Постанова

від 03.07.2014 по справі 810/2736/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року 810/2736/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 13 год. 35хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С. , за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багринський індустріальний парк" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Багринський індустріальний парк" з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2013 року №0002862201, №0002852201, №0002872201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 13 листопада 2013року по 21 листопада 2013 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Васильківська ОДПІ або відповідач) проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Багринський індустріальний парк» (далі - ТОВ «БІП» або позивач), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2012 року по 13.11.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2012 р. по 13.11.2013 року

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог: п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 626 815,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року у сумі 626 815,00 грн.; п. 135.1. п. п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 12 169,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року на суму 12 169,00 грн.; п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 599 400,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року у сумі 599 400,00 грн.

ТОВ «БІП» подало заперечення від 05.12.2013 р. № 12 до Акту № 903/10-07-22-01/38267840 від 28.11.2013 р.

Листом від 11.12.2013 р. № 3147/10/10-07-22-01-07 Васильківська ОДПІ повідомила, що по результатам розгляду заперечень підприємства висновки, відображені в Акті перевірки, частково змінюються та викладаються в новій редакції: п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 567 118,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року у сумі 567 118,00 грн.; п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 12 169,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року на суму 12 169,00 грн.; п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 599 400,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року у сумі 599 400,00 грн.

17 грудня 2013 року Васильківська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0002862201 за формою «Р», яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України, за порушення п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100, та визначено суму до сплати у розмірі 749250,00 грн. (з них за основним платежем:599400 грн. та штрафних санкцій: 149850,00 грн.); № 0002852201 за формою «Р», яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст.123 ПК України, за порушення п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000, та визначено суму до сплати у розмірі 708898,00 грн. (з них за основним платежем: 567118,00 грн. та штрафних санкцій: 141780,00 грн.); № 0002872201 за формою «Р», яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п. 135.1, п.п.135.5.13 п.135.5 ст.135 ПК України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12169,00 грн.

ТОВ «БІП» 27 грудня 2013 року звернулося до Головного управління Міндоходів у Київській області із скаргою на зазначені податкові повідомлення-рішення.

28 лютого 2014 року за № 488/10/10-36-10-01-04/1116 Головне управління Міндоходів у Київській області прийняло рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

05 березня 2014 року ТОВ «БІП» було отримано рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Київській області.

TOB «БІП» направило повторну скаргу до Міндоходів України, за результатами розгляду міністерство листом від 26.03.2014 р. № 5231/6/99-99-10-01-15 повідомило товариству залишення податкових повідомлень без змін.

ТОВ «БІП» вважає, що при винесенні податкових повідомлень-рішень не було з'ясовано усіх необхідних для цього підстав, у результаті чого податковими повідомленнями - рішеннями від 17 грудня 2013 року №№ 0002862201, 0002852201, 0002872201 порушені права та охоронювані законом інтереси позивача , а тому останні підлягають обов'язковому скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Федоришин О.О. , підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідача Макаренко С.В. та Забарна О.О. у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях, пояснили, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з в період з 13 листопада 2013 року по 21 листопада 2013 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Багринський індустріальний парк», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2012 року по 13.11.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2012 р. по 13.11.2013 року, за результатами якої складено Акт №903/10-07-22-01/38267840 від 28.11.2013 року «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Багринський індустріальний парк» (код за ЄДРПОУ 38267840) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2012 року по 13.11.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2012 року по 13.11.2013 року» .

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем наступних вимог: п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 626 815,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року у сумі 626 815,00 грн.; п. 135.1. п. п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 12 169,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року на суму 12 169,00 грн.; п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 599 400,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року у сумі 599 400,00 грн.

ТОВ «БІП» не погоджуючись з висновками Акту перевірки подало відповідачу заперечення від 05.12.2013 р. № 12 до Акту № 903/10-07-22-01/38267840 від 28.11.2013 р.

Листом від 11.12.2013 р. № 3147/10/10-07-22-01-07 Васильківська ОДПІ повідомила, що по результатам розгляду заперечень підприємства висновки, відображені в Акті перевірки, частково змінюються та викладаються в новій редакції: п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 567 118,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року у сумі 567 118,00 грн.; п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 12 169,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року на суму 12 169,00 грн.; п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 599 400,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року у сумі 599 400,00 грн.

17 грудня 2013 року Васильківська ОДПІ ГУ Міндоходів Київської області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0002862201 за формою «Р», яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України, за порушення п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України. Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100, та визначено суму до сплати у розмірі 749250,00 грн. (з них за основним платежем: 599400 грн. та штрафних санкцій: 149850,00 грн.);

- № 0002852201 за формою «Р», яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст.123 ПК України, за порушення п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000, та визначено суму до сплати у розмірі 708898,00 грн. (з них за основним платежем: 567118,00 грн. та штрафних санкцій: 141780,00 грн.);

- № 0002872201 за формою «Р», яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54,п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п. 135.1, п.п. 135.5.13 п.135.5 ст.135 ПК України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12169,00 грн.

