КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2014 р. Справа№ 910/7347/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Рябухи В.І.
Ропій Л.М.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Петриченка А.П. довіреність від 14.04.2014 № б/н
від відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА"
про стягнення 49050 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 по справі №910/7347/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007" 49050 грн. - грошових коштів грн. та 1827 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 по справі №910/7347/14 повернуто без розгляду, на підставі п.3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
19 серпня 2014 року, після усунення недоліків, відповідач повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 по справі №910/7347/14.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 16.09.2014.
16 вересня 2014 року до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли пояснення по справі.
В судове засідання 16.09.2014 з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 187-189), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
17 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" (орендодавець) укладено Договір оренди № 2.11/3-12 (далі -Договір).
31 січня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" 49050,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 477 із призначенням платежу «оплата згідно договору від 17.01.2012 № 2.11/3-12 у тому числі ПДВ 8175,00 грн.». Позивач стверджує, що вказані кошти перераховано помилково.
26 березня 2014 року позивачем направлено на адресу відповідача лист від 21.03.2014 №1/03 з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі - 49050,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 26.03.2014 № 0116, описом вкладення від 26.03.2014 та рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідачем не надано відповіді на вказаний лист та кошти не повернуто. В свою чергу, відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на наявність підстав для отримання коштів, а саме відповідно до п. 10.2. Договору оренди від 17.01.2012 № 2.11/3-12 засклення фасаду приміщення здійснюється орендодавцем за рахунок орендаря.
Так, відповідач зазначає, що ним було здійснено засклення фасаду приміщення та виставлено позивачу рахунок на оплату № ВДП-0010 від 10.07.2013 на суму - 49050,00 грн.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Оскільки між сторонами укладено договір оренди приміщення, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.
06 лютого 2014 року сторонами підписано Додаткову угоду № 8 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовилися достроково припинити дію Договору з ініціативи орендаря з 06.02.14. Після чого позивач повернув відповідачу орендоване приміщення, що підтверджується Актом повернення приміщення від 06.02.2014, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень.
Відповідно до п. 3, 4 додатку № 8 до Договору на момент повернення приміщення всі оплати здійснені орендарем у повному обсязі, а також орендодавець не має претензій до орендаря.
Таким чином на момент припинення Договору оренди відповідач підтвердив відсутність заборгованості у позивача за вказаним Договором та не мав жодних претензій.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що сторонами підписано Додаткову угоду № 8 до Договору після перерахованих на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" коштів у сумі - 49050,00 грн., рішення суду є необґрунтованим.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.14 по справі №910/7347/14 - скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" задовольнити.
Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 по справі №910/7347/14.
Прийняти нове:
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007" в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-2007" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 43, нежиле приміщення, № 16 /в літері В/, код ЄДРПОУ 35128194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, код ЄДРПОУ 34755123) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 913,50 грн.
Справу №910/7347/14 направити до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.І. Рябуха
Л.М. Ропій
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.09.2014.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2014 |
Оприлюднено | 18.09.2014 |
Номер документу | 40502738 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сітайло Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні