Рішення

від 02.07.2014 по справі 922/1654/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р.Справа № 922/1654/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Присяжнюк О.О.

судді: Лаврова Л.С. , Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віркс", м. Харків 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Інженерний центр "Укргазтехніка" м.Харків до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, м. Харків про стягнення коштів у сумі 2155174,20 грн за участю представників:

позивача - Моїсеєнко К.О., довіреність № б/н від 09.04.14року

відповідача - Литвиненко Ю.О., довіреність № 7/17 від 08.01.14року

представник третьої особи - Шафорост І.І. (директор ПАТ "Інженерний центр "Укргазтехніка" м.Харків)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРКС", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, смт. Хорошево, про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1 від 18.11.2011 р. у розмірі 2092402,20 гривень, 3 % річних у розмірі 62772,06 грн., судовий збір та витрати на оплату адвокатських послуг у сумі 25 000,00 грн. просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. по справі № 922/1654/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. по справі 922/1654/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

12.02.2014р. Вищим господарським судом України винесено постанову, якою частково задоволено касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. по справі № 922/1654/13 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду харківської області.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2014 року порушено провадження у справі №922/1654/13, розгляд справи призначено на 20.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2014 року, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 10.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2014 року, задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи відкладено до 22.04.2014 р.

В судовому засіданні 22.04.2014 року оголошено перерву до 28.04.2014 року .

На підставі розпорядження голови господарського суду Харківської області Усатого В.О. від 28.04.2014 р., для розгляду справи призначена судова колегія у складі: головуючий суддя Присяжнюк О.О., судді: Лаврова Л.С., Денисюк Т. Д.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2014 року задоволено клопотання позивача щодо залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Інженерний центр "Укргазтехніка" (61030, м.Харків, вул.Сільськогосподарська, буд.1, код 14073155).

Представник позивача в судове засідання 10.06.2014 року не з'явився, через канцелярію господарського суду (вх.№18952 від 06.06.2014року) звернувся до суду з клопотанням щодо відкладення розгляду справи, та продовження строку розгляду справи на 15 днів, у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні .

Колегія суддів розглянувши вищевказане клопотання задовольнила його та продовжила строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 13.07.2014 р. Розгляд справи відкладено на "02" липня 2014 р. о 11:00.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, зокрема зазначає, що правових підстав, які б свідчили про відсутність обов'язку сторони договору розрахуватися за фактично виконані та передані обсяги виконаних робіт, не існує.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях, що долучені до матеріалів справи. Зокрема вказує на неякісність виконаного та прийнятого обсягу робіт, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримує позицію відповідача, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Між КПТМ Харківського району Харківської РДА (замовник) та ТОВ "Віркс" (підрядник) 18.11.2011 був укладений договір № 1 роботи з реконструкції котельні "Реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області".

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник, зобов'язався у 2011 році виконати роботи з реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області відповідно до проектно-кошторисної документації та документації конкурсних торгів, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Ціна цього договору становить 3 305 684, 00 грн. (три мільйони триста п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) в тому числі ПДВ 550 947, 33 (п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 33 копійок) (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2. договору така ціна може бути зменшена виключно за взаємною згодою сторін.

Додатковою угодою № 1 від 23.11.2011 до договору № 1 від 18.11.2011 сторони виклали п. 3.1 договору у такій редакції: Ціна договору становить 3 305 684, 00 грн., в т.ч. ПДВ 550 947, 33 грн. На 2011 рік 2 998 190, 00 грн. з урахуванням ПДВ, на 2012 рік - 307 494, 00 грн. з урахуванням ПДВ. Пунктом 5.1.2. договору, строк його дії продовжено до 31.12.2012 року.

На виконання п. 4.9. договору № 1 для придбання матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів замовник, відповідач у справі, сплатив підряднику, позивачу у справі, аванс в сумі до 30% від вартості річного обсягу робіт. Сума авансу склала 899 457, 00 грн.

У п. 4.1. договору сторони дійшли згоди, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764 на термін не більше 3 місяців.

Відповідно до п. 4.6. договору замовник щомісячно приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця.

Згідно з п. 4.7. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в міру надходження коштів. Даний пункт договору сторони підписали із застереженнями, що такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Згідно із п.п. 6.1.1. Замовник, тобто відповідач, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи після підписання Замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3).

Відповідно до п.п. 6.4.4.1. Підрядник, тобто позивач, має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання Замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3).

