Рішення

від 03.07.2014 по справі 908/1976/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/59/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2014 Справа № 908/1976/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Маюровій Ю.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Котик А.Г., довіреність № б/н від 24.06.2014р.

Від відповідача - Берчук С.Г., довіреність №03 від 02.01.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформтех-сервіс 1", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна", м. Запоріжжя

про стягнення 13242,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформтех-сервіс 1" до Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" про стягнення 105134,93 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 11 грудня 2012 року між ТОВ "Інформтех-сервіс 1" та ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" було укладено договір поставки № 11120942, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти обладнання і сплатити за нього грошову суму, визначену в договорі та специфікаціях. Відповідно до специфікації №1, позивач зобов'язався поставити відповідачеві шестерні т. = 24,Z = 28 (кресл. М-15937) в кількості 4 шт. на суму 95 232,00 грн. протягом 90 календарних днів з дня письмового запиту про постачання. На виконання умов вказаного договору Позивач передавав Відповідачу товар на суму 95 232,00 грн. грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 17 січня 2013 року. Згідно з п. 4.1. договору відповідач здійснює оплату кожної партії товару в розмірі 100 % її вартості протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару та надання оригіналу рахунку. Проте, Відповідач отримавши вищевказаний товар, не здійснив його оплату, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 95 232,00 грн., на яку позивачем з 11.03.2013р. нараховані 3 % річних в сумі 3389,22 грн. та 6513,71 грн. інфляції; які позивач й просить суд стягнути разом із сплаченим судовим збором.

10.06.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 12.06.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/1976/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/59/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 24.06.2014р. о/об 12 год. 30 хв.

23.06.2014р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти строку виконання зобов'язання 11.03.2013р. зазначаючи, що відповідно до 4.1 договору оплата товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару та надання оригіналу рахунку. Оскільки товар був отриманий покупцем 17.01.2013р., то строк оплати товару припадає на 18.03.2013р. Крім того, відповідач в своєму відзиві зазначає, що 13.08.2013р. листом № 115-282 ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" було заявлено про залік зустрічних вимог в розмірі 95232 грн. за договором 11120942 від 11.12.2012р., отже, зобов'язання за вищевказаним договором припинилися, а тому вимога про стягнення 95 232,00 грн. основного боргу є необґрунтованою. Що стосується нарахування 3 % річних, то відповідач вказує, що нарахування вказаних сум є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання компенсації за користування коштами, належними до сплаті кредитором. Однак, оскільки у позивача знаходилися грошові кошти - передплата за договором № 11120708 від 17.08.2012р., які перевищували заборгованість за договором № 11120942 від 11.12.2012р., тому позивач не зазнав жодних матеріальних втрат. Що стосується нарахованих інфляційних витрат, то за період з 18.03.2013р. по 13.08.2013р. мала місце дефляція, що також спростовує нарахування позивача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 24.06.2014р. була оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 03.07.2014р.

Після закінчення перерви розгляд справи було продовжено.

03.07.2014р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли пояснення до відзиву, в яких останній вважає позовні вимоги неправомірними та необґрунтованими, в зв'язку із залікуванням суми боргу. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 03.07.2014р. представник позивача заявив усне клопотання щодо оголошення перерви для підготовки заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача проти заявленого позивачем клопотання не заперечив.

У судовому засіданні оголошено перерву до 12:30 03.07.2014р.

Після закінчення перерви, 03.07.2014р. через канцелярію господарського суду позивачем була надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача за період з 18.03.2013р. по 13.08.2013р.:

- 6513,71 грн. інфляції;

- 1142,78 грн. 3% річних, також позивач просить суд, стягнути з відповідача 5586,06 грн. пені, передбачених п. 9.3 договору.

Суд, розглянувши подані зменшення розміру позовних вимог, прийшов до висновку, що вказана заява, зокрема, містить вимогу про стягнення пені в розмірі 5586,06 грн., яка не заявлялась позивачем при подачі позову до суду.

Дана вимога розцінюється судом як зміна предмета позову, оскільки позивач змінює певну матеріально-правову вимогу, стосовно якої просить прийняти судове рішення.

Вимога про стягнення пені не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки вона заявлена після початку розгляду справи по суті, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6513,71 грн. інфляції та 1142,78 грн. 3% річних, приймається судом та розглядається з урахуванням наданих зменшень.

Після закінчення перерви, в судовому засіданні 03.07.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, з урахуванням наданих зменшень.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог в повному обсязі та заявив клопотання щодо застосування ст. 258 ГК України - спливу строку позовної давності стосовно нарахованих штрафних санкцій. Також представник відповідача заперечив проти нарахованих інфляційних витрат, в зв'язку з наявною дефляцією за стягуваний період та проти нарахованих 3 % річних, в зв'язку з відсутністю у позивача матеріальних втрат. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За заявою представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.07.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

11.12.2012 року ТОВ "Інформтех-сервіс 1" (далі - постачальник) та ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" (далі - покупець) уклали договір поставки № 11120942.

