Ухвала

від 06.07.2016 по справі 810/2736/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/53570/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 р.

у справі № 810/2736/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багринський індустріальний парк»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Багринський індустріальний парк» (далі - позивач, ТОВ «Багринський індустріальний парк») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Васильківська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 р. № 0002852201, № 0002862201, № 0002872201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 17.12.2013 р. № 0002852201, № 0002862201, № 0002872201; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.11.2013 р. по 21.11.2013 р., на підставі направлень від 13.11.2013 р. № 273, № 274, № 275, згідно із підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 13.11.2013 р. № 303, посадовими особами Васильківської ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Багринський індустріальний парк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2012 р. по 13.11.2013 р., за результатами якої складено акт від 28.11.2013 р. № 903/10-07-22-01/38267840 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - пункту 135.1, підпункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого за 3 квартали 2013 року занижено податок на прибуток на суму 626 815 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на суму 12 169 грн.; - пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2013 року на суму 599 400 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 28.11.2013 р. № 903/10-07-22-01/38267840, позивач звернувся до податкового органу із запереченнями від 05.12.2013 р. № 12, за результатами розгляду яких Васильківська ОДПІ листом від 11.12.2013 р. № 3147/10/10-07-22-01-07 повідомила, що висновки, відображені в акті перевірки, частково змінюються та викладаються в новій редакції: «п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 567 118,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року у сумі 567 118,00 грн.; п. 135.1, п.п. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 12 169,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2013 року на суму 12 169,00 грн.; п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 599 400,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року у сумі 599 400,00 грн.

На підставі акту перевірки від 28.11.2013 р. № 903/10-07-22-01/38267840 відповідачем 17.12.2013 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0002852201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 708 898 грн., з яких 567 118 грн. - за основним платежем та 141 780 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002862201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 749 250 грн., з яких 599 400 грн. - за основним платежем та 149 850 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0002872201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 169 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 р. № 0002852201, № 0002862201 та № 0002872201 залишені без змін.

Як вбачається з акту від 28.11.2013 р. № 903/10-07-22-01/38267840, перевіряючими було встановлено, що ТОВ «Багринський індустріальний парк» передано ТОВ «Склад-Бізнес» активи ТОВ «Багринський індустріальний парк» всього на суму 2 997 000 грн. Відповідно до податкового обліку позивач не включив дохід від реалізації таких активів до складу доходу від операційної діяльності, також за даною операцією не були сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Вказані обставини слугували підставою для донарахування позивачу спірних сум податкових зобов'язань визначених у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 08.10.2012 р. загальними зборами ТОВ «Багринський індустріальний парк» (протокол № 1) було прийнято рішення про реорганізацію ТОВ «Багринський індустріальний парк» шляхом виділу нового підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Бізнес». Інформацію про прийняття зазначеного рішення було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.10.2012 р. за реєстраційним № 13331220001001902.

Відповідно до частин першої та другої статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно з розподільчим балансом ТОВ «Багринський індустріальний парк» станом на 12.02.2013 р. та додатком до нього складеного станом на 12.02.2013 р. позивач передав ТОВ «Бізнес-Склад» активи ТОВ «Багринський індустріальний парк» в обсязі згідно з переліком в тому числі: всього активи на загальну суму 2 997 000 грн. (основні засоби): всього пасиви на загальну суму 2 997 000 грн. (статутний капітал - 2 120 000 грн. та додатковий капітал - 887 000 грн.).

Передача основних засобів в процесі виділу від ТОВ «Багринський індустріальний парк» до ТОВ «Бізнес-Склад» здійснювалася безоплатно, в результаті передання частини своїх активів позивачем до ТОВ «Склад-Бізнес», таким чином активи підприємства позивача навпаки не збільшилися, а зменшилися, що також підтверджується розподільчим балансом з додатком складеним до нього станом на 12.02.2013 р.

Виділ зі складу позивача ТОВ «Склад-Бізнес» було завершено 15.02.2013 р.

Частиною другою підпункту 153.15.2 пункту 153.15 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що у разі проведення реорганізації у формі поділу (виділення), що передбачає розподіл акцій (корпоративних прав) між акціонерами (учасниками) юридичних осіб, що утворюються внаслідок реорганізації, вартість таких акцій (корпоративних прав) в обліку акціонерів (учасників) визначається в сумі, що дорівнює вартості частки акцій (корпоративних прав) в юридичній особі, що реорганізується, пропорційній вартості чистих активів юридичної особи, що утворилася в результаті реорганізації, та загальної вартості чистих активів юридичної особи, що реорганізувалася. Вартість чистих активів юридичних осіб, зазначених у цьому абзаці, визначається за даними розподільчого балансу на дату його затвердження.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток мав би визначатись виходячи з особливостей наведеної норми.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначено, як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Разом з тим, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, в порушення наведених норм податкового законодавства, відповідачем при визначені суми донарахування податку на прибуток в якості об'єкту оподаткування була прийнята собівартість активів, переданих ТОВ «Склад-Бізнес», що була помножена на ставку податку для визначення суми нарахування, зазначеної в податковому повідомленні-рішенні від 17.12.2013 р. № 0002852201.

При цьому, валові доходи не були зменшені на собівартість товару в звітному періоді, коли такі доходи були отримані.

За таких обставин об'єкт оподаткування мав би дорівнювати « 0».

Крім того, в даному випадку позивачем під час передачі своїх активів не отримано від ТОВ «Склад-Бізнес» жодних доходів у грошовому чи іншому еквіваленті, тобто передача відбулася безкоштовно, а тому, враховуючи приписи статті 134 Податкового кодексу України, об'єкт оподаткування податком на прибуток має від'ємне значення.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в результаті передачі активів в процесі виділу від ТОВ «Багринський індустріальний парк» до ТОВ «Бізнес-Склад», активи позивача зменшилися, а об'єкт оподаткування набув від'ємного значення.

Щодо визначення позивачу спірних сум з податку на додану вартість, судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно із Витягом з ЄДРПОУ та свідоцтвом № 200122543 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Склад-Бізнес» було зареєстровано 15.02.2013 р. та набуло статусу платника податку на додану вартість з 01.05.2013 р. При цьому, передача активів від позивача до ТОВ «Склад-Бізнес» завершилася 15.02.2013 р., що є днем державної реєстрації, створення правонаступника - ТОВ «Бізнес-Склад».

Отже, на день передачі активів ТОВ «Склад-Бізнес» не мало статусу платника податку на додану вартість, а з урахуванням вимог статей 180, 187 Податкового кодексу України не мало права формувати податкові зобов'язання та/або податковий кредит станом на 15.02.2013 р.

Крім того, відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Таким чином, з урахуванням обставин, пов'язаних з утворенням ТОВ «Склад-Бізнес» шляхом виділення з ТОВ «Багринський індустріальний парк», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у податкового органу не було достатніх підстав для віднесення до складу податкових зобов'язань собівартості переданих підприємством позивача на адресу новоутвореного підприємства активів та, як наслідок для донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 599 400 грн.

Виходячи з вищезазначеного та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 р. у справі № 810/2736/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко