Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/7347/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7347/14 24.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА"

Про стягнення 49 050 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача Петриченко А.П. - пред. по довір.

Від відповідача Василенко Ю.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 49 050 грн. грошових коштів з відповідача, як безпідставно набутих, відповідно до ст. 1212 ЦК України, посилаючись на помилковість перерахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. було порушено провадження у справі № 910/7347/14 та розгляд справи призначено на 27.05.2014р.

В судовому засіданні 27.05.2014р. представник позивача подав заяву про долучення до справи документів, витребуваних ухвалою від 22.04.2014р.

В судовому засіданні 27.05.2014р. представник відповідача подав заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наявність підстав на отримання грошових коштів у розмірі - 49 050 грн. Так, відповідач зазначає, що вказані кошти були ним отримані за роботи по заскленню фасаду. В підтвердження викладеного відповідач надав Рахунок на оплату № ВДП-0010 від 10.07.2013р. на суму - 49 050 грн.

В судовому засіданні 27.05.2014р. було оголошено перерву до 12.06.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

12.06.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

В судовому засіданні 12.06.2014р. представник позивача подав пояснення на відзив, в яких заперечив проти доводів відповідача.

Також, представник позивача подав клопотання про продовження терміну розгляду справи.

Суд визнав клопотання позивача обґрунтованим та ухвалою суду від 12.06.2014р. продовжив строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Суд визнав клопотання відповідача про відкладення обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 24.06.2014р., відповідно до ст.ст. 77, 86 ГПК України.

В судовому засіданні 24.06.2014р. представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи Акту обміру вітрин.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 24.06.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 31.01.2014р. ним було помилково перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі - 49 050 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 477.

В призначенні платежу даного платіжного доручення вказано таке: «Оплата згідно договору № 2.11/3-12 від 17.01.2012, у т.ч. ПДВ 8175.00».

26.03.2014р. позивач направив відповідачу лист вих. № 1/03 від 21.03.2014р. з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі - 49 050 грн. Факт направлення вказаного листа на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком № 0116 від 26.03.2014р. та описом вкладення від 26.03.2014р., а факт отримання - рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідач залишив вимогу позивача про повернення коштів без відповіді та належного реагування, грошові кошти не повернув.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на наявність підстав для отримання спірних коштів.

Так, відповідач зазначає, що ним було здійснено засклення фасаду приміщення, відповідно до п. 10.2. Договору оренди № 2.11/3-12 від 17.01.2012р., та виставлено позивачу Рахунок на оплату № ВДП-0010 від 10.07.2013р. на суму - 49 050 грн.

Доводи відповідача документально не підтверджені та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, виходячи з такого.

17.01.2012р. між сторонами було укладено Договір оренди № 2.11/3-12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як орендодавець, зобов'язався передати позивачу, як орендарю, а останній зобов'язався прийняти в тимчасове користування для ведення господарської діяльності приміщення зазначене в статті 2 цього Договору, орендар сплачує орендні та інші платежі, передбачені цим Договором, зокрема, але не виключно витрати на обслуговування приміщення.

06.02.2014р. сторонами було підписано Додаткову угоду № 6 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовилися достроково припинити дію Договору з 06.02.2014р. з ініціативи орендаря.

Того ж дня, позивач повернув відповідачу орендоване приміщення, що підтверджується Актом повернення приміщення від 06.02.2014р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень.

В пункті 3 Акту повернення приміщення вказано, що на момент повернення приміщення всі оплати здійснені орендарем у повному обсязі. Орендодавець не має претензій до орендаря (п. 4 Акту повернення приміщення).

Таким чином на момент припинення Договору оренди відповідач підтвердив відсутність заборгованості у позивача за вказаним Договором та не мав жодних претензій.

Відповідно до 2-го абзацу п. 10.2. Договору засклення фасаду приміщення здійснюється орендодавцем за рахунок орендаря. Для цілей цього абзацу пункту 10.2 орендодавець повинен надати орендарю специфікацію та кошторис щодо робіт із засклення фасаду.

Відповідач не надав доказів, які б підтверджували надання позивачу специфікації та кошторису, відповідно до п. 10.2. Договору.

Крім того, немає жодного документального підтвердження виставлення позивачу Рахунку на оплату № ВДП-0010 від 10.07.2013р.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не надано доказів виконання п. 21.1. Договору щодо належного повідомлення.

Так, відповідно до п. 21.1. Договору всі листування за цим Договором надсилаються одним із наступних способів: рекомендованим листом з повідомлення про вручення; факсом з підтвердженням рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистим відправленням; врученням особисто під розпис (на адреси сторін вказаних в статті 23 цього Договору).

Також, суд звертає увагу, що відповідач не згадував про Рахунок № ВДП-0010 від 10.07.2013р., ані на момент підписання Акту повернення приміщення 06.02.2014р., ані на момент звернення позивача з вимогою в березні 2014 року.

Крім того, в призначенні платежу платіжного доручення № 477 від 31.01.2014р. відсутнє посилання на вказаний вище рахунок, а є лише відомості щодо Договору оренди.

Слід звернути увагу, що відповідач жодним чином не підтвердив фактичного виконання робіт зі засклення фасаду. Так, суду не надано ані доказів, що підтверджують факт купівлі матеріалів (рахунки, фіскальні чеки, тощо), ані доказів, що підтверджують виконання вказаних робіт (акти виконаних робіт, тощо).

Наданий відповідачем Акт обміру вітрин не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить дати його складання та жодного посилання на приналежність скляної вітрини до орендованого приміщення. Крім того, не вказано посади осіб, які підписали вказаний акт.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Оскільки, відповідач отримав від позивача грошові кошти безпідставно, то він має їх повернути позивачу у розмірі - 49 050 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з п.2.35 вказаної Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, код ЄДРПОУ 34755123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА-2007» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 43, нежиле приміщення, № 16 /в літері В/, код ЄДРПОУ 35128194), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 49 050 (сорок дев'ять тисяч п'ятдесят) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 08.07.2014 року.