Пунктами 1.2, 1.3 договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити устаткування (далі - товар). Асортимент, ціна, кількість товару, додаткові умови поставки узгоджуються в специфікації до договору.

Відповідно до специфікації №1 від 11.12.2012р., позивач зобов'язався поставити Відповідачу шестерні т. = 24, Z = 28 (кресл. М-15937) в кількості 4 шт. на суму 95 232,00 грн. протягом 90 календарних днів з дня письмового запиту про постачання.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000001 від 17.01.2013 року вказаний товар був отриманий 17.01.2013р. представником відповідача за довіреністю, що не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 4.1. договору відповідач здійснює оплату кожної партії товару в розмірі 100 % її вартості протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару та надання оригіналу рахунку.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед ТОВ "Інформтех-сервіс 1" в розмірі 95 232,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2012 року між ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" та ТОВ «Інформтех-сервіс 1» був укладений договір № 11120708, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити каміння (креслення М-15893а) у кількості 2 шт. загальною вартістю 283 200,00 грн. з ПДВ.

10.09.2012 року платіжним дорученням № 18787 ПАТ «Дніпроспецсталь» перерахував передплату у розмірі 113 280,00 грн.

За умовами договору № 11120708 від 17.08.2012 року позивач зобов'язаний був поставити Товар до 10.12.2012 року.

Оскільки позивач свої зобов'язання за договором № 11120708 від 17.08.2012р. не виконав, товар в обумовлені договором строки не поставив, листом від 21.06.2013№ 213-1141 ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" відмовився від Договору № 11120708 від 17.08.2012 року та вимагав повернути передплату у розмірі 113 280,00 грн.

13.08.2013р. листом № 115-282 ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" було заявлено про залік зустрічних вимог в розмірі 95232 грн., а саме:

- заборгованості ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" у розмірі 95232 грн. по договору № 11120942 від 11.12.2012 р. (рахунок-фактура № СФ-0000001 від 17.01.2013 р., яка є предметом даної справи;

- заборгованість ТОВ "Інформтех-сервіс 1" у розмірі 95232 грн., що є частиною передплати по договору № від 17.08.2012 р., яку позивач зобов'язаний оплатити відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, позивач 13.08.2013 р. повернув відповідачу передплату за вирахування суми заліку та жодних вимог щодо неправомірності такого зарахування не заявив.

Відповідно до норм статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також згідно частини 2 цієї статті в разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно частини 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

На підставі частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);

- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

- ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;

- звернення з заявою однієї сторони до іншої.

Позивач погодився із заліком зустрічних вимог, що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні та про що свідчить заява останнього про зменшення розміру позовних вимог, в якій відсутня вимога щодо стягнення суми основного боргу.

Разом з тим, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо строків оплати за отриманий товар, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 6513,71 грн. за період з 19.03.2013р. по 12.08.2013р. слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися відповідно до приписів Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» та листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. № 62-97р.

Так, Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Такі ж самі рекомендації щодо розрахунку індексу інфляції містяться й в листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. № 62-97р.

Як встановлено з розрахунку Позивача, останнім не враховано вказівки листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», та при розрахунку не враховано від'ємні значення індексу інфляції.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат за вказаний період та встановлено, що за спірний період мала місце дефляція.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 6513,71 грн. суд відмовляє.

Що стосується вимог щодо стягнення 3 % річних за період з 19.03.2014р. по 12.08.2014р. суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначалося, ст. 611 ЦК України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що оскільки, право вимоги про сплату 3% річних є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, то позивачем правомірно нараховані 3 % річних в сумі 1142,78 грн.

Перевірку розрахунку трьох відсотків річних судом здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що в межах заявлених до стягнення позивачем, стягненню підлягає 1142,78 грн.

Посилання відповідача на відсутність матеріальних втрат у позивача, в зв'язку з наявністю у останнього передплати за договором № 11120708 від 17.08.2012р., яка перевищувала заборгованість за договором № 11120942 від 11.12.2012р. судом не приймаються, оскільки не мають відношення до розгляду справи, де предметом є стягнення за невиконання умов договору № 11120942 від 11.12.2012р.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 3 % річних в сумі 1142,78 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню із Державного бюджету України судового збору в розмірі 275,70 грн., внаслідок зменшення розміру позовних вимог, про що судом винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки спір доведений до суду в наслідок неправильний дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна", 69008 м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81 (код ЄДРПОУ 00186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформтех-сервіс 1", 69124 м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 44-А кв. 196 (код ЄДРПОУ 33272620) 3 % річних в сумі 1142 (одна тисяча сто сорок дві) грн. 78 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.07.2014 р.

Суддя О.А. Топчій