Згідно підписаних у двосторонньому порядку без застережень актів виконаних робіт за грудень 2011 року позивачем фактично виконано, а відповідачем прийнято виконаних за договором № 1 від 18.11.2011, робіт на загальну суму 2 991 859, 20 грн.

Виходячи із тих правовідносин, які склалися між сторонами, вони за своєю правовою природою є відносинами будівельного підряду, які регулюються параграфом 3 глави 61 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

При цьому норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, що регулює конкретний вид підряду, є перешкодою для застосування до цього виду підряду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.

Окрім того, Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).

Також умовами договору № 1 роботи з реконструкції котельні "Реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області" від 18.11.2011 передбачено, що правовідносини сторін регулюються Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

У ч. 1 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо), і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни (абз. 11 п. 3 Загальних мов).

Проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва (абз. 15 п. 3 Загальних умов).

Згідно з п. 1.2 договору найменування робіт: "Реконструкція котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області". Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації.

Також відповідно до розділу ХІІ договору, додатками до нього, які є невід'ємною його частиною, є: розрахунок договірної ціни, графік виконання робіт, графік фінансування, які долучені відповідачем до матеріалів справи та досліджені судом.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову, посилається на акт ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, 2012 рік та завершений звітний період 2013 року, відповідно до якого проведеними вибірковими контрольними обмірами в ході ревізії встановлено завищення обсягів виконаних робіт ТОВ "ВІРКС" на суму 275 683, 00 грн., що призвело до завищення по обліку КПТМ Харківського району кредиторської заборгованості.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764 на термін не більше 3 місяців.

Відповідно до п. 2 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМ України від 01.08.2005 року № 668 загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Відповідно до п. 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005, чітко передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Судова колегія зазначає, що згідно п. 4.1. договору сторони дійшли згоди, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3), а не акта закінчених робіт (об'єкта будівництва).

ТОВ «ВІРКС» отримано аванс в сумі 30 % від вартості річного обсягу робіт, не в якості попередньої оплати за п.4.1. договору, яка здійснюється на підставі Постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1764 на термін не більше 3 місяців, а на підставі п. 4.9. договору, яким сторони, поряд із розрахунками за договором передбачили, що для придбання матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів, Замовник сплачує Підряднику аванс в сумі 30 % вартості річного обсягу робіт. Залік авансу здійснюється поступово при проміжних платежах за виконані роботи.

Тобто пункт 4.1. договору, передбачає, що оплата виконаних робіт проводиться після підписання проміжних актів виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3), які, з урахуванням п.п. 4.6 договору складаються щомісячно до 25 числа звітного місяця, та сторони узгодили, що підписання саме проміжних актів виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3),згідно п.п. 4.9, 6.1, 6.2.4., 6.4.4.1, є підставою для сплати за виконані роботи.

Пункт 4.1. договору не вказує, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва), про який йдеться у п. 5.6. договору. Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) і прийняття виконаних робіт за проміжними актами виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3) не тотожні поняття.

Зазначене узгоджується та підтверджується і положеннями Постанови КМУ від 13.04.2011 р. № 461, посилання на яку наведено у п. 5.6. договору, з якого виникли спірні правовідносини.

Відповідно до п. 2 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно п.п 88, 89 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року, приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.

Згідно п.п 96, 97 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року, які регулюють питання приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва), підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Якщо замовник не розрахувався за виконані роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором підряду підрядник, попередньо повідомивши замовника, має право притримати передачу замовнику закінчених робіт (об'єкта будівництва), невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна. Порушення строків передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням.

Тобто сторони, у повній відповідності із п. 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року, загальні умови якого є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, у п.4.1. договору домовились, що оплата за виконані роботи проводиться поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. Також, у відповідністю із зазначенимим Загальними умовами, сторони, у договорі підряду, у пункті 4.9., передбачили надання замовником авансу з визначенням у п.4.10. порядку його використання.

