Постанова

від 08.07.2014 по справі 904/1277/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2014 року Справа № 904/1277/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 04.07.2014р.)

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Аваков А.Ю., представник, довіреність №б/н від 18.06.14;

від відповідача: Оліфіренко Г.Ю., представник, довіреність №б/н від 05.06.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року у справі №904/1277/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ УКРРОСРЕСУРСИ", м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 193 264,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ УКРРОСРЕСУРСИ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" про стягнення 160 320 грн. штрафу, 5284,40 грн. інфляційних втрат та 27 659,61 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів №ДД-109/2012 від 08.08.2012р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2014р. по справі №904/1277/14 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ УКРРОСРЕСУРСИ" суму 5 284,40 грн. інфляційних втрат, 27 659,61 грн. 3% річних, 658,88 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем пропущено строки позовної давності щодо стягнення з відповідача штрафу, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 160 320 грн. відмовлено. При задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5 284,40 грн. інфляційних та 27659,61 грн. річних суд послався на приписи статті 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що невиконання позивачем зобов'язань, передбачених п.8.5 договору, спричинило настання наслідків, передбачених п.8.6 договору, а саме - зупинення строків виконання відповідачем зобов'язань по перерахуванню позивачу грошових коштів за цінні папери, а також звільнило відповідача від будь-якої відповідальності за це.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

08.08.2012р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №ДД-109/2012 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів, згідно з п.1.1 якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначеному договором, цінні папери, які зазначені в цьому пункті договору.

Відповідно до п.1.2 договору загальна договірна вартість цінних паперів, зазначених в п.1.1 договору, складає 1 603 200 грн.

За умовами п.3.1 договору покупець зобов'язується сплатити загальну договірну вартість цінних паперів, визначену у п.1.2 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця до 31.08.2012р.

Цей договір набуває чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1 договору).

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу цінні папери на суму 1 630 200 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розпорядженням на виконання облікової операції (а.с.12) та випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №004065 (а.с.13).

Відповідач розрахувався за інвестиційні сертифікати в повному обсязі, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача від 25.01.2013р. на суму 470 000 грн., від 24.04.2014р. на суму 1 133 200 грн. (а.с.10-11).

Згідно п.5.4 договору у випадку порушення покупцем зобов'язання, що передбачені п.3.1 договору більш ніж на 5 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю недотримку у вигляді штрафу у розмірі 10% від загальної вартості договору, що вказана у п.1.2 договору.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за договором, позивач на підставі п.5.4 договору нарахував відповідачу штраф у сумі 160 320 грн., а також з посиланням на приписи статті 625 Цивільного кодексу України просив стягнути 3% річних у сумі 27 659,61 грн. за період з 31.08.2012р. по 24.04.2013р. та інфляційні втрати у сумі 5 284,40 грн. за період з вересня 2012р. по квітень 2013р.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 названого Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу (а.с.39-42).

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1,5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За умовами п.3.1 договору граничним терміном оплати вартості цінних паперів за договором є 31.08.2012 року.

Згідно п.5.4 договору у випадку порушення покупцем зобов'язання, що передбачені п.3.1 договору, більш ніж на 5 банківських днів покупець зобов'язаний сплатити продавцю недотримку у вигляді штрафу у розмірі 10% від загальної вартості договору, що вказана у п.1.2 договору.

Враховуючи викладене, право позивача на нарахування неустойки у вигляді штрафу виникло через 5 банківських днів після порушення відповідачем строків оплати за договором - 08.09.2012 року.

Таким чином, з 08.09.2012 року у позивача виникло право звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу.

З урахуванням положень ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України термін позовної давності щодо стягнення з відповідача суми штрафу закінчується 08.09.2013 року.

З позовом до суду позивач звернувся 20.02.2014р. згідно штемпеля Укрпошти (а.с.15).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу, а також оскільки із заявою про визнання поважними причин пропущення позовної давності позивач до суду не звертався, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 160 320 грн. у зв'язку зі спливом строку позовної давності для такої вимоги.

Щодо позовних вимог про стягнення 5284,40 грн. інфляційних втрат та 27659,61 грн. річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В апеляційній скарзі, скаржник, посилаючись на п.п.8.5,8.6 договору зазначає, що звільнений від відповідальності за порушення зобов'язань по договору, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5284,40 грн. інфляційних втрат та 27 659,61 грн. річних.

Пунктом 8.5 договору сторони погодили, що продавець зобов'язаний надати всі документи, необхідні для здійснення покупцем заходів фінансового моніторингу, передбачених Законом України «Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Невиконання продавцем п.8.5 договору зупиняє строки виконання покупцем зобов'язань, передбачених цим договором, та звільняє його від відповідальності за таке невиконання (п.8.6 договору).

До апеляційної скарги скаржником надані копія листа б/н від 09.08.2012р., з яким відповідач звертався до позивача з проханням надати документи, передбачені п.8.5 договору, а також копія кур'єрської накладної №3522024 на підтвердження його доставки позивачу (а.с.70-71).

Відповідно до частини1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Доказів неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від відповідача, зазначених вище документів, наданих до апеляційної скарги, скаржником не надано. Таким чином, вищезазначені документи до розгляду колегією суддів не приймаються.

Згідно статті 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Доказів повернення відповідачем позивачу отриманих за договором інвестиційних сертифікатів матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що відповідач не відмовився від інвестиційних сертифікатів, отриманих за договором, перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат (а.с.4) судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5284,40 грн. інфляційних втрат та 27 659,61 грн. 3% річних.

Таким чином, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року у справі №904/1277/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 09.07.2014 року.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських