Ухвала

від 05.06.2014 по справі 817/147/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"05" червня 2014 р. Справа № 817/147/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2014 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дубнобудматеріали" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дубнобудматеріали" (ПАТ"Дубнобудматеріали") звернулося з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001562200 від 18.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 18520,84 гривень, в тому числі 14816,67 грн. за основним платежем та 3704,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001562200 від 18.12.2013 року.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Дубнобудматеріали" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Соліус" за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт №166/22/00130671 від 05.12.2013 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Приватного акціонерного товариства "Дубнобудматеріали", код ЄДРПОУ 00130671 з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Соліус" ЛТД, код ЄДРПОУ 37956810 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, в якому зроблено висновок про порушення:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 14816,67 грн., а саме: в липні 2013 року в сумі 14816,67 грн.;

- п.1, п.5 ст. 203, п.1, п. 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "Дубнобудматеріали" з ТОВ "Соліус" за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року".

На підставі даного акту 18 грудня 2013 року податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0001562200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на 18520,84 гривень, в тому числі 14816,67грн. за основним платежем та 3704,17 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що на підставі договорів поставки, укладених між ПАТ "Дубнобудматеріали" та ТОВ "Соліус", ТОВ "Домініон Трейд", ПП "Аускон Україна" та МПП "Фактор" позивач отримував масло кам'яновугільне, шпали широкої колії ІІ типу, лісоматеріали стовпові.

Зазначені господарські операції оформлені видатковими накладними, рахунками-фактурою, оплата підтверджена платіжними дорученням. Отримання товару також підтверджується витягом з книги обліку довіреностей. Транспортування товару відбувалося автотранспортом відповідача, про що свідчать товарно-транспортні накладні.

За кожною господарською операцією позивач отримав податкові накладні.

На підставі вказаних операцій позивачем включено до податкового кредиту ПДВ по господарських операціях на загальну суму 14816,67 грн., по господарських операціях ПАТ "Дубнобудматеріали" з "Соліус".

Суд вважає, що твердження апелянта, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ПАТ "Дубнобудматеріали" з "Соліус" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Усі господарські операції, щодо отримання товару підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нікчемність угод повинна встановлюватися з огляду на приписи цивільного законодавства України в судовому порядку, а не шляхом зменшення за висновками акта перевірки суми податкового кредиту з податку на додану вартість у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, оскільки формування податкового кредиту здійснене на підставі сплачених сум податку на додану вартість за підтверджені господарські операції.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" червня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне акціонерне товариство "Дубнобудматеріали" вул.Промислова,11,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35602

3-представник позивача затинний С.С. АДРЕСА_1

4- відповідачу/відповідачам: Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Грушевського,134,м.Дубно,Рівненська область,35600

- ,