ТОВ «БІП» 27 грудня 2013 року звернулося до Головного управління Міндоходів у Київській області із скаргою на зазначені податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року.

28 лютого 2014 року за № 488/10/10-36-10-01-04/1116 Головне управління Міндоходів у Київській області прийняло Рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

TOB «БІП» направило повторну скаргу до Міндоходів України, за результатами розгляду Міндоходів України, листом від 26.03.2014 р. № 5231/6/99-99-10-01-15, повідомило позивача про залишення податкових повідомлень - рішень без змін.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «БІП» передано ТОВ «Склад-Бізнес» активи ТОВ «БІП» всього на суму 2997000,00 грн. Відповідно до податкового обліку підприємство не включило дохід від реалізації таких активів до складу доходу від операційної діяльності, також за даною операцією не були сформовані податкові зобов'язання з ПДВ.

У зв'язку з даним порушенням позивачу були донараховані додаткові грошові зобов'язання з податку на прибуток: 567 118,00 грн. та з податку на додану вартість: 599 400,00 грн. та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12169 грн.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 17 грудня 2013 року №0002852201 та 0002872201 судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2012 року загальними зборами ТОВ «БІП» (протокол № 1) було прийнято рішення про реорганізацію ТОВ «БІП» шляхом виділу нового підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Бізнес». Інформацію про прийняття зазначеного рішення було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.10.2012 року за реєстраційним № 13331220001001902.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно з розподільчим балансом ТОВ «БІП» станом на 12.02.2013 р. та додатком до нього складеного станом на 12.02.2013 р. позивач передав ТОВ «Бізнес-Склад» активи ТОВ «БІП» в обсязі згідно з переліком в т.ч.: всього активи на загальну суму 2 997 000,00 грн. (основні засоби): всього пасиви на загальну суму 2 997 000,00 грн. (статутний капітал - 2120 000,00 грн. та додатковий капітал - 887 000,00 грн.).

Даний факт був встановлений під час проведення документальної виїзної позапланової перевірки та зазначений в Акті перевірки.

Як встановлено у судовому засіданні, передача основних засобів в процесі виділу від ТОВ «БІП» до ТОВ «Бізнес-Склад» здійснювалася безоплатно, в результаті передання частини своїх активів позивачем до ТОВ «Склад-Бізнес», активи ТОВ «БІП» навпаки не збільшилися, а зменшилися, що також підтверджується розподільчим балансом з додатком складеним до нього станом на 12.02.2013 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.

Таким чином, виділ зі складу позивача ТОВ «Склад-Бізнес» було завершено 15.02.2013 р., оскільки, згідно з даних сайту Держаного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://www.irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) саме 15.02.2013 р. було здійснено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи в результаті виділу.

Відповідно достовірно встановлюється та підтверджується статутними документами, що ТОВ «Склад-Бізнес» було створено шляхом виділу з ТОВ «БІП». Останнє передало новоствореному товариству матеріальні активи (товари) на загальну суму 2997000,00 грн.

З огляду на викладені обставини, висновки посадових осіб Васильківської ОДШ про реалізацію товару від ТОВ «БІП» на користь ТОВ «Склад-Бізнес» є необгрунтованими.

Разом з тим, особливості податкового обліку під час реорганізації юридичних осіб визначені, серед іншого, регламентуються частиною 2 п. п. 153.15.2. п. 153.15. ст. 153 Податкового кодексу України, де передбачено, що у разі проведення реорганізації у формі поділу (виділення), що передбачає розподіл акцій (корпоративних прав) між акціонерами (учасниками) юридичних осіб, що утворюються внаслідок реорганізації, вартість таких акцій (корпоративних прав) в обліку акціонерів (учасників) визначається в сумі, що дорівнює вартості частки акцій (корпоративних прав) в юридичній особі, що реорганізується, пропорційній вартості чистих активів юридичної особи, що утворилася в результаті реорганізації, та загальної вартості чистих активів юридичної особи, що реорганізувалася. Вартість чистих активів юридичних осіб, зазначених у цьому абзаці, визначається за даними розподільчого балансу на дату його затвердження.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток мав би визначатись виходячи з особливостей наведеної норми.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначено, як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.4. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Натомість, в порушення наведених норм ПК України, посадовими особами податкового органу при визначені суми донарахування податку на прибуток в якості об'єкту оподаткування була прийнята собівартість активів, переданих ТОВ «Склад-Бізнес», що була помножена на ставку податку для визначення суми нарахування, зазначеної в податковому повідомленні-рішенні №0002852201 від 17 грудня 2013 року.

При цьому, валові доходи не були зменшені на собівартість товару в звітному періоді, коли такі доходи були отримані, як того вимагають положення п. 138.4. ст. 138 ПК України.

Крім того, суд зазначає, що навіть за умови наявності достатніх підстав вважати, що ТОВ «БІП» реалізувало ТОВ «Склад-Бізнес» певні активи, а не передало їх під час реорганізації шляхом виділу, враховуючи положення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 та п. 138.4. ст. 138 ПК України, посадові особи податкового органу при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток мали б зменшити суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів.

При цьому, як зазначалось вище, право включити до складу валових витрат собівартість товару ТОВ «БІП » отримало саме при отриманні доходу від його реалізації (п. 138.4. ст. 138 ПК України).

Враховуючи, що сума доходу визначалась інспектором виходячи із собівартості активів, право ТОВ «БІП» на віднесення до складу валових витрат собівартості активів виникло під час отримання доходу від його реалізації (формально - під час формування висновків перевірки) об'єкт оподаткування мав би дорівнювати « 0».

З огляду на наведені обставини, слід дійти висновку про необґрунтованість донарахування ТОВ «БІП» зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 567 118,00 грн.

Щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12169 грн. суд зазначає.

Відповідно до правил статті 134 ПК України об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів.

В процесі виділу ТОВ «БІП», передав частину своїх активів на суму 2 997 000,00 грн. на користь ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС».

В розумінні п. 153.15. ст. 153 Податкового кодексу України вартість переданих позивачем активів на користь ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС» відповідає їх собівартості та дорівнює 2 997 000,00 грн. Навзамін в даному випадку ТОВ «БІП» під час передачі своїх активів не отримав від ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС» жодних доходів у грошовому чи іншому еквіваленті, тобто передача відбувалася безкоштовно.

Отже, враховуючи приписи статті 134 ПКУ , об'єкт оподаткування податком на прибуток має від'ємне значення.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в результаті передачі активів в процесі виділу від ТОВ «БІП» до ТОВ «Бізнес-Склад», активи ТОВ «БІП» зменшилися, а об'єкт оподаткування набув від'ємного значення.

У зв'язку з викладеним податкове повідомлення - рішення №0002872201 від 17 грудня 2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0002862201 від 17 грудня 2013 року суд зазначає наступне

Як зазначено вище , ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС» пройшло державну реєстрацію 15.02.2013 р., що засвідчується відміткою на витягу зі статуту та Витягом з ЄДРПОУ

Як слідує зі свідоцтва № 200122543 про реєстрацію платника ПДВ, ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС» набуло статусу платника ПДВ з 01.05.2013 р.

Водночас, передача активів від позивача до ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС» завершилася 15 лютого 2013 р., що є днем державної реєстрації створення правонаступника - ТОВ «Бізнес-Склад».

Таким чином, на день передачі активів ТОВ «СКЛАД-БІЗНЕС» не мало статусу платника ПДВ, а отже у розумінні вимог ст.ст. 180, 187 ПК України не могло формувати податкові зобов'язання та/або податковий кредит станом на 15 лютого 2013 р.

Суд зазначає, що операція по передачі майна не платнику податку на додану вартість за розподільчим балансом в зв'язку реорганізацією підприємства шляхом виділу не може розглядатись як операція з поставки (купівлі-продажу) товарів, робіт, послуг та відповідно такі операції не можуть призводити до зміни податкових зобов'язань та додаткового кредиту реорганізованого підприємства.

Передача ТОВ «БІП» частини своїх активів на користь ТОВ «Бізнес-Склад» в процесі виділу відбувалася в день державної реєстрації створення правонаступника - ТОВ «Бізнес-Склад», тобто 15 лютого 2013 року. Водночас, набуття ТОВ «Бізнес-Склад» статусу платника ПДВ мало місце лише 01 травня 2013 року.

Таким чином, формування податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту при здійснені організації ТОВ «БІП» шляхом виділу ТОВ «Бізнес-Склад», де останній не був наділений статусом платника ПДВ, є неможливим у розумінні вимог розділу 5 ПК України.

Крім того, відповідно до п.п. 196.1.7. п. 196.1 ст. 196 ПК України, не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Водночас, відповідно до вимог п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Натомість посадовими особами податкового органу сума донарахованого податку визначалась шляхом множення податкових зобов'язань (в даному випадку собівартості товару, переданого ТОВ «Склад-Бізнес») за ставку податку в 20 %, без врахування наявного у позивача податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, пов'язаних з утворенням ТОВ «Склад-Бізнес» шляхом виділення з ТОВ «БІП», у посадових осіб податкового органу не було достатні підстав для віднесення до складу податкових зобов'язань собівартості переданих Товариством на адресу новоутвореного підприємства активів.

Відповідно ТОВ «БІП» було необґрунтовано донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 599 400,00 грн.

З огляду на зазначене вище податкове повідомлення - рішення від 17 грудня 2013 року № 0002862201 є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач жодних доказів на підтвердження викладених в Акті перевірки доводів не надав. Натомість позивач скористався своїм правом та надав суду всі належні та допустимі докази на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом.

Суд, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17 грудня 2013 року №0002862201, №0002852201, №0002872201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Багринський індустріальний парк" сплачений судовий збір у сумі 4872(чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 липня 2014 р.