючи клопотання позивача, продовжено строк розгляду спору у справі №918/478/14 на 15 днів, продовжено Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод трубопровідної арматури" строк відстрочки по сплаті судового збору до 03.07.2014 року, відкладено розгляд справи до 03.07.2014 року.

03.07.2014 року Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод трубопровідної арматури" подано заяву, з якої вбачається, що позивачем частково сплачено суму судового збору в розмірі 8000,00 грн. Крім того, в заяві позивач, з врахуванням доказів перебування у тяжкому матеріальному стані, наявних в матеріалах справи, просить суд звільнити його від сплати залишку судового збору, що складає 65080 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.07.2014 року, враховуючи майновий стан сторін, звільнено Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури" від сплати залишку судового збору в сумі 65080 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, вимог суду щодо надання відзиву на позов не виконував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. справи 91, 97).

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (надалі Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Любомирський вапняно-силікатний завод" (надалі Покупець) укладено договір №182/11 (далі Договір, арк. справи 10).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати товар (запірна арматура) у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити його.

Відповідно до п.3.2 Договору поставка товару за даним Договором здійснюється окремими партіями, згідно Специфікацій, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Розділом 4 Договору визначено, що оплата товару проводиться шляхом банківського переведення коштів за платіжними реквізитами Постачальника згідно виставленого рахунку. Розрахунки за поставлену продукцію між сторонами проводяться шляхом безготівкового розрахунку через 15 банківських днів від дня відгрузки.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року чи до виконання сторонами всіх умов даного договору.

Судом встановлено, що Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їхніх печаток.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного вище Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4216179 грн. 29 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, а саме: №163 від 31.03.2011 року на суму 1030400 грн. 00 коп. (арк. справи 16), №294 від 31.05.2011 року на суму 260000 грн. 00 коп. (арк. справи 19), №368 від 30.06.2011 року на суму 402224 грн. 15 коп. (арк. справи 22), №536 від 02.08.2011 року на суму 16632 грн. 00 коп. (арк. справи 24), №537 від 15.08.2011 року на суму 183373 грн. 96 коп. (арк. справи 27), №559 від 29.09.2011 року на суму 880101 грн. 01 коп. (арк. справи 31), №651 від 30.09.2011 року на суму 304214 грн. 40 коп. (арк.справи 33), №734 від 28.10.2011 року на суму 83060 грн. 64 коп. (арк.ж справи 36), №701 від 31.10.2011 року на суму 333456 грн. 00 коп. (арк. справи 39), №22 від 31.01.2012 року на суму 359995 грн. 73 коп. (арк справи 42).

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконував, згідно твердження позивача, оплату провів частково в сумі 406943 грн. 14 коп.

Таким чином, за твердженням позивача заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару складає 3809236 грн. 15 коп.

Як зазначалося, Договором встановлено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюється шляхом безготівкого розрахунку через 15 банківських днів від дня відгрузки.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за поставлений товар на загальну суму 2090103 грн. 41 коп., а саме рахунки: №217 від 29.04.2011 року на суму 240000 грн. (арк. справи 17), №294 від 31.05.2011 року на суму 260000 грн. (арк.справи 21), №536 від 02.08.2011 року на суму 16632 грн. (арк. справи 25), №537 від 15.08.2011 року на суму 183373 грн. 96 коп. (арк. справи 28), №368 від 01.09.2011 року на суму 880101 грн. 01 коп. (арк. справи 31), №651 від 30.09.2011 року на суму 304214 грн. 40 коп. (арк. справи 35), №734 від 28.10.2011 року на суму 83060 грн. 64 коп. (арк. справи 37), №829 від 29.11.2011 року на суму 122721 грн. 40 коп. (арк. справи 41).

Відтак, суд прийшов до висновку що задоволенню підлягає основний борг в сумі 2090103 грн. 41 коп., як такий, що підтверджено належними доказами.

Покликаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 333940 грн. 88 коп. - 3% річних.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості судом перевірено, та враховуючи докази в обгрунтування позову, наявні в матеріалах справи, визнано невірним.

Згідно розрахунку, самостійно проведеного судом, розмір 3% річних становить 152852 грн. 08 коп.

Судом встановлено, що позивач, керуючись приписами ст.652 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року втрати від інфляції виходячи з суми заборгованості 3809236 грн. 15 коп., що відповідно становлять 159987 грн. 92 коп.

Враховуючи те, що обгрунтованою є сума заборгованості 2090103 грн. 41 коп., розмір втрат від інфляції становить 87784 грн. 34 коп.

Відтак, загальна сума заборгованості, яка підлягає задоволенню складає 2330739 грн. 83 коп., а саме 2090103 грн. 41 коп. - основний борг, 152852 грн. 08 коп. - 3% річних та 87784 грн. 34 коп. - втрати від інфляції.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( частина 1 статті 712 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2090103 грн. 41 коп., 3 % річних в сумі 152852 грн. 08 коп. та втрат від інфляції в сумі 87784 грн. 34 коп. за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року є правомірними, такими що грунтуються на договорі та законі, підтверджені належними доказами, а відтак і такими що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" (35321, Рівненська область, Рівненський район, с.Нова Любомирка, вул.Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 05467240) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (53221, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.300, код ЄДРПОУ 03326877) заборгованість в сумі 2330739 (два мільйони триста тридцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 83 коп., з яких 2090103 (два мільйони дев'яносто тисяч сто три) грн. 41 коп. основний борг, 152852 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн. 08 коп. 3% річних, 87784 (вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 34 коп. інфляційні втрати.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 04 липня 2014 року

Суддя Корсун В.Я.