На підтвердження наведених істотних обставин справи, згідно письмових клопотань відповідача, долучених до матеріалів справи та доказів на їх обґрунтування (про залучення відповідачів та третіх осіб (вх. № 17327 від 14.05.2013 р. та вх. № 17501 від 15.05.2013 р.) безпосередньо відповідач стверджує, що враховуючи умови п. 4.1. договору, що укладений між сторонами, ще наприкінці 2011 року, у зв'язку із виконанням позивачем та прийняттям відповідачем певних етапів підрядних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт, - такі акти були передані відповідачем для сплати та взяті на облік Управлінням Державного Казначейства у Харківському районі. Була підготовлена відповідна документація (реєстр бюджетних фінансових зобов'язань, платіжні доручення тощо), але внаслідок порушення Управлінням Державного Казначейства у Харківському районі вимог частини 2 статті 49 Бюджетного кодексу України, приписів п.п. 2.14 Наказу Державного Казначейства України № 136 "Про затвердження порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного Казначейства України", платіж не проведено.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно підписаних у двосторонньому порядку без застережень чи зауважень актів виконаних робіт за грудень 2011 року позивачем фактично виконані, а відповідачем прийняті виконані за договором № 1 роботи з реконструкції котельної "Реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області" від 18.11.2011 р., роботи на загальну суму 2991859,20 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів на виконання п. 4.9. договору № 1 для придбання матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів замовник, тобто відповідач у справі сплатив підряднику, тобто позивачу у справі аванс в сумі до 30% від вартості річного обсягу робіт. Сума авансу склала 899457,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 23 листопада 2011 р. до договору № 1 від 18 листопада 2011 року сторони виклали пункт 3.1 договору у такій редакції: Ціна договору становить 3305684,00 грн., в т.ч. ПДВ 550947,33 грн. На 2011 рік 2998190,00 грн. з урахуванням ПДВ, на 2012 рік - 307494,00 грн. з урахуванням ПДВ. Пунктом 5.1.2. договору, строк його дії продовжено до 31.12.2012 року.

Пунктом 18 «Порядку державного фінансування капітального будівництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764, розрахунки за виконані роботи у капітальному будівництві, встановлено, що Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Абзац 3 пункту 19 «Порядку державного фінансування капітального будівництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 регламентує, що кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, ціна Договору становить 3 305 684.00грн. (три мільйони триста п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) в тому числі ПДВ 550947,33 (п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 33 коп.), з яких за матеріалами справи позивачем фактично виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 2.991.859,20 грн. (два мільйони дев'ятсот дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять грн.00 коп.)

Враховуючи наведене, законодавчо визначених підстав для звільнення відповідача від обов'язку оплати виконаних робіт не існує і матеріалами справи не встановлено, що кореспондується та ще раз підтверджується приписами пункту 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764. При цьому вимоги абзацу 3 пункту 19, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1764 Порядку державного фінансування капітального будівництва, у даному випадку стосуються не спірних правовідносин, а виключно кінцевих розрахунків, які предметом позову не є.

Проаналізувавши вимоги пункту 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, Судова колегія зазначає:

Відповідно до п. 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві у разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

Отже, у випадку виконання робіт із залученням бюджетних коштів питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

Судова колегія також проаналізувала положення Порядку державного фінансування капітального будівництва в частині правил проведення розрахунків за виконані роботи у капітальному будівництві. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить, що такі кореспондуються із положеннями пунктів 4.1., 4.6. укладеного між Замовником, тобто відповідачем у справі та Підрядником, тобто позивачем у справі, договору № 1 від 18.11.2011 року та подальшими діями відповідача з підготовки платіжних документів на сплату етапів виконаних робіт, обсяг яких зазначений у клопотанні відповідача, що міститься у матеріалах справи.

Враховуючи наведене, приписи норм матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, положення укладеного між сторонами договору, п.п. 4.7. яких містить єдине застереження на випадок порушення визначених у п.п. 4.1., 4.6. договору строків розрахунків (виключення пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт), судова колегія приходить до висновку, що заперечення відповідача, що ґрунтуються на доводах щодо ненастання строків розрахунків за фактично виконані Підрядником, тобто позивачем у справі та прийняті Замовником, тобто відповідачем у справі етапи виконаних робіт, - суперечать дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на Законі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Проте, відповідачем, не надано доказів зміни договірної ціни у відповідності до п. 3.2 договору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, п.п. 91, 96 Постанови КМУ "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" № 668 від 01 серпня 2005 року, виконання підрядних робіт повинно бути підтверджено тільки актами приймання-передачі виконаних робіт або при судовому розгляді за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Матеріалами справи встановлено, що етапи виконаних робіт прийнято відповідачем згідно підписаних у двосторонньому порядку актів у грудні 2011 року. Зазначені акти виконаних робіт підписані без будь-яких застережень. Протягом встановленого статтею 852 Цивільного кодексу України строку та у судовому порядку на момент розгляду справи по суті, відповідач претензій за кількістю, якістю, обсягом виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт не заявляв. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про безпідставність посилань відповідача на наявність зауважень у обсягах виконаних та прийнятих робіт з посиланням на пункт 11 вимоги від 13.05.2013 року № 770-15/559 Чугуївської міжрайонної Державної фінансової інспекції та відповідні дефектні акти, залучені відповідачем до матеріалів справи, які складені без участі позивача. Крім цього, суд зазначає, що такі посилання спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції № 770-20/77 від 29.03.2013 року зустрічної звірки щодо виду, обсягу, якості операцій та розрахунків між Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації та ТОВ "Віркс". Таким чином, визнання або не визнання стороною факту виконання або невиконання робіт не може бути належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що договірні зобов'язання виконані ТОВ «ВІРКС» у повному обсязі, вимога від 13.05.2013 року № 770-15/559 Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції, надані відповідачем лише у 2014 році однобічні дефектні та інші акти, на підтвердження неякісності виконаних позивачем будівельних робіт, не є належними і допустимими доказами порушення позивачем своїх зобов'язань за укладеним договором, не впливає на його умови та не може їх змінювати.

Крім іншого, предметом позовних вимог позивач є стягнення з відповідача 62772,06 грн., що становлять 3% річних. Вирішуючи дану частину позовних вимог, суд виходить з наступного:

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного належного та допустимого доказу тієї обставини, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання вчасно, суду не надав.

Слід зазначити, що не зважаючи на ту обставину, що з 2011 року згідно клопотання відповідача (вх. № 17327 від 14.05.2013 р. та вх. № 17501 від 15.05.2013 р.) та доданих до нього доказів, дії територіального відділення Держказначейства відповідач вважав необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам частини 2 статті 49 Бюджетного кодексу України, п.п. 2.14 Наказу Державного Казначейства України № 136 "Про затвердження порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного Казначейства України", відповідач такі дії не оскаржував.

Як вбачається зі змісту пункту п. 4.7. договору підряду, даний пункт договору містить застереження, що визначені умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що предметом позовних вимог про стягнення суми 62772,06 грн. - є 3% річних, які у розумінні Закону не є штрафними санкціями. Така позиція узгоджується із вміщеною в пункт п. 4 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов'язань, що виникають із договорів та інших правочинів» N 10-1390/0/4-12 від 27.09.2012 року згідно якого на відміну від процентів, як плати за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання. Аналіз правових норм, зокрема статей 536, 549, частини другої статті 625 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлено (постанова від 6 червня 2012 р. № 6-49цс12).

Згідно пункту 3 інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N 01-06/1626/2011 від 21.11.2011 відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні втрати та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. При цьому положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання незалежно від наявності вини у його діях (постанова Вищого господарського суду України від 05.08.2010 N 4/719). З висновками Вищого господарського суду України погодився й Верховний Суд України, який за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду залишив її без змін (постанова Верховного Суду України від 08.11.2010 N 4/719).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила, викладеного згідно статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, наявність встановленої матеріалами справи заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 1 від 18.11.2011 року, суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 62772,06 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів, розглянувши заявлену вимогу позивача про стягнення адвокатських послуг у сумі 25 000,00 грн., з врахуванням клопотання позивача про відмову від адвокатських послуг поданого разом із додатковим правовим обгрунтуванням позову(вх.№18049 від 29.05.2014року) встановила наступне.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява підписана представником позивачем - уповноваженою на те особою, на підставі довіреності № б/н від 09.04.14року року.

Відповідач заперечень проти припинення провадження у справі, в зв'язку з відмовою позивача від цієї частини позову, не надав.

Як свідчать матеріали справи, вказана відмова діючому законодавству не суперечить, права та інтереси будь-яких осіб не порушує, отже відповідно до статті 22 ГПК України, суд не має підстав не прийняти відмову позивача від позову в зазначеній частині.

Тому, в зв'язку з відмовою позивача від стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 25000,00 грн., суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог в порядку та на підставі п. 4 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати по платі державного мита у сумі 42105,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 837, 838, 875 ЦК України, ст. 173,193, ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (Код ЄДРПОУ 33561415, адреса: 62416 Харківська обл, Харківський район, смт. Хорошеве, вул. Горького,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРКС» (Код ЄДРПОУ 35858368, адреса: 61068 м. Харків, вул. Кірова, б. 38 офіс 401) - заборгованість за договором № 1 від 18.11.2011 р. у розмірі 2092402,20 гривень, 3% річних в сумі 62 772,06грн. та 43 103,50 грн. судового збору.

По позовним вимогам в частині стягнення з відповідача адвокатських послуг в сумі 25000,0грн. провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.07.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.О. Присяжнюк Т.С. Денисюк Л.С. Лаврова